Додаток 2

ЗАКОН   УКРАЇНИ Про статус суддів

(Відомості Верховної Ради України (ВВРУ). — 1993. — № 8. — Ст. 56)

(Вводиться в дію Постановою ВР № 2863-XII (2863-12) від 15.12.92, ВВРУ, 1993, № 8, ст.57)

(Із змінами, внесеними згідно із Законами № 3913-XII (3913-12) від 02.02.94, ВВР,  1994, № 22, ст.142 № 4015-XII (4015-12) від

24.02.94, ВВР, 1994, № 26, ст.203)

(Додатково див. Постанову ВР № 4016-XII (4016-12) від 24.02.94, ВВР, 1994, № 26, ст.214)

(Із змінами, внесеними згідно із Законами № 358/95-ВР від

05.10.95, ВВР, 1995, № 34, ст. 268 № 1145-XIV (1145-14) від 08.10.99,

ВВР, 1999, № 50, ст.434 № 1381-XIV (1381-14) від 13.01.2000, ВВР,

2000, № 10, ст.79 № 1459-III (1459-14) від 17.02.2000, ВВР, 2000, № 13,

ст.102 № 1857-III (1857-14) від 06.07.2000, ВВР, 2000, № 38, ст.322

№ 2534-III (2534-14) від 21.06.2001, ВВР, 2001, № 33, ст.180)

(Додатково див. Рішення Конституційного Суду № 5-рп/2002 (v005p710-02) від 20.03.2002)

Цей Закон визначає статус суддів з метою забезпечення належних умов для здійснення правосуддя, дотримання Конституції (888-09) і законів України, охорони прав і свобод громадян.

Глава I

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ Стаття 1. Суддя — носій судової влади

Професійні судді (далі — судді) та залучені у визначених зако­

ном випадках для здійснення правосуддя представники народу є

носіями судової влади в Україні, які здійснюють правосуддя неза­

лежно від законодавчої та виконавчої влади. (Частина перша стат­

ті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2534-III (2534-14) від

21.06.01 р.)

Судді є посадовими особами судової влади, які відповідно до

Конституції України наділені повноваженнями здійснювати право­

суддя і виконувати свої обов'язки на професійній основі в Конститу­

ційному Суді України та судах загальної юрисдикції.

148

 

(Частина друга статті 1 в редакції Закону № 2534-III (2534-14) від 21.06.01 р.)

Стаття 2. Повноваження суддів

Судді мають необхідні для здійснення правосуддя повноваження, передбачені законами України. Стаття 3. Незалежність суддів

Судді у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалеж­

ними, підкоряються тільки законові і нікому не підзвітні.

Гарантії незалежності суддів встановлюються цим Законом, а

також Конституцією України.

Держава гарантує фінансове та матеріально-технічне забезпе­

чення суддів і судів.

Стаття 4. Законодавство про статус суддів

1.             Статус суддів Верховного Суду України та інших судів загаль­

ної юрисдикції визначається цим Законом.

(Частина перша статті 4 в редакції Закону № 2534-III (2534-14) від 21.06.01 р.)

Статус суддів Конституційного Суду України визначається За­

коном України "Про Конституційний Суд" (2400-12).

Особливості статусу суддів господарських судів визначаються

Законом України "Про господарські суди" (1142-12).

(Частина третя статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2534-III (2534-14) від 21.06.01 р.)

Особливості статусу суддів військових судів визначаються спе­

ціальним законом.

Трудові відносини суддів (крім суддів військових судів), не вре­

гульовані цим Законом, визначаються законодавством України про

працю.

Стаття 5. Вимоги, що ставляться до судді

Суддя не може належати до політичних партій та профспілок, брати участь у будь-якій політичній діяльності, мати представ­ницький мандат, обіймати будь-які інші оплачувані посади, вико­нувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької та творчої. (Стаття 5 в редакції Закону № 2534-III (2534-14) від 21.06.01 р.)

149

 

Стаття 6. Обов'язки суддів

Судді зобов'язані:

при здійсненні правосуддя дотримувати Конституції та зако­

нів України, забезпечувати повний, всебічний та об'єктивний роз­

гляд судових справ з дотриманням встановлених законом строків;

додержувати вимог, передбачених статтею 5 цього Закону,

службової дисципліни та розпорядку роботи суду;

не розголошувати відомості, що становлять державну, вій­

ськову, службову, комерційну та банківську таємницю, таємницю

нарадчої кімнати, відомості про особисте життя громадян та інші ві­

домості, про які вони дізналися під час розгляду справи в судовому

засіданні, для забезпечення нерозголошення яких було прийнято рі­

шення про закрите судове засідання;

не допускати вчинків та будь-яких дій, що порочать звання

судді і можуть викликати сумнів у його об'єктивності, неупередже­

ності та незалежності.

Глава П

ОБРАННЯ СУДДІВ Стаття 7. Право на зайняття судової посади

1.             На посаду судді може бути рекомендований кваліфікаційною

комісією суддів громадянин України, не молодший двадцяти п'яти

років, який має вищу юридичну освіту і стаж роботи в галузі права

не менш як три роки, проживає в Україні не менш як десять років та

володіє державною мовою.

(Частина перша статті 7 в редакції Закону № 2534-III (2534-14) від 21.06.01 р.)

2.             Суддею апеляційного суду, якщо інше не передбачене законом,

може бути громадянин України, який досяг на день обрання 30 ро­

ків, має вищу юридичну освіту, стаж роботи у галузі права не менш

як п'ять років, в тому числі не менш як три роки на посаді судді.

(Частина друга статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2534-III (2534-14) від 21.06.01 р.)

3.             Суддею вищого спеціалізованого суду може бути громадянин

України, не молодший тридцяти років, має вищу юридичну освіту,

стаж роботи у галузі права не менш як сім років, в тому числі не

менш як п'ять років на посаді судді.

