ДОДАТОК

ЗАПИТАННЯ - ВІДПОВІДІ

Держфінмоніторинг постійно надає консультативну та методичну допомогу фі­нансовим посередникам щодо організації внутрішньої системи фінансового моні­торингу та з питань, пов'язаних з виявленням підозрілих фінансових операцій. Аналіз запитань від суб'єктів первинного фінансового моніторингу показав, що найбільш популярними є запитання стосовно:

видів операцій, щодо яких необхідно повідомляти Держфінмоніторинг (об'єк­

тів фінансового моніторингу);

порядку ідентифікації клієнтів фінансових установ та зберігання відповідної

документації щодо клієнтів та фінансових операцій;

приналежності до суб'єктів первинного фінансового моніторингу. Призначення

осіб, відповідальних за проведення внутрішнього фінансового моніторингу у фінан­

совій установі;

строків повідомлення про фінансову операцію, яка підлягає фінансовому мо­

ніторингу тощо.

Чи потрібно проводити фінансовий моніторинг такої фінансової операції, як отримання страхової премії від юридичної особи?

У зв'язку з прийняттям базового закону, який набув чинності 12 червня 2003 p., страхові установи згідно зі статтею 4 вказаного закону визнаються суб'єктами первинного фінансового моніторингу. На підставі статті 5 цього за­кону вказані суб'єкти зобов'язані зокрема:

забезпечувати виявлення і реєстрацію фінансових операцій, що відповідно до цього закону підлягають фінансовому моніторингу;

проводити ідентифікацію особи, яка здійснює фінансову операцію, що під­лягає фінансовому моніторингу відповідно до цього закону, на підставі нада­них в установленому порядку документів або за наявності підстав вважати, що інформація щодо ідентифікації особи потребує уточнення;

надавати Уповноваженому органу інформацію про фінансову операцію, що підлягає обов'язковому фінансовому моніторингу, не пізніше ніж протягом трьох робочих днів з моменту її реєстрації.

Згідно зі статтею 11 Закону фінансова операція підлягає обов'язковому фінансовому моніторингу, якщо сума, на яку вона проводиться, дорівнює чи перевищує 80 000 гривень або дорівнює чи перевищує суму в іноземній ва­люті, еквівалентну 80 000 гривень, та має одну або більше ознак, визначених цією статтею.

Однією з цих ознак є, зокрема, виплата фізичній особі страхового відшко­дування або отримання страхової премії.

194

Згадана ознака обов'язкового фінансового моніторингу складається з двох окремих ознак, різних за своєю суттю: 1) виплата фізичній особі страхового відшкодування або 2) отримання страхової премії. Оскільки для другого ви­падку законом спеціально не визначено коло осіб, на яких поширюються його дія, слід звернутися до Закону України "Про страхування", яким врегульовано відносини у сфері страхування.

Згідно зі статтею 10 цього закону страховий платіж (страховий внесок, страхова премія) — плата за страхування, яку страхувальник зобов'язаний внести страховику згідно з договором страхування.

Водночас у статті 3 цього ж закону зазначено, що страхувальниками визна­ються юридичні особи та дієздатні громадяни, які уклали із страховиками дого­вори страхування або є страхувальниками відповідно до законодавства України.

Отже, обов'язковому фінансовому моніторингу підлягають операції з отри­мання страхових премій як від фізичних, так і від юридичних осіб.

Також слід зазначити, що зазначена позиція Держфінмоніторингу підтри­мана Міністерством юстиції України (лист Мін'юсту від 12.07.2004 р. № 20-31-108), яке відповідно до покладених на нього завдань дає роз'яснен­ня чинного законодавства державним органам, підприємствам, установам та організаціям.

Чи є суб'єктом первинного фінансового моніторингу пайовий інвестиційний фонд?

Статтею 22 Закону України "Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)" визначено, що "Пайовий інвестиційний фонд не є юридичною особою", а його "активи, що належать інвесторам на праві спільної часткової власності, перебувають в управлінні компанії з уп­равління активами та обліковуються останньою окремо від результатів її гос­подарської діяльності".

