4.2. Методологічні засади цілепокладання в управлінні

Цільове управління має два основних аспекти: методологічний та організаційний. Перший зводиться до методологічного визначення, вибору і поставлення цілей та побудови дерева цілей. Другий – до організаційної перебудови системи управління, приведення її у відповідність до вибраної мети або перебудови існуючої системи управління, пристосування її до поставленої мети. Основним аспектом є методологічний, оскільки зміст мети визначає організацію цільового управління.

Вибір мети – це визначення майбутнього стану управляючої та керованої підсистем серед можливого, неможливого та необхідного, виходячи із закономірного, випадкового та бажаного. Взаємозв'язок цих факторів розвитку системи визначає реальний зміст цілей.

Рис. 4.1. Зміст мети управління та основні фактори н формування

71

Бажане та закономірне дають необхідне в змісті мети управління, яке є головним її елементом, що визначає значущість цілі, її об'єктивність, організаційну силу.

Закономірне, але випадкове, характеризує можливий зміст мети. При поставленні мети ці фактори необхідно враховувати. Важливо встановити вплив випадкового. Математичні методи та обчислювальна техніка дозволяють враховувати випадкові стани системи при розробці цілей управління.

Мета розробляється людиною і, природно, містить елемент суб'єктивного. (Енгельс писав, що реалізована мета – це єдність суб'єктивного та об'єктивного). Важливо, щоб частка суб'єктивного не переважала в меті. Це залежить від рівня знання, врахування та аналізу інформації про елективні умови, якість методик розробки мети, від колегіальності її розробки і т.д. Таким чином, формування мети управління – це визначення бажаного, можливого та необхідного стану системи, це процес відокремлення його від неможливого, небажаного та непотрібного в майбутньому стані системи. Таке формування мети виконують поетапно. Можливий стан системи в майбутньому  необхідно порівнювати з бажаним та небажаним станом. Бажаний стан системи треба порівнювати з можливим та непотрібним, можливим, але небажаним і т.д. (рис. 4.2 ).

Рис. 4.2. Методологічні особливості визначення мети управління

72

Отже, формування мети управління може здійснюватися за такими етапами:

1. Виділення необхідних обставин, закономірних станів системи та включення їх в мету управління.

2. Визначення можливих, але небажаних обставин та станів, яких слід уникати та від яких треба відмежовувати мету управління.

3. Визначення можливих та бажаних обставин та станів і включення їх в мету управління.

4. Відмежування мети від бажаних, але об'єктивно неможливих обставин та станів системи.

Розробка цілей управління потребує серйозного наукового підходу, використання сучасних досягнень науки та техніки.