(Статтю 7 доповнено частиною третьою згідно із Законом № 2534-III (2534-14) від 21.06.01 р.)

150

 

4.             Суддею Верховного Суду України може бути громадянин Ук­

раїни, який досяг на день обрання 35 років, має вищу юридичну ос­

віту, стаж роботи у галузі права не менш як десять років, в тому чис­

лі не менш як п'ять років на посаді судді.

(Частина четверта статті 7 із змінами, внесеними згідно із Зако­ном № 2534-III (2534-14) від 21.06.01 р.)

Необхідною умовою для зайняття посади судді будь-якого

суду, вказаного у частині 1 цієї статті, є складання кваліфікаційно­

го екзамену. Ця умова не поширюється на осіб, які мають відпо­

відний стаж роботи на посаді судді, давність якого не перевищує

11 років.

Особливі вимоги, необхідні для зайняття посади судді Консти­

туційного Суду України, господарських та військових судів, визна­

чаються Конституцією України (888-09), Законами України "Про

Конституційний Суд України" (422/96-ВР), "Про господарські суди"

(1142-12) та іншими законами України.

(Частина шоста статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2534-III (2534-14) від 21.06.01 р.)

7.             Не може бути суддею особа, яка має судимість, обмежена у ді­

єздатності або визнана недієздатною за рішенням суду.

Стаття 8. Добір кандидатів у судді

Добір кандидатів у судді здійснюється за результатами скла­

дання кваліфікаційного екзамену.

При доборі кандидатів забезпечується рівність їх прав незалеж­

но від походження, соціального та майнового стану, расової та націо­

нальної приналежності, статі, політичних поглядів, релігійних пере­

конань та інших обставин.

Кожен громадянин України, який відповідає вимогам, перед­

баченим статтею 7 цього Закону, має право скласти кваліфікаційний

екзамен та звернутися до відповідної кваліфікаційної комісії суддів із

заявою про рекомендацію його на посаду судді.

Кваліфікаційні екзамени на посаду судді приймаються від­

повідними кваліфікаційними комісіями суддів. Якщо особа, яка

претендує на посаду судді, не склала кваліфікаційного екзамену,

повторне його складання допускається не раніше як через рік. Ре­

зультати складеного кваліфікаційного екзамену дійсні протягом

трьох років. Особи, не згодні з рішенням кваліфікаційної комісії,

151

 

можуть оскаржити це рішення до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

(Частина четверта статті 8 із змінами, внесеними згідно із Закона­ми № 3913-12 від 02.02.94 р., № 2534-III (2534-14) від 21.06.01 р.)

Кваліфікаційна комісія суддів проводить кваліфікаційний екза­

мен і, з урахуванням його результатів, дає висновок про рекоменда­

цію на посаду судді.

Кваліфікаційна комісія рекомендує на посади суддів кандида­

тів, які виявили найкращі знання у кількості, необхідній для замі­

щення вакантних посад.

Особи, які склали екзамен, але не рекомендовані на посаду суд­

ді за браком вакантних посад, мають бути враховані кваліфікацій­

ною комісією як кандидати на нові вакантні посади суддів протягом

трьох років, якщо за цей період вони не відкличуть свою заяву.

Після закінчення строку повноважень суддя, крім суддів Кон­

ституційного Суду України, за його заявою повинен бути рекомен­

дований на цю ж посаду на черговий строк за відсутності обставин,

передбачених статтями 37 та 41 цього Закону, які є підставами для

звільнення судді з посади.

(Частина восьма статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2534-III (2534-14) від 21.06.01 р.)

Стаття 9. Обрання (призначення) суддів

Судді Конституційного Суду України призначаються Прези­

дентом України, Верховною Радою України та з'їздом суддів Украї­

ни відповідно до Конституції України (254к/96-ВР) та Закону Украї­

ни "Про Конституційний Суд України" (422/96-ВР).

Судді судів загальної юрисдикції обираються Верховною Ра­

дою України безстроково. Судді, які вперше пройшли конкурсний

відбір, призначаються на посаду судді строком на п'ять років Прези­

дентом України.

(Стаття 9 в редакції Закону № 2534-III (2534-14) від 21.06.01 р.)

Стаття 10. Присяга судді

Вперше призначений суддя в урочистій обстановці приймає при­сягу такого змісту:

(Абзац перший частини першої статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2534-III (2534-14) від 21.06.01 р.) "Урочисто при­сягаю чесно і сумлінно виконувати обов'язки судді, здійснювати

152

 

правосуддя, підкоряючись тільки закону, бути об'єктивним і спра­ведливим". Присяга судді складається перед Президентом України. (Частина друга статті 10 в редакції Закону № 2534-III (2534-14) від 21.06.01 р.)

Глава I

ГАРАНТІЇ НЕЗАЛЕЖНОСТІ СУДДІВ Стаття 11. Забезпечення незалежності суддів Незалежність суддів забезпечується:

встановленим законом порядком їх обрання (призначення), зу­

пинення їх повноважень та звільнення з посади (Абзац другий части­

ни першої статті  11  із змінами, внесеними згідно із Законом

№ 2534-III (2534-14) від 21.06.01 р.);

особливим порядком присвоєння військових звань суддям вій­

ськових судів;

передбаченою законом процедурою здійснення правосуддя;

таємницею прийняття судового рішення і забороною її розго­

лошення;

забороною під загрозою відповідальності втручання у здій­

снення правосуддя;

відповідальністю за неповагу до суду чи судді;

правом судді на відставку; — недоторканністю суддів;

створенням необхідних організаційно-технічних та інформа­

ційних умов для діяльності судів, матеріальним і соціальним забезпе­

ченням суддів відповідно до їх статусу;

особливим порядком фінансування судів;

системою органів судового самоврядування.

2.             Всі державні органи, установи та організації, органи місцевого

самоврядування, громадяни та їх об'єднання зобов'язані поважати

незалежність судових органів і не посягати на неї.

(Частина друга статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2534-III (2534-14) від 21.06.01 р.)

