РОЗДІЛ 7 ПРАВОВІ ОСНОВИ СУДДІВСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ

З

гідно з Основними принципами Організації Об'єднаних Націй щодо незалежності суддівства, які були затверджені Загальною Асамблеєю ООН у листопаді 1985 р., судді, як і інші громадя­ни, користуються свободою слова, віросповідання, асоціацій і збо­рів, але, користуючись цими правами, вони повинні поводити себе таким чином, щоб забезпечити повагу до своєї посади, зберегти без­сторонність і незалежність судових органів.

Судді повинні бути вільними, об'єднуватися в асоціації, які самі або разом з іншими органами мають завдання стояти на охороні їх незалежності та захищати їх інтереси. Цей принцип незалежності су­дочинства знайшов своє відображення в рекомендаціях "Про неза­лежність, ефективність і роль судів", прийнятих 13 жовтня 1994 року Комітетом Міністрів Ради Європи.

В Україні вперше було передбачено формування органів суддів­ського самоврядування: обласні конференції суддів та з'їзд суддів України в Концепції судово-правової реформи в Україні, яка була затверджена постановою Верховної Ради України від 28 квітня 1994 року.

Подальше визначення організаційних форм органів суддівського самоврядування, їх завдання та порядок формування було закріплене в Законі України від 02.02.1994 року "Про органи суддівського само-

45

врядування" (цей Закон після прийняття Закону України 07.02.2002 року "Про судоустрій України" втратив силу).

Конституція України (ст. 130) віднесла до компетенції суддівсько­го самоврядування питання внутрішньої діяльності судів. Як зазна­чено в Законі України "Про судоустрій України", до питань внут­рішньої діяльності судів належать питання організаційного забезпе­чення судів та діяльності суддів, соціальний захист суддів та їх сімей, а також інші питання, що безпосередньо не пов'язані із здійсненням правосуддя.

Вони включають в себе створення належних умов для нормальної роботи судів загальної юрисдикції, своєчасне і належне фінансове, матеріально-технічне та кадрове забезпечення, організація роботи по підвищенню професійного рівня суддів і працівників судів, орга­нізація ефективного діловодства, впровадження комп'ютерної техні­ки, здійснення контролю за виконанням організаційних функцій у судах, які виконуються суддями на адміністративних посадах, дот­римання суддями норм професійної етики, забезпечення виконання гарантій, встановлених Конституцією, законами та іншими норма­тивними актами України щодо матеріального забезпечення працю­ючих суддів, суддів у відставці, страхування їх життя та майна, забез­печення їх недоторканності та інші.

Завдання органів суддівського самоврядування включають в себе:

забезпечення організаційної єдності функціонування органів

судової влади; зміцнення незалежності судів, захист від втручання в

їх діяльність;

участь у визначенні потреб кадрового, фінансового, матеріаль­

но-технічного та іншого забезпечення судів і контроль за додержан­

ням установлених нормативів вказаного забезпечення;

погодження призначення суддів на адміністративні посади в

судах загальної юрисдикції, призначення суддів Конституційного

Суду України та суддів до складу Вищої ради юстиції і обрання суд­

дів до кваліфікаційних комісій;

заохочення суддів та працівників апарату судів;

здійснення контролю за організацією діяльності судів та інших

структур у системі судової влади.

Діяльність органів суддівського самоврядування має сприяти, з одного боку, створенню належних організаційних та інших умов для забезпечення нормальної діяльності судів і суддів, утверджувати не-

46

залежність суду, забезпечувати захист суддів від втручання в судову діяльність. З другого боку, діяльність органів суддівського самовря­дування має на меті підвищувати рівень роботи з кадрами у системі судів, їх професійність та сприяти дотриманню присяги суддями і держслужбовцями апарату судів.

Організаційними формами суддівського самоврядування є збори суддів відповідного суду, конференції суддів загальних місцевих та апеляційних судів, конференції суддів військових судів, конференції суддів спеціалізованих судів, з'їзд суддів України.

Збори суддів — це зібрання суддів відповідного суду, на якому обговорюють питання, що стосуються діяльності суду чи роботи конкретних суддів або працівників апарату, заслуховують звіти суд­дів, які займають адміністративні посади в даному суді, та керівни­ків структурних підрозділів апарату суду. На зборах суддів обирають­ся делегати на відповідні конференції суддів, а збори суддів Апеляцій­ного суду України та Верховного Суду України обирають делегатів на з'їзд суддів України.

