Проект140 АДМІНІСТРАТИВНО-ПРОЦЕДУРНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ141
Цей Кодекс визначає порядок вирішення органами виконавчої влади і місцевого самоврядування індивідуальних адміністративних справ фізичних і юридичних осіб.
РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ Глава 1. Основні положення
Стаття 1. Визначення термінів
У цьому Кодексі наведені нижче терміни застосовуються у таких значеннях:
Індивідуальна адміністративна справа (надалі — справа) — це справа, що стосується конкретної фізичної або юридичної особи (надалі — особа), яка розглядається органом виконавчої влади чи місцевого самоврядування, їх посадовими особами (надалі — адміністративний орган) та вирішується шляхом прийняття індивідуального адміністративного акта.
Індивідуальний адміністративний акт (надалі — акт) — це рішення адміністративного органу, яким завершується вирішення індивідуальної адміністративної справи.
Адміністративна процедура — це визначений законодавством порядок провадження в індивідуальних адміністративних справах.
Провадження в індивідуальній адміністративній справі (надалі — провадження) — це послідовно здійснювані процедурні дії щодо розгляду та вирішення індивідуальної адміністративної справи.
Адміністративна послуга — це передбачена законом діяльність адміністративних органів, яка здійснюється за заявою особи, щодо юридичного оформлення умов реалізації її прав, свобод та законних інтересів (видача дозволів (ліцензій), реєстрація тощо).
Стаття 2. Предмет регулювання та дія Кодексу
Цей Кодекс регулює відносини, що складаються під час здійснення проваджень у справах:
1) за заявою особи, в тому числі з надання адміністративних послуг;
2) за ініціативою адміністративного органу, в тому числі у порядку здійснення контрольних повноважень;
3) за скаргою особи на рішення, дії та бездіяльність адміністративного органу.
140 Проект Центру політико-правових реформ.
141 Зважаючи на зміст даного законодавчого акта, більш точною була б назва Закон України «Про адміністративну процедуру».
90
>>>91>>>
Дія цього Кодексу актами законодавства може поширюватися також на діяльність інших органів державної влади, а також підприємств, установ, організацій та посадових осіб, які здійснюють функції публічної адміністрації на підставі законодавства або на виконання делегованих повноважень.
Законами України можуть бути встановлені особливості процедури в окремих видах справ, про що зазначається окремо.
Дія цього Кодексу не поширюється на правовідносини, пов'язані із оперативно-розшуковою діяльністю, виконавчим провадженням, нотаріальними діями, відбуванням покарання, накладенням адміністративних стягнень.
Стаття 3. Принципи адміністративної процедури
Адміністративна процедура ґрунтується на принципах:
1) верховенства права — забезпечення пріоритету прав та свобод людини і громадянина, справедливості й гуманності в діяльності адміністративних органів;
2) законності — здійснення адміністративними органами своєї діяльності лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, цим Кодексом та іншими законами;
3) рівності учасників адміністративної процедури — всі учасники адміністративної процедури є рівними перед законом;
4) публічності — адміністративний орган діє від імені держави або територіальної громади, і при вирішенні справи повинен зважати на публічні інтереси та інтереси осіб, прав та законних інтересів яких стосуватиметься акт;
5) відкритості — забезпечення права особи на отримання інформації, зокрема доступу до матеріалів будь-якої справи, крім випадків, передбачених Конституцією та законами України;
6) неупередженості — відсутності в адміністративного органу будь-якої неправомірної заінтересованості в результатах вирішення справи;
7) оперативності — своєчасного вирішення справи;
8) ефективності — використання найпростіших та найефективніших засобів для розгляду та вирішення справи;
9) гарантованого правового захисту — права особи на оскарження рішень, дій та бездіяльності адміністративного органу в порядку, передбаченому цим Кодексом або до суду.
Стаття 4. Фіксація адміністративної процедури
Фіксація адміністративної процедури здійснюється згідно з правилами діловодства, визначеними законодавством.
В адміністративній процедурі діловодство в електронній формі прирівнюється до діловодства в письмовій формі. Електронні документи складаються з використанням електронного цифрового підпису відповідно до законодавства.
91
>>>92>>>
Стаття 5. Мова адміністративної процедури
Мовою адміністративної процедури є державна мова. Порядок застосування в адміністративній процедурі інших мов визначається цим Кодексом та іншими законами України.
У разі подання документів недержавною мовою адміністративний орган має право не брати такі документи до уваги та вимагати їх офіційного перекладу.
Стаття б. Порядок обчислення строків
Строки, передбачені цим Кодексом, обчислюються днями, місяцями та роками.
Строк, який визначається днями, обчислюється з дня, наступного після того, з якого починається строк. Якщо останній день строку припадає на святковий, вихідний або неробочий день, днем закінчення строку вважається перший наступний за святковим, вихідним або неробочим робочий день.
Строк, що обчислюється місяцями, закінчується у відповідний день останнього місяця строку. Якщо кінець строку, який обчислюється місяцями, припадає на такий місяць, що не має відповідного числа, строк вважається закінченим в останній день цього місяця.
Строк, що обчислюється роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року визначеного строку.
Стаття 7. Витрати і оплата
До витрат в адміністративній процедурі відносяться:
1) витрати, пов'язані з оглядом на місці, проведенням експертизи, залученням спеціаліста, перекладача та використанням технічних засобів;
2) транспортні витрати, добові та інші компенсаційні витрати учасників процедури і свідків, що беруть участь в адміністративному провадженні поза місцем їхнього проживання;
3) інші витрати, безпосередньо пов'язані з розглядом та вирішенням справи.
Витрати у справах за ініціативою адміністративного органу покладаються на адміністративний орган, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами.
Адміністративні послуги, як правило, надаються за плату, фіксований розмір якої встановлюється законом або у порядку, визначеному законом для кожного виду таких послуг (збір). Оплата адміністративної послуги здійснюється одноразово за весь обсяг робіт з надання цієї послуги. У випадках, коли розмір плати за адміністративну послугу перевищує сто гривень, її оплата може здійснюватися після прийняття позитивного рішення, але перед його остаточним оформленням.
Витрати у процедурі адміністративного оскарження покладаються на адміністративний орган, крім випадків подання скаржником завідомо не-
92
>>>93>>>
правдивої інформації, якщо розгляд такої справи потягнув значні витрати. У випадку відмови особи відшкодовувати такі витрати питання про їх стягнення вирішується в судовому порядку.
За учасниками процедури та свідками, які запрошені адміністративним органом до участі в окремих процедурних діях, зберігається їхній середній заробіток за місцем роботи.
Стаття 8. Докази
Докази — це будь-які фактичні дані, на підставі яких забезпечується всебічний, повний та об'єктивний розгляд і вирішення справи.
