4.1. Причини і умови, що сприяють вчиненню розкрадань майна і пов'язаних з ними злочинів

Відповідно до чинного кримінально-процесуального законодавства орган дізнання, слідчий (а також прокурор і суд) у процесі провадження у кримінальній справі «...зобов'язані виявити причини і умови, які сприяли вчиненню злочину» (ст.23 КПК). Встановивши їх, названі органи вносять у відповідний державний орган, громадську організацію або посадовій особі подання про вжиття заходів для усунення цих причин і умов (ст.23-1 КПК).

Наведені положення свідчать про те, що криміногенні обставини (причини і умови) входять до предмета доказування у кожній кримінальній справі. Вирішення цього завдання пронизує процес розслідування від початку до кінця і відбивається в змістові багатьох слідчих дій. А тому цілком логічним є включення питань попередження злочинів у структуру методик їх розслідування.

Як показує вивчення подань, складених слідчими в порядку ст. 23-1 КПК, багато з них страждають типовими недоліками і помилками. Одним з найбільш суттєвих недоліків є те, що в багатьох випадках практичні працівники причину конкретного злочину ототожнюєть з умовами, що сприяли його скоєнню. Нерідко слідчі взагалі не утруднюють себе виявленням коріння злочину, обмежуючись викладенням обставин його вчинення і пропозицією обговорити в трудовому колективі поведінку обвинуваченого. Очевидно, це обумовлено тим, що в українській кримінології до останнього часу не було чіткості у викладенні вказаних питань. А це негативно позначалося на підготовці працівників правоохоронних органів. Не останню роль у цьому, мабуть, грає і застаріла редакція ст. 23 КПК. Така

— 183 —

обставина вимагає деяких пояснень з приводу понять причини конкретного злочину І умов, що сприяли його вчиненню.

В сучасних кримінологічних дослідженнях проблема причин злочинності і умов, що сприяють їй, розглядається через визначення системи соціально-негативних факторів (явищ, процесів), які детермінують злочинність. При цьому причина - вирішальний активний фактор, який містить у собі реальну можливість появи злочину як свого наслідку. Умова ж - відносно пасивний фактор, який тільки сприятливо впливає на розвиток причинного зв'язку, але безпосередньо не породжує наслідку злочину.1

Отже, причини конкретного злочину — це ті активні фактори, які викликають у певної особи інтереси, мотиви для його вчинення. В основі злочинної мотивації як суб'єктивного психофізіологічного процесу знаходяться певні людські вади: корисливість, правовий нігілізм, егоїзм, кар'єризм, жорстокість, негативні психологічні особливості тощо. Це повністю суб'єктивна сфера, пов'язана з особливостями конкретної людини. Тому встановлення причин конкретного злочину полягає у вивченні особи обвинуваченого, визначенні її негативних рис, які в конкретній життєвій ситуації призвели до вчинення нею злочину. Усунення причин пов'язане з застосуванням до обвинуваченого (підсудного, засудженого) певних виховних, примусових і виправно-трудових заходів під час досудового і судового слідства, призначенням кримінального покарання та його виконанням.

Умови, що сприяють вчиненню злочину (пасивні фактори), складають його навколишню обстановку. В кримінології умови прийнято ділити на суб'єктивні і об'єктивні. Суб'єктивні умови - це негативні психологічні і моральні якості людей, що оточують злочинця. Негативні якості людей (населення) позначаються на їх орієнтації, поведінці, суспільній діяльності і утворюють сприятливу атмосферу для досягнення злочинцем поставленої ним мети. Такими суб'єктивними умовами є, наприклад, прагнення певних людей до швидкого і нетрудового збагачення, прагнення до «красивого» життя, правовий нігілізм, що може бути використано злочинцем. Сюди ж можна віднести також п'янство, наркотизм, проституцію та інші види не-

1 Див.: Зелинский А Ф  Криминология. Курс лекций. Харьков: Прапор, 1996. С. 41-52.

184 —

нормативної поведінки. До суб'єктивних умов, які сприяють злочинності, належать і недоліки в роботі державного апарату, перш за все, контролюючих і правоохоронних органів, органів юстиції та закладів, що відають виконанням кримінального покарання. Ці недоліки викликані розгубленістю чи зневі-ренням, некомпетентністю або байдужістю до державних і суспільних справ, іншими вадами людей, які працюють в державних органах.

Об'єктивними умовами злочинності прийнято вважати соціальні протиріччя, які безпосередньо не залежать від свідомості і волі населення. Це умови історично успадковані від минулих епох, що підтримують стан соціальної напруженості в суспільстві і сприяють злочинності (екологія, уклад і стан економіки, соціальні відносини, тіньові сторони урбанізації і технічного прогресу тощо).

Таким чином, встановлення умов, що сприяли вчиненню конкретного злочину, полягає у вивченні під час його розслідування зовнішніх по відношенню до особи обвинуваченого обставин. Ці обставини можна розділити, орієнтуючись на їх суб'єктивний чи об'єктивний характер, на: а) конкретну життєву криміногенну ситуацію (на першому плані суб'єктивні умови); б) загальну ситуацію, що склалася у суспільстві на час вчинення злочину (об'єктивні умови).

