8.3. Перспективи інформатизації вищого закладу освіти МВС України
Усвідомивши незаперечність факту, що інформатизація це дійсно не данина моді, а багатообіцяюча платформа суттєвих перетворень сфери освіти, більш детально розглянемо інформатизацію відокремленого вищого закладу освіти МВС України.
В основу діяльності по інформатизації має бути покладена концепція інформатизації ВЗО. Нормативно-правову базу для створення такої концепції складають Закони України «Про національну програму інформатизації» і «Про Концепцію національної програми інформатизації України», а також «Концепція розвитку системи інформаційного забезпечення органів внутрішніх справ України на 1997 – 2000 роки» і «Програма комп’ютерного інформаційного забезпечення вищих закладів МВС України».
Доречно також познайомитись з «Концепцией информатизации сферы образования Российской Федерации», розробленої Державним науково-дослідницьким інститутом системної інтеграції Міністерства освіти РФ, а також численними матеріалами відповідного напряму, регламентуючими просування інформатизації в провідних країнах світу. Однак, слід зазначити, що в кожному ВЗО варто розробляти власну концепцію інформатизації, покладачись на свої умови і можливості. Розробка і публічне авторитетне обговорення будь-якої концепції комплексної інформатизації (незалежно від її точності і глибини) дуже корисно як для ентузіастів-розробників (оскільки це примушує їх проникнутися ідеями комп'ютеризації), так і для інших співробітників (оскільки дозволяє їм краще уявити майбутнє, яке їх чекає).
Керуючись системним підходом при розробці комплексної інформатизації вищого закладу освіти, потрібно розглянути об'єкт інформатизації як відкриту систему. ВЗО як відкрита система, взаємодіючи із зовнішнім середовищем, «перетворює» зовнішню інформацію, фінансові і трудові ресурси, матеріальні кошти і об'єкти навчання в кадри для потреб органів внутрішніх справ України, в зростання і розвиток ВЗО, розширення частки ринку підготовки висококваліфікованих фахівців.
Процес управління ВЗО можна розглянути як такий, що складається з чотирьох взаємопов'язаних класів функцій:
планування - формулювання напрямів зусиль усього особистого складу для досягнення загальних цілей ВЗО;
організації - створення структур для оптимального виконання робіт і рішення задач ВЗО;
мотивації - забезпечення для співробітників і підрозділів засобів задовольняти свої потреби через хорошу роботу;
контролю - встановлення стандартів, вимірювання досягнутих результатів і коригуючих дій.
Зв'язуючими процесами функцій управління, засобами для їх здійснення є прийняття рішень і комунікації.
Використовуючи як доступні інструменти інформаційних технологій можливості збору, обробки, відображення і передачі інформації, модель інформатизації покликана забезпечити такі функції підтримки управління:
інформаційне забезпечення прийняття рішень;
автоматизація планування і управління технологічними процесами;
підтримка ефективних внутрішніх і зовнішніх комунікацій;
контроль і моніторинг процесів.
Комплекс засобів інформаційно-комп’ютерної підтримки процесів управління відносять до класу інформаційно-керуючих систем. Втім, діапазон інформатизації в сучасному ВЗО МВС має бути значно ширшим. Не менш значущими є застосування потенцій нових технологій в процесі навчання, активна участь ВЗО у створенні і розвиткові інформаційно-освітнього середовища вищих закладів освіти МВС України, поширення створення внутрішніх та обробки і надання доступу до зовнішніх інформаційних ресурсів.
Інформаційно-освітнє середовище і інформаційні ресурси. В сучасному світі інформаційні ресурси у всіх галузях знань і у всіх сферах діяльності є територіально розподіленими. Практично неможливе їх збереження або накопичення в одному географічному пункті. Це пов'язано з величезними обсягами існуючої інформації, їх безпрецедентно швидким збільшенням і оновленням. Тому інформаційно-освітнє середовище в загальному вигляді, про яке тут йде мова і доступ до якого цікавить практично всі освітні установи, може бути тільки розподіленою. Ефективне використання таких ресурсів можливе тільки за рахунок застосування інформаційних технологій.