Відповідно до статті 1 зазначеного закону до інститутів спільного інвесту­вання належать: корпоративний інвестиційний фонд або пайовий інвестиційний фонд, який провадить діяльність, пов'язану з об'єднанням (залученням) гро­шових коштів інвесторів з метою отримання прибутку від вкладення їх у цінні папери інших емітентів, корпоративні права та нерухомість.

Таким чином, відповідно до статті 4 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом" (далі — базовий закон), пайовий інвестиційний фонд як інститут спільного інвестування є суб'єктом первинного фінансового моніторингу.

З якого моменту починається відлік триденного строку, протягом якого суб'єкт первинного фінансового моніторингу повинен направити до Держфін­моніторингу повідомлення про фінансову операцію, яка підлягає фінансовому моніторингу?

195

Згідно з ч. 4 статті 5 базового закону суб'єкт первинного фінансового мо­ніторингу зобов'язаний надавати Уповноваженому органу інформацію про фінан­сову операцію, що підлягає обов'язковому фінансовому моніторингу, не пізніше ніж протягом трьох робочих днів з моменту її реєстрації.

Відповідно до абзацу третього статті 87 Цивільного процесуального ко­дексу України, коли строки визначаються днями, то їх обчислюють з дня, нас­тупного після того дня, з якого починається строк. Якщо кінець строку припа­дає на день неробочий, то за останній день строку вважається перший після нього робочий день. Таким чином, триденний термін надання інформації про фінансову операцію, що підлягає фінансовому моніторингу, починається з дня, наступного за днем її реєстрації.

Чи потрібно банку як суб'єкту первинного фінансового моніторингу надава­ти Держфінмоніторингу інформацію про операції із зарахування грошових коштів на рахунок чи списання коштів з рахунка юридичної особи, період діяль­ності якої не перевищує трьох місяців з дня її реєстрації, у випадку, якщо опе­рації на її рахунку здійснюються, наприклад, щодня?

Відповідно до статті 11 базового закону фінансова операція підлягає обо­в'язковому фінансовому моніторингу, якщо сума, на яку вона проводиться, до­рівнює чи перевищує 80 000 гривень або дорівнює чи перевищує суму в іно­земній валюті, еквівалентну 80 000 гривень, та має одну чи більше ознак, визначених даною статтею, серед яких операції із "зарахування грошових кош­тів на рахунок чи списання грошових коштів з рахунка юридичної особи, пе­ріод діяльності якої не перевищує трьох місяців з дня її реєстрації". Згідно зі статтею 5 базового закону суб'єкт первинного фінансового моніторингу на під­ставі та на виконання цього закону зобов'язаний надавати Уповноваженому органу інформацію про фінансову операцію, що підлягає обов'язковому фінан­совому моніторингу, не пізніше ніж протягом трьох робочих днів з моменту її реєстрації.

З огляду на зазначені вимоги базового закону, банк як суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний надавати Держфінмоніторингу інфор­мацію про вказані вище операції (з обов'язковим врахуванням суми операції) протягом трьох місяців з дня державної реєстрації юридичної особи, що їх здійснює.

Страхова компанія відкриває в установі банку новий депозитний рахунок для розміщення на ньому страхових резервів та перераховує на нього кошти зі свого поточного рахунка. Чи підлягає вказана операція обов'язковому фінансо­вому моніторингу?

Відповідно до статті 11 базового закону фінансова операція підлягає обо­в'язковому фінансовому моніторингу, якщо сума, на яку вона проводиться, дорівнює чи перевищує 80 000 гривень або дорівнює чи перевищує суму в іно-

196

земній валюті, еквівалентну 80 000 гривень, та має одну чи більше ознак, виз­начених цією статтею.

Операція по перерахуванню страховою компанією на новий депозитний ра­хунок в установі банку зі свого поточного рахунка грошових коштів у розмірі не менше 80 000 гривень підлягає обов'язковому фінансовому моніторингу за ознакою "зарахування грошових коштів на рахунок чи списання грошових кош­тів з рахунка юридичної особи у випадку, якщо операції на зазначеному рахун­ку не проводилися з моменту його відкриття" (абзац сьомий статті 11 базово­го закону).

