Глава 7. Оновлення змісту адміністративно-правового статусу громадян

Зміст адміністративно-правового статусу фізичної особи, в тому числі громадянина України, складає комплекс їхніх прав і обов'язків, що закріплені нормами адміністративного права, а також гарантії захисту цих прав і обов'язків. Адміністративно-правовий статус громадян є частиною їхнього загального правового статусу, що відзначається Конституцією України, міжнародними договорами, а також іншими актами законодавства України.

Права і обов'язки громадян, що закріплюються адміністративним правом України, в основному похідні від конституційних. Вони конкретизуються у законах та підзаконних актах.

Оновлення змісту адміністративно-правового статусу громадян має відбутися шляхом закріплення в законі не тільки природних, загальновизнаних прав і свобод, що є невід'ємною частиною правового положення громадян в розвинутих країнах світу, але і створення необхідного реального механізму забезпечення реалізації цих прав і свобод. Саме механізм реалізації та захисту прав і свобод опосередковується переважно нормами адміністративного права.

Якщо положення Конституції України щодо правового статусу громадянина вкрай наблизилися до міжнародне визнаної моделі правового статусу людини і громадянина у демократичній, правовій державі, то стосовно адміністративно-правової правосуб'єктності цих осіб в Україні аналогічного наближення ще не відбулося.

Проголошені в Конституції права і свободи людини і громадянина на життя, повагу до гідності, недоторканність, власність, інформацію, рівність доступу до державної служби, участь в управлінні

>>>272>>>

державними справами, право збиратися і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, оскарження в суді рішень тощо, не можуть бути ефективно реалізовані без належного визначення адміністративно-правового статусу громадян і відповідної компетенції органів виконавчої влади. Те ж стосується і конституційних обов'язків громадян, наприклад, обов'язків завчасно сповіщати органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування про проведення зборів, мітингів, походів і демонстрацій, відбувати військову службу та інших.

Для поглиблення адміністративно-правових засад реального забезпечення реалізації прав і свобод громадян в їхніх взаємовідносинах з органами виконавчої влади необхідно в процесі правотвор-чості і, перш за все, при створенні нових законодавчих актів, додержуватися ряду вимог.

1. При правовому закріпленні того або іншого права людини і громадянина, обов'язків особи слід чітко формулювати його зміст, тобто конкретні суб'єктивні права, які виникають у суб'єкта у зв'зку з реалізацією зазначеного права, або визначити конкретні суб'єктивні права, що не входять до змісту загального права людини і громадянина.

2. При правовому закріпленні обов'язків особи однозначно і вичерпно формулювати вимоги до їх поведінки, що випливають з даного обов'язку.

3. Правове закріплення змісту конкретного права, свободи чи обов'язку особи безумовно повинно супроводжуватись правовою регламентацією процедур їх здійснення.

4. Закон повинен чітко і однозначно визначити підстави і допустимі межі правомірного обмеження конкретних прав громадян органами державної влади, у тому числі і виконавчої, та їхніми посадовими особами.

5. Необхідне ояконодавче визначення переліку і конкретного змісту обов'язків громадян, виконання яких може контролюватись органами виконавчої влади, та санкцій, що можуть ними застосовуватись до осіб, які не виконують або несумлінно виконують покладені на них обов'язки.

6. Потрібне чітке правове закріплення санкцій, які можуть застосовуватись до посадових осіб органів виконавчої влади у разі

>>>273>>>

порушення ними в процесі взаємовідносин з громадянами прав і свобод останніх, а також врегулювання і процедури застосування цих санкцій.

Окремі правові акти, що визначають адміністративно-правовий статус громадян, не відповідають вимогам Конституції України, потребують нової редакції або внесення значних змін і доповнень. В них ще не завжди враховується принцип "громадянину дозволено все, що прямо не заборонено законом" і навпаки, органи держави та посадові особи діють тільки в межах прямо дозволеного законом. Якщо раніше громадянин виступав, головним чином, об'єктом державно-управлінського впливу, то тепер він стає рівноправним учасником відносин із державою, яка покликана через свої органи забезпечувати реалізацію і захист прав і свобод громадян і надавати необхідні послуги.

Оновлення адміністративно-правового статусу громадян України потребує ужиття ряду конкретних заходів щодо вдосконалення адміністративного законодавства:

— приведення у відповідність до вимог Конституції України правоохоронного законодавства (Кодексу України про адміністративні правопорушення, Цивільного процесуального кодексу в частині провадження в справах, що виникають із адміністративно-правових відносин, Закону України "Про міліцію" в частині, що визначає права міліції на застосування примусу відносно громадян тощо);

— законодавче врегулювання порядку вільного пересування, вибору місця проживання в межах території України, реєстрації фізичних осіб, які на законних підставах перебувають на території України, введення Єдиного державного реєстру цих осіб;

— не дивлячись на те, що Україна підписала Європейську конвенцію з прав людини та відповідні протоколи до неї і закріпила в ст. 33 Конституції положення про те, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, фактично прописка громадян за місцем їх проживання не скасована; таке становище має бути виправлене;

— законодавче врегулювання права громадян України на отримання управлінських послуг, що надаються органами виконавчої

>>>274>>>

влади (видача дозволів (ліцензій), реєстрація суб'єктів підприємницької діяльності);

— законодавче врегулювання порядку створення політичної партії, ЇЇ легалізації та скасування судом реєстрації цієї організації, легалізація громадських організацій, скасування акту реєстрації цих організацій;

— з метою розширення участі громадян України у державному управлінні, зміцнення громадського порядку, посилення боротьби зі злочинністю доцільно вирішити проблему щодо організації їхньої участі в охороні правопорядку, розробки проектів законів, що регулюватимуть відповідні організаційні форми громадських формувань правоохоронного напрямку;

— законодавче визначення порядку реалізації права громадян на проведення зборів, мітингів, походів і демонстрацій, умов їхнього проведення, прав і обов'зків учасників масових заходів.

Доцільно також:

— удосконалити законодавство, що регулює права громадян щодо звернень в органи виконавчої влади і місцевого самоврядування та розгляду скарг посадовими особами цих органів;

— запровадити адміністративно-правовий захист прав і свобод громадян України;

— визначити особливий адміністративно-правовий статус окремих категорій фізичних осіб (переселенців, осіб, які попросили притулку в Україні, осіб, які займаються бродяжництвом та інших) шляхом прийняття спеціальних законів.