3.             Гарантії незалежності судді, включаючи заходи його правово­

го захисту, матеріального і соціального забезпечення, передбачені

цим Законом, поширюються на всіх суддів України і не можуть бути

скасовані чи знижені іншими нормативними актами України і Авто­

номної Республіки Крим.

153

 

(Частина третя статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2534-III (2534-14) від 21.06.01 р.)

Стаття 12. Недопустимість втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя

1.             Будь-яке не передбачене законом втручання в діяльність судді

щодо здійснення правосуддя забороняється і тягне за собою відпові­

дальність згідно із законом.

(Частина перша статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2534-III (2534-14) від 21.06.01 р.)

2.             Суддя не зобов'язаний давати будь-які пояснення щодо суті

розглянутих справ або справ, які знаходяться в його провадженні, а

також давати їх будь-кому для ознайомлення, не інакше як у випад­

ках і порядку, передбачених законом.

Стаття 13. Недоторканність суддів

Судді — недоторканні. Недоторканність судді поширюється на

його житло, службове приміщення, транспорт і засоби зв'язку, ко­

респонденцію, належне йому майно і документи.

Суддя не може бути без згоди Верховної Ради України затри­

маний чи заарештований до винесення обвинувального вироку су­

дом.

(Частина друга статті 13 в редакції Закону № 1145-XIV (1145-14) від 08.10.99 р.)

Суддя не може бути затриманий за підозрою у вчиненні злочи­

ну, а також підданий приводу чи примусово доставлений у будь-

який державний орган в порядку провадження у справах про адмі­

ністративні правопорушення. Суддя, затриманий за підозрою у вчи­

ненні злочину чи адміністративного правопорушення, стягнення за

яке накладається у судовому порядку, повинен бути негайно звільне­

ний після з'ясування його особи.

Проникнення в житло чи службове приміщення судді, в його

особистий чи службовий транспорт, проведення там огляду, обшу­

ку чи виїмки, прослуховування його телефонних розмов, особис­

тий обшук судді, а так само огляд, виїмка його кореспонденції, ре­

чей і документів можуть провадитись тільки за вмотивованим рі­

шенням суду, а також за згодою судді в разі прийняття головою

відповідного суду рішення про вжиття спеціальних заходів забезпе­

чення безпеки.

154

 

(Пункт 4 статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1381-XIV (1381-14) від 13.01.2000 р., № 2534-III (2534-14) від 21.06.01 р.)

5.             Кримінальна справа щодо судді Конституційного Суду Украї­

ни та будь-якого суду загальної юрисдикції розглядається у першій

інстанції апеляційним судом.

(Частина п'ята статті 13 в редакції Закону № 2534-III (2534-14) від 21.06.01 р.)

6.             Підсудність справи визначається Головою Верховного Суду

України або його заступником. При цьому справа не може розгляда­

тись тим судом, у якому обвинувачений працював суддею.

Стаття 14. Відповідальність за неповагу до суду або судді Прояв неповаги до суду або судді з боку осіб, які беруть участь у справі або присутні у судовому засіданні, а так само вчинення поза судовим засіданням будь-яких дій, що свідчать про явну зневагу до суду чи судді у зв'язку з їх службовою діяльністю, тягнуть за собою відповідальність згідно із законом.

Стаття 15. Припинення повноважень судді

1.             Суддя звільняється з посади органом, що його обрав або приз­

начив, у разі:

закінчення строку, на який його обрано чи призначено;

досягнення суддею шістдесяти п'яти років;

неможливості виконувати свої повноваження за станом здо­

ров'я;

порушення суддею вимог щодо несумісності;

порушення суддею присяги;

набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;

припинення його громадянства;

визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим;

подання суддею заяви про відставку або про звільнення з поса­

ди за власним бажанням.

Повноваження судді припиняються у разі його смерті. (Частина перша статті 15 в редакції Закону № 2534-III (2534-14) від 21.06.01р.)

2.             Про наявність підстав для припинення повноважень судді та

про висунення кандидатур для обрання суддею голова суду, в якому

155

 

працює суддя, або голова вищестоящого суду повідомляє орган, який призначив або обрав суддю, в строк не більше одного місяця з дня виникнення підстав, передбачених Законом. До повідомлення додаються документи, які свідчать про наявність підстав для припи­нення повноважень судді.

(Частина друга статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законами № 3913-12 від 02.02.94 р., № 2534-III (2534-14) від 21.06.01 р.)

3. Суддя не пізніш як за місяць до досягнення 65-річного віку по­винен подати особисту заяву про припинення своїх повноважень на ім'я голови суду чи голови вищестоящого суду, органу, який призна­чив або обрав суддю. В разі неподання у встановлений термін осо­бистої заяви повноваження судді припиняються через місяць з дня досягнення відповідного віку без права на відставку.

(Статтю 15 доповнено частиною третьою згідно із Законом № 3913-12 від 02.02.94 р.; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2534-III (2534-14) від 21.06.01 р.)

Глава IV КВАЛІФІКАЦІЙНІ КОМІСІЇ СУДДІВ

Стаття 16. Законодавство про кваліфікаційні комісії суддів

Формування суддівського корпусу здійснюється через кваліфіка­ційні комісії суддів. Система кваліфікаційних комісій суддів, їх склад, порядок формування і повноваження, а також інші питання їх діяльності визначаються відповідним законом.

(Статті 16-24 замінено однією статтею 16 в редакції Закону № 3913-12 від 02.02.94 р.)

Глава V

СУДДІВСЬКЕ САМОВРЯДУВАННЯ (Назва глави V в редакції Закону № 3913-12 від 02.02.94 р.)

Стаття 25. Органи суддівського самоврядування

Для вираження інтересів суддів як носіїв судової влади ними ут­ворюються органи суддівського самоврядування. Суддівське самов­рядування здійснюється через конференції суддів місцевих та апеля­ційних судів, збори суддів Верховного Суду України, Вищого спеці­алізованого суду України і з'їзд суддів України.

