3.1. Слідчі ситуації і відповідні комплекси процесуальних та інших дій, типові для початкового етапу розслідування
Успіх розслідування у обгрунтовано порушеній кримінальній справі залежить, перш за все, від своєчасності і якості проведення слідчих дій та ОРЗ на початковому етапі розслідування. Саме на цьому проміжку виконується основна частина роботи по забезпеченню судової перспективи справи.
Базуючись на загальному понятті етапу розслідування як його проміжку, який характеризує стан слідства з точки зору повноти вирішення його завдань, можна дати таке визначення поняття початкового етапу. Початковий етап — це проміжок розслідування злочину, який охоплює слідчі дії та ОРЗ, що проводяться з моменту порушення кримінальної справи до притягнення особи як обвинуваченого. В основу наведеного визначення покладено не формальне проведення слідчих дій та ОРЗ, які диктуються ситуацією після порушення кримінальної справи, а реальне вирішення завдань розслідування, що дає підстави (докази) для пред'явлення конкретній особі обвинувачення у вчиненні злочину.
В методиці розслідування розкрадань майна загальним завданням його початкового етапу може бути встановлення таких обставин: 1) особа (особи), якою вчинено розкрадання; 2) місце і час вчинення розкрадання; 3) спосіб вчинення і джерело розкрадання; 4) розмір заподіяної матеріальної шкоди; 5) докази вчинення розкрадання конкретною особою (документи, речові докази, свідчення осіб тощо), достатні для пред'явлення обвинувачення. Для завершення початкового етапу розслідування достатньо вирішення названих завдань хоча б за одним епізодом розкрадання. Ознакою цього є процесуальне рішення
— 125 —
про притягнення особи як обвинуваченого і пред'явлення їй обвинувачення у вчиненні розкрадання.
Типові слідчі ситуації початкового етапу визначаються характером первинного матеріалу про розкрадання, на основі якого порушується кримінальна справа. Виходячи з цього, в криміналістичній літературі з методики розслідування розкрадань, що вчиняються посадовими і матеріально-відповідальними особами, традиційно виділяються дві узагальнені типові ситуації:
1) кримінальна справа порушується на основі матеріалів документальної ревізії, в яких містяться ознаки розкрадання (нестача матеріальних цінностей, підробки в документах тощо);
2) кримінальна справа порушується на основі матеріалів оперативно-розшукової діяльності, в яких задукоментовані дії осіб, що свідчать про вчинення розкрадання.1
З характером первинних матеріалів про розкрадання поєднується і можливість використання фактору раптовості в розслідуванні для збирання доказів і попередження можливої протидії з боку винних осіб. Іноді третьою типовою слідчою ситуацією є випадок, коли кримінальна справа порушується на основі результатів перевірки заяв або повідомлень про розкрадання.2 Але аналіз цієї ситуації показує, що вона являє собою поєднання елементів першої і другої, оскільки результати перевірки таких заяв, повідомлень виступають все ж таки у вигляді матеріалів відповідних оперативно-розшукових заходів та ревізій.
Названі типові слідчі ситуації можуть бути використаними як базові і при розробці методик розслідування розкрадань майна в сфері підприємницької діяльності. Але особливості вчинення розкрадань майна з використанням статусу суб'єкта підприємницької діяльності, зокрема їх способів, на мою думку, накладають специфічний відбиток на формування слідчих ситуацій на момент порушення кримінальної справи. Це пов'язано з деякими факторами ринкової економіки, яких раніше в умовах адміністративно-командного господарювання просто
1 Советская криминалистика. Методика расследования отдельных видов преступлений /Под ред. В.К. Лисиченко/ К.: Выща шк., 1988. С.54-56; Криминалистика. Учебник для вузов. Отв. редактор проф. Н.П. Яблоков. М.: Изд-во БЕК, 1996. С.569-571.
2 Криминалистика. Расследование преступлений в сфере экономики /Под ред. проф. В.Д. Грабовского, доц. А.Ф. Лубина/ Ниж. Новгород, Нижегор. ВШ МВД России, 1995. С. 180-182.
— 126
не існувало. Безумовно, існування таких факторів потребує їх врахування прн визначенні типових слідчих ситуацій для даної категорії криміиальних справ.
Узагальнення кримінальних справ про розкрадання та інші пов'язані з ними злочини, вчиненні з використанням статусу суб'єкта підприємницької діяльності, дає підстави ддя виділення таких типових слідчих ситуацій початкового етапу розслідування:
1) кримінальна справа порушується відносно працівника комерційної структури (посадової особи) на підставі матеріалів службового розслідування чи документальної ревізії, проведених спеціалістами даної комерційної структури;
2) кримінальна справа порушується відносно керівника підприємницької структури на підставі матеріалів перевірки правоохоронними органами заяви керівника іншого підприємства про обманне заволодіння його майном;
3) кримінальна справа порушується відносно керівників фінансової компанії на підставі матеріалів перевірки правоохоронними органами заяв громадян про присвоєння внесених ними коштів;
4) кримінальна справа порушується на підставі матеріалів ревізії (перевірки) діяльності комерційної структури, проведеної за ініціативою контролюючих чи правоохоронних органів;
5) кримінальна справа порушується відносно керівників підприємницької структури — клієнта комерційного банку на підставі матеріалів, поданих банком в правоохоронні органи. Кожна з названих типових слідчих ситуацій тісно поєднана з певним способом вчинення розкрадання майна, інших пов'язаних з ним злочинів, має специфіку і заслуговує окремого детального розгляду.
Ситуація 1. Кримінальна справа порушується відносно працівника комерційної структури (посадової особи) на підставі матеріалів службового розслідування чи документальної ревізії, проведених спеціалістами даної комерційної структури.
Така ситуація характерна для розслідування розкрадань грошових коштів та супутніх їм злочинів, вчинених у комерційних банках операторами чи програмістами ЕОМ шляхом здійснення фіктивних електронних платежів з рахунків окремих клієнтів банку.