Причини розкрадань майна і пов'язаних з ними злочинів. Причини розкрадань майна та інших економічних злочинів у сфері підприємництва пов'язані, як відзначалося, з психологічними і соціальними особливостями людей, які займаються підприємницькою діяльністю. Особистість підприємця-злочинця поки що є малодослідженою в кримінології. Але вивчення літератури з цієї проблеми, матеріалів кримінальних справ відповідної категорії, опитування оперативних працівників і слідчих дає підстави вказати на деякі риси підприємців, які в певній життєвій ситуації призводять до вчинення ними економічного злочину:

1) прогресуючі матеріальні потреби, прагнення бути заможною людиною, яка має гроші не тільки для задоволення повсякденних потреб, але й для створення певного «іміджу» - належності до вищих кіл суспільства (володіння престижними і дорогими житлом, автомобілями, побутовими речами тощо);

2) переконаність у тому, що гроші - це найвища цінність у житті. і постійна потреба «робити гроші», яка стає основною (а іноді і єдиною) метою;

185 —

3) правовий нігілізм, тобто зневажання законів і прагнення досягти поставленої мети будь-якими, в тому числі і незаконними, а іноді й відверто злочинними методами;

4) схильність до ризику, який переростає в авантюризм (невра-хування при прийнятті рішень явно існуючих небезпечних обставин);

5) нехтування інтересами як суспільства в цілому, так і окремих людей, зневажання людей, які стоять нижче від них за своїми фінансовими можливостями;

6) динамічність поведінки в залежності від обставин (вивертливість, брехливість).

Формування рис особистості підприємця, схильного до вчинення економічних злочинів, відбувається під впливом, по-перше, біологічного фактора (успадкування темпераменту та інших психофізіологічних особливостей), по-друге, — фактора соціального (самого характеру підприємницької діяльності, існуючих соціально-економічних умов).

Умови, що сприяють вчиненню розкрадань майна і пов'язаних з ними злочинів. Як зазначалося, сприятливі умови вчинення злочинів розподіляються на суб'єктивні і об'єктивні.

До суб'єктивних умов вчинення розкрадань майна і пов'язаних з ними злочинів можна віднести:

1) віра певної частини населення в те, що в умовах ринкових відносин можна збагатитися швидко і, головне, не прикладаючи великих зусиль (саме цю умову використовують п і дприємці-шахраї);

2) довірливість людей до реклами, особливо коли вона проводиться з широким використанням різноманітних засобів на значній території (преса, телебачення, рекламні написи на спеціальних щитах і будівлях);

3) схильність деяких підприємців у гонитві за високим прибутком до занадто ризикованих операцій (цю рису також активно експлуатують підприємці-шахраї);

4) недостатньо ретельна перевірка кандидатур при найманні на роботу, пов'язану з великими матеріальними цінностями, грошима, виконанням особливо важливих функцій (спеціалістів в області комп'ютерної техніки, менеджерів, бухгалтерів, економістів тощо);

5) недоліки в організації служби економічної безпеки підприємств і банків (основне завдання цієї служби полягає в протидії економічній розвідці конкурентів і здійсненню кон-

— 186 —

тролю за власними працівниками, що Іноді недооцінюється керівниками комерційних структур);

6) недоліки в діяльності контролюючих і правоохоронних органів, які своєчасно не виявляють, або не реагують на правопорушення в підприємницькій діяльності;

7) корумпованість державного апарату управління (посадові особи і службовці з особистої матеріальної та іншої зацікавленості свідомо ідуть на порушення встановленого порядку реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності, видачу патентів, ліцензій тощо). До об'єктивних умов, що сприяють вчиненню розкрадань

майна та інших економічних злочинів в Україні, відносяться:

1) повільність і суперечливість соціально-економічних реформ на шляху переходу до ринкової економіки, відсутність чіткої концепції (програми) таких реформ;

2) загальноекономічна і фінансова криза, яка продовжує поглиблюватися (тягне за собою зростання безробіття, технологічний занепад виробництва, неплатоспроможність підприємств);

3) масове зубожіння населення (більшість його знаходиться на межі і за межею бідності);

4) недосконалість законодавства, що регулює фінансове — господарські відносини (часті зміни в законодавстві, непомірний податковий тиск на підприємця);

5) відсутність ефективної системи державного контролю за діяльністю комерційних структур;

6) наявність «тіньової економіки», яка є живильним середовищем для організованої злочинності.

У своїй сукупності наведені фактори створюють сприятливі умови для економічної злочинності, зокрема для її організованих форм. Використовуючи їх, ОЗГ активно проникають у сферу кредитно-фінансових відносин шляхом створення акціонерних товариств, банків, страхових компаній, різноманітних фондів для вчинення розкрадань майна та інших економічних злочинів з наступною легалізацією злочинне одержаних грошей і поширення впливу на ключові позиції в економіці. На даний час в банківській системі сформувалися стійкі канали, використання яких створює можливість для юридичних і фізичних осіб з порушенням існуючого законодавства вилучати гроші з безготівкового обігу і обертати їх у готівку з подальшим вивозом капіталу за кордон чи переміщенням його в «тіньовий» оборот і ухиленням від сплати податків.

— 187 —

Узагальнюючи викладене, треба підкреслити, що різний зміст причин злочинів та умов, які сприяють їх вчиненню, обумовлює і відмінності в засобах їх встановлення та усунення. З урахуванням цього доцільно виділяти окремі напрямки попереджувальної діяльності слідчого у кримінальних справах.