Ці дані встановлюються з документів, пояснень учасників процедури, свідків, висновків та пояснень експертів, вивчення речових доказів, огляду на місці тощо.
Обов'язок доказування покладається на адміністративний орган, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами.
Глава 2. Відносини між адміністративним органом і особою
Стаття 9. Учасники процедури
Учасником процедури є адміністративний орган та особа:
1) яка звертається із заявою до адміністративного органу, в тому числі за отриманням адміністративної послуги (заявник);
2) яка вступає в адміністративну процедуру, оскільки рішення у справі може вплинути на її права чи законні інтереси (заінтересована особа);
3) щодо якої приймається акт за ініціативою адміністративного органу, в тому числі в порядку здійснення контрольних повноважень (адресат);
4) яка звертається в адміністративному порядку зі скаргою на рішення, дії та бездіяльність адміністративного органу (скаржник).
До участі в адміністративній процедурі можуть залучатися особи, які сприяють розгляду справи: свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі.
Стаття 10. Дієздатність в адміністративній процедурі
Дієздатними в адміністративній процедурі є фізичні особи, які є дієздатними згідно з цивільним правом, а також фізичні особи з неповною або частковою дієздатністю та особи, цивільну дієздатність яких обмежено, якщо згідно із законодавством вони визнаються дієздатними щодо предмета процедури.
Стаття 11. Права і обов'язки особи
В адміністративній процедурі особа має право:
1) отримувати від адміністративного органу інформацію щодо адміністративної процедури та своїх прав і обов'язків;
93
>>>94>>>
2) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з неї виписки та копії, зокрема з використанням технічних засобів;
3) бути вислуханою до прийняття акта, зокрема давати пояснення у письмовій формі;
4) подавати докази;
4) брати участь у провадженні особисто або через представника;
5) подавати клопотання: про відвід посадової особи адміністративного органу; про залучення осіб, які сприяють розгляду справи; про витребування документів або іншої інформації; про призначення експертизи, в тому числі додаткової; про зупинення провадження у справі; про поновлення провадження у справі; про продовження строків, встановлених цим Кодексом;
6) брати участь у слуханні справи;
7) користуватися послугами перекладача в порядку, передбаченому законом;
8) бути ознайомленою з рішенням у справі, зокрема одержати примірник акта у письмовій формі;
9) оскаржувати акт у порядку, передбаченому цим Кодексом, або до суду, а також оскаржувати процедурні рішення, дії та бездіяльність адміністративного органу;
10) здійснювати інші права, передбачені цим Кодексом та іншими актами законодавства.
Особа повинна подавати адміністративному органові інформацію та документи, визначені законом, а також виконувати інші вимоги адміністративного органу, передбачені цим Кодексом та іншими законами.
Стаття 12. Представництво
Особа має право брати участь в адміністративній процедурі особисто або через представника, крім випадків, коли особиста участь особи в окремих процедурних діях передбачена законодавством. Участь представника не позбавляє особу права особистої участі в адміністративній процедурі.
Представник має права та виконує обов'язки особи, яку він представляє, в повному обсязі й діє на підставі довіреності, якщо інше не передбачено законом або довіреністю. Уповноваження на представництво за клопотанням особи (довірителя) може здійснюватися також шляхом внесення адміністративним органом відповідного запису в матеріалах справи.
Інтереси юридичної особи представляє її керівник, що діє у межах повноважень, наданих йому законом чи статутним документом, або представник за договором. Керівник представляє інтереси юридичної особи на підставі документів, що посвічують його посадове становище, а довірена особа — за належним чином оформленою довіреністю. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та по-свідчується печаткою юридичної особи.
Представництво інтересів легалізованої громадської організації, що не має статусу юридичної особи, здійснюють її члени.
94
>>>95>>>
Представництво недієздатних фізичних осіб здійснюють законні представники згідно з цивільним правом. Законний представник в адміністративній процедурі має права і виконує обов'язки особи, яку він представляє. Законний представник може доручати брати участь у процедурі іншій особі, обраній ним як представник.
Одна і та сама особа не може бути представником, а також виступати в ролі свідка, експерта, спеціаліста чи перекладача.
Інформація, документи у справі та вимоги до особи під час провадження повинні звертатися адміністративним органом до представника, крім випадків, якщо відповідно до закону, в конкретних процедурних діях вимагається безпосередня участь особи.
Стаття 13. Повноваження адміністративного органу
Адміністративний орган зобов'язаний:
1) роз'яснювати учасникам процедури їхні права та обов'язки, сприяти їх належній реалізації;
2) залучати до провадження осіб, прав, свобод чи законних інтересів яких стосуватиметься рішення у справі;
3) повідомляти про початок провадження та про право участі у ньому осіб, на права, свободи чи законні інтереси яких може вплинути рішення у справі;
4) інформувати учасників процедури про рух справи, зокрема за їхніми клопотаннями;
5) вирішувати питання щодо інших заявлених клопотань;
6) всебічно, повно та об'єктивно досліджувати обставини справи;
7) повідомляти учасникам процедури рішення у справі;
8) роз'яснювати учасникам процедури строки і порядок оскарження адміністративного акта;
9) не розголошувати наявну у справі інформацію, що становить державну або іншу охоронювану законом таємницю;
10) виконувати інші обов'язки, передбачені цим Кодексом та іншими законами.
Адміністративний орган має право:
1) отримувати від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій інформацію і документи, необхідні для розгляду та вирішення справи, за винятком тих, доступ до яких обмежено законом;
2) провести огляд на місці, призначити експертизу, якщо це необхідно для всебічного та повного з'ясування всіх обставини справи;
3) запрошувати учасників процедури та осіб, що сприяють розгляду справи, для участі в окремих процедурних діях;
4) використовувати технічні засоби для фіксації окремих процедурних дій.
95
>>>96>>>
Стаття 14. Межі адміністративного розсуду
Адміністративний орган повинен використовувати повноваження лише з метою, з якою це повноваження надане, співвідносити цілі прийняття рішення і умови їх досягнення, зважати на негативні наслідки своїх рішень, дій та бездіяльності.
Стаття 15. Інформування
Адміністративний орган повинен:
1) облаштувати місця прийому громадян засобами для отримання інформації (зразки документів, відомості про місцезнаходження структурних підрозділів, посадових осіб, контактні телефони тощо). Обсяг інформації має бути достатнім для звернення особи до адміністративного органу без сторонньої допомоги;
2) здійснювати поточне консультування осіб в установлений і зручний для них час, але не менше 24 годин на тиждень;
3) періодично, але не рідше одного разу на рік, публікувати в засобах масової інформації систематизовану інформацію щодо повноважень та організації діяльності даного органу, зокрема інформацію щодо адміністративних послуг, які надаються цим органом;
4) надсилати за запитом особи інформацію поштою, в тому числі електронною, у строк не більше десяти днів;
5) забезпечувати можливість отримання повної інформації щодо діяльності адміністративного органу та адміністративних послуг, що ним надаються, за телефоном, номер якого має регулярно оприлюднюватись в офіційних засобах масової інформації;
6) надавати доступ до інформації щодо будь-якої справи, крім обмежень визначених Конституцією та законами України.