Поняття «інформаційна технологія» (ІТ) в цей час відноситься до числа найбільш популярних і часто вживаних. Подібна популярність зумовлюється не тільки зростаючою значущістю, але і бурхливим, надзвичайно динамічним розвитком ІТ.
У цілому, сучасні ІТ можна охарактеризувати:
- по-перше, широтою обхвату ними різних «неінформаційних» предметних областей, в тому числі традиційних галузей промисловості;
- по-друге, масовістю оволодіння ІТ фахівцями цих областей, внаслідок чого ІТ перестають бути прерогативою певного кола наукової і інженерної еліти і стають доступним інструментом для рішення прикладних задач;
- по-третє, стимулюючим розвиток ІТ виявленням принципово нових інформаційних потреб і реалізацією відповідних функцій;
- по-четверте, значним ефектом від застосування ІТ, що зумовлює можливості здійснення якісних змін («стрибків») в процесах вдосконалення технологій і техніки (принципово важливо, що без використання ІТ ці зміни не можуть бути досягнуті);
- по-п'яте, тенденцією до посилення інтеграції різнорідних ІТ, що виявляється в прагненні до уніфікації апаратних і програмних засобів, а також створенні єдиних інформаційних середовищ.
Надзадача розуміння і реалізації проблеми інформатизації сфери освіти полягає в тому, що в результаті повинна бути досягнута глобальна раціоналізація інтелектуальної діяльності в суспільстві за рахунок використання нових ІТ з метою підвищення ефективності і якості підготовки фахівців з новим типом мислення, відповідаючим вимогам постіндустріального суспільства.
У сфері освіти країн СНД і, передусім, у вищій школі накопичений найбагатший інформаційний потенціал або, іншими словами, інформаційні ресурси навчального і наукового призначення.
Під інформаційними ресурсами (ІР) навчального і наукового призначення маються на увазі бази даних і знань, інформаційно-пошукові та інформаційно-довідкові системи, автоматизовані бібліотечні системи, електронні журнали, експертні системи, автоматизовані курси, навчальні системи, автоматизовані лабораторні практикуми, комп'ютерні тренажери, навчально-дослідницькі АСНД і САПР, автоматизовані системи управління навчальною і науковою діяльністю підрозділів ВЗО МВС, а також спеціалізовані інструментальні засоби для розробки перерахованих видів ІР.
Інформаційні ресурси сфери освіти діляться на чотири класи (див. табл. 1). До першого відносяться ІР, в яких найбільшу цінність мають власне інформаційні масиви (інформація). Це бази даних і знань, інформаційно-пошукові і інформаційно-довідкові системи, автоматизовані бібліотечні системи, електронні журнали, файлові масиви і т.д.
До другого класу ІР відносяться різні автоматизовані системи навчального і наукового призначення, навчально-дослідницькі АСНД і САПР, експертні системи, автоматизовані системи управління навчальною і науковою діяльністю підрозділів ВЗО МВС тощо.
Третій клас ІР об'єднує автоматизовані засоби навчання: автоматизовані навчальні курси, повчальні системи, комп'ютерні тренажери, автоматизовані лабораторні практикуми і т.п.
Четвертий клас ІР включає спеціалізовані інструментальні засоби для створення ІР перших трьох класів.
Перелік ІР першого класу не випадково відкривають автоматизовані бібліотечні системи (АБС). У всі часи бібліотеки були скарбницями знань. У наш час їх роль також важко переоцінити, особливо, в зв'язку з «другим народженням», що переживається ними, викликаним появою нових інформаційних і телекомунікаційний технологій.
Таблиця 1. Класифікація інформаційних ресурсів
Клас ІР
Вид інформаційніх ресурсів
Клас 1.
Власне самі інформаційні ресурси
1.1. Автоматизована бібліотечна система
1.2. База данних/база знань
1.3. Інформаційно-пошукова система
1.4. Інформаційно-довідкова система
1.5. Комп'ютерний довідник/енціклопедія
1.6. Файловий масив
1.7. Електронний журнал
Клас 2.