Чи підлягає фінансовому моніторингу операція купівлі-продажу цінних па­перів, якщо торговець цінними паперами отримав цінні папери на підставі акту прийому-передачі, але кошти або інші активи згідно з договором купівлі-про­дажу ще не отримав?

Статтею 7 базового закону визначено, що "перед або після здійснення фі­нансової операції суб'єкт первинного фінансового моніторингу з'ясовує мож­ливість віднесення її до фінансової операції, що відповідно до цього закону підлягає фінансовому моніторингу. У разі виявлення такої фінансової операції, вона підлягає реєстрації відповідним суб'єктом первинного фінансового моні­торингу".

З викладеного випливає, що, незалежно від того, здійснена або ні фінан­сова операція, суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний з'ясувати, чи підлягає вона фінансовому моніторингу.

При цьому суб'єкт первинного фінансового моніторингу надає Державно­му комітету фінансового моніторингу інформацію про фінансові операції:

в обов'язковому порядку — якщо операції мають ознаки, передбачені стат­тею 11 базового закону, або пов'язані з фінансуванням тероризму;

за власною ініціативою — за наявності підстав вважати, що фінансова опе­рація проводиться з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочин­ним шляхом, та / або якщо операції мають ознаки, передбачені статтею 12 ба­зового закону.

Чи підлягає фінансовому моніторингу операція купівлі-продажу цінних па­перів, коли проданий пакет документів перевищує суму 80 000 гривень, а опе­рація здійснена за допомогою готівкових коштів, але даний пакет документів був придбаний самим суб'єктом первинного фінансового моніторингу і за влас­ні кошти?

Статтею 1 базового закону визначено, що фінансовою операцією є будь-яка операція, пов'язана із здійсненням або забезпеченням здійснення платежу за допомогою суб'єкта первинного фінансового моніторингу, зокрема — із на­дання послуг з випуску, купівлі або продажу цінних паперів та інших видів фі­нансових активів.

197

Статтею 7 базового закону визначено, що "перед або після здійснення фінансової операції суб'єкт первинного фінансового моніторингу з'ясовує мож­ливість віднесення її до фінансової операції, що відповідно до цього Закону підлягає фінансовому моніторингу. У разі виявлення такої фінансової операції, вона підлягає реєстрації відповідним суб'єктом первинного фінансового моні­торингу".

При цьому суб'єкт первинного фінансового моніторингу надає Державно­му комітету фінансового моніторингу інформацію про фінансові операції в обов'язковому порядку, якщо операції мають ознаки, передбачені статтею 11 Закону, або пов'язані з фінансуванням тероризму.

Статтею 11 базового закону визначено, що фінансова операція підлягає обов'язковому фінансовому моніторингу, якщо сума, на яку вона проводиться, дорівнює чи перевищує 80 000 гривень або дорівнює чи перевищує суму в іно­земній валюті, еквівалентну 80 000 гривень, та має одну або більше ознак, визначених цією статтею, зокрема, придбання особою цінних паперів за готівку.

Оскільки у даному випадку фінансова операція з купівлі-продажу цінних паперів перевищує суму 80 000 гривень та її здійснення відбувається за допомо­гою готівкових коштів, вона підлягає обов'язковому фінансовому моніторингу.

Як слід застосовувати ознаку обов'язкового фінансового моніторингу фінансових операцій, вказану в абзаці другому статті 11 базового закону — "переказ грошових коштів на анонімний (номерний) рахунок за кордон і над­ходження грошових коштів з анонімного (номерного) рахунка з-за кордону, а також переказ коштів на рахунок, відкритий у фінансовій установі в країні, що віднесена Кабінетом Міністрів України до переліку офшорних зон": чи мається на увазі переказ коштів з території України чи з будь-якої території?

Ця ознака, як і всі інші, передбачені статтею 11 базового закону, застосо­вується всіма суб'єктами первинного фінансового моніторингу. Виходячи із зміс­ту вказаної ознаки, визначення країни, з території якої здійснюється переказ коштів, в ознаці відсутнє. Отже, переказ коштів може здійснюватися з будь-якої країни.