Доступ до матеріалів справи здійснюється у приміщенні адміністративного органу, якщо адміністративний орган не вирішить інше.
Стягнення адміністративним органом плати за надання інформації може здійснюватися лише у випадках, передбачених законом. Копії документів можуть надаватися адміністративним органами за плату, що не перевищує собівартості їх виготовлення.
Всі службові та посадові особи адміністративних органів у робочий час повинні носити значок із вказівкою посади, прізвища та імені.
Стаття 16. Особистий прийом
Адміністративний орган повинен здійснювати регулярний прийом громадян згідно з графіком, але не менше 20 годин на звичайний робочий тиждень, а адміністративний орган, який надає адміністративні послуги — не менше 32 годин на звичайний робочий тиждень, в тому числі в суботу — не менше 4 годин.
96
>>>97>>>
Графік прийому громадян затверджується керівником адміністративного органу і оприлюднюється в офіційних засобах масової інформації, а також має бути відкритим для ознайомлення в адміністративному органі.
До місця проведення особистого прийому забезпечується вільний доступ без оформлення перепусток.
Особистий прийом може провадитись за попереднім записом. Запис може здійснюватися також за зверненням електронною поштою або телефоном. У випадку попереднього запису особі повідомляється день та час її прийому.
Стаття 17. Відвід посадової особи адміністративного органу
Учасник процедури до прийняття рішення у справі має право подати клопотання про відвід посадової особи адміністративного органу, яка:
1) є близьким родичем чи свояком іншої заінтересованої особи;
2) може мати особисту, не пов'язану із виконанням посадових обов'язків, заінтересованість у результатах вирішення справи.
Клопотання про відвід посадової особи адміністративного органу вирішується керівником цієї особи, а щодо керівника адміністративного органу — органом або посадовою особою вищого рівня.
За наявності підстав, передбачених частиною першою цієї статті, посадова особа адміністративного органу зобов'язана подати керівнику органу заяву про самовідвід.
Відвід не приймається, якщо заміщення неможливе.
Стаття 18. Свідок
Свідком може бути особа, якій відомі обставини, що підлягають з'ясуванню у справі. Свідки залучаються за ініціативою адміністративного органу або за клопотанням учасників процедури.
Свідок дає пояснення, відповідає на поставлені питання, а в разі потреби повідомляє все, відоме йому у справі.
Не може виступати свідком:
1) представник учасника процедури щодо обставин, які стали йому відомі у зв'язку з виконанням обов'язків представника;
2) особи, які визнані недієздатними у встановленому законом порядку. Свідок має право подавати клопотання про готовність надати свідчення
за місцем свого проживання чи іншим місцем перебування або клопотання про надання свідчень у письмовій формі.
Стаття 19. Експерт
Для вирішення питань або оцінювання обставин справи, що потребують спеціальних знань, адміністративний орган за своєю ініціативою або за ініціативою учасника процедури може призначити проведення експер-
7 — 4-164 97
>>>98>>>
тизи. У визначенні особи експерта, предмета експертизи та конкретних питань, які повинні бути з'ясовані в ході експертизи, мають право брати участь учасники процедури.
Особа, яка дала згоду на виконання функцій експерта, повинна надати висновок щодо поставлених питань, з'являтися на запрошення адміністративного органу, надавати пояснення щодо предмета експертизи.
Експерт має право:
1) ознайомитися з матеріалами справи, що належить до предмета експертизи;
2) клопотати про отримання додаткових документів та інформації, необхідних для надання висновку;
3) ставити учасникам процедури питання, які відносяться до предмета експертизи.
Учасник процедури має право клопотатися про проведення додаткової або повторної експертизи за власний кошт.
Стаття 20. Спеціаліст
Для надання консультативної, технічної та іншої спеціальної допомоги у розгляді справи адміністративним органом може залучатися спеціаліст.
Стаття 21. Перекладач
За клопотанням учасника процедури, що не володіє державною мовою, адміністративним органом може залучатися перекладач для забезпечення повного і точного перекладу з метою правильного та об'єктивного розгляду справи.
Витрати щодо залучення перекладача покриває учасник процедури, за клопотанням якого залучено перекладача, якщо інше не передбачено законом або якщо адміністративний орган не прийме іншого рішення.
Стаття 22. Запрошення та повідомлення
Учасники процедури та особи, що сприяють розгляду справи, можуть бути запрошені адміністративним органом для надання пояснень, участі у слуханні справи та в інших процедурних діях.
Запрошення має бути завчасно вручене особі або надіслане поштою, іншими засобами зв'язку, але не пізніше, ніж за 5 днів до вчинення процедурної дії.
У запрошенні зазначається:
1) назва і адреса адміністративного органу, що запрошує;
2) яка посадова особа, в якій справі, з якою метою запрошує, номер контактного телефону, адреса електронної пошти;
3) дата, час і місце запрошення.
Запрошення підписується посадовою особою адміністративного органу.
98
>>>99>>>
Факт особистого отримання запрошення фіксується у матеріалах справи. У разі відмови від прийняття запрошення чи інших документів про це робиться відмітка.
Повідомлення та запрошення направляються особі за адресою, взятою з офіційних реєстрів. Учасники процедури повинні своєчасно повідомляти про зміну свого місця проживання або місцезнаходження. Запрошення та повідомлення, направлені за останньою відомою адміністративному органові адресою, вважаються належно врученими через п'ять днів після відправлення.
Відсутність запрошеного учасника процедури не перешкоджає проведенню слухання або вчиненню інших процедурних дій, якщо адміністративний орган не вирішить іншого.
РОЗДІЛ II. ПРОВАДЖЕННЯ ЗА ЗАЯВОЮ
Глава 3. Загальні вимоги до провадження за заявою
Стаття 23. Подання заяви
Заява може бути викладена у письмовій чи усній формі.
Вимоги до форми заяви можуть визначатися окремими законами.
Письмова заява може бути подана особисто, надіслана поштою, в тому числі електронною.
Усна заява викладається заявником — фізичною особою (групою осіб) на особистому прийомі, фіксується працівником адміністративного органу та підписується заявником.
Адміністративний орган зобов'язаний сприяти особі в реалізації права на подання заяви, зокрема у виконанні вимог до письмової заяви.
Форми документів, які вимагаються від заявників, повинні бути максимально простими і, як правило, викладатися у вигляді анкет. Заявнику має забезпечуватись можливість безкоштовного отримання необхідної кількості бланків документів (формулярів).