(Статті 25-30 замінено однією статтею 25 в редакції Закону № 3913-12 від 02.02.94 р.; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2534-III (2534-14) від 21.06.01 р.)

156

 

Глава VI

ДИСЦИПЛІНАРНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СУДДІВ Стаття 31. Підстави дисциплінарної відповідальності суддів

1.             Суддя притягується до дисциплінарної відповідальності за вчи­

нення дисциплінарного проступку, а саме за порушення:

законодавства при розгляді судових справ;

вимог, передбачених статтею 5 цього Закону;

обов'язків, вказаних у статті 6 цього Закону.

2.             Скасування або зміна судового рішення не тягне за собою дис­

циплінарної відповідальності судді, який брав участь у винесенні цьо­

го рішення, якщо при цьому не було допущено навмисного порушен­

ня закону чи несумлінності, що потягло за собою істотні наслідки.

Стаття 32. Види дисциплінарних стягнень

1.             До суддів застосовуються такі дисциплінарні стягнення:

догана;

пониження кваліфікаційного класу.

(Абзац четвертий частини першої статті 32 виключено на підста­ві Закону № 2534-III (2534-14) від 21.06.01 р.)

За кожне з порушень, вказаних у статті 31 цього Закону, накла­

дається лише одне дисциплінарне стягнення.

За наслідками дисциплінарного провадження відповідна квалі­

фікаційна комісія суддів може прийняти рішення про направлення

рекомендації до Вищої ради юстиції для вирішення питання про вне­

сення подання про звільнення судді з посади.

(Статтю 32 доповнено частиною третьою згідно із Законом № 2534-III (2534-14) від 21.06.01 р.)

Стаття 33. Порушення дисциплінарного провадження За наявності підстав дисциплінарне провадження щодо судді по­рушується постановою голови відповідної кваліфікаційної комісії суддів, головами вищих спеціалізованих чи апеляційних судів.

(Стаття 33 в редакції Закону № 3913-12 від 02.02.94 р.; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2534-III (2534-14) від 21.06.01 р.) Стаття 34. Підстави для порушення дисциплінарного провадження 1. Підставами для порушення дисциплінарного провадження що­до судді можуть бути:

157

 

подання Міністерства юстиції України та його органів на місцях за наслідками перевірки заяв і повідомлень громадян;

подання голови відповідного суду, посадових осіб державних ор­ганів, установ, організацій, органів місцевого самоврядування;

(Абзац третій частини першої статті 34 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2534-III (2534-14) від 21.06.01 р.)

повідомлення в засобах масової інформації.

2. Не можуть бути підставами для порушення дисциплінарного провадження заяви та повідомлення, що не містять відомостей про наявність підстав, передбачених статтею 31 цього Закону, а також анонімні заяви та повідомлення.

Стаття 35. Розгляд дисциплінарної справи

1.             Голова кваліфікаційної комісії або за його дорученням чи за рі­

шенням комісії члени комісії протягом місяця з дня надходження ві­

домостей про дисциплінарний проступок судді проводять їх перевір­

ку. Перевірка відомостей про дисциплінарний проступок голови

кваліфікаційної комісії проводиться трьома членами комісії.

(Частина перша статті 35 в редакції Закону № 3913-12 від 02.02.94 р.)

Після закінчення перевірки матеріали справи передаються до

комісії, яка розглядає їх у десятиденний строк і приймає рішення.

Якщо комісією прийнято рішення про відсутність підстав при­

тягнення судді до дисциплінарної відповідальності, голова відповід­

ної комісії або комісія припиняють дисциплінарне провадження та

повідомляють про це заінтересованих осіб. Рішення про припинення

дисциплінарного провадження, прийняте головою комісії, може бу­

ти переглянуто комісією на вимогу одного з членів комісії.

Під час розгляду справи комісія повинна заслухати пояснення

судді, притягнутого до дисциплінарної відповідальності. Неявка

цього судді на засідання комісії без поважних причин не перешкод­

жає розгляду справи. Хід та результати засідання комісії фіксуються

в протоколі, який підписується головуючим на засіданні та особою,

що вела цей протокол.

(Частину п'яту статті 35 виключено на підставі Закону № 3913-12 від 02.02.94 р.)

5.             Рішення кваліфікаційної комісії суддів про притягнення до дис­

циплінарної відповідальності суддів апеляційних та місцевих судів

158

 

може бути оскаржено до Вищої ради юстиції протягом десяти днів з дня вручення копії рішення комісії.

(Частина п'ята статті 35 в редакції Законів № 3913-12 від 02.02.94 р., № 2534-III (2534-14) від 21.06. 01 р.)

Стаття 36. Строки для застосування і зняття дисциплінарного стягнення

Дисциплінарне стягнення до судді застосовується не пізніше

шести місяців після виявлення проступку, не рахуючи часу тимчасо­

вої непрацездатності судді або перебування його у відпустці.

Якщо протягом року з дня накладення дисциплінарного стяг­

нення суддю не буде піддано новому дисциплінарному стягненню,

він вважається таким, що не має дисциплінарного стягнення. Понов­

лення кваліфікаційного класу проводиться в загальному порядку.

Дисциплінарне стягнення, накладене на суддю, може бути дос­

троково знято відповідною комісією за поданням голови суду, а дис­

циплінарне стягнення, накладене на голову суду, — за поданням го­

лови вищого суду.

(Статтю 37 виключено на підставі Закону № 2534-III (2534-14) від 21.06.01 р.)

Стаття 38. Зупинення повноважень судді

1.             Повноваження судді можуть бути зупинені у зв'язку з:

пред'явленням судді обвинувачення у вчиненні злочину;

розглядом дисциплінарної справи з підстав, визначених у стат­

ті 5 цього Закону;

порушенням щодо нього процедури імпічменту Верховною Ра­

дою України.

