8.1. Розвиток інформаційного забезпечення органів внутрішніх справ
Інформатизація є одночасно і процесом поступових перетворень і інструментом досягнення бажаних цілей і результатів. Заклад освіти як структурний елемент різноманітних надсистем є агентом і об’єктом процесів інформатизації, ініційованих в цих надсистемах, тобто на галузевому, відомчому, регіональному, державному, світовому рівнях.
З іншого боку, як інструмент, інформатизація може бути свідомо використана для вирішення конкретних завдань вдосконалення освітньої, наукової, господарської, управлінської та іншої діяльності. Вищий заклад освіти системи МВС за технологією організації своєї діяльності майже нічим не відрізняється від будь-якого закладу освіти іншого профілю, принаймні, в контексті застосування інформаційних технологій. Втім, важливим для побудови випереджальної освіти є усвідомлення галузевого контексту інформатизації, бо врешті-решт споживачами кадрів, що готують ВЗО МВС України, є практичні органи, де інформатизація не стоїть на місці.
Практика боротьби зі злочинністю переконливо свідчить про суттєву, а в багатьох випадках пріоритетну роль системи інформаційного забезпечення органів внутрішніх справ як ланки, що зумовлює ефективність роботи правоохоронних структур. Система інформаційного забезпечення здійснює інформаційну підтримку органів внутрішніх справ у розкритті і попередженні злочинів, установленні і розшуці злочинців, надає багатоцільову статистичну, аналітичну та довідкову інформацію.
Досвід використання комп'ютерних інформаційних систем і технологій в правоохоронній сфері свідчить, що основними тенденціями їх розвитку та удосконалення є:
удосконалення форм та методів керування системами інформаційного забезпечення;
централізація та інтеграція комп'ютерних банків даних;
впровадження новітніх комп'ютерних інформаційних технологій для ведення кримінологічних обліків;
розбудова та широке використання ефективних та потужних комп'ютерних мереж;
застосування спеціалізованих засобів захисту та безпеки інформації;
налагодження ефективного взаємообміну кримінологічною інформацією на міждержавному рівні.
Концентрація зусиль на визначених напрямах забезпечила суттєве підвищення рівня боротьби зі злочинністю в розвинених державах світу.
Фазу просування інформатизації діяльності ОВС України наприкінці ХХ століття можна класифікувати, як початкову. Основи існуючого інформаційного забезпечення органів внутрішніх справ України були закладені у 70-х роках та орієнтовані в напрямі інформаційної підтримки оперативно-службової діяльності підрозділів у боротьбі зі злочинністю. Вирішення цих завдань на той час досягалося повною централізацією інформаційних обліків. Принципи побудови відображали притаманний тим рокам рівень розвитку технічних засобів і досягнень технології. Сьогодні програмно-технічна база загальновідомчих інформаційних підсистем ОВС є фізично та морально застарілою, не відповідає сучасним вимогам щодо продуктивності та засобів зв'язку.
Аналіз стану інформатизації, наведений в Концепції розвитку системи інформаційного забезпечення органів внутрішніх справ України на 1997 - 2000 роки, показав, що існуючі банки даних (БД) оперативно-розшукового і оперативно-довідкового призначення, розробка і впровадження яких були здійснені наприкінці 80-х та початку 90-х рр., в чималій мірі застаріли і не виконують покладених на них функцій. Багаторічний досвід практичної експлуатації БД дозволяє визначити їх основні недоліки:
неузгодженість при створенні та впровадженні інформаційних банків даних;
дублювання збирання і багаторазова переробка однакових даних різними галузевими службами і на різних рівнях;
багаточисельність та недосконалість первинних облікових документів;
слабкий інформаційний зв'язок між обліково-реєстраційними, оперативно-розшуковими і довідковими фондами різних служб;
недостатня повнота і вірогідність даних;
несвоєчасне надходження до споживачів оперативно-службової інформації через недосконалість технології подання відомостей в банки даних і слабкого використання сучасних засобів комп'ютерної техніки і зв'язку;
застарілість технічних комплексів МВС, УМВС України в областях, переважна більшість яких виробила свій ресурс;
недосконалість організаційно-кадрового забезпечення інформаційних підрозділів МВС, УМВС в областях та в галузевих службах;
нераціональне використання відповідного фінансування на підтримку та розвиток інформаційної системи;
недосконалість та неврегульованість нормативно-правової бази інформаційних банків даних.