Стаття 24. Вимоги до письмової заяви
Письмова заява повинна містити:
1) прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання заявника — фізичної особи; або найменування та місце знаходження заявника — юридичної особи;
2) виклад суті питання, прохання чи вимоги;
3) обраний спосіб доставки акта чи доведення його до відома;
4) підпис заявника із зазначенням дати подання заяви.
Інші вимоги до реквізитів заяви можуть визначатися окремими законами.
7. 99
>>>100>>>
У випадках, передбачених законом, до заяви додаються відповідні документи. Оригінали поданих заявником документів після вирішення справи повертаються особі, якщо інше не передбачено законом.
Стаття 25. Прийняття і реєстрація заяви
Відмова в прийнятті заяви забороняється.
Всі заяви підлягають реєстрації в день отримання адміністративним органом.
У разі особистого подання заяви про її отримання та реєстрацію видається довідка адміністративного органу із зазначенням дати й номеру реєстрації. У випадку отримання заяви поштою довідка про реєстрацію надсилається за клопотанням особи.
З моменту реєстрації заяви починається перебіг строку для вирішення справи, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами.
При особистому поданні заяви адміністративним органом негайно перевіряється повнота поданих документів та інформації, передбачених законом, і особі повідомляється орієнтовний строк, необхідний для вирішення справи.
Якщо для прийняття адміністративного акта, щодо якого подано заяву, необхідно видати інший адміністративний акт, адміністративний орган зобов'язаний безпосередньо пояснити процедуру для подання заяви про видачу необхідного адміністративного акта, а також інші умови для видачі іншого адміністративного акта.
Стаття 26. Недоліки заяви
Розгляд заяви може бути призупинено, якщо:
1) не дотримано форми заяви, визначеної законом;
2) особою не подано всієї необхідної інформації чи документів, передбачених законом.
Для усунення перешкод у розгляді заяви адміністративний орган у триденний строк з дня її отримання повинен вручити або надіслати особі письмове повідомлення (якщо дозволяють технічні можливості — обов'язково повідомити також телефоном, факсом або електронною поштою) про необхідність усунення недоліків заяви та надати для цього строк до десяти днів. В повідомленні мають бути також зазначені фактичні та правові підстави призупинення розгляду заяви і роз'яснено порядок оскарження даного рішення.
Якщо у визначений адміністративним органом строк перешкоди для розгляду заяви не будуть усунені, така заява вважається не поданою.
Стаття 27. Направлення заяви за належністю
Якщо вирішення питань, викладених у заяві, не входить до компетенції адміністративного органу, що її отримав, заява не пізніше як у триденний строк з дня її реєстрації пересилається адміністративним органом за належністю, про що одночасно повідомляється заявник. У цьому випадку часом подання заяви вважається час, коли заяву отримано компетентним адміністративним органом.
100
>>>101>>>
У разі, коли вирішення питань, зазначених у заяві, належить до компетенції різних адміністративних органів, адміністративній орган, що отримав заяву, не пізніш як у триденний строк з дня її реєстрації надсилає копії заяви до відповідних органів.
Стаття 28. Залишення заяви без розгляду
Адміністративний орган може залишити заяву без розгляду:
1) у справі, яку раніше було вирішено адміністративним органом, якщо ця заява ґрунтується на тих самих фактах. Відмова у розгляді мотивується посиланням на попереднє рішення;
2) у випадку неявки заявника на запрошення адміністративного органу без поважної причини.
Адміністративний орган залишає заяву без розгляду, якщо вирішення питань, викладених у заяві, не входить до компетенції адміністративного органу, що її отримав, при цьому адміністративний орган зі змісту заяви неспроможний визначити компетентний для її розгляду орган. Це положення може застосовуватись лише після того, як особі було забезпечено її право бути вислуханою.
Стаття 29. Обов'язки адміністративного органу перед вирішенням справи
Адміністративний орган перед прийняттям рішення повинен:
1) вирішити питання щодо достатності та належності матеріалів для вирішення справи;
2) вирішити питання щодо необхідності залучення заінтересованих осіб;
3) вирішити клопотання заявника.
Стаття ЗО. Вирішення справи за заявою
Якщо розгляд справи та її вирішення не вимагають додаткової інформації чи документів, залучення інших осіб, здійснення огляду на місці, призначення експертизи чи проведення слухань, і при цьому заява особи задовольняється у повному обсязі, то адміністративний акт:
1) у випадку особистого звернення — приймається або вчиняється негайно;
2) у разі отримання заяви іншим способом — приймається або вчиняється протягом трьох робочих днів.
Глава 4. Формальна процедура
Стаття 31. Застосування формальної процедури
У разі неможливості вирішення справи в порядку статті 31 цього Кодексу, а також у випадках, прямо передбачених іншими законами, застосовується формальна процедура.
Положення статей 23—29 цього Кодексу є чинними і для формальної процедури.
101
>>>102>>>
Стаття 32. Тривалість формальної процедури
Строк вирішення справи визначається актами законодавства, які встановлюють порядок розгляду та вирішення окремих видів справ з урахуванням їх складності.
Якщо строк вирішення справи за заявою, зокрема з надання адміністративних послуг, окремим законом не визначено, тоді вирішення справи має здійснюватися у найкоротший строк, за мінімальної кількості відвідувань особою адміністративного органу, і при цьому не перевищувати:
1) п'яти робочих днів, якщо для вирішення справи не вимагається проведення перевірок та отримання додаткових документів;
2) п'ятнадцяти робочих днів, якщо для вирішення справи не вимагається проведення експертизи або залучення інших учасників процедури та осіб, що сприяють розгляду справи;
3) одного місяця — в усіх інших випадках.
Якщо адміністративний орган у визначений законом строк не може забезпечити належне вирішення справи за заявою, то цей строк може бути продовжений адміністративним органом за згодою заявника.
Стаття 33. Обов'язки адміністративного органу у формальній процедурі
Адміністративний орган перед прийняттям рішення у формальній процедурі повинен:
1) вирішити питання щодо достатності та належності матеріалів для вирішення справи, у разі необхідності — витребувати додаткову інформацію та документи, призначити експертизу тощо;
2) вжити заходів щодо встановлення заінтересованих осіб та повідомити їх про початок процедури;
3) надати можливість учасникам процедури ознайомитися з матеріалами справи та подати свої зауваження на заяву;
4) вирішити клопотання учасників процедури;
5) вирішити питання про необхідність проведення слухання у справі, визначити час та місце проведення слухання і повідомити про це учасників процедури.
Стаття 34. Витребування інформації чи документів
У випадках незобов'язаності або неспроможності учасників процедури отримати та надати адміністративному органові інформацію чи документи, необхідні для вирішення справи, адміністративний орган зобов'язаний витребувати їх самостійно.
