РОЗДІЛ 6 ПРАВОВИЙ СТАТУС КВАЛІФІКАЦІЙНИХ КОМІСІЙ СУДДІВ

У

 системі судів загальної юрисдикції сформовані і діють квалі­фікаційні комісії суддів, повноваження яких визначені Кон­ституцією України та Законом України "Про судоустрій України". З дня набрання останнім чинності (з 1 червня 2002 року) діючий раніше Закон України "Про кваліфікаційні комісії, кваліфі­каційну атестацію і дисциплінарну відповідальність суддів судів Ук­раїни" від 02 лютого 1994 року втратив силу.

В Законі України "Про судоустрій України" визначені:

система кваліфікаційних комісій;

порядок формування та повноваження кваліфікаційних комі­

сій;

порядок проведення кваліфікаційної атестації суддів;

повноваження кваліфікаційних комісій щодо дисциплінарної від­

повідальності суддів.

Необхідність створення кваліфікаційних комісій, які є постійно діючими органами в системі судоустрою, насамперед викликана особливим статусом судді, як носія судової влади, наділеного повно­важеннями шляхом здійснення правосуддя забезпечувати захист га­рантованих Конституцією та законами України прав і свобод люди­ни і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтере­сів суспільства і держави. Для виконання завдань правосуддя суддя має бути незалежним від будь-якого впливу, в тому числі і на етапі

38

добору на посаду судді та в процесі його професійного росту в судо­вій системі. Отже, першочергове значення має формування високо-професійного судового корпусу, який здатний кваліфіковано, сум­лінно і неупереджено здійснювати правосуддя.

Саме таке завдання мають кваліфікаційні комісії суддів на етапі відбору і рекомендування осіб для зайняття посади професійного судді; визначення рівня фахової підготовленості професійного судді в період його роботи; при вирішенні питання про дисциплінарну від­повідальність суддів та надання висновку про можливість звільнен­ня судді з посади.

В системі судоустрою сформовані та діють:

кваліфікаційні комісії суддів загальних судів;

кваліфікаційна комісія суддів військових судів;

кваліфікаційні комісії суддів відповідних спеціалізованих судів;

Вища кваліфікаційна комісія суддів України.

Кваліфікаційні комісії суддів загальних судів утворені в центрах

апеляційних округів для господарських судів: в Дніпропетровську, Донецьку, Житомирі, Запоріжжі, Києві, Львові, Сімферополі, Одесі та Харкові. Створення кваліфікаційних комісій суддів в окремих ре­гіонах (раніше вони діяли в кожній області) має на меті посилити їх об'єктивність при оцінці професійного рівня суддів і, особливо, при розгляді дисциплінарних проступків суддів. Разом з тим така органі­заційна структура кваліфікаційних комісій, як показують результати їх практичної діяльності, суттєво ускладнила роботу комісій, особ­ливо при перевірці рівня фахової підготовки професійних суддів та при організації розгляду скарг на порушення суддями своїх обов'яз­ків при здійсненні правосуддя. Уже сьогодні вносяться пропозиції повернутись до системи кваліфікаційних комісій, яка діяла раніше і виправдала себе часом.

Кваліфікаційні комісії суддів діють у складі 11 членів, які мають вищу юридичну освіту. Вища кваліфікаційна комісія діє у складі 13 членів, які мають вищу юридичну освіту.

До складу кваліфікаційної комісії входять 6 суддів, які обирають­ся конференціями суддів відповідних судів, дві особи призначаються наказом Міністра юстиції України, дві особи призначаються відпо­відною обласною, міською радою за місцем розташування кваліфі­каційної комісії, одна особа призначається Уповноваженим Верхов­ної Ради України з прав людини.

39

До Вищої кваліфікаційної комісії суддів від суддівського корпу­су з'їздом суддів обирається 7 суддів, дві особи, які не є народни­ми депутатами, призначає Верховна Рада України, дві особи приз­начає Президент України, по одній особі призначають Уповнова­жений Верховної Ради України з прав людини та Міністр юстиції України.

Строк повноважень кваліфікаційної комісії — три роки з дня її утворення. До складу кваліфікаційної комісії суддів не можуть бути обрані Голова Верховного Суду України, голови вищих спеціалізо­ваних судів, апеляційних судів та їх заступники, а також члени Вищої ради юстиції.

Робота в кваліфікаційних комісіях здійснюється на громадських засадах, тобто добровільно і без отримання винагороди. На час ро­боти в комісії члени комісії звільняються від виконання своїх служ­бових обов'язків із збереженням середнього заробітку.