У зв'язку з цим треба відзначити, що комерційні банки за фактами вчинення корисливих злочинів своїми службовцями, особливо пов'язаних з використанням комп'ютерного програм-
— 127 —
ного забезпечення, звертаються до правоохоронних органів у виняткових випадках. Заправило, вони віддають перевагу внутрішньому розслідуванню подібних фактів без клопотання про притягнення винних до кримінальної відповідальності. На думку спеціалістів, рішення керівників комерційних структур про ухилення від допомоги правоохоронних органів з приводу вчинення вказаних злочинів знаходиться під впливом цілої низки факторів1, зокрема:
І) некомпетентність працівників правоохоронних органів у виявленні і доказуванні злочинів, вчинених з використанням комп'ютерних технологій;
2) врахування того, що збитки, пов'язані з кримінальним розслідуванням розкрадання, можуть бути зіставленими зі збитками від самого розкрадання;
3) побоювання підриву власного авторитету у ділових колах і як результат цього - втрати значної частини клієнтів;
4) побоювання розкриття під час судового розгляду кримінальної справи системи внутрішньої безпеки;
5) побоювання можливості виявлення під час розслідування власних незаконних видів діяльності чи окремих фінансово-економічних операцій;
6) побоювання можливості виявлення під час розслідування умов, що сприяли вчиненню розкрадань, і виникнення у зв'язку з цим сумнівів відносно професійної придатності окремих посадових осіб.
Тільки тоді, коли сума збитків від розкрадання є особливо великою і відшкодувати ЇЇ без втручання правоохоронних органів банк не в змозі і від цього страждає ділова репутація банку, його керівники починають клопотання про притягнення винних до кримінальної відповідальності. Успіх розслідування в цьому випадку залежить від часу, який минув з моменту розкрадання, і взаємодії правоохоронних органів і служби внутрішньої безпеки банку, а також сприяння з боку його керівництва. Такий механізм взаємовідносин комерційних банків і правоохоронних органів давно склався і функціонує у західних країнах з розвиненою ринковою економікою.
1 Проблемы борьбы с компьютерной преступностью // Борьба с преступностью за рубежом. М.: ВИНИТИ, 1992. № 4, с. 3-Ю; Федоров В. Компьютерные преступления: выявление, расследование и профилактика // Законность, 1994. № 6. С. 44-47.
— 128 —
Первинний матеріал, що містить ознаки розкрадання, заправило, складається з матеріалів службового розслідування, проведеного службою внутрішньої безпеки банку (акту перевірки, ревізії діяльності окремих підрозділів банку чи службових осіб, пояснень працівників, висновків спеціалістів тощо). Цей матеріал збирається без втручання державних контролюючих та правоохоронних органів. Тому його якість залежить перш за все від кваліфікації працівників служби внутрішньої безпеки банку (чи мають вони досвід виявлення і розслідування розкрадань) і наявності контактів останніх з правоохоронними органами. У випадку виявлення прогалин в такому матеріалі на стадії порушення кримінальної справи вони, заправило, швидко ліквідуються після відповідного запиту слідчого про надання тих чи інших документів. Тактичні завдання розслідування в цій ситуації визначаються механізмом вчинення розкрадання і структурою первинного матеріалу. Показовою в цьому плані є кримінальна справа по обвинуваченню начальника відділу комп'ютеризації Черкаської обласної дирекції Укрсоцбанку Тимо-шенка у вчиненні розкрадання 990 млн. крб. (у цінах 1994 р.) шляхом здійснення фіктивних електронних платежів з рахунку АО «Інвестверк».1
З первинного матеріалу, який надійшов до прокуратури, випливало, що злочин було виявлено 09.09.94 p., коли до банку звернувся клієнт (AT «Інвестверк») з платіжним дорученням про перерахування грошей, яких на рахунку у достатній кількості не виявилося (не вистачало 990 млн. крб.). Проведеним внутрішнім розслідуванням цього факту (поясненнями працівників бухгалтерського, економічного та інших відділів; висновками спеціалістів банку, які проводили ревізію) було встановлено, що за 7 днів до надходження платіжного доручення від AT «Інвестверк», тобто 02.09.94 p., електронною поштою пройшли три платежі по 330 млн. крб. кожний з рахунку AT «Інвестверк» на рахунок AT «Фінанси та кредит» в АКБ «Ажио». Документів на перерахування цих сум (платіжних доручень) в операційний день 02.09.94 р. в банк не надходило. Електронну пошту 02.09.94 р. обслуговував Тимошенко. За свідченнями працівників бухгалтерії банку 05.09.94 р. вперше були виявлені розходження між електронним і бухгалтерським балансом банку на 990 млн. крб., які були пояснені Тимошен-
За матеріалами Прокуратури Черкаської області за 1996 р.
129 —
ком збоєм в роботі комп'ютера. В подальшому Тимошенко до 09.09.94 р. вносив зміни в електронну базу даних, маскуючи розходження балансу банку на 990 млн. крб. В своєму письмовому поясненні Тимошенко вказував, що він електронних проводок платежів не здійснював, виявлені розходження в балансі банку дійсно вважав результатом збою в роботі комп'ютера.
На початковому етапі розслідування основними тактичними завданнями розслідування в цій ситуації були:
- попередження спроби Тимошенка зникнути і переховуватися від слідства і суду, а також знищити сліди злочину;
- забезпечення збереження документів, в яких фіксується робота комп'ютерної мережі банку та осіб, що її обслуговують;
- встановлення точної дати проходження фіктивних електронних платежів з рахунку AT «Інвестверк» на рахунок AT «Фінанси та кредит» в Київському АКБ «Ажио»;
- встановлення режиму роботи комп'ютерної системи банку в день проходження фіктивних електронних платежів і в наступні дні;
- встановлення кола осіб, що мали змогу здійснити електронні платежі у встановлений операційний день (мали доступ до комп'ютерів, знали паролі для входу в комп'ютерну мережу);
- встановлення наявності платіжних документів про перерахування коштів з рахунку AT «Інвестверк» в день проходження фіктивних електронних платежів;
- встановлення фактів внесення змін в електронну базу даних банку, що маскували незаконне перерахування коштів з рахунку AT «Інвестверк», і особи, яка ці зміни вносила;
- встановлення зв'язків Тимошенка з представниками інших комерційних структур та даних про його особистість (попереднє місце роботи, коло знайомих та інтересів, наявність судимостей тощо);
- забезпечення відшкодування матеріальних збитків від розкрадання і можливої конфіскації майна;
- встановлення факту надходження 990 млн. крб. на рахунок AT «Фінанси та кредит» в Київському АКБ «Ажио» та вжиття заходів по їх поверненню;
- встановлення обставин, що передували надходженню коштів на рахунок AT «Фінанси та кредит»;
- встановлення зв'язків між керівниками AT «Фінанси та кредит» і Тимошенком;
— 130 —
— встановлення, як і ким були використані кошти, що надійшли на рахунок AT «Фінанси та кредит», причетність до цих операцій Тимошенка;
- виявлення ознак вчинення інших економічних злочинів, пов'язаних з розкраданням грошових коштів даним способом, зокрема, посадового підлогу (ст. 172 КК України), порушення правил про валютні операції (ст. 80 КК України) та інших. Визначені основні тактичні завдання розслідування вирішуються шляхом проведення такого комплексу слідчих дій та ОРЗ.