Чи слід визначати комісіонерів та комітентів учасниками фінансової операції?

Оскільки комітенти та комісіонери є особами, від імені або за дорученням яких здійснюється фінансова операція, то суб'єкти первинного фінансового моніторингу зобов'язані їх ідентифікувати з огляду на пункт 5.1 Вимог до ор­ганізації фінансового моніторингу суб'єктами первинного фінансового моніто­рингу у сфері запобігання та протидії запровадженню в легальний обіг доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму, затверджених на­казом Державного департаменту фінансового моніторингу від 24.04.2003 р. №40.

198

Чи потрібно надавати повідомлення Державному комітету фінансового моніторингу про призначення на посаду або звільнення з посади працівника суб'єкта, відповідального за проведення фінансового моніторингу, якщо ра­ніше до Держфінмоніторингу не було надано картку реєстрації суб'єкта первин­ного фінансового моніторингу?

Організація проведення первинного фінансового моніторингу професійни­ми учасниками ринку цінних паперів (небанківських установ) здійснюється відповідно до Наказу Державного департаменту фінансового моніторингу від 24.04.2003 р. № 40 Про затвердження Вимог до організації фінансового моніторингу суб'єктами первинного фінансового моніторингу у сфері за­побігання та протидії запровадженню в легальний обіг доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму". Цим наказом встановлена вимога щодо призначення відповідального працівника суб'єкта первинного фінансового моніторингу, на якого покладається координація діяльності з про­ведення суб'єктом заходів фінансового моніторингу, та повідомлення суб'єк­том Держфінмоніторингу про призначення на посаду або звільнення з посади відповідального працівника (або особи, що тимчасово виконує його обов'язки) протягом трьох днів.

Повідомлення Держфінмоніторингу про призначення на посаду або звіль­нення з посади відповідального працівника (або особи, що тимчасово виконує його обов'язки) нормативними актами не ставиться в залежність від подання суб'єктом первинного фінансового моніторингу реєстраційної картки.

Чи відносяться реєстратори та депозитарії до суб'єктів первинного фінансо­вого моніторингу?

Стаття 3 базового закону встановлює, що його дія поширюється на грома­дян України, іноземців та осіб без громадянства, а також юридичних осіб, їх філії, представництва та інші відокремлені підрозділи, що забезпечують здійснення фінансових операцій на території України, а також поза її межами відповідно до міжнародних договорів України.

Статтею 1 базового закону визначено, що фінансовою операцією є будь-яка операція, пов'язана із здійсненням або забезпеченням здійснення платежу за допомогою суб'єкта первинного фінансового моніторингу, зокрема — надан­ня послуг з випуску, купівлі або продажу цінних паперів та інших видів фінан­сових активів.

Відповідно до статті 11 базового закону проведення фінансових операцій з цінними паперами на пред'явника, не розміщеними в депозитаріях, або з прид­бання особою цінних паперів за готівку — підлягають обов'язковому фінансо­вому моніторингу, якщо сума, на яку вони проводяться, дорівнює чи перевищує 80 000 гривень або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, еквівалент­ну 80 000 гривень.

Згідно зі статтею 12 базового закону фінансова операція підлягає внутріш­ньому фінансовому моніторингу, якщо має одну або більше ознак, визначених

199

зазначеною статтею, а також у випадку, коли у суб'єкта первинного фінансового моніторингу виникають підстави вважати, що фінансова операція проводиться з метою легалізації (відмивання) доходів.

Відповідно до статті 4 базового закону професійні учасники ринку цінних паперів є суб'єктами первинного фінансового моніторингу.

Статтею 4 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних папе­рів" передбачено, що професійною діяльністю на ринку цінних паперів зокрема є:

діяльність з ведення реєстру власників іменних цінних паперів — збір,

фіксація, обробка, зберігання та надання даних, що становлять систему реєстру

власників іменних цінних паперів, щодо іменних цінних паперів, їх емітентів та

власників;

депозитарна діяльність — діяльність з надання послуг щодо зберігання

цінних паперів та / або обліку прав власності на цінні папери, а також обслу­

говування угод з цінними паперами.