Автоматизовані системи навчального та наукового призначення
2.1. Автоматизована система управління навчальною та/або науковою діяльністю підрозділів ВЗО
2.2. Навчально-дослідницка АСНД
2.3. Навчально-дослідницка САПР
2.4. Система комп'ютерного моделювання
2.5. Спеціалізований пакет прикладних програм
2.6. Експертна система
Клас 3.
Автоматизовані засоби навчання
3.1. Автоматизований лабораторний практикум
3.2. Автоматизована навчальна система
3.3. Автоматизована система контроля знань
3.4. Автоматизований навчальний курс
3.5. Комп'ютерний задачник
3.6. Комп'ютерний довідник навчального призначення
3.7. Комп'ютерний тренажер
Клас 4.
Спеціалізовані засоби для побудови ІР перших трьох класів
4.1. Інструментальні засоби для створення автоматизованих засобів навчання:
4.1.1. Автоматизованих лабораторних практикумів
4.1.2. Автоматизованих навчальних систем та навчальних курсів
4.1.3. Автоматизованих систем контролю знань
4.1.4. Комп'ютерних задачників
4.1.5. Комп'ютерних довідників навчального призначення
4.1.6. Комп'ютерних тренажерів
4.2. Інструментальні засоби для створення автоматизованих бібліотечних систем
4.3. Оболонки для створення експертних систем
4.4. Система управління базами данних/базами знань
АБС забезпечують доступ до даних бібліотечних каталогів і фондів, а також збір, обробку і зберігання відповідної інформації. У цей час бібліотечна мережа ВЗО МВС України тільки створюється.
Інформаційна революція, що переживається людством, вельми наочно виявляється, зокрема, в тому, що носієм і виразником знань замість книги або енциклопедії все частіше стають їх електронні аналоги, а також різноманітні бази даних і бази знань (БД і БЗ).
Бази даних являють собою цілісну систему даних, організовану за певними правилами, які передбачають загальні принципи опису, зберігання і обробки інформації.
База знань є формалізованою системою відомостей про певну предметну область, що містить дані про властивості об'єктів, закономірності процесів і явищ і правила використання цих даних в різноманітних ситуаціях, котрі задаються для прийняття рішень.
БД і БЗ надають інформаційні ресурси масового і тривалого використання. Їх можна віднести до фундаменту більшості інформаційних технологій. Як правило, вони відкриті для поповнення і корекції. Їх застосування найбільш ефективно в мережевому режимі при можливості віддаленого доступу і пошуку в них інформації за запитами користувачів. У цьому випадку користувачі мають справу з автоматизованими банками даних (АБД) як сукупністю системи управління БД і конкретними базами даних, що знаходяться під її управлінням.
Конкретна оцінка стану робіт за першим класом ІР, як і за іншими класами, повинна засновуватися на виявленні міри відповідності кількості і якості інформаційних ресурсів (АБС, БД, БЗ і т.д.) і інформаційних послуг потребам суспільства (передусім, викладачів, курсантів, наукових працівників, організаторів науки). Створення моніторинга подібної відповідності – одна з першорядних задач в області розвитку інформаційно-освітнього середовища.
БД і БЗ навчального і наукового призначення, розроблені у ВЗО СНД, як правило, є документальними і/або фактографічними і реалізовані в локальному варіанті для персональних комп'ютерів. Поки ще незначна їх частина доступна користувачам локальних обчислювальних мереж. У цілому БД і БЗ навчального і наукового призначення, що розробляються в ініціативному порядку ВЗО, містять довідкову, репродуктивну інформацію, необхідну для забезпечення цих видів діяльності. Однак, розвиток нових дистанційних методів навчання, де інтерпретатором знань є учень (на відміну від традиційних форм, де інтерпретатор знань – викладач), вимагає нових підходів до створення БД і БЗ, що будуть враховувати дану специфіку.