Вимога адміністративного органу до інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх службових та посадових осіб щодо витребування документів та інформації є обов'язковою до виконання, крім обмежень, передбачених законом. Така вимога повинна вирішуватися у найкоротший строк, але не більше десяти днів.
Стаття 35. Погодження та висновок
Якщо для вирішення заяви необхідна наявність погодження чи висновку іншого адміністративного органу, то адміністративний орган направляє
102
>>>103>>>
копію заяви з документами іншому адміністративному органу з визначенням строку, протягом якого має бути прийняте рішення про надання погодження чи висновку. Заявник має право сам організувати одержання погодження чи висновку, якщо це необхідно в інтересах прискорення провадження та економії витрат на нього.
Якщо інший адміністративний орган не відмовив у вказаний строк у погодженні, то погодження вважається отриманим. Якщо інший адміністративний орган не надав у вказаний строк висновку і не продовжив строк, то заява може бути вирішена без висновку іншого адміністративного органу.
Стаття 36. Доступ до матеріалів справи
Кожен має право на всіх стадіях провадження знайомитися з матеріалами справи, наявними в адміністративного органу.
Адміністративний орган повинен заборонити ознайомлення зі справою, документом або їх частиною, якщо розкриття інформації, яка там міститься, заборонено законом.
Справи та документи, за загальним правилом, надаються для ознайомлення в приміщенні адміністративного органу та у присутності посадової особи. Адміністративний орган може робити винятки з цього правила.
За виготовлення витягів, копій документів адміністративним органом може стягуватися плата у розмірі, який не перевищує фактичних витрат на виготовлення таких копій.
Стаття 37. Зауваження на заяву
Заінтересовані особи повинні подати адміністративному органу свої зауваження на заяву до прийняття рішення у справі, а у разі проведення слухання — не пізніше ніж за п'ять днів до дня проведення слухання.
Зауваження на заяву подаються у письмовій або в усній формі, на розсуд заінтересованої особи. Зауваження в усній формі повинні бути зафіксовані адміністративним органом у матеріалах справи.
Адміністративний орган повинен якнайшвидше інформувати заявника про отримані зауваження на заяву, а у разі проведення слухання — не пізніше ніж за три дні до проведення слухання надати можливість ознайомитися з такими зауваженнями.
Якщо у справі слухання не проводиться, адміністративний орган перед прийняттям рішення повинен вислухати заявника щодо зауважень заінтересованих осіб, крім випадків, коли заява задовольняється у повному обсязі.
Стаття 38. Слухання
Справа повинна слухатися на засіданні:
1) за наявності в учасників процедури протилежних інтересів;
2) якщо це необхідно для швидкого і правильного вирішення справи;
3) у випадках, передбачених законодавством. Слухання не проводиться, якщо:
1) всі учасники процедури відмовилися від участі у слуханні;
2) у справі вимагається негайне прийняття рішення.
103
>>>104>>>
Стаття 39. Порядок проведення слухання
Слуханням керує посадова особа адміністративного органу (далі — головуючий).
Слухання розпочинається з перевірки явки учасників процедури та осіб, що сприяють розгляду справи.
Особи, які не є учасниками процедури, можуть бути присутніми на слуханні лише з дозволу головуючого.
Головуючий роз'яснює учасникам процедури їхні процедурні права та обов'язки, а також вирішує клопотання учасників процедури.
Слухання справи розпочинається із заслухування пояснень учасників процедури. Потім заслухуються особи, що сприяють розгляду справи, та досліджуються матеріали справи. Порядок слухання справи може бути змінений головуючим з метою забезпечення об'єктивності та оперативності вирішення справи.
Під час слухання учасники процедури мають право подавати докази, якщо з поважних причин це неможливо було зробити своєчасно.
Під час слухання учасники процедури та особи, що сприяють розгляду справи, зобов'язані виконувати законні вимоги головуючого, зокрема щодо черговості і меж виступів та взаємоповаги.
Головуючий має право вилучити із засідання особу, що не дотримується порядку та не виконує його законних вимог.
Адміністративний орган повинен проводити слухання таким чином, щоб вирішити справу в одному засіданні.
Стаття 40. Протокол слухання
Під час слухання головуючим або іншим працівником адміністративного органу ведеться протокол, в якому зазначається:
1) назва адміністративного органу;
2) дата, час і місце слухання справи;
3) перелік присутніх учасників процедури та осіб, що сприяють розгляду справи; інформація про інших запрошених осіб та причини їх нез'явлення;
4) заявлені клопотання учасників процедури і прийняті щодо них рішення;
5) пояснення учасників процедури та осіб, що сприяють розгляду справи.
Протокол слухання підписується головуючим, а у разі призначення секретаря — також секретарем. Письмові пояснення учасників процедури, свідків та експертів приєднуються до протоколу.
Учасники процедури та особи, що сприяють розгляду справи, мають право ознайомитися з протоколом слухання та подавати свої зауваження щодо його змісту. Такі зауваження заносяться до протоколу та підписуються особами, які ці зауваження внесли.
Виправлення у протоколі повинні робитися таким чином, щоб закреслений або виправлений текст можна було прочитати.
104
>>>105>>>
Стаття 41. Зупинення провадження
Адміністративний орган може зупинити провадження за клопотанням заявника або заінтересованої особи у разі його хвороби, перебування в службовому відрядженні, або з інших поважних причин. Таке клопотання відхиляється, якщо на розсуд адміністративного органу особиста участь особи не впливає на вирішення справи.
Провадження поновлюється за клопотанням особи або за ініціативою адміністративного органу, не пізніше, ніж у триденний строк з дня, коли адміністративному органу стало відомо про усунення обставин, що викликали зупинення.
Стаття 42. Закриття провадження
Заявник може в будь-який час відмовитись у письмовій формі від продовження провадження. Відмова заявника є підставою для закриття провадження, крім випадків, передбачених законом.
Розгляд справи за заявою також підлягає закриттю:
1) якщо виявиться, що заяву подано особою, яка не відповідає ознакам заявника, визначених цим Кодексом;
2) у разі смерті заявника — фізичної особи або ліквідації заявника — юридичної особи, якщо у цих випадках не допускається правонаступництва.
РОЗДІЛ III. ПРОВАДЖЕННЯ ЗА ІНІЦІАТИВОЮ АДМІНІСТРАТИВНОГО ОРГАНУ
Глава 5. Загальні вимоги до провадження за ініціативою адміністративного органу
Стаття 43. Початок провадження за ініціативою адміністративного органу
Провадження за ініціативою адміністративного органу може починатися у зв'язку з:
1) виконанням державних і місцевих програм;
2) вирішенням проблем суспільного значення;
3) здійсненням органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування контрольних повноважень, передбачених законом;
4) в інших випадках, передбачених законом.