1. Допит службовців та посадових осіб Укрсоцбанку, які першими виявили ознаки розкрадання грошових коштів, у тому числі осіб, що проводили внутрішню ревізію.
2. Виїмка документів в Укрсоцбанку (нормативних актів та документів, що регламентують операційну роботу банку, бухгалтерський облік, внутрішньобанківський контроль; функціональні обов'язки працівників; журнали та інші документи, в яких фіксується робота операторів ЕОМ та технічний стан комп'ютерної системи банку, збійні ситуації тощо).
3. Затримання Тимошенка як підозрюваного у вчиненні розкрадання грошових коштів на підставі п.2 ст. 106 КПК України.
4. Допит Тимошенка як підозрюваного у вчиненні розкрадання грошових коштів.
5. Обшук робочого місця і місця проживання з метою: одержання доказів вчинення розкрадання грошових коштів з використанням комп'ютерної техніки; встановлення наявності злочинних зв'язків з представниками інших комерційних структур; виявлення цінностей, одержаних злочинним шляхом.
6. Оперативно-розшукові заходи по встановленню майнового стану Тимошенка, його матеріальних витрат.
7. Накладення арешту на майно і вклади Тимошенка.
8. Оперативно-розшукові заходи по встановленню зв'язків Тимошенка в підприємницьких колах (зокрема, AT «Фінанси та кредит», АКБ «Ажио»), збору іншої інформації про його особистість.
9. Призначення ревізії діяльності Укрсоцбанку з 02.09.94 р. спеціалістами регіонального управління НБУ (в тому числі спеціалістами з програмного забезпечення, що використовується в комерційних банках).
10. Призначення ревізії фінансово-господарчої діяльності AT «Фінанси та кредит» з 02.09.94 р. спеціалістами регіонального управління контрольно-ревізійної служби в Україні.
— 131 —
11. Допит службовців і посадових осіб AT «Фінанси та кредит» щодо обставин надходження на рахунок товариства 990 млн. крб. від AT «Інвестверк».
12. Допит службовців І посадових осіб АКБ «Ажио» щодо обставин надходження на рахунок AT «Фінанси та кредит» 990 млн. крб. від AT «Інвестверк».
13. Призначення ревізії діяльності АКБ «Ажио» спеціалістами регіонального управління НБУ за період надходження на рахунок AT «Фінанси та кредит» 990 млн. крб. від AT «Інвестверк» та їх використання.
Підготовка і проведення названих слідчих дій та ОРЗ здійснюється в плані перевірки версії про вчинення розкрадання організованою злочинною групою, в якій Тимошенко може бути лише виконавцем перерахування грошей. Тому одним з найважливіших завдань розслідування в подібних ситуаціях є встановлення організаторів, посібників та інших співучасників розкрадання.
Треба підкреслити, що використання комп'ютерної техніки як засобу розкрадання грошових коштів обумовлює вирішення специфічних тактичних завдань під час розслідування, суттєві особливості в підготовці і проведенні окремих слідчих дій.
Ситуація 2. Кримінальна справа порушується відносно керівника підприємницької структури на підставі матеріалів перевірки правоохоронними органами заяви керівника іншого підприємства про обманне заволодіння його майном. Ця ситуація характерна для розслідування розкрадань та супутніх їм злочинів, вчинених підприємцем шляхом укладення фіктивної цивільно-правової угоди на умовах попередньої оплати з наступним заволодін-ням грошовими коштами партнера. Основні риси такої ситуації спостерігаються і в кримінальних справах про розкрадання партії певного товару, якою заволодіває підприємець-шахрай, використовуючи для розрахунку підроблені банківські платіжні документи. Головним фактором, що обумовлює специфіку формування названої слідчої ситуації, є те, що розкрадання вчиняється «під прикриттям» цивільно-правової угоди, і злочин таким чином маскується під невиконання її умов суб'єктом підприємницької діяльності. Перевірка таких заяв потребує проведення великої кількості оперативних заходів у стислі строки - до 10 днів (ст. 97 КПК). Ця обставина детермінує особливості структури первинного матеріалу, на підставі якого прий-
— 132 —
мається рішення про порушення кримінальної справи, а також особливості предмету доказування і, відповідно, тактичних завдань розслідування.
Показовою в цьому плані є кримінальна справа по обвинуваченню директора приватної фірми (ПФ) «Акрополіс» Розіна у заволодінні шахрайським шляхом 5,5 млрд. крб. (у цінах 1993 р.) безготівкових коштів СП «Зиск»1 (див. с.30,31).
Дослідчою перевіркою було встановлено, що документи, використані Розіним для переконання партнерів у реальній можливості виконання договору (ксерокопія залізничної накладної про відправку на адресу ПФ «Акрополіс» з м. Нижньокамська 2.500 т бензину; ксерокопія квитанції про прийняття бензину і його відправку від ПФ «Акрополіс « на станцію «Київ-Петрів-ка»), були підробленими. Але з первинного матеріалу не було ясно, чи мала ПФ «Акрополіс» бензин для виконання умов\ угоди, чи вживало керівництво цього підприємства якісь заходи, спрямовані на виконання умов угоди або повернення одержаних грошей.
