9.2. Особливості оплати в адміністративному оскарженні

Вище йшлося лише про безспірну адміністративну процедуру. За подання скарги в адміністративному порядку та її розгляд зі скаржника плата стягуватися не повинна. Процедура правового захисту має бути безкоштовною для скаржника, крім випадку, коли він подає завідомо неправдиві відомості. Теперішня стаття 27 Закону України «Про звернення громадян» передбачає, що «витрати, зроблені органом державної влади, місцевого самоврядування... у зв'язку з перевіркою звернень, які містять завідомо неправдиві відомості, можуть бути стягнуті з громадянина за рішенням суду». Дійсно, в цих випадках, особливо, якщо розгляд скарги спричинив значні витрати, виправдано покладати відшкодування таких витрат на недобросовісного скаржника. Якщо особа відмовляється відшкодувати витрати, то, звичайно, це питання має розглядатися в судовому порядку.

Окремо необхідно вирішити питання компенсації послуг адвоката чи іншого платного представника в процедурі адміністративного оскарження, якщо скаргу було задоволено. Стаття 25 Закону України «Про звернення громадян» сьогодні передбачає, що «у разі задоволення скарги орган або посадова особа, які прийняли неправомірне рішення щодо звернення громадянина, відшкодовують йому завдані матеріальні збитки, пов'язані з поданням і розглядом скарги, обґрунтовані витрати, понесені у зв'язку з виїздом для розгляду скарги на вимогу відповідного органу, і втрачений за цей час заробіток». Така нормативна конструкція та механізм загалом мають багато недоліків. По-перше, відповідальність по-

139 Див. абзац (4) § 76 Загального закону Австрійської Республіки про адміністративну проце-ДУРУ-

85

>>>86>>>

кладається на посадову особу, а не на орган чи державу. По-друге, отримання компенсації у формі «відшкодування матеріальних збитків» вимагає подання позову до суду, тобто складного судового процесу. Отже, механізм відшкодування витрат на адвоката чи іншого оплачуваного представника є недосконалим.

Зарубіжний досвід у цьому питанні неоднаковий. Так, у Німеччині послуги адвоката компенсуються лише у випадку, якщо складність справи вимагала його залучення. Для отримання такого відшкодування необхідно подавати окреме клопотання до адміністративного органу. При цьому відшкодування здійснюється в межах тарифів на послуги адвокатів, визначених законодавством. Якщо особа уклала з адвокатом договір на більш високий розмір гонорару, то різниця між гонораром і.тарифом адміністрацією особі не відшкодовується. У Нідерландах оплата участі адвоката в адміністративній процедурі до останнього часу взагалі не компенсувалася. Щоправда, в 2001 році у парламенті на стадії прийняття знаходився законопроект, яким передбачалося запровадити правило про компенсацію участі адвоката у розгляді скарги в адміністрації, якщо скаргу задоволено. Між парламентом і урядом дискутувалося питання: чи в усіх випадках повинна здійснюватися така компенсація, чи лише у випадках грубого порушення закону з боку адміністрації. До речі, на відміну від ФРН, у Нідерландах немає жодних обмежень щодо суми відшкодування, як не існує і встановлених законом тарифів на адвокатські послуги. Вважається, що дотримання вироблених практикою стандартів розмірів оплати послуг адвоката та адвокатської етики достатньо, щоб не допустити зловживань у цій сфері. На нашу думку, з часом Україна також повинна передбачити право на компенсацію послуг юридичного представника в адміністративній процедурі, принаймні у процедурі адміністративного оскарження, але за формою, ближчою до німецького досвіду.

Вирішення питання про компенсацію витрат залучених учасників та інших приватних осіб в адміністративній процедурі мало б здійснюватися оперативно, загалом не пізніше остаточного вирішення справи, тобто до прийняття адміністративного акта. Такий механізм, на відміну від судового вирішення спору про відшкодування збитків, є набагато зручнішим для особи. При цьому в наших умовах важливо передбачити чіткі та прозорі механізми таких компенсацій, щоб не допустити зловживань у цій сфері.

>>>87>>>