§ 2. Повторність злочинів

Під повторністю розуміється вчинення двох або більше злочинів, передбачених тією самою статтею або частиною статті Особливої частини КК.

Важливою ознакою повторності, таким чином, є вчинення особою більш ніж одного тотожного злочину. Досить чітко це ілюструється на прикладі складу злочину, передбаченого ст. 319 КК. За ч. 1 цієї статті злочином визнається незаконна видача рецепта на право придбання наркотичних засобів або психотропних речовин із корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах. А в ч. 2 даної статті йдеться про повторне вчинення тієї самої дії.

При кваліфікації тотожних злочинних дій інколи постає питання про відмежування повторності злочинів від такої специфічної тотожності, яка передбачається при конструюванні складу так званого продовжуваного злочину. Це питання вирішується у ч. 2 ст. 32 КК, де сказано: повторність відсутня при вчиненні продовжуваного злочину, який складається з двох або більше тотожних діянь, об'єднаних єдиним злочинним наміром. У випадках скоєння такого злочину можлива наявність великої кількості тотожних злочинних дій (так званих епізодів злочинної діяльності). Вирішуючи подібну ситуацію щодо зґвалтування, Пленум Верховного Суду України зазначив: якщо винний, без значної перерви у часі, діючи з єдиним умислом, вчинив два або більше статевих актів з однією і тією ж потерпілою, то його дії не можуть розглядатися як зґвалтування, вчинене повторно.1 Тобто, мова про повторність злочинів у такому випадку не йде, бо цей одиничний злочин складається з декількох епізодів і вважається закінченим у момент здійснення останньої з відповідних дій незалежно від причини його припинення.

За вітчизняним кримінальним законодавством, яке діяло раніше, виділялись такі види повторності: повторність (власне), не-однократність, систематичність і промисел. У спеціальній літературі вказувалось на різні труднощі, що випливали із запровадження такої класифікації Тому, в цілому, слід схвально оцінити положення нового КК, в якому не вживаються терміни «неоднократність» і «промисел». Що стосується терміна «систе-

1                       Див.: Постанови Пленуму Верховного Суду України (1963-2000).-С 131.

2              Див., наприклад: Чубарев В. Л. Многоразовая преступная деятельность и уголовный закон // Государство и право.- 1992.- № 12.- С. 71-79.

175

Кримінальне право. Загальна частина

матичність», який передбачається в окремих його статтях (наприклад, ч. 1 ст. 120), то стає цілком зрозумілим: під ним треба розуміти вчинення певних дій більш ніж два рази, бо в останньому випадку має місце «звичайна» повторність.

У ч. З ст. 32 КК відтворене загальне правило, за яким вчинення двох або більше злочинів, передбачених різними статтями цього Кодексу, визнається повторним лише у випадках, передбачених в Особливій частині цього Кодексу. Інакше кажучи, множинність однорідних злочинів є винятком із загальних положень, які стосуються сукупності злочинів. Тому у кожному конкретному випадку воно обов'язково повинно бути спеціально передбачено у кримінальному законі.

Слід зазначити, що законодавець досить-таки часто користується цим винятком. Раніше вже вказувалось на п. 1 примітки до ст. 185 КК, де зазначено, що у статтях 185 (крадіжка), 186 (грабіж), 189 (вимагання), 190 (шахрайство) та 191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем) повторним визнається злочин, вчинений особою, яка раніше вчинила будь-який зі злочинів, передбачених цими статтями або статтями 187 (розбій) та 262 (викрадення, привласнення, вимагання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин чи радіоактивних матеріалів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем).

Ще одним прикладом може бути ст. 307 КК, за якою караються незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів. За ч. 2 цієї статті кваліфікованим складом даного злочину є ті самі дії, вчинені повторно або особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених статтями 308 (викрадення, привласнення, вимагання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів чи заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживанням службовим становищем), 309 (незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту), 310 (посів або вирощування снотворного маку чи конопель), 312 (викрадення, привласнення, вимагання прекурсорів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем), 314 (незаконне введення в організм наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів), 315 (схиляння до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів) та 317 (організація або утримання місць для незаконного

176

Глава XIII. Множинність злочинів

вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів) КК.

Коли мова йде про повторність злочинів, слід мати на увазі п. 17 розділу II Прикінцевих та перехідних положень КК, в якому зазначено, що вчинення особою злочину до набрання чинності цим Кодексом, а також наявність у такої особи не погашеної і не знятої у встановленому законом порядку судимості враховується при кваліфікації вчиненого нею нового злочину. До речі, загальне правило щодо даного випадку сформульовано у ч. 4 ст. 32 КК таким чином: повторність відсутня, якщо за раніше вчинений злочин особу було звільнено від кримінальної відповідальності за підставами, встановленими законом, або якщо судимість за цей злочин було погашено або знято.

Юридична природа рішення, за яким сплив строків давності кримінального переслідування, амністія або акт помилування розриває реально існуючий зв'язок між окремими епізодами кримінальної діяльності, в загальному вигляді не може викликати заперечень. Залишається, щоправда, досить складне питання, пов'язане із співвідношенням повторності та рецидиву злочинів, про яке йдеться у ч. 4 ст. 32 КК (але це питання буде розглянуто пізніше).