Стаття 44. Обов'язки адміністративного органу в провадженні за ініціативою адміністративного органу
Адміністративний орган у провадженні за власною ініціативою зобов'язаний:
1) залучити до провадження осіб, прав та законних інтересів яких стосуватиметься рішення у справі;
2) вжити заходів щодо встановлення осіб, прав та законних інтересів яких може стосуватися рішення у справі, повідомити їх про початок відповідного провадження та про право участі у ньому;
105
>>>106>>>
3) надати можливість учасникам процедури ознайомитися з матеріалами справи, подавати свої пояснення та зауваження у письмовій або усній формі, на розсуд особи;
4) вирішити питання про необхідність проведення слухань у справі, визначити час і місце проведення слухань у справі й повідомити про це учасників процедури.
У провадженні за ініціативою адміністративного органу порядок залучення учасників процедури та осіб, що сприяють розгляду справи, витребування інформації чи документів, доступ до матеріалів справи, отримання зауважень заінтересованих осіб, проведення слухання, ведення протоколу слухання здійснюється за правилами, передбаченими статтями 33, 34, 36—40 цього Кодексу, з урахуванням особливостей даного провадження.
Стаття 45. Гарантії прав та законних інтересів особи
Адміністративний орган у провадженні за власною ініціативою, тривалість якого перевищує один місяць, повинен не рідше одного разу на два тижні інформувати учасників процедури про рух справи. Строк інформування може бути збільшено у разі проведення експертизи та інших тривалих процедурних дій.
Якщо приймається рішення про те, що провадження, розпочате з ініціативи адміністративного органу, припиняється без видання адміністративного акта, то учасники процедури повідомляються про це.
Стаття 46. Участь громадськості
У випадках, коли коло заінтересованих осіб велике, про початок провадження та суть справи повідомляється в офіційних засобах масової інформації. В такому повідомленні зазначається також порядок ознайомлення з матеріалами справи та проектом рішення, порядок подання зауважень.
Адміністративний орган у справах, що стосуються великого кола осіб, повинен залучати до провадження представників цих осіб та заінтересовані громадські організації.
Глава 6. Здійснення контрольних повноважень адміністративних органів
Стаття 47. Підстави проведення перевірок
Підставою для проведення планової (виїзної) перевірки є рішення, прийняте відповідно до щорічного плану перевірок, затвердженого керівником адміністративного орану.
Плани-графіки перевірок узгоджуються всіма адміністративними органами перед початком кожного календарного року з метою координації своєї діяльності.
Кабінетом Міністрш України затверджуються Переліїс органів, які уповноважені здійснювати перевірки, та сектори їхньої діяльності, а також Порядок складання та затвердження щорічних планів перевірок.
106
>>>107>>>
Позапланова перевірка проводиться у разі отримання задокументованої інформації про порушення законодавства, а також в інших випадках, передбачених законом.
Стаття 48. Документальні перевірки та звітність
У випадках, передбачених законом, адміністративний орган може проводити документальні перевірки. Адміністративний орган повинен завчасно повідомляти осіб про необхідність подання звітності, а якщо коло таких осіб велике, повідомлення здійснюється через офіційні засоби масової інформації.
Неподання звітної документації, нез'явлення особи на запрошення адміністративного органу можуть бути підставою для позапланової перевірки.
Стаття 49. Періодичність та тривалість перевірок
Планова перевірка проводиться не частіше одного разу на рік, якщо інше не передбачено законом.
Тривалість планової перевірки не може перевищувати десяти календарних днів, а у виняткових випадках, за рішенням керівника адміністративного органу із зазначенням мотивів такого рішення, — загалом не більше двадцяти календарних днів. Будь-яке інше продовження строків перевірки не допускається, крім випадків передбачених законом.
Тривалість позапланової перевірки не може перевищувати п'яти днів, якщо інше не передбачено законом.
Стаття 50. Повідомлення про перевірку
Про проведення планової перевірки особа повідомляється письмово не пізніше, ніж за десять днів до початку перевірки. У повідомленні зазначаються підстави для перевірки, дата її початку, передбачувана тривалість проведення, перелік об'єктів, які будуть перевірятися.
Особа має право відмовити у здійсненні перевірки у разі невиконання адміністративним органом вимоги щодо повідомлення про перевірку.
Стаття 51. Обов'язки адміністративного органу під час перевірки
Під час перевірки адміністративний орган повинен:
1) пред'являти на вимогу особи посвідчення та документи, на підставі яких здійснюється перевірка;
2) під час перевірки документації не вилучати без потреби оригінали документів; а за їх витребування — скласти опис таких документів і вручити засвідчений примірник опису особі, що перевіряється;
3) якнайшвидше повідомити особі про результати перевірки;
4) у разі виявлення порушень надати рекомендації щодо усунення порушень та визначити обгрунтований строк для їх виконання.
Стаття 52. Права особи при перевірці
При перевірці особа має право:
1) давати пояснення щодо перевірки, зокрема у письмовій формі;
І Kit
>>>108>>>
2) застосовувати технічні засоби фіксації під час проведення перевірки;
3) інші права особи в адміністративній процедурі передбачені цим Кодексом та іншими законами.
РОЗДІЛ IV. АДМІНІСТРАТИВНИЙ АКТ, ЙОГО ЧИННІСТЬ ТА ВИКОНАННЯ
Стаття 53. Форма акта
Адміністративні акти приймаються у письмовій формі, якщо інше не передбачається законом.
Акт, прийнятий одноособово, видається у формі наказу або розпорядження, підписується уповноваженою на це посадовою особою адміністративного органу та скріплюється печаткою. Акт, прийнятий колегіальним органом, видається у формі постанови або рішення, підписується керівником цього органу або головуючим на його засіданні та секретарем засідання і скріплюється печаткою.
Письмовий акт оформлюється на бланках адміністративного органу, форма яких затверджується в установленому порядку.
У випадках, передбачених законодавством, акт оформлюється іншим способом, ніж встановлено цим Кодексом.
Стаття 54. Вимоги до змісту письмового акта
Письмовий акт складається із вступної, мотивувальної та резолютивної частин, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами.
У вступній частині зазначається назва адміністративного органу, дата прийняття акта та відомості про осіб, яких акт стосується: прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання фізичної особи або найменування та місцезнаходження юридичної особи. В акті, що приймається у справі за заявою, також зазначається дата прийняття заяви.
Мотивувальна частина повинна містити виклад фактичних обставин справи, докази, на яких ґрунтуються висновки адміністративного органу, а також посилання на нормативно-правові акти, якими обґрунтовано прийняте рішення.