В результаті сумісного аналізу первинного матеріалу слідчим і оперативними працівниками, одержання додаткової орієнтуючої інформації було прийнято рішення про порушення кримінальної справи за ознаками розкрадання в особливо великому розмірі шляхом шахрайства (ст. 86-1 КК України). На початковому етапі розслідування основними тактичними завданнями в такій ситуації були:
- попередження спроби Розіна зникнути і переховуватися від слідства і суду, а також знищити сліди вчиненого злочину;
- забезпечення збереження документів, у яких відбито господарські та банківські операції, пов'язані з укладенням і виконанням угоди між ПФ «Акрополіс» і СП «Зиск»;
- встановлення наявності грошових коштів на розрахунковому рахунку ПФ «Акрополіс» (чи інших підприємств), одержаних від СП «Зиск», і забезпечення їх збереження;
- встановлення факту відсутності (чи наявності) бензину у розпорядженні ПФ «Акрополіс»;
- встановлення факту відсутності (чи наявності) конкретної господарчої діяльності ПФ «Акрополіс», спрямованої на виконання умов договору з СП «Зиск»;
1 За матеріалами Управління по боротьбі з організованою злочинністю МВС України в Харківській області за 1995 р.
133 —
- встановлення наявності злочинних зв'язків Розіна з керівництвом ПП «Тандем» та іншими комерційними структурами (в тому числі з комерційними банками);
- встановлення факту підробки документів, які використав Розін при укладанні договору з СП «Зиск»;
- встановлення дій керівників ПФ «Акрополіс» по використанню коштів, одержаних за угодою від СП «Зиск», і прийняття заходів по їх поверненню;
- забезпечення відшкодування заподіяних злочином матеріальних збитків і можливої конфіскації майна Розіна та інших співучасників;
- виявлення ознак вчинення інших економічних злочинів, пов'язаних з розкраданням коштів даним способом, зокрема, ухилення від сплати податків (ст. 148-2 КК), зловживання владою або посадовим становищем (ст. 165 КК), підробки і використання підроблених документів (ст. 194 КК), службового підлогу ( ст. 172 КК), порушення правил про валютні операції (ст. 80 КК) та інших. Визначені основні тактичні завдання розслідування вирішуються шляхом проведення такого комплексу слідчих дій та ОРЗ.
1. Допит директора СП «Зиск» Тирка та інших працівників цього підприємства, які мають відомості про обставини укладення договору з ПФ «Акрополіс».
2. Затримання Розіна як підозрюваного у вчиненні розкрадання грошових коштів СП «Зиск» на підставі п.2 ст. 106 КПК України.
3. Допит Розіна як підозрюваного у вчиненні розкрадання грошових коштів.
4. Обшук робочого місця Розіна і місця проживання з метою одержання доказів вчинення розкрадання грошових коштів шляхом укладення фіктивного договору про продаж партії бензину, наявності злочинних зв'язків з представниками інших комерційних структур.
5. Призначення експертиз (почеркознавчої, техніко-криміна-лістичної) документів, які використав Розін при укладанні договору з СП «Зиск».
6. Оперативно-розшукові заходи по встановленню майнового стану Розіна, накладення арешту на його майно і вклади.
7. Оперативно-розшукові заходи по встановленню зв'язків Розіна в підприємницьких колах, збору іншої інформації про його особистість.
— 134 —
8. Виїмка і огляд документів, у яких відбито господарські операції, пов'язані з укладенням і виконанням угоди між ПФ «Акропошіс» і СП «Зиск».
9. Виїмка документів, у яких відбито операції про перерахування коштів з банку «Відродження» на розрахунковий рахунок ПП «Тандем» в АКБ «Приваг-ексел».
10. Призначення ревізії діяльності ЕФ «Акрополіс» спеціалістами контрольно-ревізійної служби в Україні.
11. Накладе мня арешту на розрахунковий рахунок ПФ «Акрополіс» на суму завданих збитків СП «Зиск».
12. Допит керівників ПП «Тандем» про обставини надходження на розрахунковий рахунок коштів від СП «Зиск», про наявність господарчих відносин між ПП «Тандем», ПФ «Акрополіс» та СП «Зиск».
13. Накладення арешту на розрахунковий рахунок ПП «Тандем» на суму завданих збитків СП «Зиск».
14. Призначення ревізії діяльності ПП «Тандем» спеціалістами контрольно-ревізійної служби.
15. Призначення ревізії банківських операцій АКБ «Приват-ексел» по обслуговуванню надходження коштів від СП «Зиск» на розрахунковий рахунок ПП «Тандем» І подальше їх використання.
Наведені слідчі дії та ОРЗ спрямовані на виявлення і збереження доказів у ракурсі перевірки версії про вчинення розкрадання безготівкових грошових коштів Розіним за співучастю або за сприяння інших підприємців і працівників комерційного банку. Одноосібне вчинити таке розкрадання неможливо. Але Розін може бути тільки виконавцем злочину, а організатори та посібники можуть працювати в інших комерційних структурах. Для перевірки цієї версії, виявлення злочинних зв'язків доцільно вивчити подібні, вже розглянуті судами кримінальні справи, а також ті, що знаходяться у провадженні слідчих підрозділів або були припиненні на тих чи інших підставах. Враховуючи великий обсяг слідчої та оперативно-розшукової роботи у такій кримінальній справі, для забезпечення ефективного розслідування безумовно потребується утворення слідчо-оперативної групи.
Ситуація 3. Кримінальна справа порушується відносно керівників фінансової компанії на підставі матеріалів перевірки правоохоронними органами заяв громадян про присвоєння внесених ними коштів.
— 135
Така ситуація характерна для розслідування розкрадань грошових коштів, вчинених у підприємницьких структурах, що займаються (на законних чи незаконних підставах) залученням коштів громадян для подальшого їх інвестування. Безпосередньою підставою для порушення кримінальної справи в таких випадках є виявлення фактів присвоєння або використання не за призначенням коштів, одержаних від клієнгів-вкладників, при відсутності ознак будь-якого інвестування. Ця обставина обумовлює відповідну структуру первинного матеріалу про злочин, в який повинні входити: а) заяви громадян-клієнтів фінансової компанії, їх детальні пояснення про обставини укладання угоди і невиконання її умов; б) документи, які підтверджують укладання угод та їх умови; в) матеріали документальної ревізії, в яких зафіксовані факти витрат коштів вкладників не за призначенням при відсутності ознак їх Інвестування за умовами угод.
