§2. Зміст і поняття права власності. Його види

Обсяг і межі права власності римські юристи визначали за допомо­гою повноважень власника. Сукупність цих повноважень і становить зміст права власності. Тобто зміст права власності розкривається через сукупність виключних повноважень власника:

право володіння (jus possessions);

право користування (jus utendi);

право розпорядження (jus abutendi);

право отримувати прибутки;

право захисту.

Право володіння — це один з елементів права власності, який означає можливість юридичного панування над річчю.

Право користування — істотна частина права власності, суть якої полягає в тому, що власник використовує свою річ для власних потреб, тобто він використовує корисні фізичні і духовні якості речі.

Право розпорядження (право зловживання) вступає в силу, коли власник змінює правову долю речі. Власник має право розпоряджа­тися річчю на власний розсуд.

42

У сукупності всі три правомочності (відома тріада) становлять зміст права власності.

Право власності — це виключне право особи володіти, користу­ватися і розпоряджатися річчю згідно зі своїми інтересами.

Види права власності:

а)             квіритська власність;

б)            державна власність;

в)             власність перегринів;

г)             власність провінцій;

ґ) спільна власність;

д)             приватна власність;

є) божественна власність;

є) преторська (власність добросовісного володаря) або бонітарна власність.