З огляду на викладене, реєстратори та депозитарії як професійні учасники ринку цінних паперів є суб'єктами первинного фінансового моніторингу та ма­ють інформувати Державний комітет фінансового моніторингу про фінансові операції відповідно до статей 11 та 12 базового закону.

Чи буде вважатися сплата страховиком страхового відшкодування на станцію технічного обслуговування або автомайстерню страховим відшкоду­ванням, одержаним страхувальником-громадянином у відповідності з догово­ром страхування? Чи підлягає така фінансова операція фінансовому моніто­рингу?

Статтею 9 Закону України Про страхування" від 07.03.1996 р. № 85/96-ВР визначено, що страхове відшкодування — це "страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майново­го страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Страхова виплата — грошова сума, яка виплачується страховиком відпо­відно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.

Страхова сума — грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку".

Умова виплати страхового відшкодування у даному випадку "шляхом надан­ня послуги Страхувальнику відновлювального ремонту пошкодженого внаслі­док страхового випадку транспортного засобу на акцептованій Страховиком станції технічного обслуговування" конкретизована при укладанні договорів стра­хування відповідно до статті 6 Закону України "Про страхування".

Щодо віднесення фінансових операцій до тих, що підлягають обов'язково­му фінансовому моніторингу за ознакою "виплата фізичній особі страхового відшкодування", то відповідно до вимог статті 11 базового закону обов'язко­вість фінансового моніторингу передбачена, якщо сума, на яку проводиться фінансова операція, дорівнює чи перевищує 80 000 гривень або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, еквівалентну 80 000 гривень.

200

Тобто виплата фізичній особі страхового відшкодування у сумі, що дорів­нює чи перевищує 80 000 гривень або дорівнює чи перевищує суму в іно­земній валюті, еквівалентну 80 000 гривень, незалежно від умов його виплати є фінансовою операцією, що підлягає обов'язковому фінансовому моніторингу.

Що називають "великим пакетом цінних паперів", про який йдеться у під­пункті "є" п. 2 ст. 12 базового закону?

Рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 13.08.2003 р. № 359 затверджене Положення про здійснення фінансового мо­ніторингу професійними учасниками ринку цінних паперів, інститутами спіль­ного інвестування та фондовими біржами", яке зареєстроване Мін'юстом 05.09.2003 р. за № 769/8090. Цим Положенням встановлені вимоги Дер­жавної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо організації фінансо­вого моніторингу підпорядкованими їй суб'єктами первинного фінансового моніторингу, в тому числі і стосовно встановлення ними внутрішніх правил проведення фінансового моніторингу та програм його здійснення.

З урахуванням норм цього Положення суб'єкт первинного фінансового мо­ніторингу у розроблених власних Правилах проведення фінансового моніто­рингу самостійно визначає межі розміру "великого пакета цінних паперів".

Хто повинен здійснювати у визначених законом випадках фінансовий мо­ніторинг комерційної діяльності з цінними паперами торговця цінними папера­ми: банк, що обслуговує торговця, або сам торговець?

Дія базового закону поширюється на громадян України, іноземців та осіб без громадянства, а також юридичних осіб, їх філії, представництва та інші відокрем­лені підрозділи, що забезпечують здійснення фінансових операцій на території України, а також поза її межами відповідно до міжнародних договорів України.

З метою запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одер­жаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму суб'єктами первинного фінансового моніторингу відслідковуються за визначеними базовим законом ознакам такі фінансові операції, відносно яких існує підозра у відмиванні гро­шей або фінансуванні тероризму.

Відповідно до вимог статті 11 базового закону фінансова операція підлягає обов'язковому фінансовому моніторингу, якщо сума, на яку вона проводиться, дорівнює чи перевищує 80 000 гривень або дорівнює чи перевищує суму в іно­земній валюті, еквівалентну 80 000 гривень, та має одну або більше ознак, ви­значених у цій статті.

