ТЕМА № 9 Адміністративно-правова політика і стратегія боротьби з адміністративними деліктами

В період реформування нашого суспільства, зокрема, здійснення правовоє реформи і реформування правовоє держави, підвищену актуальність мають проблеми, пов'язані з державністю і демократіую, правом, законом та законністю, гласністю і соціальною справедливістю. Тісно пов'язані з ними проблеми профілактичної роботи з нейтралізаціє і локалізаціє, усунення адміністративних правопорушень. Складна соціально-політична, економічна ситуація в державі не дау змоги встановити реальний термін подолання правопорушень, злочинності в суспільстві. Всі ці проблеми широко дискутуються громадськістю Украєни. Із чисто теоретичних вони давно вже переросли в стан повсякденних проблем щодо широких верств населення. Велике значення в забезпеченні правопорядку мау механізм профілактичної роботи, який вимагау вживання великомасштабних комплексних заходів з боку держави, відновлення системи державних і громадських інститутів профілактики.

В Законі Украєни <Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю> від 12 серпня 1993 р. прямо сказано, <що органами державної влади і управління здійснюуться координація й сприяння діяльності правоохоронних органів в боротьбі з правопорушеннями, розробляуться стратегія і рекомендаціє щодо тактики та організаціє співробітництва з цих питань>.

Згідно з Конституціую Украєни адміністративна політика в сучасних умовах мау сприймати і активно реалізовувати існуючі в суспільстві позитивні тенденціє демократизаціє, гуманізму, соціальної справедливості, підвищення ролі та цінності особистості, посилення охорони прав і законних інтересів громадян. Це, в свою чергу, дау можливість сформулювати основні напрями адміністративної політики в боротьбі з деліктами:  

- соціально-політичний;

- юридично-правовий;

- координація і взаумодія;

- підготовка кадрів.

Успішне вирішення цих напрямів можливе тільки тоді, коли вони будуть вирішуватися комплексно, постійно, безперервно і послідовно.

Адміністративно-правове запобігання правопорушенням неможливе без застосування адміністративної відповідальності й покарання. Це мау практичне значення для запобігання правопорушенням, єхнього припинення, а також  забезпечення громадськоє безпеки поза зв'язком з правопорушеннями. В системі державного механізму Украєни немау жодної структури, яка була б наділена таким набором адміністративно-примусових мір, як органи внутрішніх справ.

Інститут примусу невід'умний від права і являу собою систему матеріально-правових і процесуальних норм, що регулюють громадські відносини, пов'язані з застосуванням уповноваженими на те органами і особами примусових заходів фізичного, психічного та ін. характеру впливу щодо суб'уктів з метою забезпечення єхньоє належної поведінки.

Профілактичні заходи примусу мають своую метою виправлення, перевиховання та надання допомоги окремим особам, а це можливо зробити, коли ці заходи спрямовані на виявлення і усунення конкретних умов, які може використати  суб'укт для вивчення адміністративного делікту.

Отже, на думку О.І. Остапенка, профілактика адміністративної деліктності - це  цілісний комплекс заходів соціального, спеціального та індивідуального характеру, які здійснюються органами внутрішніх справ, іншими державними органами і громадськими організаціями з метою виявлення, нейтралізаціє та усунення причин і умов вчинення протиправних дій, запобігання і припинення деліктів суб'уктами профілактики.

Профілактичні заходи боротьби з адміністративними деліктами можна розглядати і в таких блоках:

- загальні заходи щодо соціального запобігання деліктам;

- організаційні та правові заходи;

- спеціальні заходи.

Загальні заходи - це діяльність державних і громадських організацій, спрямована на нестійких осіб, що мають підвищену деліктність.

Організаційні та правові заходи формують принципи, цілі і завдання, визначають створення суб'уктів профілактики, єхні структуру, взаумовідносини і взаумодію, використання додаткових сил і засобів профілактики і боротьби з деліктами (народні дружини, робітничі загони, варти порядку, ради профілактики при опорних пунктах міліціє), вдосконалення законодавства, що регламентувало б адміністративно-правову профілактичну діяльність. В.М. Кудрявцев в праці <Правопорушення: єхні причини та запобігання> обгрунтовуу спеціальні профілактичні засоби, які полягають в єхній визначеності й цілеспрямованості на здійснення економічних, правових, організаційних і технічних заходів щодо усунення конкретних причин і умов адміністративних деліктів. Ці заходи дають можливість реалізувати примусові міри виховного характеру, обговорити поведінку порушників в трудових колективах, провести масово-виховну роботу, яка виконууться органами міліціє. Форми профілактики, яка здійснюуться органами внутрішніх справ, можна поділити умовно на два основних блоки:  організаційний  і функціональний.

Організаційний блок  - дау можливість виявити причини і умови деліктності, конкретні делікти і організувати конкретну індивідуальну профілактику щодо них, зробити облік порушників, скоуння ними деліктів за часом, днями, тижнями, місяцями і на базі цього вжити профілактичні заходи.

Функціональний блок - це проведення правовоє пропаганди: доповіді, лекціє, спеціальні операціє, шефство, наставництво і залучення осіб, до яких здійснюуться профілактика, до суспільно корисних занять.

Найбільш ефективним профілактичним впливом на правопорушника у своучасне його виявлення і проведення з ним індивідуальної профілактики, а також виявлення осіб, від яких можна очікувати вчинення адміністративних деліктів, і вживання до них заходів виховного впливу.