Аналіз кримінальних справ даної категорії, порушених в Україні в 1994-1997 p., свідчить про те, що в багатьох випадках вони порушувалися без попереднього проведення документальних ревізій. В значній мірі це було викликано напруженою соціально-політичною атмосферою, яка склалася у зв'язку з виступами великої кількості обманутих вкладників.1 Порушення кримінальних справ без ретельної дослідної перевірки окремих виявлених фактів, без належного оперативно-розшукового супроводження розслідування надзвичайно утруднювало процес збирання доказів. Перш за все, необхідність організації проведення ревізій вже після порушення кримінальних справ обумовлювала затягування строків розслідування та інші пов'язані з цим негативні наслідки.
У зв'язку з цим треба відзначити, що в більшості товариств і компаній, які займалися залученням коштів громадян, облік надходження коштів, їх видатків був або спрощений, або взагалі не вівся. Працівники контрольно-ревізійної служби за таких обставин нерідко відмовлялися від проведення ревізій фінансової діяльності компаній, посилаючись на відсутність прибуткових документів про одержання коштів у вкладників. Це обумовлювало необхідність- відновлення бухгалтерського обліку акумульованих коштів, проведення зустрічних перевірок. Зок-
1 За даними МВС Укра'іни від злочинів, вчинених у сфері довірчої та страхової діяльності, постраждало понад 4 млн. громадян, яким завдано збитків на суму майже 25 трлн. крб. (в цінах 1996 p.).
136 —
рема, як вихідні дані про одержання товариством коштів могли братися за основу договори вкладників та їх свідчення про внесення грошей, а дані про видатки товариства — на підставі документів комерційного банку про виплати, проведені з рахунку товариства.
З урахуванням названих обставим на початковому етапі розслідування розкрадань доцільно виділяти два різновиди типової ситуації: 1) кримінальна справа порушується на підставі первинного матеріалу, який включає матеріали ревізії фінансової діяльності компанії; 2) кримінальна справа порушується на підставі перв,инного матеріалу при відсутності можливості дослідного проведення ревізії. З урахуванням фактору наявності чи відсутності матеріалів ревізії і повинно будуватися розслідування.
Наведені положення можна проілюструвати матеріалами кримінальної справи по обвинуваченню президента спільного українсько-австрійського підприємства «Енграм-Харків» Шагалова у заволодінні шахрайським шляхом понад 400 тис. гривень громадян1 (див. с. 38).
З первинного матеріалу (уставні документи СП «Енграм-Харків», заяви громадян-покупців облігацій СП та їх пояснень про обман, облігації «Венский вальс», пояснення окремих службовців СП, матеріали оперативно-розшукового характеру) випливало, що Шагалов перетворив цс підприємство в небанкі-вський фінансовий заклад по прийому грошових вкладів від населення, не маючи відповідного обгрунтування і офіційної реєстрації.
На підставі наявних первинних матеріалів була порушена кримінальна справа за ознаками злочину, передбаченого ст. 143 ч.2 КК України. На початковому етапі розслідування основними тактичними завданнями в даній ситуації були:
- попередження спроби Шагалова зникнути і переховуватися від слідства і суду, а також знищити сліди вчиненого злочину;
- забезпечення збереження документів, в яких відбито факти виготовлення і реалізації облігацій «Венский вальс»;
- встановлення профілю діяльності СП «Енграм-Харків»;
- встановлення кількості реалізованих громадянам облігацій, умов їх реалізації, суми одержаних коштів та її використання;
1 За матеріалами СУ Харківського міською управління УМВС України в Харківській області ча 1997 р.
137 —
- встановлення фінансово-господарчої діяльності СП «Енг-рам-Харків», спрямованої на забезпечення виконання умов, за якими здійснювалася реалізація облігацій;
- встановлення наявності грошових коштів на розрахунковому рахунку СП «Енграм-Харків» і забезпечення їх збереження;
- забезпечення відшкодування заподіяних злочином матеріальних збитків та можливої конфіскації майна Шагалова;
- виявлення ознак вчинення інших економічних злочинів, пов'язаних з розкраданням коштів даним способом, зокрема, ухилення від сплати податків (ст. 148-2 КК), порушення правил випуску цінних паперів (ст. 148-8 КК), зловживання владою або посадовим становищем (ст. 165 КК), посадового підлогу ( ст. 172 КК), порушення правил про валютні операції (ст. 80 КК) та інших.
Визначені основні тактичні завдання початкового етапу розслідування вирішуються шляхом проведення такого комплексу слідчих дій та ОРЗ.
1. Проведення ревізії фінансово-господарчої діяльності СП «Енграм-Харків» спеціалістами КРУ і податкової адміністрації.
2. Затримання Шагалова як підозрюваного у вчиненні розкрадання грошових коштів шляхом шахрайства.
3. Допит Шагалова як підозрюваного у вчиненні розкрадання грошових коштів.
4. Обшук робочого місця Шагалова і місця проживання з метою виявлення і вилучення документів, які відбивають операції виготовлення і реалізації облігацій, готівкових грошових коштів, валюти, цінних паперів тощо.
5. Виїмка і огляд документів обліку реалізації облігацій СП «Енграм-Харків», а також рекламних об'яв про їх випуск і продаж.
6. Допит потерпілих вкладників (покупців облігацій).
7. Допит посадових осіб і службовців СП «Енграм-Харків» відносно виготовлення, одержання і реалізації облігацій.
8. Оперативно-розшукові заходи по встановленню майнового стану Шагалова, накладення арешту на його майно і вклади.
9. Оперативно-розшукові заходи по встановленню зв'язків Шагалова в підприємницьких колах, збору інформації про фінансово-господарські операції СП «Енграм-Харків», його фінансовий стан тощо.
— 138 —
10. Направлення запиту в банк, що обслуговує СП «Енграм-Харків», про розрахункові операції цього підприємства з січня 1996 р. та про його фінансовий стан на даний час.
11. Допит працівників спеціалізованого підприємства, яке виконувало замовлення по виготовленню облігацій «Венский вальс».