2.             Верховна Рада України зупиняє повноваження судді і дає згоду

на його затримання чи арешт у випадках, передбачених Конституці­

єю України (254к/96-ВР) та цим Законом.

(Абзац перший частини другої статті 38 в редакції Закону № 1857-III (1857-14) від 06.07.2000 р.)

Голова кваліфікаційної комісії суддів одночасно з порушенням дисциплінарної справи з підстав, передбачених пунктом 4 статті 37 цього Закону, надсилає судді, щодо якого порушується справа, попе­редження про можливість звільнення його з посади. Протягом семи днів з дня порушення дисциплінарного провадження з підстав, заз­начених у частині 1 цієї статті, кваліфікаційна комісія суддів на сво-

159

 

єму засіданні розглядає і вирішує питання про зупинення повнова­жень судді. Рішення про зупинення повноважень надсилається та­кож голові відповідного суду, який в день отримання цього рішення повідомляє суддю про зупинення його повноважень.

З моменту повідомлення про зупинення повноважень суддя

усувається від здійснення своїх службових обов'язків із збереженням

заробітної плати.

Зупинення повноважень судді втрачає силу в разі винесення

виправдувального вироку суду, закриття кримінальної справи щодо

цього судді з реабілітуючих підстав, припинення дисциплінарного

провадження, винесення кваліфікаційною комісією суддів рішення

про недоцільність звільнення судді з посади.

Глава VII

АТЕСТАЦІЯ СУДДІВ Стаття 39. Строки і порядок атестації суддів

Чергова кваліфікаційна атестація судді проводиться не пізніше

одного місяця з дня закінчення строку його перебування у присвоє­

ному йому кваліфікаційному класі. Дострокову кваліфікаційну атес­

тацію судді може бути проведено не раніше як через два роки з часу

останньої його атестації.

Особи, вперше обрані на посаду судді, проходять кваліфікацій­

ну атестацію протягом першого року роботи, але не пізніше шести

місяців після обрання, якщо вони мають стаж роботи, зазначений у

частині 1 статті 7 цього Закону, і протягом другого року, якщо тако­

го стажу немає.

За результатами проведеної атестації атестаційно-дисциплінар-

на комісія суддів приймає рішення про:

присвоєння судді кваліфікаційного класу;

присвоєння судді більш високого кваліфікаційного класу;

залишення судді у раніше присвоєному кваліфікаційному класі.

Атестація проводиться у присутності судді, який атестується.

Суддя, не згодний з рішенням кваліфікаційної комісії суддів

місцевих та апеляційних судів щодо його атестації, може оскаржити

це рішення до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в десяти­

денний строк з дня вручення йому копії рішення.

(Частина п'ята статті 39 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2534-III (2534-14) від 21.06.01 р.)

160

 

(Стаття 39 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3913-12 від 02.02.94 р.)

Стаття 40. Кваліфікаційні класи суддів

Залежно від посади, стажу, досвіду роботи і рівня професійних

знань для суддів встановлюється шість кваліфікаційних класів: ви­

щий, перший, другий, третій, четвертий та п'ятий.

Суддям, які мають кваліфікаційні класи, встановлюються доп­

лати до посадових окладів у розмірах, передбачених законодавс­

твом України.

Порядок присвоєння кваліфікаційних класів кваліфікаційними

комісіями суддів визначається відповідним законом.

(Стаття 40 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3913-12 від 02.02.94 р.)

Стаття 41. Невідповідність судді займаній посаді

1.             Суддя може бути звільнений з посади за невідповідність рівня

професійних знань. В разі виявлення невідповідного для здійснення

правосуддя рівня професійних знань судді кваліфікаційна комісія

суддів своїм рішенням відкладає атестацію і надає судді строк для

підвищення професійної кваліфікації та набуття відповідних знань,

але не більше шести місяців.

(Частина перша статті 41 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3913-12 від 02.02.94 р.)

Якщо після закінчення встановленого строку кваліфікаційна

комісія знову зробить висновок про невідповідність рівня професій­

них знань судді займаній посаді, вона приймає рішення, яким пові­

домляє про це голову відповідного суду та орган, що призначив чи

обрав суддю, для вирішення питання про звільнення судді з посади.

(Частина друга статті 41 в редакції Закону № 3913-12 від 02.02.94 р.,

із змінами, внесеними згідно із Законом № 2534-III (2534-14) від

21.06.01 р.)

Суддя має право оскаржити це рішення у Вищу кваліфікаційну

комісію суддів України.

(Частина третя статті 41 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3913-12 від 02.02.94 р.)

161

 

Глава VIII

МАТЕРІАЛЬНЕ І СОЦІАЛЬНО-ПОБУТОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СУДДІВ

Стаття 42. Державний захист суддів та їх сімей

Судді, члени їх сімей та їх майно перебувають під особливим

захистом держави. Органи внутрішніх справ зобов'язані вжити не­

обхідних заходів для забезпечення безпеки судді, членів його сім'ї,

збереження їх майна, якщо від судді надійде відповідна заява.

Вчинені у зв'язку зі службовою діяльністю судді посягання на

його життя і здоров'я, знищення чи пошкодження його майна, пог­

роза вбивством, насильством чи пошкодженням майна судді, образа

чи наклеп на нього, а також посягання на життя і здоров'я близьких

родичів судді (батьків, дружини, чоловіка, дітей), погроза їм вбивс­

твом, пошкодженням майна тягнуть за собою відповідальність згід­

но із законодавством. Суддя має право на забезпечення засобами за­

хисту, які йому надаються органами внутрішніх справ.

Стаття 43. Право судді на відставку

Кожен суддя за умови, що він працював на посаді судді не мен­

ше 20 років, має право на відставку, тобто на звільнення його від ви­

конання обов'язків за власним бажанням або у зв'язку із закінченням

строку повноважень. Суддя також має право на відставку за станом

здоров'я, що перешкоджає продовженню виконання обов'язків.