Члени кваліфікаційної комісії суддів зі свого складу обирають го­лову комісії, його заступника та секретаря. На основі Типового Рег­ламенту роботи кваліфікаційної комісії суддів, який затверджується Головою Верховного Суду України за погодженням з Радою суддів України і Міністерством юстиції України, кожна кваліфікаційна ко­місія суддів приймає свій регламент, який встановлює порядок роз­гляду питань на засіданні кваліфікаційної комісії суддів.

Кваліфікаційні комісії суддів:

перевіряють відповідність кандидатів у судді вимогам, вста­

новленим законом, проводять їх кваліфікаційне атестування і нада­

ють висновок про підготовленість до судової роботи кожного кан­

дидата, який пропонується на посаду судді; надають висновок про

звільнення з посади судді;

проводять кваліфікаційну атестацію суддів відповідних судів і

присвоюють суддям кваліфікаційні класи (не вище другого);

розглядають звернення та подання про дисциплінарну відпові­

дальність суддів місцевих судів, проводять пов'язані з цим службові пе­

ревірки, за наявності підстав порушують дисциплінарне провадження

і вирішують питання про дисциплінарну відповідальність судді;

припиняють перебування у відставці суддів місцевих судів;

здійснюють інші повноваження, передбачені законом.

40

Вища кваліфікаційна комісія суддів України:

дає висновок про можливість обрання суддів Верховного Суду

України, суддів вищих спеціалізованих судів та суддів Апеляційного

суду України, а також про звільнення зазначених суддів з посад;

перевіряє додержання кандидатами на посади суддів, зазначе­

них у пункті першому, а також суддями вказаних судів вимог Кон­

ституції України та законів щодо їх статусу;

відповідно до закону проводить атестацію суддів вказаних су­

дів і присвоює їм відповідні кваліфікаційні класи;

розглядає звернення про дисциплінарну відповідальність суддів

апеляційних судів, проводить пов'язані з цим службові перевірки, за

наявності підстав порушує дисциплінарні провадження та вирішує

справи про дисциплінарну відповідальність суддів вказаних судів;

дає висновок про можливість обрання суддею безстроково;

розглядає скарги на рішення (висновки) кваліфікаційних комі­

сій суддів;

здійснює інші повноваження, передбачені законом.

Кваліфікаційні комісії проводять кваліфікаційну атестацію суд­дів, яка має на меті перевірити професійний рівень професійного суд­ді (кандидата на посаду судді). За результатами атестації комісія приймає рішення щодо присвоєння судді відповідного кваліфікацій­ного класу, про рекомендацію на посаду судді, в тому числі у суді ви­щого рівня.

Залежно від рівня професійних знань, посади, стажу та досвіду роботи встановлено шість кваліфікаційних класів судді: вищий, пер­ший, другий, третій, четвертий та п'ятий класи. Строк перебування судді у кваліфікаційному класі встановлений від двох до п'яти років. Допускається дострокове присвоєння вищого кваліфікаційного кла­су. Пониження кваліфікаційного класу є одним із видів дисциплінар­ного стягнення, яке може бути застосоване до судді. Суддям, які ма­ють кваліфікаційні класи, встановлені доплати до посадових окладів у розмірах, передбачених законодавством України.

Кваліфікаційні класи присвоюються: суддям Верховного Суду України — вищий і перший кваліфікаційні класи; суддям вищих спе­ціалізованих судів — вищий, перший і другий кваліфікаційні класи; суддям апеляційних судів — перший — третій кваліфікаційні класи; суддям місцевих судів — другий — п'ятий кваліфікаційні класи.

41

Атестування особи, яка виявила бажання бути рекомендова­ною на посаду судді вперше, проводиться у формі кваліфікаційно­го іспиту.

Кандидат спочатку виконує письмове завдання на одну з тем пра­вового характеру, після чого на засіданні кваліфікаційної комісії проводиться співбесіда з кандидатом по виконаній ним письмовій роботі та ставляться запитання в усній формі для перевірки його знань у різних галузях права і правил судочинства. Крім того, квалі­фікаційна комісія повинна вивчати та враховувати особисті та мо­ральні якості кандидата на посаду судді.

Залежно від результатів кваліфікаційного іспиту кваліфікаційна комісія приймає рішення про підготовленість кандидата до судової роботи і про рекомендацію його для призначення на посаду судді або про відмову в такій рекомендації. Хід складання кваліфікаційно­го іспиту протоколюється, а всі матеріали зберігаються в архіві як офіційні документи. Результати складеного кваліфікаційного іспиту дійсні протягом трьох років.