Мотивувальна частина не складається, якщо:
1) адміністративний орган задовольнив заяву і акт не стосується прав та законних інтересів інших осіб;
2) адміністративний орган приймає велику кількість адміністративних актів однакового виду або в певній стандартизованій формі;
3) в порядку здійснення контрольних повноважень адміністративним органом не виявлено порушень законодавства;
4) в інших випадках, передбачених законодавством.
В резолютивній частині повинна міститися суть прийнятого рішення. В акті зазначається порядок набуття ним чинності та порядок і строки його оскарження.
108
>>>109>>>
Стаття 55. Реєстрація акта
Акт підлягає обов'язковій реєстрації, відповідно до правил діловодства. Реєстрація акта здійснюється не пізніше наступного дня після його прийняття адміністративним органом.
Стаття 56. Виправлення помилок
Адміністративний орган перед реєстрацією акта зобов'язаний вжити заходів щодо виявлення та виправлення можливих граматичних, стилістичних або арифметичних помилок.
Зміни до акта, пов'язані з виправленням помилок, посвідчуються шляхом вчинення напису «Виправленому вірити» та скріплення печаткою адміністративного органу.
Виправлення помилок може здійснюватися також за клопотанням особи, якої стосується акт, зокрема після реєстрації акта. В обгрунтованих випадках адміністративний орган зобов'язаний видати особі новий адміністративний акт, при цьому адміністративний акт із виправленнями зберігається у матеріалах справи в адміністративному органі.
Стаття 57. Чинність акта
Адміністративний акт є чинним відносно особи, прав та законних інтересів якої він стосується, з моменту доведення його до відома цієї особи.
Адміністративний акт є чинним до того часу, поки не закінчився строк його дії або його не скасовано. Нікчемний акт не має чинності.
Стаття 58. Порядок доведення акта до відома
Доведення акта до відома здійснюється шляхом оголошення, вручення або направлення акта поштою, зокрема електронною.
Акт може оголошуватися шляхом усного повідомлення учасникам процедури. На вимогу особи усний акт має бути якнайшвидше, але не пізніше, ніж за три дні, оформлений у письмовій формі і вручений особі.
Письмовий акт направляється поштою не пізніше наступного дня після його реєстрації, а у разі попереднього письмового клопотання про особисте вручення акта — вручається особі в адміністративному органі на її вимогу. Через п'ять днів після направлення акта поштою він вважається повідомленим особі, крім випадків, коли акт не дійшов або дійшов пізніше; за наявності сумнівів факт доведення акта до відома особи та час його повідомлення доводиться адміністративним органом.
Акт, який стосується багатьох фізичних та юридичних осіб, оприлюднюється адміністративним органом через офіційні друковані засоби масової інформації із зазначенням суті рішення, порядком ознайомлення з ним та порядком оскарження.
За письмовим клопотанням особи копія акта вручається їй особисто або направляється за вказаною адресою поштою, зокрема електронною.
Факт доведення акта до відома особи фіксується в адміністративному органі.
109
>>>110>>>
Недоведення адміністративним органом акта до відома осіб, яких він стосується, є підставою для продовження строків на оскарження такого акта.
Стаття 59. Нікчемність акта
Акт є нікчемним, якщо:
1) його видано у письмовій формі, але немає відомостей про орган, що його видав, або відсутні інші обов'язкові реквізити акта;
2) не дотримана визначена законом форма видання акта;
3) він виданий адміністративним органом, що не має відповідних повноважень;
4) виконання такого акта призведе до вчинення злочину.
Стаття 60. Виконання акта
Акт звертається до виконання не раніше, ніж закінчиться строк на його оскарження в адміністративному порядку, а у разі подання скарги — не раніше вирішення справи за скаргою.
Частина перша не застосовується:
1) якщо акт задовольняє чи захищає інтереси особи або надає їй певні права і при цьому не зачіпає прав, свобод та законних інтересів інших осіб;
2) якщо вимагається негайне виконання акта у випадках, передбачених законом.
Акт, що задовольняє або захищає інтереси особи або надає їй певні права, виконується за ініціативою цієї особи.
Акт, прийнятий за ініціативою адміністративного органу, звертається до виконання адміністративним органом.
Адміністративним органом, як правило, надається строк для добровільного виконання акта, що має зобов'язуючий характер або містить заборону для особи. Примусове виконання акта здійснюється в порядку, передбаченому законодавством про виконавче провадження.
Стаття 61. Скасування акта
Акт може бути повністю або частково скасований адміністративним органом, що його прийняв, або суб'єктом, що здійснює наглядовий контроль за адміністративним органом, якщо:
1) актом порушується закон або публічні інтереси;
2) акт видано на підставі неправдивих чи недостовірних відомостей;
3) акт видано під умовою, якої особа не дотримала;
4) в інших випадках, прямо передбачених законом.
Акт не може бути скасований тільки на підставі порушення правил процедури, якщо в будь-якому випадку було б прийнято таке саме рішення.
Про скасування акта повідомляються особи, прав, свобод та законних інтересів яких стосується таке рішення.
110
>>>111>>>
РОЗДІЛ V. АДМІНІСТРАТИВНЕ ОСКАРЖЕННЯ
Стаття 62. Предмет адміністративного оскарження
Предметом адміністративного оскарження є акти, процедурні рішення, дії чи бездіяльність адміністративного органу.
Адміністративний акт може оскаржуватись на предмет його незаконності або недоцільності.
Скарга на процедурне рішення, дію чи бездіяльність адміністративного органу подається разом зі скаргою на акт. Окремо від адміністративного акта можна оскаржувати бездіяльність, відмову в усуненні від провадження посадової особи, повернення заяви про видання адміністративного акта та інші дії, передбачені законом.
Стаття 63. Право на подання скарги
Право на подання скарги мають учасники процедури, а також інші особи, які вважають, що адміністративним актом порушено їхні права, свободи чи законні інтереси.
Скаржник може діяти як безпосередньо, так і через своїх представників.
Два і більше скаржників мають право об'єднувати свої вимоги шляхом подання спільної скарги.
Стаття 64. Строк на оскарження
Скарга може бути подана протягом ЗО днів з моменту, коли акт було доведено до відома особи. Якщо особа подавала клопотання про письмове оформлення усного акта, то перебіг строку на його оскарження починається з дня, коли особі було вручено письмово оформлений акт.
Пропущений з поважної причини строк подання скарги може бути поновлений суб'єктом розгляду скарги.
Скарга, подана несвоєчасно, не розглядається.
Стаття 65. Порядок подання скарги
Скарга подається через адміністративний орган, який прийняв акт. Скарга може бути вручена особисто або надіслана поштою, зокрема електронною.
До скарги додаються документи, необхідні для розгляду скарги.
Адміністративний орган протягом трьох днів повинен передати скаргу та матеріали справи суб'єкту розгляду скарги і повідомити про це скаржника. В цей строк адміністративний орган має право самостійно повністю задовольнити скаргу, із повідомленням про це скаржника та інших заінтересованих осіб.