За суддею, який перебуває у відставці, зберігається звання суд­

ді і такі ж гарантії недоторканності та соціального захисту, як і до

виходу у відставку.

(Частина друга статті 43 зі змінами, внесеними згідно із Законом № 4015-12 від 24.02.94 р.)

3.             Судді, який пішов у відставку, виплачується вихідна допомога

без сплати податку у розмірі місячного заробітку за останньою по­

садою за кожен повний рік роботи на посаді судді, але не менше шес­

тимісячного заробітку.

(Частина третя статті 43 зі змінами, внесеними згідно із Законом № 4015-12 від 24.02.94 р.)

4.             Судді, який пішов у відставку, за наявності відповідного віку і

стажу роботи виплачується пенсія на умовах, передбачених статтею

37 Закону України "Про державну службу" (3723-12). Судді у від­

ставці, який має стаж роботи на посаді судді не менше 20 років, ви-

162

 

плачується на його вибір пенсія або звільнене від сплати податку щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 80 відсотків заро­бітної плати працюючого на відповідній посаді судді. За кожний повний рік роботи понад 20 років на посаді судді розмір щомісячно­го довічного грошового утримання збільшується на два відсотки за­робітку, але не більше ніж до 90 відсотків заробітку судді без обме­ження граничного розміру щомісячного довічного грошового утри­мання. Судді у відставці, який має стаж роботи на посаді судді менше 20 років і досяг 55-річного віку (для жінок — 50 років), розмір щомісячного грошового утримання обчислюється пропорційно кількості повних років роботи на посаді судді. При досягненні таким суддею пенсійного віку за ним зберігається право на одержання що­місячного довічного грошового утримання в зазначеному розмірі або, на його вибір, призначається пенсія на умовах, передбачених статтею 37 Закону України "Про державну службу". (Абзац перший частини четвертої статті 43 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4015-12 від 24.02.94 р.)

До стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на поса­дах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих ар-бітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР і республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов'язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київ­ському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції Ук­раїни та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітра-жів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді Ук­раїни, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.

(Частину четверту статті 43 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 4015-12 від 24.02.94 р.)

До стажу роботи, що дає судді Конституційного Суду України право на відставку, виплату вихідної допомоги та отримання щомі­сячного довічного грошового утримання зараховується також стаж іншої практичної, наукової, педагогічної роботи за фахом та стаж державної служби без додержання умови наявності десятирічного стажу роботи на посаді судді.

163

 

(Частину четверту статті 43 доповнено абзацом третім згідно із Законом № 2534-III (2534-14) від 21.06.01 р.)

Судді, звільненому з посади у зв'язку із засудженням за умисний злочин, вчинений з використанням свого посадового становища, або вчиненням корупційного діяння, пенсія призначається на загаль­них підставах. (Пункт 4 статті 43 доповнено абзацом згідно із Зако­ном № 358/95-ВР від 05.10.95 р.)

За суддями, що перебувають у відставці, зберігається право на медичне обслуговування в тих медичних закладах, в яких вони пере­бували на обліку, право на безплатний проїзд у громадському тран­спорті (крім таксі).

5.             Відставка судді припиняється рішенням кваліфікаційної комісії

суддів за місцем проживання судді чи його попередньої роботи внас­

лідок:

повторного обрання на посаду судді;

вчинення проступку, несумісного із званням судді;

винесення обвинувального вироку, що набрав законної сили, а

також у разі закриття кримінальної справи з нереабілітуючих під­

став за згодою судді;

втрати громадянства України.

В останніх трьох випадках, зазначених у частині 5, разом з при­

пиненням відставки суддя втрачає гарантії недоторканності, перед­

бачені частиною 2 цієї статті.

Суддя, відставку якого припинено, має право протягом місяця

оскаржити це рішення до Вищої кваліфікаційної комісії суддів Укра­

їни, рішення якої є остаточним.

Суддям, відставку яких припинено, виплачується пенсія на за­

гальних підставах.

Стаття 44. Матеріальне і побутове забезпечення суддів

1.             Заробітна плата суддів складається з посадового окладу, пре­

мій, доплат за кваліфікаційні класи, надбавок за вислугу років та ін­

ших надбавок.

(Частина перша статті 44 зі змінами, внесеними згідно із Законом № 4015-12 від 24.02.94 р.)

2.             Розміри посадових окладів суддів установлюються у відсотко­

вому відношенні до посадового окладу Голови Верховного Суду Ук­

раїни і не можуть бути меншими від 50 відсотків його окладу. Поса-

164

 

довий оклад судді не може бути меншим від 80 відсотків посадового окладу голови суду, в якому працює суддя.

(Частина друга статті 44 зі змінами, внесеними згідно із Законом № 2534-III (2534-14) від 21.06.01 р.)

3.             Грошове утримання судді військового суду складається з поса­

дового окладу, окладу за військове звання, доплат за кваліфікацій­

ний клас судді та за вислугу років військовослужбовця.

(Частина третя статті 44 в редакції Закону № 4015-12 від 24.02.94 р.)

4.             Суддям виплачується щомісячна надбавка за вислугу років у

розмірах:

при стажі роботи понад 3 роки — 10 відсотків, понад 5 років — 15, понад 10 років — 20, понад 15 років — 25, понад 20 років — 30, понад 25 років — 40 відсотків від загальної суми щомісячного заро­бітку з урахуванням доплати за кваліфікаційні класи.

(Частина четверта статті 44 в редакції Закону № 4015-12 від 24.02.94 р.)

5.             Суддям надається щорічна відпустка тривалістю 30 робочих

днів з наданням додаткового посадового окладу. Суддям, які мають

стаж роботи понад 10 років, надається додаткова оплачувана відпус­

тка тривалістю 15 календарних днів.

(Частина п'ята статті 44 зі змінами, внесеними згідно із Законом № 4015-12 від 24.02.94 р.)