Причини цього полягають, з одного боку, у недоліках постановчих розробок систем, і з іншого – у відірваності конкретних споживачів інформації (практичних працівників органів внутрішніх справ) від банків даних, неможливості чи незручності безпосереднього доступу до інформації, і як наслідок – їх незацікавленості в підтримці інформаційних підсистем в якісному та актуальному стані.
Потребує реорганізації і кадрове забезпечення інформаційних підрозділів ОВС, яке на даному етапі не відповідає сучасним вимогам. Відсутність відповідних підрозділів у міськрайлінорганах, невизначеність підходу до їх створення в галузевих службах, необхідність введення нових підрозділів для обробки спеціальної інформації – основні питання, які необхідно вирішувати при реорганізації організаційно-кадрового забезпечення інформаційних підрозділів.
Втім, були відмічені і певні позитивні зрушення, пов’язані з проявом тенденції використання персональної комп'ютерної техніки. А саме: загальне підвищення рівня комп'ютерної грамотності працівників міліції; збільшення переліку комп'ютерних інформаційних обліків; поширення «географії» використання сучасних засобів комп'ютерної техніки в діяльності усіх ланок ОВС; розвиток технологій безпаперової обробки інформації; створення комп'ютерної мережі обміну інформацією.
Стратегія розвитку системи інформаційного забезпечення ОВС. Основною метою системи інформаційного забезпечення органів внутрішніх справ України проголошено всебічну інформаційну підтримку практичної діяльності ОВС у боротьбі із злочинністю в Україні на основі комплексу організаційних, нормативно-правових, технічних, програмних та інших заходів.
Основними завданнями функціонування системи інформаційного забезпечення ОВС вважаються:
забезпечення можливості оперативного отримання інформації у повному, систематизованому та зручному для користування вигляді співробітниками та підрозділами ОВС для розкриття, розслідування, попередження злочинів і розшуку злочинців;
збір, обробка та узагальнення оперативної, оперативно-розшукової, оперативно-довідкової, аналітичної, статистичної, і контрольної інформації для оцінки ситуації та прийняття обгрунтованих оптимальних рішень на всіх рівнях діяльності ОВС;
забезпечення динамічної та ефективної інформаційної взаємодії усіх галузевих служб ОВС України, інших правоохоронних органів та державних установ;
забезпечення захисту інформації.
Вирішення завдань сучасного інформаційного забезпечення має бути досягнуто за рахунок:
впровадження єдиної політики інформаційного забезпечення;
створення багатоцільових інформаційних підсистем діяльності ОВС;
удосконалення організаційно-кадрового забезпечення інформаційних підрозділів;
інтеграції та систематизації інформаційних обліків ОВС на всіх рівнях;
розбудови інформаційної мережі;
створення умов для ефективного функціонування інформаційних обліків, забезпечення їх повноти, вірогідності, актуальності та безпеки;
переоснащення інформаційних підрозділів сучасною потужною комп'ютерною технікою;
поширення мережі комп'ютерних робочих місць користувачів інформаційних підсистем;
подальшої комп'ютеризації інформаційних обліків;
впровадження сучасних інформаційних технологій.
Система інформаційного забезпечення ОВС являє собою сукупність інформаційних підсистем певних обліків, побудованих з урахуванням дотримання та забезпечення загальновизначених та обов'язкових вимог: нормативно-правової бази, організаційно-кадрового забезпечення інформаційних підрозділів, навчання та перепідготовки кадрів; комп'ютерних, програмних, телекомунікаційних засобів та технологій; матеріально-технічного та фінансового забезпечення.
Інформаційні підсистеми, як основна складова частина системи інформаційного забезпечення призначені для збору, накопичення, зберігання та обробки інформації певних напрямів обліків і які орієнтовані на використання в діяльності багатьох служб, мають загальновідомчий характер і відносяться до загально-відомчих інформаційних підсистем. Структурна побудова інформаційних підсистем ОВС України поєднує принципи територіально-розподіленої та централізованої топології і організована у вигляді трьохрівневої ієрархічної моделі. Розрізняються центральний, регіональний і територіальний рівень побудови інформаційних підсистем.