12. Виїмка і огляд документів, в яких: відбивається замовлення на виготовлення і передачу облігацій «Венский вальс». У кримінальних справах про розкрадання грошових коштів в небанківських фінансових установах., заправило, допитується величезна кількість потерпілих вкладників. Наприклад, у кримінальній справі про розкрадання, вчинене посадовими особами (президентом і його заступником) Західно-Української страхової компанії. (ЗУСК) «Гарант» (м. Чернівці), необхідно було допитати понад 14 тис. вкладників. Враховуючи, що для допиту такої кількості осіб і проведення з ними інших слідчих дій знадобилось би кілька років, слідчий знайшов неординарне рішення: було ініційовано створення з аморфної маси вкладників юридичної особи — Товариства кредиторів ЗУСК «Гарант», яке було офіційно зареєстроване у міськвиконкомі і брало на себе представництво потерпілих вкладників. На підставі статуту новоутвореного товариства слідчий визнав його голову представником усіх потерпілих і допитав його, вирішивши проблему допитів численних вкладників.1
Оскільки проблема допитів потерпілих вкладників є болючою у багатьох кримінальних справах даної категорії, у зв'язку з наведеним прикладом потрібно зробити кілька зауважень. По-перше, треба зазначити, що ЗУСК «Гарант» була утворена як акціонерне товариство відкритого типу у відповідності з чинним законодавством і займалася діяльністю по залученню коштів населення на законних підставах. Тому власником коштів, переданих акціонерами на договірних умовах страховій компанії, була саме страхова компанія як юридична особа (ст. 12, 24, 28 Закону України «Про господарчі товариства»). По-друге, посадові особи ЗУСК «Гарант», які привласнили кошти (витратили не за призначенням), фактично вчинили злочин не проти власності окремих громадян, а проти власності юридич-
1 Пінський Л.Я. Про позитивний досвід роботи з розкриття та розслідування злочину, скоєного в кредитпо-фінансовій сфері // Слідча практика України Вип. 1. Київ: Генеральна прокуратура України, 1998. С. 42-47.
— 139 —
ної особи (колективної власності), тобто, їх дії повинні кваліфікуватися не за ст. 143 КК, а як посадовий злочин — розкрадання колективного майна — за ст. 86-1 (ст. 84) КК. Якщо ж з боку посадових осіб мало місце використання коштів учасників товариства на цілі, не передбачені його статутом (придбання, оренду, утримання офісів, закупку меблів, обладнання, транспорту тощо), такі дії слід кваліфікувати як зловживання посадовим становищем за ст. 165 КК.
З наведених положень логічним є висновок, що для встановлення розміру заподіяної шкоди та інших обставин злочину з боку посадових осіб ЗУСК «Гарант» не було потреби допитувати всіх вкладників (акціонерів). У подібних випадках акціонери, що втратили свої кошти в результаті злочинних дій керівників акціонерних товариств, не повинні взагалі визнаватися потерпілими у кримінальній справі, тому що для цього немає юридичних підстав. Фактично потерпілим є акціонерне товариство (страхова компанія) як власник втрачених коштів, який в свою чергу має зобов'язання перед вкладниками. Задовольнити свої вимоги акціонери можуть шляхом подання позовів (у наведеному випадку до ЗУСК «Гарант») в цивільно-правовому порядку у зв'язку з розглядом у суді кримінальної справи.
Ситуація 4, Кримінальна справа порушується на підставі матеріалів ревізії (перевірки) діяльності комерційної структури, проведеної за ініціативою контролюючих чи правоохоронних органів.
Така ситуація характерна для початкового етапу розслідування розкрадань грошових коштів та супутніх їм злочинів, які базуються на виготовленні і введенні в банківський оборот фіктивних платіжних документів ( платіжних доручень, кредитових авізо, чеків тощо), на підставі яких на рахунки підприємницьких структур незаконно зараховуються нічим не забезпечені грошові кошти.
Ознаки таких розкрадань, достатні для порушення кримінальної справи, найчастіше виявляються в банківських установах, у яких були використані фіктивні платіжні документи, в результаті ревізії їх діяльності. Безумовно, приводом до порушення кримінальної справи даної категорії можуть бути і відомості, одержані неофіційним шляхом. Але все ж таки головним джерелом інформації про ознаки злочину є банківські документи.
В залежності від суб'єкта виготовлення фіктивних платіжних документів і характеру його дій розрізняються два види
— 140 —
вчинення розкрадання, які впливають на особливості слідчої .ситуації: 1) вчинення розкрадання псевдопідприємцем, що підробляє і використовує платіжні документи від імені певної комерційної структури (реально існуючої чи фіктивної), які подає до «чужого» банку; 2) вчинення розкрадання неплатоспроможним (чи платоспроможним) підприємцем, який у змові з працівниками «свого» банку виготовляє і використовує неза-безпечені коштами платіжні документи.
Названі два різновиди способу вчинення розкрадання грошових коштів повинні враховуватися при розслідуванні, оскільки вони обумовлюють певну специфіку обставин, які потрібно встановити (при висуненні і перевірці версій). Але разом з тим для них характерна загальна слідча ситуація з точки зору структури вихідного матеріалу про злочин і, відповідно, перелік тактичних завдань розслідування та засобів їх вирішення. Такою типовою підставою порушення кримінальної справи, заправило, є матеріали ревізії (перевірки) діяльності певної банківської установи, в яких встановлені факти зарахування на поточний рахунок певної комерційної структури фіктивноут-
- ворених коштів на основі підроблених (фальсифікованих) платіжних документів. Приводи призначення такої ревізії правоохоронними органами можуть бути найрізноманітнішими:
- затримання особи при перевезенні великої суми грошей (валюти) без відповідних документів;
- затримання особи при намаганні здати в банк платіжні документи, що викликають сумніви в їх дійсності;
- встановлення певних обставин під час розслідування інших злочинів;
- повідомлення громадян, посадових осіб про зловживання,
підготовку чи вчинення розкрадань тощо.
Кримінальна справа порушується при наявності достатніх даних, що свідчать про підробку платіжних документів. Тому крім висновків ревізії до первинного матеріалу можуть входити і матеріали оперативно-розшукового характеру. Встановлення наявності фальсифікованих платіжних документів у банку нерозривно пов'язано з встановленням їх походження: 1) підроблений документ надійшов до банку від іншої банківської установи (кредитове авізо); 2) підроблений документ є результатом «творчості» керівників даного банку і комерційної структури-клієнта банку (незабезпечені коштами платіжне доручення та кредитове авізо банку).
— 141 —
Походження документа відбиває, відповідно, два способи вчинення розкрадання чи підготовки до нього. Але в обох випадках повинні перевірятися версії про причетність працівників банку до злочину.