6.             Для суддів судів загальної юрисдикції до стажу роботи, що дає

право на одержання надбавки до посадового окладу за вислугу ро­

ків та додаткової відпустки, крім часу роботи на посадах суддів, за­

раховується час роботи на посадах слідчих, прокурорських праців­

ників, а також інших працівників, яким законом передбачені такі ж

пільги.

(Частина шоста статті 44 зі змінами, внесеними згідно із Законом № 2534-III (2534-14) від 21.06.01 р.)

7.             Не пізніше як через шість місяців після обрання суддя Консти­

туційного Суду, Верховного Суду або вищого спеціалізованого су­

ду, який потребує поліпшення житлових умов, забезпечується благо­

устроєним житлом у вигляді окремої квартири або будинку Кабіне­

том Міністрів України, а суддя іншого суду — відповідними

місцевими органами державної виконавчої влади за місцезнаход-

165

 

женням суду. Судді військових судів забезпечуються таким же жит­лом і в ті ж строки за рахунок Міністерства оборони України.

(Абзац перший частини сьомої статті 44 зі змінами, внесеними згідно із Законом № 4015-12 від 24.02.94 р.)

У разі незабезпечення судді благоустроєним житлом у зазначені строки суд за рахунок державного бюджету може придбати кварти­ру або будинок за ринковими цінами і передати їх у користування судді. Порядок фінансування судів для цієї мети, а також порядок розрахунків з державним бюджетом органу державної виконавчої влади, який своєчасно не надав судді житло, визначається Кабінетом Міністрів України.

(Частину сьому статті 44 доповнено абзацом другим згідно із За­коном № 4015-12 від 24.02.94 р.)

(Частина сьома статті 44 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2534-III (2534-14) від 21.06.01 р.)

8.             Суддя має право на додаткову жилу площу відповідно до ви­

мог статті 49 Житлового кодексу України (5464-10). Суддя також

має право на позачергове влаштування дітей у дошкільні заклади і

позачергове встановлення квартирного телефону, безплатне корис­

тування на території України всіма видами транспорту міського,

приміського і місцевого сполучення (крім таксі), а також установ­

лення квартирної охоронної сигналізації і користування нею за раху­

нок державного бюджету.

(Частина восьма статті 44 зі змінами, внесеними згідно із Законом № 4015-12 від 24.02.94 р.)

9.             Судді мають право на придбання на пільгових умовах жилих

приміщень комунального фонду та приміщень, наданих їм у корис­

тування в порядку, передбаченому частиною сьомою цієї статті, із

знижкою на 50 відсотків їх вартості та на одержання кредитів на ін­

дивідуальне і кооперативне житлове будівництво з погашенням на­

даної позики за рахунок відповідних бюджетів за умови тривалості

роботи на посаді судді не менше десяти років.

(Абзац перший частини дев'ятої статті 44 зі змінами, внесеними згідно із Законом № 4015-12 від 24.02.94 р.)

Суддям надається 50-відсоткова знижка плати за займане ними та членами їх сімей житло, комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична та теплова енергія, установка і користування індиві-

166

 

дуальним домашнім телефоном). Такі ж пільги зберігаються за ними і після виходу у відставку.

(Частину дев'яту статті 44 доповнено абзацом другим згідно із За­коном № 4015-12 від 24.02.94 р.)

Під час службового відрядження судді користуються правом

бронювання місць у готелях і на всіх видах транспорту, а також по­

зачергового придбання проїзних документів.

Суддям, а також суддям, які перебувають у відставці, орга­

ном, що їх обирав, видаються посвідчення, зразки яких установлю­

ються Кабінетом Міністрів України. Посвідчення судді дає право

безперешкодного входу у приміщення державних органів влади і уп­

равління, органів місцевого і регіонального самоврядування, під­

приємств, установ і організацій.

(Частина одинадцята статті 44 зі змінами, внесеними згідно із За­конами № 4015-12 від 24.02.94 р., № 2534-III (2534-14) від 21.06.01 р.)

12.           При здійсненні правосуддя суддя повинен бути в мантії, опис

і зразки якої затверджуються Кабінетом Міністрів України.

(Частина дванадцята статті 44 зі змінами, внесеними згідно із За­коном № 1459-III (1459-14) від 17.02.2000 р. — зміни до частини два­надцятої статті 44, внесені згідно із Законом № 1459-III (1459-14) від 17.02.2000 р. в частині виключення першого речення втратили чин­ність як такі, що є неконституційними на підставі Рішення Конститу­ційного Суду № 5-рп/2002 (v005p710-02) від 20.03.02 р.)

(Частина дванадцята статті 44 зі змінами, внесеними згідно із За­коном № 2534-III (2534-14) від 21.06.01 р.)

13.           Суддя і члени його сім'ї мають право на безплатне медичне

обслуговування в державних закладах охорони здоров'я. Члени сім'ї

судді обслуговуються в тих медичних закладах, де обслуговується

суддя. Суддям за рахунок державного бюджету, а членам їх сімей за

власний рахунок щорічно надається путівка на санаторно-курортне

лікування. Ці права зберігаються за ними і після виходу судді у від­

ставку або на пенсію.

(Частина тринадцята статті 44 в редакції Закону № 4015-12 від 24.02.94 р.)

Стаття 45. Соціальний захист суддів

1. Життя і здоров'я суддів підлягають обов'язковому державному страхуванню за рахунок державного бюджету на суму десятирічно­го грошового утримання за останньою посадою.

167

 

2.             У разі загибелі (смерті) судді, що сталася у зв'язку з виконан­

ням відповідно до закону службових обов'язків, сім'ї загиблого вип­

лачується одноразова страхова сума за рахунок страхових платежів

по обов'язковому державному особистому страхуванню суддів у

розмірі десятирічного грошового утримання за останньою посадою.

За сім'єю загиблого зберігається право на отримання і придбання

жилого приміщення на умовах і підставах, які мали місце до загибе­

лі судді, незалежно від стажу його роботи.