Атестація професійного судді проводиться у формі усної кваліфі­каційної співбесіди і стосується основних галузей права, наявності професійних знань у судді, необхідних для здійснення правосуддя і виконання ним посадових обов'язків. Водночас досліджуються ма­теріали, які стосуються фактичного здійснення суддею правосуддя. За результатами атестації кваліфікаційна комісія суддів приймає рі­шення про присвоєння судді відповідного кваліфікаційного класу або залишення судді у раніше присвоєному класі; про рекомендацію кандидата на посаду судді у відповідному суді або про відмову в та­кій рекомендації. Комісія вправі відкласти атестацію (у разі недос­татнього рівня професійних знань судді) на строк не більше шести місяців. Якщо після закінчення наданого строку комісія визнає не­достатнім рівень професійних знань судді, вона дає висновок про звільнення його з посади. Своє рішення комісія направляє Вищій ра­ді юстиції, яка наділена повноваженнями вносити подання Прези­денту України або Верховній Раді України про звільнення судді з по­сади.

Рішення кваліфікаційної комісії суддів з питань атестації може бу­ти оскаржене до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, рі­шення якої по суті атестації є остаточним. До суду воно може бути

42

оскаржене лише у разі порушення встановленого законом порядку розгляду питання.

Суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження за порушення законодавс­тва при розгляді судових справ; за порушення вимог щодо несуміс­ності (суддя не може належати до політичних партій та профспілок, брати участь у будь-якій політичній діяльності, мати представниць­кий мандат, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької та творчої) та обов'язків судді, визначених у ст. 6 Закону України від 15 грудня 1992 року "Про статус суддів". Згідно з названим Законом судді зо­бов'язані:

при здійсненні правосуддя дотримуватися Конституції та законів

України, забезпечувати повний, всебічний та об'єктивний розгляд

судових справ з дотриманням встановлених законом строків;

додержувати вимог, передбачених ст. 5 Закону України "Про ста­

тус суддів", службової дисципліни та розпорядку роботи суду;

не розголошувати відомості, що становлять державну, військову,

службову, комерційну та банківську таємницю, таємницю нарад-

чої кімнати, відомості про особисте життя громадян та інші відо­

мості, про які вони дізналися під час розгляду справи в судовому

засіданні, для забезпечення нерозголошення яких було прийнято

рішення про закрите судове засідання;

не допускати вчинків та будь-яких дій, що порочать звання судді

і можуть викликати сумнів у його об'єктивності, неупередженос­

ті та незалежності.

Право ініціювати питання про дисциплінарну відповідальність судді належить: народним депутатам України, Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини, Голові Верховного Суду Ук­раїни (голові вищого спеціалізованого суду — щодо судді відповід­ного спеціалізованого суду), Міністру юстиції України, голові відпо­відної ради суддів, членам Ради суддів України.

Дисциплінарне провадження, тобто процедуру розгляду офіцій­ного звернення, в якому містяться відомості про порушення суддею вимог щодо його статусу, посадових обов'язків чи присяги судді, здійснюють кваліфікаційні комісії суддів щодо суддів місцевих судів; Вища кваліфікаційна комісія суддів України щодо суддів апеляцій-

43

них судів і Вища рада юстиції щодо суддів вищих спеціалізованих су­дів та суддів Верховного Суду України.

Дисциплінарне провадження передбачає здійснення перевірки даних про наявність підстав для притягнення судді до дисциплінар­ної відповідальності, відкриття дисциплінарної справи, її розгляд та прийняття рішення відповідною комісією чи Вищою радою юстиції.

Порядок здійснення дисциплінарного провадження у Вищій раді юстиції визначений у Законі України від 15 січня 1998 року "Про Ви­щу раду юстиції".

Рішення у дисциплінарній справі судді приймається більшістю голосів членів кваліфікаційної комісії суддів, присутніх на засіданні.

При накладенні на суддю дисциплінарного стягнення врахову­ються характер проступку, його наслідки, особа судді, ступінь його вини, обставини, що впливають на обрання міри дисциплінарної відповідальності.

До суддів застосовуються такі дисциплінарні стягнення:

догана;

пониження кваліфікаційного класу.

За наслідками дисциплінарного провадження відповідна кваліфі­каційна комісія суддів може прийняти рішення про направлення ре­комендації до Вищої ради юстиції для вирішення питання про вне­сення подання про звільнення судді з посади.

Рішення кваліфікаційної комісії суддів про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності може бути оскаржене протягом од­ного місяця до Вищої ради юстиції.

44