Так, наприклад, у випадку здійснення торговцем цінними паперами прода­жу цінних паперів від свого імені може виникнути ситуація, коли покупець цих цінних паперів придбаває їх за готівку, розмір якої дорівнює або перевищує 80 000 грн. Об'єктом моніторингу в цій ситуації є придбання особою цінних паперів за готівку, походження якої невідоме. За цією ознакою операція підля­гає обов'язковому фінансовому моніторингу.

201

Об'єктом моніторингу також є фінансові операції, ознаки яких викладені у статті 12 базового закону, і визначення необхідності повідомлення про них Уповноваженого органу покладено на суб'єктів первинного фінансового моні­торингу.

Так, наприклад, у випадку здійснення торговцем цінними паперами купівлі цінних паперів від свого імені може виникнути ситуація, коли продавець цін­них паперів уклав договір купівлі-продажу, в якому визначив банківські рекві­зити для перерахування коштів, а потім перед початком здійснення розрахун­ків надав доручення на перерахування коштів через два рахунки інших осіб. Об'єктом моніторингу в цій ситуації є продаж особою цінних паперів, оскіль­ки характер розрахунків за них є заплутаним. За цією ознакою операція підля­гає внутрішньому фінансовому моніторингу.

Отже, фінансові операції підлягають фінансовому моніторингу суб'єктами первинного фінансового моніторингу незалежно від того, чи здійснює суб'єкт діяльність від власного імені і за власний рахунок, чи діє за дорученням і за ра­хунок іншої особи.

Оскільки відповідно до статті 4 базового закону професійні учасники рин­ку цінних паперів (в тому числі торговці цінними паперами) та банки є суб'єк­тами первинного фінансового моніторингу, то обов'язок щодо здійснення фі­нансового моніторингу, визначений статтею 5 базового закону, покладений як на банк, так і на торгівця цінними паперами.

Чи підлягають ідентифікації підрозділи Державної виконавчої служби Мі­ністерства юстиції України у випадку, коли вказані підрозділи у примусовому порядку виконують рішення суду про стягнення зі страхової компанії на ко­ристь страхувальника страхового відшкодування?

Згідно з пунктом першим статті 11 Закону України "Про судоустрій в Ук­раїні судове рішення, яким закінчується розгляд справи у суді, ухвалюється іменем України.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про Державну виконавчу службу" Державна виконавча служба входить до системи органів Міністерства юстиції України і здійснює виконання рішень судів та інших органів відповідно до за­конів України. Завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.

Таким чином, у випадку, коли державний виконавець у примусовому по­рядку стягує зі страхової компанії страхове відшкодування на користь страху­вальника, він не є учасником фінансової операції, а лише вживає заходів для примусового забезпечення здійснення фінансової операції з виплати зазначе­ного відшкодування. Виходячи з цього, для страхової компанії існує необхід­ність ідентифікації лише страхувальника.

Які саме документи суб'єкт первинного фінансового моніторингу повинен зберігати протягом п'яти років?

202

Згідно зі статтею 6 базового закону суб'єкт первинного фінансового моні­торингу на підставі наданих оригіналів або належним чином завірених копій документів ідентифікує осіб, які здійснюють фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу.

Відповідно до статті 5 базового закону суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний зберігати документи, які стосуються ідентифікації осіб, якими здійснено фінансову операцію, що згідно з цим Законом підлягає фінансовому моніторингу, та всю документацію про здійснення фінансової операції протягом п'яти років після проведення такої фінансової операції.

Інформація, яку суб'єкт первинного фінансового моніторингу з'ясовує з ме-тою проведення ідентифікації осіб, наведена у пункті 5.3 Вимог до організації фінансового моніторингу суб'єктами первинного фінансового моніторингу у сфері запобігання та протидії запровадженню в легальний обіг доходів, одер­жаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму, затверджених наказом Державного департаменту фінансового моніторингу 24.04.2003 р. № 40 (далі — Вимоги).

Ідентифікація осіб здійснюється на підставі наданих оригіналів або належ­ним чином завірених копій документів та її проведення може здійснюватися шляхом фіксування цих даних в анкеті.

