ВИСНОВКИ

Автор даної роботи намагався зробити ґрунтовні висновки до кожного з параграфів Тому на завершення, щоб уникнути повторів, він вважає за необхідне через призм у основних положень дослідження розглянути, зрозуміло, тільки в загальних рисах статус глави держави в Україні і тенденції його розвитку

Зарубіжна практика глави держави свідчить і доводить важливість цього інституту влади в усіх без винятку політичних системах, особливо в молодих, щойно створених, країнах.

Неодноразово в даній роботі наголошувалося на тому, що досвід інституту глави держави в різних країнах може стати досить корисним для України, яка тільки сім років тому стала на шлях самостійного розвою. обравши республіканки^, форму правління і впровадивши посаду президента.       __

Але, як уже відзначалося, для того." Тц0б~ттреэндент посів відповідне місце в політичній системі, окрім широкої суспільно-політичної підтримки президентської влади необхідно мати перш за все міцну конституційну базу. В Основному законі й інших правових нормах повинні чітко і вичерпно визначатися статус глави держави, його повноваження, взаємовідносини з іншими гілками влади. Це необхідне підґрунтя для президентської влади в Україні з'явилося тільки через п'ять років потому, як було введено посаду глави держави - 28 червня 1996 р. Зрозуміло, що такий довгий процес розробки і прийняття нової Конституції уповільнив і дещо зашкодив формуванню інституту президентства.

Як уже неодноразово наголошувалося в даному дослідженні статус глави держави залежить перш за все від тієї чи іншої системи правління. Сьогодні ж ми можемо визначити систему правління в Україні, виходячи тільки з конституційних норм. Досвід зарубіжних країн свідчить, що практичне життя вносить інколи вагомі корективи в  трактування   статей   Конституції.   Так,   автори   французької

215

>>>216>>>

Конституції 1958 р заявляли в перші роки існування V Республіки, що Конституція встановлює у Франції парламентарний режим З часом правознавці визначили непівпрезидентською форму правління цієї держави', а вчений М.Крутоголов взагалі вважає, що президент Франції діє в стосунках з \рядом як президент в президентській республіці2. Тому згідно з Конституцією 1996 р. в Україні склалася напівпрезидентська система правління Це. до речі, підтверджує і професор В.Є.Чиркін в своїй новій праці' Але ще раз наголосимо невідомо, як на практиці втілюватимуться в життя принципи Конституції України 1996 р. А привід до занепокоєння існує через нечітке розмежування в Конституції повноважень різних гілок влади4, слабкість судової системи, якій не забезпечено належного становища в державі, відсутність проекту комплексної правової реформи, збереження й дотепер контролю держави за засобами масової інформації, що сприймається як негативне явище, незалежно від того, хто такий контроль здійснює - парламент, уряд чи президент"1, нестабільність в політичному житті, що проявляється \ наявності величезної кількості політичних партій з діаметрально протилежними програмами." кризову ситуацію в економіці7 Доки існують ці невирішені проблеми, існує і небезпека перетворення президенталізму на інструмент вкорінення лібералізованого авторитаризму. За таких умов.звичайно. справжня демократична система для Уіфаїнської держави все ще залишається більше мстою, аніж реальністю8.

Дійсно, тільки голими принципами і декларативними заявами не можна забезпечити демократичної державності Потрібен, як і в США. добре відпрацьований механізм "стримувань" і "противаг" у законодавчій, виконавчій і судовій гілках влад. Роль своєрідного координатора в цьому механізмі і виконує президент. Тут важливо пам'ятати, що президент - цс не тільки політична інституція, але й особистість, від якої в наш неспокійний час

216

>>>217>>>

[багато в чому залежить стабільність у суспільстві, громадянський мир і злагода.

У Конституції України поставлені певні препони, покликані

[стримувати процес перетворення президентської влади в авторитарну. І це необхідно. Видатний британський учений А.ДЖ.Тойнбі попереджує, що влада - це сила, а силу важко утримати у визначених рамках9 По-перше, антидиктаторським засобом, вважає правознавець М.А.Сахаров, є те. що президент обирається безпосередньо народом і несе перед ним відповідальність. Проте, на нашу думку, це спрацьовує тільки в стабільному, правовому, високоцивілізованому суспільстві. Справа в тому, що в перехідні періоди народу - розгубленому, розчарованому, з втраченими ідеалами і надіями - досить важко розібратися в складнощах політичної ситуації, в особистостях президентів. Це підтверджує досвід колишніх радянських республік, сьогодні - самостійних незалежних держав, як, наприклад. Білорусі. І тому навіть палкий прихильник демократії грецький філософ Демокріт ще в V ст до н.е. писав, що немає абсолютної гарантії того, що обранцями завжди і в усіх випадках будуть тільки кращі громадяни. По-друге, антиавторитарним засобом Конституції України можна вважати те. що Президент України є тільки главою держави і не виступає головою уряду. По-третє, Президент України має право розпуску Верховної Ради тільки у випадку, "якщо протягом тридцяти днів однієї чергової сесії пленарні засідання не можуть розпочатися"10. Окрім юго. єдиним органом законодавчої влади в Україні Конституція визнає парламент України - Верховну Раду".

Але не слід забувати, що Президент України має значний вплив на виконавчу владу, підписує закони (прерогатива промульгації), ухвалені Верховною Радою України, володіє правом вето щодо прийнятих Верховною Радою законів із наступним їх поверненням на повторний розгляд до Верховної

217

>>>218>>>

Ради України, видає укази і розпорядження, які є обов'язковими до виконання на території країни, є Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України, приймає у разі необхідності рішення про введення в державі або в окремих її місцевостях надзвичайного стану (щоправда, з наступним затвердженням цих рішень Верховною Радою України)12. Так. статті Конституції свідчать, що Президент України мас в своєму розпорядженні багато повноважень, які не потребують контрасигнації, тобто є його власними Тому, відбуватимуться чи ні зміни в системі правління України, покаже час.

Конституційний процес в Україні не завершився з прийняттям нової Конституції. Навпаки, йдеться про початок його нового етапу Розвиток конституційного процесу проходитиме на основі реалізації. а згодом і подальшого розвитку конституційних положень, в тім числі і статей, пов'язаних з діяльністю інституту президентства в Україні.