На початковому етапі розслідування основними тактичними завданнями в даній ситуації є:
— забезпечення збереження документів, в яких відбито факти прийому фальсифікованого документа, нарахування на його підставі грошових коштів та подальшого їх використання;
— встановлення виду фальсифікованого документа (платіжне доручення, авізо), їх номера, дати оформлення, перерахованої суми;
— встановлення способу виготовлення фальсифікованого документа та джерел одержання необхідних для цього засобів (бланків документів, технічних засобів тощо);
— встановлення осіб, причетних до виготовлення, подання чи направлення фальсифікованого документа, а також до вказівок про зарахування чи видачу за ним грошових коштів (якщо особа невідома — відомостей про зовнішність, необхідних для розшуку);
— встановлення способу подання фальсифікованого документа в банк-одержувач (філія Б);
— встановлення підприємства-платника, банку-платника, РКЦ (філія А), їх найменування, адреси, коду, розрахункового (кореспондентського) рахунку, посадових осіб, які виконують роботу з кредитовими авізо;
— встановлення підприємства-одержувача, банку-одержува-ча, РКЦ (філія Б), їх найменування, адреси, коду, розрахункового (кореспондентського) рахунку, а також конкретних осіб, які одержували, перевіряли, давали вказівки та виконували іншу роботу з фальсифікованим документом, наявності запитів відносно підтвердження дійсності документа;
— встановлення операцій, які виконувалися філією Б у зв'язку з використанням одержаних за фальсифікованим документом коштів - яка сума була перерахована (на одержання готівки, конвертації у валюту, закупівлю товарів тощо), за яким документом, кому і за що, хто виконував цю роботу, хто давав вказівки тощо;
— встановлення розміру заподіяних збитків, а також суми коштів, на які є підстави накласти арешт;
— 142 —
- встановлення наявності злочинних зв язків керівників І службовців банку з підприємницькими структурами, причетними до роботи з фальсифікована документом;
- виявлення ознак вчинення інших злочинів, пов'язаних з розкраданням коштів даним способом, зокрема, зловживання владою або посадовим становищем (ст. 165 КК), одержання хабара (ст. 168 КК), посадовий підлог ( ст. 172 КК), підробка і використання підроблених документів (ст. 194 КК). Наведені тактичні завдання розслідування характерні для ситуації, коли ще не встановлена особа, причетна до оформлення і подання фальсифікованого документа. Але можлива і ситуація, коли така особа відома на момент порушення кримінальної справи. В такому випадку додатковими тактичними завданнями будуть:
- попередження спроби особи зникнути і переховуватися від слідства і суду, а також знищити сліди вчиненого злочину;
- вилучення предметів і документів, що свідчать про причетність до вчинення розкрадання коштів, за місцем роботи і проживання;
- встановлення майнового стану підозрюваного і забезпечення відшкодування завданих збитків та можливої конфіскації майна;
- встановлення злочинних зв'язків підозрюваного та можливої причетності до вчинення інших злочинів. Визначені основні тактичні завдання розслідування вирішуються шляхом проведення такого комплексу слідчих дій та ОРЗ з урахуванням ознак способу вчинення розкрадання (для перевірки висунутих версій) та пов'язаних з ним особливостей слідчої ситуації.
1. Затримання підозрюваного у вчиненні розкрадання грошових коштів.
2. Допит підозрюваного у вчиненні розкрадання грошових коштів.
3. Обшук робочого місця підозрюваного І місця проживання з метою виявлення і вилучення предметів (технічних засобів), документів та їх бланків, які відбивають підготовку до вчинення розкрадання, певні фінансові операції, та інших.
4. Виїмка і огляд фальсифікованого документа, а також документів, у яких відбито факт прийому фальсифікованого документа, нарахування на його підставі грошових коштів та подальшого їх використання.
— 143
5. Оперативно-розшукові заходи по встановленню майнового стану підозрюваного, накладення арешту на його майно і вклади.
6. Оперативно-розшукові заходи по встановленню злочинних зв'язків підозрюваного в підприємницьких, інших колах та можливої причетності до вчинення інших злочинів.
7. Призначення ревізій у підприємницьких структурах, комерційних банках, РКЦ (філія А), від Імені яких були відправлені фіктивні документи.
8. Призначення ревізій у підприємницьких структурах, комерційних банках, РКЦ (філія Б), які одержали фіктивні документи і нарахували нічим не забезпечені кошти.
9. Призначення криміналістичних експертиз вилучених фальсифікованих та інших документів з метою встановлення способу їх виготовлення, осіб, причетних до їх оформлення, тощо.
10. Накладення арешту на кошти, зараховані за фальсифікованими документами в банківських установах, та грошові суми, перераховані за платіжними дорученнями в інші підприємницькі структури.
11. Допит керівників і службовців банківських установ, де були виявлені і вилучені фальсифіковані документи.
12. Допит керівників і службовців підприємницьких структур, від імені яких були направлені фальсифіковані платіжні документи.
13. Допит керівників і службовців підприємницьких структур — одержувачів грошових коштів за фальсифікованими платіжними документами.
Складність механізму вчинення розкрадань коштів з використанням фальсифікованих платіжних документів, різноманітність слідчих ситуацій обумовлюють і специфічні особливості в проведенні слідчих дій та ОРЗ. Тому є всі підстави для розробки окремої методики розслідування розкрадань, що вчиняються шляхом утворення і використання фіктивних безготівкових грошових коштів у підприємницькій діяльності.
Ситуація 5. Кримінальна справа порушується відносно керівників підприємницької структури — клієнта комерційного банку на підставі матеріалів, поданих банком у правоохоронні органи. Ця ситуація характерна для розслідування розкрадань та супутніх їм злочинів, що вчиняються шляхом обманного одержання і присвоєння кредиту.
— 144 —
Ознаки таких розкрадань, достатні для порушення кримінальної справи, виявляються в основному самими банківськими установами. Первинний матеріал, що місгить ознаки розкрадання, заправило, складається з матеріалів службового розслідування, проведеного працівниками башку, та матеріалів дослідної перевірки, проведеної оперативно-розшуковими підрозділами органів внутрішніх справ, які включають: 1) кредитний договір між банком і підприємницькою структурою, документи, надані підприємством, про фінансовий, майновий стан, про наявність підприємницьких програм, під які береться кредит, угод з іншими суб'єктами підприємницької діяльності тощо; 2) матеріали перевірки достовірності документів, наданих банку з боку підприємницької структури; 3) пояснення посадових осіб і службовців банку щодо обставин укладення кредитного договору та перерахування кредиту на рахунок підприємницької структури.