Інформаційні обліки в системі органів внутрішніх справ створюються для оперативного інформаційного забезпечення службової діяльності всіх підрозділів: від міськрайлінорганів до Міністерства внутрішніх справ України. На територіальному рівні управління в міськрайлінорганах на основі документів первинного обліку формуються банки даних оперативно-розшукового, оперативно-довідкового, адміністративного та статистичного призначення, в які включаються відомості про:
події та факти кримінального характеру;
адміністративні правопорушення;
підприємства, організації та установи, що являють оперативний інтерес;
об'єкти дозвільної системи;
зареєстрований автомототранспорт;
зареєстровану вогнепальну та газову зброю;
викрадені, загублені та вилучені предмети злочинного посягання;
знаряддя скоєння злочинів та правопорушень, речові докази;
повідомлення спецапарату та інша оперативна інформація;
фото та відеотеки (місць скоєння злочинів та пригод і осіб криміногенних категорій);
осіб (власників посвідчень водія, які скоїли злочини; котрі відбули покарання у місцях позбавлення волі; що скоїли адміністративні правопорушення; наркоманів; злочинців, які знаходяться у розшуку; котрі зникли без вісті; невпізнаних трупів та невідомих хворих; які становлять оперативний інтерес);
паспортну реєстрацію громадян.
В межах загальновідомчих інформаційних підсистем галузевими службами міськрайлінорганів формуються такі основні обліки:
Чергова частина (заяви та повідомлення про скоєні злочини та пригоди; затримані та зареєстровані особи; невідкладні дії чергового при отриманні повідомлень про правопорушення та пригоди, веденні оперативних планів, тощо; табельна зброя, спеціальні засоби, засоби індивідуального захисту та активної оборони);
Служба «03» (особи, що підозрюються в скоєні злочинів, підоблікові особи визначених категорій, члени злочинних угруповань; криміногенні об'єкти; вилучені та викрадені речі; «спецапарат»; оперативна інформація);
Кримінальний розшук (особи криміногенних категорій, члени злочинних угрупувань та інші, які являють оперативну зацікавленість; особи оголошені до розшуку; невпізнані трупи та невідомі хворі; викрадені та вилучені номерні речі, автомототранспорт, зброя; криміногенні об'єкти; «спецапарат»; оперативна інформація).
Служба БЕЗ (особи, які підозрюються у скоєнні злочинів, що займаються позазаконними валютними операціями, фальшивомонетництвом тощо; способи скоєння розкрадань, злочинів у валютній та кредитно-фінансовій сферах, об'єктів господарської діяльності, які потребують оперативного нагляду, вилучений та викрадений автомототранспорт, «спецапарат», оперативна інформація);
Слідство (особи, що притягуються до кримінальної відповідальності, кримінальні справи та їх рух, речові докази);
Експертно-криміналістична служба (сліди, вилучені з місць подій та знаряддя скоєння злочинів, фотороботи підозрюваних осіб, дактилоскопія, фото та відеотеки, вилучена фальшива валюта, кулегільзотека);
Адміністративна служба міліції (розташування сил та засобів, індивідуальна та відомча зброя, об'єкти дозвільної системи, адмінправопорушення, паспортна реєстрація громадян, особи, які відбули покарання в місцях позбавлення волі);
Служба ДАІ (зареєстрований автомототранспорт, викрадений та вилучений автомототранспорт, власники посвідчень водія, дорожньо-транспортні пригоди, адмінправопорушення);
Служба охорони (стан та характеристики об'єктів, що охороняються);
Служба виконання покарань (спецконтингент, «спецапарат», оперативна інформація, порушення режиму утримання, результати перевірок явок з повинною).
Служба пожежної охорони (пожежі, протипожежний стан об'єктів).
В моделі підтримуючої освіти курсанти (слухачі) в процесі навчання або при проходженні практики мають отримати цілісне уявлення про склад інформаційних підсистем, їх практичне застосування, технологію збору, зберігання, обробки і використання інформації. Обов’язкове й придбання навичок практичної роботи з підсистемами.
В моделі ж випереджальної освіти, яка визнана нами за необхідну, орієнтація на опанування поточного стану і особливостей функціонування та використання інформаційно-програмних ресурсів недостатня. Слід дбати про підготовку майбутніх фахівців, впроваджувачів сучасних технологій у майбутньому. Для цього рівень інформатизації ВЗО МВС має бути значно вищим, ніж нинішній стан впровадження інформаційних технологій в ОВС. Це можливо за рахунок напрацювання власного досвіду просування інформатизації.
«все книги «к разделу «содержание Глав: 72 Главы: < 36. 37. 38. 39. 40. 41. 42. 43. 44. 45. 46. >