(Частина друга статті 45 зі змінами, внесеними згідно із Законом № 4015-12 від 24.02.94 р.)

3.             У разі заподіяння судді у зв'язку з виконанням відповідно до за­

кону службових обов'язків каліцтва чи іншого стійкого ушкодження

здоров'я, що виключає можливість продовження професійної діяль­

ності, йому виплачується одноразова страхова сума за рахунок стра­

хових платежів по обов'язковому державному особистому страху­

ванню суддів у розмірі п'ятирічного заробітку. Крім того, йому що­

місячно виплачується компенсація в розмірі різниці між утраченим

заробітком і призначеною пенсією без урахування одноразової стра­

хової суми. За ним також зберігається право на отримання і прид­

бання жилого приміщення відповідно до положень статті 44 цього

Закону, незалежно від тривалості роботи на посаді судді. Коли запо­

діяне каліцтво чи інше ушкодження здоров'я не призвело до стійкої

втрати працездатності, виплачується одноразова страхова сума за

рахунок страхових платежів по обов'язковому державному особис­

тому страхуванню суддів у розмірі річного заробітку.

(Частина третя статті 45 зі змінами, внесеними згідно із Законом № 4015-12 від 24.02.94 р.)

У разі загибелі (смерті) судді, в тому числі судді у відставці,

внаслідок тілесного ушкодження чи іншого ушкодження здоров'я,

пов'язаного з виконанням відповідно до закону службових обов'яз­

ків, непрацездатним членам сім'ї, що перебували на його утриманні,

щомісячно виплачується компенсація в розмірі різниці між части­

ною заробітку загиблого, що припадала на їх частку, і призначеною

пенсією у зв'язку з втратою годувальника без урахування одноразо­

вої допомоги.

Збитки, заподіяні знищенням або пошкодженням майна судді

чи членам його сім'ї і близьким родичам у зв'язку з виконанням від­

повідно до закону суддею службових обов'язків, відшкодовуються

168

 

державою в повному розмірі. Виплата відповідних сум провадиться за рахунок державного бюджету.

6. Пенсія чи довічне грошове утримання судді виплачується йому повністю незалежно від заробітку, одержуваного після виходу у від­ставку або на пенсію.

(Частина шоста статті 45 зі змінами, внесеними згідно із Законом № 4015-12 від 24.02.94 р.)

Президент України             Л. КРАВЧУК

м. Київ, 15 грудня 1992 року № 2862-XII

Публiкацiї документа:

Голос України вiд 10.02.1993.

Відомості Верховної Ради України, № 8, стаття 56 вiд 23.02.1993.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ТА РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Конституція (Основний Закон) України. — К., 1996.

Коментар до Конституції України. — К., 1996.

Закони України, спрямовані на реалізацію судово-правової ре­

форми. — К.: ІнЮре, 2001.

Закон України "Про судоустрій України". — К., 2002.

Коментар до Закону "Про судоустрій України". — К.: Юрінком

Інтер, 2003.

Постанова Верховної Ради України від 28.04.1992 р. "Про кон­

цепцію судово-правової реформи в Україні" // Відомості Верхов­

ної Ради України. — 1992. — № 30. — С. 426.

Господарські суди в Україні: правові засади організації та здій­

снення правосуддя. — К., 2002.

Кримінально-процесуальний кодекс України. — К.: Юрінком Ін­

тер, 2001.

Цивільний процесуальний кодекс України. — К.: Юрінком Інтер,

2001.

Бойко В. Ф. "Мала" судова реформа в Україні: необхідність, сут­

ність, проблеми та перспективи. — К.: МАУП, 2002.

Бойко В. Ф., Євдокімов В. О., Юлдашев О. Х. Право людини на

правосуддя (судове право України): Навч. посіб. — МАУП, 2003.

Маляренко В. Т. Конституційні засади кримінального судочинс­

тва. — К.: Юрінком Інтер, 1999.

Маляренко В. Т. Про окремі питання касаційного перегляду кри­

мінальних справ за новими правилами // Вісник Верховного Су­

ду України, 2001. — С. 40-49.

Підсумки V з'їзду суддів України // Вісник Верховного Суду Ук­

раїни. — 2002. — № 5. — С. 7-27.

170

 

Селіванов А. О. Організація судової влади в Україні. — К.: Юрін-

ком Інтер, 2002.

Судебные системы европейских стран. — М.: Международные

отношения, 2002.

Судова реформа в Україні: проблеми і перспективи. — К.; Хар­

ків: Юрінком Інтер, 2002.

Суд, правоохоронні та правозахисні органи України: Навч. по-

сіб. — К.: Юрінком Інтер, 2002.

Судові та правоохоронні органи України: Зб. законодавчих і

нормативних актів. — К.: МВС України, Київський інститут

внутрішніх справ при НАВСУ, 2003.

Судові та правоохоронні органи України: Навч. посіб. — К.:

МАУП, 2004.

Стефанюк В. С Судова система України та судова реформа. —

К.: Юрінком Інтер, 2001.

Cучасний конституціоналізм та конституційна юстиція: Мат.

міжнар. наук.-практ. конф.. — Одеса: Юр. л-ра, 2001.

ФутейБ. Становлення правової держави: Україна 1991-2001 рр. —

К.: Юрінком Інтер, 2001.

Шевчук П. І., Кривенко В. В. Апеляційне провадження за новим

цивільним процесуальним законодавством // Вісник Верховного

Суду України, 2001. — С. 30-39.

Шевчук П. І. Проведення судової реформи — важлива передумо­

ва створення нового Цивільного процесуального кодексу Украї­

ни // Вісник Верховного Суду України, 2001.

Ющик О. І. Правова реформа: загальне поняття, проблеми здій­

снення в Україні. — К., 1997.

171

 

«все книги     «к разделу      «содержание      Глав: 15      Главы: <   10.  11.  12.  13.  14.  15.