§1. Поняття власності

Власність (dominium proprietas) — це найповніше і повністю безконтрольне право користування і розпорядження своєю річчю, захищене проти будь-якого втручання з боку інших осіб.

Власність — ставлення людини до речі, що їй належить, як до своєї. Власник має найширші розпорядні повноваження, він може подарувати, викинути, продати річ, що йому належить. У влас­ності не має кінцевого терміну, оскільки тимчасової власності не існує.

Поняття "власність" використовується як економічна і юридич­на категорія.

Власність як економічна категорія — це загальне відношення з приводу привласнення особою предметів природи і предметів, ство­рених людською працею. Економічні відносини власності можуть бути і стають об'єктом державно-правового регулювання. В резуль­таті юридично оформлені економічні відносини власності стають власністю в юридичному сенсі слова.

Держава встановлює певну систему юридичних норм, які закріп­люють і регулюють відносини щодо володіння матеріальними цінностями, а також щодо їх використання і розпорядження. Ця сукупність норм права становить юридичний інститут власності.