До першого класу ІР відносяться і електронні журнали. Це – періодичні видання, матеріали яких створюються, зберігаються і доводяться до користувачів з використанням автоматизованих інформаційних технологій. Це вельми ефективна форма організації ІР, особливо для системи дистанційного навчання. Швидкість доведення новітньої інформації до споживачів в порівнянні з паперовими виданнями зростає в десятки разів при незначній складності і вартості даної інформаційної технології для споживачів. Сьогодні самому широкому поширенню електронних журналів серйозно заважає ще недостатній розвиток електронних комунікацій в країні і відсутність юридичного захисту і фінансової підтримки їх видавців.
Другий клас ІР включає автоматизовані системи навчально-наукового призначення (на відміну від третього класу, призначених для інформатизації безпосередньо навчального процесу). У цьому класі виділяються (див. таблицю 1) автоматизовані системи управління наукової і навчальної діяльності ВЗО (АСУ ВУЗ), навчально-дослідницькі (УД) САПР і АСНД, експертні системи і т.д.
АСУ ВЗО - це організаційно-технічна система, створена на основі інформаційних технологій для підвищення ефективності процесів управління ВЗО і для забезпечення методичної, інформаційно-аналітичної і організаційної підтримки цих процесів. У ВЗО СНД такі роботи ведуться протягом останніх 20 років. За цей час створено вже три покоління АСУ ВЗО. Цей напрям продовжує залишатися актуальним для подальших досліджень і розробок, що визначається, як об'єктивною необхідністю вдосконалення діяльності ВЗО, особливо в умовах переходу до нових форм і методів освіти, так і бурхливим розвитком нових інформаційних технологій.
Інформаційно-логічна модель управління ВЗО будується відповідно до життєвого циклу інформаційних ресурсів (створення, організація накопичення і зберігання, актуалізація, використання, архівація і т.д.). В умовах соціально-економічної реформи в країні відбувається постійна зміна процедур організації управління, тому доцільно будувати АСУ ВЗО як відкриту розподілену динамічну автоматизовану інформаційну систему з трьома рівнями управління (рівні ВЗО, факультетів, кафедр і підрозділів). Це повинно забезпечувати рішення наступних основних задач:
підвищення продуктивності праці управлінських працівників за рахунок автоматизації документообігу на всіх рівнях управління;
підвищення оперативності управління і обгрунтованості прийняття рішень за рахунок проведення варіантних розрахунків, використання математичних методів планування і прогнозування;
підвищення виконавської дисципліни і поліпшення контролю за виконанням прийнятих рішень.
Автоматизована система наукових досліджень (АСНД) розглядається як автоматизована інформаційна система, призначена для інформаційно-аналітичного забезпечення науково-дослідних робіт. У навчально-дослідницьких (НД) АСНД до названих задач додаються функції навчання рішенню задач інформаційно-аналітичного забезпечення НДР, тобто розробка математичних моделей за результатами експериментів.
НД АСНД включають в себе різноманітні інформаційні ресурси:
пакети автоматизації управління процесами;
пакети аналізу експериментальних даних;
пакети математичних розрахунків;
пакети машинної графіки тощо.
Основними проблемами в області АСНД є: створення методів і засобів проектування інтелектуальних НД АСНД; розробка методичного, програмного і інформаційного забезпечення для підготовки і перепідготовки фахівців в області інформатизації наукових досліджень.
До критичних технологій вищого рівня віднесені методи і засоби штучного інтелекту. У теперішній час в цьому напрямі практичні успіхи і конкретні ІР зв'язують, в основному, з експертними системами (ЕС), тобто з програмними системами, які використовують експертні знання для забезпечення високоефективного рішення задач у вузькій предметній області.
Найбільше поширення останнім часом отримали інтегровані ЕС, що об'єднують традиційні підсистеми робіт зі знаннями експертів, зі складними розрахунковими моделями, що реалізовуються в спеціальних пакетах прикладних програм. Дуже перспективним вбачається розвиток технологій інтелектуальних агентів, вилучення знань із даних, інтелектуальної інтеграції гетерогенної інформації.