Стаття 66. Суб'єкти розгляду скарги
Суб'єктом розгляду скарги у загальному порядку є вищий у порядку підлеглості адміністративний орган відносно того, який прийняв адміністративний акт.
111
>>>112>>>
Провадження з адміністративного оскарження у спеціальному порядку здійснюється дорадчим комітетом, що створюється адміністративним органом. До складу дорадчого комітету на громадських засадах можуть входити громадяни, які досягли 21 року, за винятком службових та посадових осіб даного органу, членів їхніх сімей чи близьких родичів.
Дорадчий комітет в ході розгляду скарг діє у складі не менше трьох членів, один з яких є головуючим. Допомогу дорадчому комітету в підготовці справи до слухання, у протоколюванні слухання та інших організаційних питаннях надає працівник адміністративного органу, як правило, з юридичної служби.
Рішення (висновок) дорадчого комітету, яким рекомендовано повністю або частково задовольнити скаргу, має для керівника адміністративного органу рекомендаційний характер. Відхилення такого висновку обґрунтовується окремо, а сам висновок додається до рішення адміністративного органу за скаргою.
Забезпечення діяльності дорадчого комітету здійснюється адміністративним органом. Інші питання організації діяльності дорадчого комітету визначаються адміністративним органом, у якому він створюється.
Стаття 67. Вимоги до скарги
Скарга викладається у письмовій формі, із зазначенням:
1) прізвища, ім'я, по батькові, місця проживання скаржника — фізичної особи; найменування та місцезнаходження скаржника — юридичної особи;
2) суті порушеного питання, прохання чи вимоги;
3) підпису скаржника із зазначенням дати подання скарги.
При поданні скарги, оформленої без дотримання зазначених вимог, скаржникові надається можливість виправити недоліки скарги. Адміністративним органом визначається строк для виправлення недоліків скарги, але не більше десяти днів. У разі невиправлення недоліків скарги у визначений строк така скарга вважається не поданою, що не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою протягом загального строку, встановленого для подання скарги.
Стаття 68. Прийняття і реєстрація скарги
Відмова у прийнятті скарги забороняється.
Скарга підлягає реєстрації у день її отримання адміністративним органом.
При особистому поданні скарги про її отримання та реєстрацію видається довідка адміністративного органу із зазначенням дати та номеру реєстрації скарги. Про отримання адміністративним органом скарги, направленої поштою, зокрема електронною, скаржник повідомляється аналогічним способом шляхом надсилання йому довідки про реєстрацію скарги.
Стаття 69. Наслідки подання скарги
Подання скарги зупиняє виконання оскаржуваного акта крім випадків, передбачених законом.
112
>>>113>>>
Відкладальна дія скарги може бути достроково припинена суб'єктом розгляду скарги за клопотанням скаржника.
З моменту реєстрації скарги починається перебіг строку розгляду справи, крім випадку, коли особі надається час для виконання додаткових вимог передбачених законом.
Після отримання скарги адміністративний орган зобов'язаний негайно вирішити питання про припинення неправомірних дій.
Стаття 70. Строк вирішення справи за скаргою
У випадку розгляду скарги у загальному порядку така справа має бути вирішена протягом розумного строку, але не більше одного місяця з моменту подання скарги.
У разі розгляду скарги дорадчим комітетом така справа має бути вирішена протягом розумного строку, але не більше ніж за два місяці з моменту подання скарги.
Стаття 71. Права скаржника
Скаржник має право:
1) бути вислуханим перед прийняття рішення за скаргою, зокрема давати пояснення у письмовій формі;
2) ознайомитися з матеріалами справи;
3) подавати додаткові докази, зокрема під час слухання справи, якщо з поважних причин ці докази не могли бути подані швидше;
4) вимагати в установленому законодавством порядку відшкодування витрат, які виникли внаслідок рішень, дій та бездіяльності адміністративного органу, що вчинені з порушенням вимог цього Кодексу;
5) здійснювати інші права, передбачені цим Кодексом та іншими законами.
Скаржник у будь-який час може в письмовій формі відмовитися від продовження провадження за скаргою, що тягне за собою закриття провадження.
Стаття 72. Підготовка справи до вирішення
При підготовці справи до вирішення суб'єкт розгляду скарги повинен:
1) вирішити питання щодо достатності та належності матеріалів, необхідних для розгляду справи по суті, у разі необхідності — витребувати додаткову інформацію та документи, залучити осіб, що сприяють розгляду справи;
2) повідомити інших учасників процедури про отримання скарги, надати їм можливість подати свої пояснення та зауваження, зокрема у письмовій формі;
3) визначити час та місце проведення слухання, та повідомити про це учасників процедури.
4) вирішити клопотання учасників процедури;
Учасники процедури повинні подати суб'єкту розгляду скарги всі додаткові докази у справі протягом двадцяти днів після реєстрації скарги.
8-4-164 Ш
>>>114>>>
Стаття 73. Розгляд та вирішення скарги
Розгляд та вирішення скарги проводиться за передбаченими цим Кодексом правилами формальної процедури провадження за заявою, з наданням прав і обов'язків заявника скаржникові.
Стаття 74. Прийняття рішення за скаргою
Адміністративний орган за результатами розгляду справи за скаргою приймає одне з таких рішень:
1) залишити акт без змін, а скаргу без задоволення;
2) скасувати чи змінити оскаржуваний акт в частині задоволення скарги.
Оформлення акта у справі за скаргою, його реєстрація та доведення до відома здійснюється за правилами, передбаченими Розділом IV цього Кодексу.
Адміністративний акт у справі за скаргою є чинним відносно особи, прав та законних інтересів якої він стосується, з моменту доведення його до відома цієї особи і підлягає негайному виконанню, якщо інше не передбачено законом або самим актом.
РОЗДІЛ VI. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Ввести в дію Адміністративно-процедурний кодекс України з __________року.
2. До приведення законодавства України у відповідність з Адміністративно-процедурним кодексом України закони та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Кодексу.
3. Кабінету Міністрів України:
1) у шестимісячний термін з дня опублікування Кодексу подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції про приведення законів України у відповідність з Адміністративно-процедурним кодексом України;
2) у шестимісячний термін з дня підписання Президентом України забезпечити приведення нормативних актів міністерств та інших органів виконавчої влади у відповідність із цим Кодексом;
3) протягом року з дня підписання забезпечити видання та приведення своїх актів у відповідність із цим Кодексом;
4) через три роки після набуття чинності цим Кодексом подати Верховній Раді України звіт про практику його застосування.
>>>115>>>
«все книги «к разделу «содержание Глав: 69 Главы: < 41. 42. 43. 44. 45. 46. 47. 48. 49. 50. 51. >