Особливістю порушення кримінальних справ даної категорії є те, що воно здійснюється, заправило, після закінчення строку повернення кредиту, тобто в умовах, коли між видачею кредиту і порушенням кримінальної справи за ознаками розкрадання лежить значний проміжок часу (мінімум кілька місяців). В цьому відношенні є багато спільного з обставинами порушення кримінальних справ про шахрайство з фінансовими ресурсами (ст. 148-5 КК України). Але відмінною рисою саме розкрадання коштів є те, що в ході дослідної перевірки встановлюється факт фіктивності підприємства-одержувача кредиту (відсутності його за вказаною в документах адресою та деякі інші обставини) і зникнення його «керівників» відразу після одержання і перерахування кредиту. Це обумовлює особливості структури первинного матеріалу, на підставі якого приймається рішення про порушення кримінальної справи про розкрадання, а також особливості предмета доказування і, відповідно, тактичних завдань розслідування.
В цьому відношенні показовою є кримінальна справа по обвинуваченню засновників і керівників ПП «Експрес» Балєва і Броіла в розкраданні грошових коштів шляхом обманного одержання і присвоєння кредиту (див. с.47).
З первинного матеріалу, що надійшов з АКБ «Градобанк», та дослідчої його перевірки випливало, що Балєв і Броіл обманним шляхом одержали кредит в 1 млрд. крб. Для цього вони використали підроблені документи. У встановлений строк кредит
— 145 —
не було повернуто, а проведена банком перевірка показала, що «підприємці» зникли разом з грошима.
Первинний матеріал про обставини укладання кредитного договору між АКБ «Градобанк» і ТОВ «Експрес», надання кредиту і зникнення підприємства-боржника містив достатні підстави для порушення кримінальної справи.
Після порушення кримінальної справи основними тактичними завданнями на початковому етапі розслідування в такій ситуації були:
- встановлення обставин заснування і реєстрації ПП «Експрес», посадових осіб, які цьому сприяли;
- встановлення виду підприємницької діяльності, яким займалося (мало займатися) ПП «Експрес»;
- встановлення дійсності (фіктивності) документів, які були використані при заснуванні і реєстрації ПП «Експрес» та одержанні ним кредиту;
- встановлення місцезнаходження Балєва і Броіла І затримання їх;
- встановлення суб'єктів підприємницької діяльності, посадових осіб, які сприяли Балєву і Броілу в одержанні кредиту;
- куди і з якою метою були перераховані кошти, одержані ПП «Експрес як кредит;
- встановлення виду підприємницької діяльності, яким займається товариство «Кредо»;
- встановлення наявності злочинних зв'язків у Балєва і Броі-ла з керівниками товариства «Кредо»;
- встановлення місцезнаходження коштів, одержаних ПП «Експрес» як кредит, і накладення на них арешту з метою забезпечення відшкодування заподіяних збитків;
- виявлення ознак вчинення інших злочинів, пов'язаних з розкраданням коштів даним способом, зокрема, ухилення від сплати податків (ст. 148-2 КК), вчинення шахрайства з фінансовими ресурсами (ст. 148-5 КК), зловживання владою або посадовим становищем (ст. 165 КК), одержання хабара (ст. 168 КК), службовий підлог ( ст. 172 КК), підробка і використання підроблених документів (ст. 194 КК) та інше. Визначені основні тактичні завдання розслідування вирішуються шляхом проведення такого комплексу слідчих дій та ОРЗ. 1. Допит посадових осіб та службовців АКБ «Градобанк» щодо обставин укладення кредитного договору та перерахування коштів на рахунок ПП «Експрес».
146
2. Виїмка і огляд документів з бату щодо ПП «Експрес», які не були подані разом з первинними матеріалами, в тому числі платіжних доручень, за якими було здійснено перерахування коштів.
3. Допит посадових осіб і службовців органів державного управління, що реєстрували ПП «Експрес».
4. Оперативно-розшукові заходи по встановленню місцезнаходження Балєва і Броіла і затримання їх.
5. Оперативно-розшукові заходи ІІо встановленню наявності злочинних зв'язків у Балєва і Броіла з керівниками товариства «Кредо».
6. Допит посадових осіб, від імені яких були підписані документи, що використали Балєв і Броіл для одержання кредиту.
7. Призначення криміналістичних експертиз (почеркознавчої, техніко-криміналістичної) документів, які використали Балєв і Броіл.
8. Проведення перевірки (ревізії) банківських операцій з коштами ПП «Експрес».
9. Виїмка і огляд документів з банку, який обслуговує товариство «Кредо», для встановлення надходження на його рахунок коштів від ПП «Експрес» та їх використання.
10. Допит посадових осіб і службовців товариства «Кредо» про обставини надходження на рахунок товариства коштів від ПП «Експрес» та їх використання.
11. Накладення арешту на суму, перераховану ПП «Експрес», на рахунку товариства «Кредо» з метою забезпечення відшкодування завданих збитків.
Після встановлення місцезнаходження Балєва і Броіла і їх затримання проводяться слідчі дії: допит підозрюваних у вчиненні розкрадання коштів, одержаних як кредит; обшук місця проживання і роботи підозрюваних; накладення арешту на майно підозрюваних з метою забезпечення відшкодування завданих збитків і можливої конфіскації майна.
Розглянуті слідчі ситуації початкового етапу та відповідні комплекси слідчих дій та ОРЗ зорієнтовані на проміжок розслідування, який закінчується притягненням особи як обвинуваченого і пред'явлення їй обвинувачення у вчиненні розкрадання. Аналіз кримінальних справ цієї категорії свідчить про те, що цей проміжок може бути різної тривалості — від кількох днів (в разі затримання підозрюваного зразу після порушення
147
кримінальної справи) до кількох місяців (коли підозрюваного не вдалося затримати зразу).
«все книги «к разделу «содержание Глав: 35 Главы: < 11. 12. 13. 14. 15. 16. 17. 18. 19. 20. 21. >