Як загальну глобальну проблему на порозі наступного тисячоліття потрібно відмітити настійну необхідність інтелектуалізації інформаційних технологій і інформаційних ресурсів.
Найбільше поширення в ВУЗах СНД отримали інформаційні ресурси третього класу:
автоматизовані повчальні системи (АПС);
автоматизовані навчальні курси (АНК);
комп'ютерні підручники (КП);
комп'ютерні задачники (КЗ);
комп'ютерні тренажери (КТ) і т.д.
Такі ІР активно створюються у багатьох ВЗО СНД.
Могутньою технологією, яка дозволяє зберігати і передавати основний обсяг матеріалу, що вивчається, є комп'ютерні підручники і довідники. Індивідуальна робота з ними забезпечує глибоке розуміння і засвоєння матеріалу. При розвитку таких технологій з'являється можливість пристосувати існуючі АНК, КУ і т.п. до умов дистанційного навчання, використовуючи при цьому гипертекстові та мультимедійні засоби.
Серед ІР третього класу особливе місце займають електронні задачники і тренажери (КЗ і КТ), що виконують роль індивідуального викладача при вирішенні курсантами (слухачами) конкретних задач, коли ними набуваються практичні досвід і знання. Інтерес складають КЗ генеруючого і консультуючого типів. Кількість задач, що генеруються в них, практично не обмежена. Забезпечується детальна демонстрація ходу рішення кожної задачі, що пред'являється курсантам. Вони можуть використовуватися як для навчання, так і для контролю знань. Звичайно такі КЗ створюються в комплексі з КУ або АНК.
Методологія комплексної підготовки і підвищення кваліфікації фахівців на основі нових інформаційних технологій включає застосування ЕС і БЗ, КУ, КЗ і КТ, що базуються на ситуативних і динамічних моделях об'єктів управління, сценарному підході, семантичних просторах режимів, деревах оцінки ситуацій, методах прийняття рішень в умовах невизначеності і т.д.
До четвертого класу ІР відносяться інструментальні засоби для створення автоматизованих засобів навчання і конкретних ІР перших трьох класів. До теперішнього часу для інструментальних засобів склався наступний набір основних характеристик, що відображає якість їх функціонування з точки зору авторів-розробників програмно-методичних комплексів:
наявність розвинених засобів для реалізації в автоматизованих програмах навчання гіпермедіа - технологій (оцифрований звук і відео, анімація, гіперзв’язки, семантичні уявлення і т.д.);
можливість підключення підсистеми моделювання і засобів створення динамічних зображень, необхідних для візуалізації на екрані різного роду процесів;
здатність до формування, актуалізації і інтерпретації моделей представлення предметних областей навчання і моделей, що використовуються (відображають їх знання і уміння);
здатність формування і використання індивідуальних навчальних програм і планів (індивідуальних траєкторій навчання), що забезпечує адаптивність навчальних засобів до конкретних користувачів;
різноманітність засобів організації діалогу користувачів з автоматизованою системою;
різноманітність, гнучкість і інтелектуальність засобів аналізу правильності відповідей курсантів на питання і завдання;
наявність розвинених засобів збору і статистичної обробки результатів навчального процесу;
можливості використання різних шрифтів, необхідних для відтворення на екрані заголовків, заставок і складних формул довільного вигляду;
можливість варіювання кольорів з метою виділення частин інформації за значенням і поліпшення дизайну кадрів навчального матеріалу;
можливість друкування навчального матеріалу з метою його тиражування;
незалежність програмних засобів від обчислювальних платформ.
Досвід ВЗО СНД показує, що автоматизовані інструментальні засоби, в повній мірі, які б відповідали вказаним вимогам, на наявний час відсутні. Їх створення є важливою і актуальною задачею інформатизації безпосередньо освітнього процесу. Сьогодні вирішення завдання впровадження в навчальний процес новітніх інформаційних технологій – на порядку денному діяльності ВЗО МВС України.
«все книги «к разделу «содержание Глав: 72 Главы: < 38. 39. 40. 41. 42. 43. 44. 45. 46. 47. 48. >