Виконання рішень зборів суддів місцевого суду покладається на голову відповідного суду, а у судах, в яких діє президія суду, покла­дається на ці президії.

Конференції суддів — це зібрання представників суддів (делега­тів) відповідних місцевих та апеляційних судів (місцевих, апеляцій­них та вищого суду спеціалізованих судів), на яких вони обговорю­ють питання діяльності цих судів та приймають колективне рішення з обговорюваних питань. Зокрема, конференції обговорюють питан­ня, які стосуються фінансування та організаційного забезпечення ді­яльності відповідних судів, заслуховують з цих питань інформації відповідних управлінь державної судової адміністрації, звіти вико­навчих органів конференції; звертаються з пропозиціями щодо вирі­шення питань забезпечення діяльності судів до органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Крім того, конференція суддів обирає членів кваліфікаційної комісії суддів, раду суддів та де­легатів на з'їзд суддів.

Рада суддів є виконавчим органом конференції суддів, яка орга­нізовує виконання та контролює виконання іншими органами рі­шень конференції. Вона має право заслуховувати інформацію голів судів про їх діяльність, звіти членів кваліфікаційних комісій про їх роботу у складі комісії, не менш як один раз на рік заслуховує інфор-

47

мацію управління державної судової адміністрації про забезпечення діяльності судів загальної юрисдикції, розглядає пропозиції щодо рекомендації суддів для призначення їх на адміністративні посади в судах, приймає рішення з інших питань, віднесених до її компетенції.

Найвищим органом суддівського самоврядування є з'їзд суддів України, який через делегатів, обраних конференціями суддів, збора­ми суддів Апеляційного суду, Верховного Суду, Конституційного Суду України, представляє всіх суддів України.

З'їзд суддів України скликається Радою суддів України один раз у три роки. Позачерговий з'їзд суддів може бути скликаний на вимо­гу не менш як одної третини конференцій суддів загальних судів, або на вимогу конференції суддів спеціалізованих судів, або на вимогу зборів суддів Верховного Суду України.

З'їзд суддів України призначає та звільняє суддів Конституційно­го Суду України, призначає членів Вищої ради юстиції, обирає чле­нів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, обирає Раду суддів України. Крім вирішення питань формування вказаних органів, з'їзд заслуховує звіт Ради суддів України про виконання завдань органів суддівського самоврядування щодо забезпечення незалежності судів і суддів, стан фінансування та організаційної діяльності судів, інфор­мацію голови Державної судової адміністрації про її діяльність та за результатами обговорення може висловити йому недовіру.

Рішення з'їзду суддів України є обов'язковим для всіх професій­них суддів України та органів суддівського самоврядування.

У період між з'їздами суддів України вищим органом суддівсько­го самоврядування є Рада суддів України, до складу якої обирають­ся представники місцевих та апеляційних судів не менш як по одно­му представнику від суддів Апеляційного суду України, військових судів, спеціалізованих судів, суддів Верховного та Конституційного Судів України. Рада суддів розробляє та організовує виконання за­ходів щодо забезпечення незалежності судів і суддів, поліпшення ста­ну організаційного забезпечення діяльності судів; розглядає питання правового захисту суддів та їх сімей; здійснює контроль за організа­ційною діяльністю судів та діяльністю Державної судової адміністра­ції; заслуховує інформації керівників судів і посадових осіб Держав­ної судової адміністрації про їх діяльність, дає рекомендації щодо призначення суддів на адміністративні посади в судах та приймає ін­ші рішення з питань, віднесених до її компетенції.

48

П'ятий з'їзд суддів України, який відбувся 24.10.2002 р., обрав Ра­ду суддів України у складі 64 суддів, а також затвердив Положення про Раду суддів України, в якому конкретизував повноваження та організацію її роботи, порядок підготовки та прийняття рішень. Для оперативного вирішення питань, віднесених до відання Ради суддів України, з числа її членів утворюються президія та комітети, яким Рада суддів може делегувати свої окремі повноваження.

Забезпечення діяльності органів суддівського самоврядування здійснюється державною судовою адміністрацією за рахунок коштів Державного бюджету України.

49