ГЛАВА 14 Зміна кримінально-правової кваліфікації

I

■

В ході досудового слідства і судового розгля­ду кримінальної справи нерідко виникає потре­ба змінити кримінально-правову кваліфікацію діяння, яка була дана раніше і зафіксована в про­цесуальних документах. У зв'язку з цим постає немало питань, які, зокрема, стосуються:

правових підстав внесення змін до кваліфі­

кації;

кола осіб, які вправі ініціювати зміни до

кваліфікації та приймати відповідні рішення;

меж, в яких можуть здійснюватися відпо­

відні зміни на кожній із стадій кримінального

процесу;

наслідків проведених змін для осіб, дії

яких кваліфікуються, та інших учасників про­

цесу, кримінальної справи в цілому (зокрема, її

підслідності та підсудності);

процесуального оформлення внесення змін

до кваліфікації;

—            юридичної долі процесуальних доку­

ментів, винесених щодо кваліфікації цього ж

діяння раніше;

42 — 6-529

658          Глава 14

— оцінки ситуацій, за наявності яких закон не перед­бачає внесення змін до кваліфікації.

Ці питання, переважно, не отримали належного висвіт­лення в юридичній літературі, щодо більшості з них не вироблена однозначна позиція в правозастосовній прак­тиці, що породжує труднощі в практичній діяльності, і, відповідно, помилки при розслідуванні та судовому розг­ляді кримінальних справ. Ситуація ускладнюється тим, що кримінально-процесуальне законодавство прямо не регламентує вирішення більшості із них, його новели — зміни до КПК, прийняті відповідно до законів України від 21 червня 2001 р. та 12 липня 2001 р. — з одного боку, розширюють можливості внесення змін до кримінально-правової кваліфікації в ході судового розгляду криміналь­ної справи судом без повернення її на додаткове розсліду­вання, а з іншого — по суті забороняють виправляти вияв­лені помилки у кваліфікації скоєного, якщо про це не клопочуться учасники процесу. Ці законодавчі нововве­дення поки що достатньо глибоко не висвітлені в юри­дичній літературі, з приводу їх реалізації висувається не­мало дискусійних положень.

Внесення змін до кримінально-правової кваліфікації — типова і поширена дія, яка здійснюється чи не в кожній кримінальній справі, в багатьох — неодноразово. Принайм­ні, матеріали опублікованої судової практики свідчать, що рідко який апеляційний чи касаційний розгляд криміналь­ної справи не пов'язаний із констатацією того, що певні статті КК інкриміновані «надлишково» чи, навпаки, не за­стосовані до підсудного, що неправильно визначена части­на статті кримінального закону, допущені помилки у виз­наченні стадії вчинення злочину або форми співучасті, тощо. Все це вимагає внесення змін до раніше проведеної кваліфікації, відповідного процесуального оформлення. Поточне вдосконалення кримінального законодавства, а тим більше, введення в дію нового КК, пов'язане з перегля­дом десятків тисяч кримінальних справ і перекваліфіка­цією скоєного — приведенням кримінально-правової оцін­ки відповідно до вимог чинного закону, якщо він набув зво­ротної дії. Не буде перебільшенням твердження, що зміни

Зміна кримінально-правової кваліфікації     659

до кваліфікації доводиться робити так же часто (якщо не частіше), ніж первинно кваліфікувати скоєне.

Як не можна навчитися шити, не навчившись пороти, не можна будувати, якщо не вмієш розбирати щойно зве­дене, так і забезпечувати правильну кримінально-право­ву оцінку скоєного навряд чи можна, якщо не знати як і не вміти вносити зміни до кваліфікації. Тому питання про зміни до кримінально-правової кваліфікації є не надума­ними і схоластичними, а найжиттєвішими і прикладни­ми, вирішувати їх необхідно чітко і послідовно.

Дотримання законності при внесенні змін до кримі­нально-правової кваліфікації прямо й безпосередньо по­в'язане із забезпеченням прав всіх учасників процесу, інте­ресів держави і суспільства. Зміни до кримінально-право­вої кваліфікації повинні здійснюватися з врахуванням всіх принципів її проведення, сама необхідність внесення змін спрямована на забезпечення реалізації таких прин­ципів. Врешті-решт важливо не стільки те, щоб була дана правильна кримінально-правова оцінка діяння на почат­ку кримінального процесу, скільки забезпечення точної, повної, індивідуалізованої кваліфікації на його завершаль­них стадіях.

Вказані обставини і обумовлюють актуальність само­стійного аналізу питань, які стосуються змін криміналь­но-правової кваліфікації. В своїй основі вони стосуються тієї частини теорії кримінально-правової кваліфікації, яка межує (чи є частиною) науки кримінального процесу. Це, однак, не виключає висвітлення відповідних питань і в праці з питань кваліфікації.