Крім того, відповідно до пункту 3 Вимог суб'єкт первинного фінансового моніторингу встановлює правила проведення фінансового моніторингу та про­грами його здійснення. Правила повинні:

відбивати внутрішню систему фінансового моніторингу суб'єкта;

забезпечувати виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансово­

му моніторингу чи можуть бути пов'язані з фінансуванням тероризму;

передбачати відповідно до законодавства інформування про такі опе­

рації Держфінмоніторингу та правоохоронних органів;

визначати порядок зберігання пов'язаних з ними документів, в тому числі

порядок збору та зберігання належним чином оформлених документів про такі

операції та осіб з тим, щоб у разі необхідності можна було відтворити деталі

операції.

Чи вважаються страхові (перестрахові) брокери і агенти суб'єктами пер­винного фінансового моніторингу?

Статтею 4 базового закону визначено перелік суб'єктів первинного фінан­сового моніторингу, до яких у тому числі належать страхові та інші фінансові установи.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про фінансові послуги та держав­не регулювання ринків фінансових послуг" фінансова установа — це юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи кілька фінансових послуг та яка внесена до відповідного реєстру у порядку, встановленому законом.

Відповідно до підпункту 9 пункту 1 статті 4 вказаного закону надання пос­луг у сфері страхування є фінансовою послугою.

203

Згідно зі статтею 15 Закону України "Про страхування" до учасників страхування (страхувальників) відносяться страхові брокери та страхові агенти.

Страхові брокери — юридичні особи або громадяни, які зареєстровані у встановленому порядку як суб'єкти підприємницької діяльності та здійснюють за винагороду посередницьку діяльність у страхуванні від свого імені на підставі брокерської угоди з особою, яка має потребу у страхуванні як страхувальник. Страхові брокери — громадяни, які зареєстровані у встановленому порядку як суб'єкти підприємницької діяльності, не мають права отримувати та перерахо­вувати страхові платежі, страхові виплати та виплати страхового відшкодування.

Страхові агенти — громадяни або юридичні особи, які діють від імені та за дорученням страховика і виконують частину його страхової діяльності, а саме: укладають договори страхування, одержують страхові платежі, виконують ро­боти, пов'язані зі здійсненням страхових виплат та страхових відшкодувань. Страхові агенти є представниками страховика і діють в його інтересах за ви­нагороду на підставі договору доручення із страховиком.

Враховуючи викладене, страхові брокери та страхові агенти, які є юридич­ними особами, відносяться до суб'єктів первинного фінансового моніторингу та мають інформувати Державний комітет фінансового моніторингу про фінан­сові операції відповідно до статей 11 та 12 базового закону.

Чи є об'єктом фінансового моніторингу операції з міни цінних паперів або операцій з придбання цінних паперів з подальшим розрахунком за них цінними паперами третіх осіб або цінними паперами, емітованими покупцем?

Відповідно до ст. 715 Цивільного кодексу України за договором міни між сторонами провадиться обмін одного майна на інше, де кожний з тих, хто бере участь у міні, вважається продавцем того майна, яке він дає в обмін, і покуп­цем майна, яке він одержує. Отже, операції міни цінних паперів для торговця цінними паперами є продажем та купівлею і можуть підлягати обов'язковому фінансовому моніторингу, наприклад, за ознакою "проведення фінансової опе­рації з цінними паперами на пред'явника, не розміщеними в депозитаріях", та внутрішньому фінансовому моніторингу за ознаками "разового продажу (купів­лі) особою великого пакета цінних паперів, що вільно не обертаються на орга­нізованому ринку, за умови, що особа не є професійним учасником ринку цінних паперів і цінні папери не передаються особі в погашення простроченої заборго­ваності контрагента перед особою" (п. 2 "є" ст. 12), "передавання особою дору­чення про здійснення фінансової операції через представника (посередника), якщо представник (посередник) виконує доручення особи без встановлення прямого (особистого) контакту з об'єктом первинного фінансового моніторингу" (п. З "б" ст. 12) та ін.

Слід зауважити, що внутрішній фінансовий моніторинг може здійснюва­тися й щодо інших фінансових операцій, коли у суб'єкта первинного фінансо­вого моніторингу виникають підстави вважати, що фінансова операція прово­диться з метою легалізації (відмивання) доходів.

7