13.3. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим

Згідно зі ст. 46 КК особа, яка вперше вчинила злочин невели­кої тяжкості, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

І в даному разі наявна повна або значною мірою втрата осо­бою суспільної небезпеки, що робить недоцільним доведення справи до постановления вироку.

Поняття злочину невеликої тяжкості, вчинення його впер­ше, а також відшкодування завданих збитків або усунення за­подіяної шкоди — аналогічні розглянутим у попередньому підрозділі.

Крім відшкодування завданих збитків або усунення заподія­ної шкоди особа повинна ще примиритися з потерпілим (потер­пілими, якщо їх декілька).

216

Потерпілим є фізична особа, якій злочином заподіяно мораль­ну, фізичну або майнову шкоду. При застосуванні розглядуваного виду звільнення від кримінальної відповідальності потерпілий має бути таким, що здатний самостійно приймати рішення. Треба вважати, що ним не може бути малолітня особа або особа, яка має психічну хворобу. В такому разі не виключається примирен­ня з представником потерпшого.

Характерними злочинами стосовно розглядуваного виду звіль­нення можуть бути погроза вбивством (ч. 1 ст. 129 КК), пору­шення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транс­порту особами, які керують транспортними засобами (ч. 1 ст. 286 КК) тощо.

Примирення означає, що потерпіла особа повністю вибачає винній особі вчинене нею діяння, не має до неї будь-яких пре­тензій і просить в письмовій формі державні органи і суд закри­ти справу. Мотиви примирення можуть бути будь-які.

Ініціатива примирення може походити як від винної особи, так і від потерпілої, а також від третіх осіб, але головним є те, що потерпілий добровільно погодився на примирення, не зазнаючи ніякого психічного тиску. Примирення не дає підстав для звільнення від кримінальної відповідальності, якщо не відшко­довані завдані збитки або не усунена заподіяна шкода (скажімо, в угоді про примирення винна особа обіцяє відшкодувати збитки у майбутньому).

Встановлення наявності всіх вказаних в законі обставин зо­бов'язує суд на будь-якій стадії кримінального процесу до обов'яз­кового прийняття рішення про закриття кримінальної справи (ñò. 8 ÊÏÊ).

Згідно з ч. 1 ст. 27 КПК, справи про злочини, передбачені ст. 356 КК, щодо дій, якими заподіяно шкоду правам та інтере­сам окремих громадян, порушуються не інакше як за скаргою потерпілого. Такі справи підлягають закриттю, якщо потерпі­лий примириться з обвинуваченим, підсудним. Ця процесуальна підстава для примирення не охоплюється ст. 46 КК. Вона існує окремо і незалежно від підстав звільнення від кримінальної відпо­відальності, передбачених у ст. 46 КК.

217