2. Зміст поняття функцій органів виконавчої влади

Функції органів виконавчої влади (органів державного управління), так само як і функції двох інших гілок державної влади, є продовженням функцій держави.

Слід відзначити, що у радянській літературі функції органів державно­го управління були окремим предметом дослідження теорії державного управління та науки адміністративного права. Вчені досліджували функції управління, їхні види та критерії класифікації, обумовленість змісту функцій управління цілями та завданнями державного управління. Широ­ко вивчалися питання носіїв функцій управління – державних органів, природа нормативних актів, у яких фіксуються функції управління, юри­дичне забезпечення реалізації функцій управління, співвідношення функцій і компетенції органів управління тощо. Зазначені питання спе­ціально досліджували В.Б. Авер’янов, В.Г. Вишняков, Ю.М. Козлов, Б.П. Курашвіллі, Б.М. Лазарєв, М.І. Піскотин, В.І. Попова, Л.А. Симонян, Д.Д. Цабрія, Ц.А. Ямпольская та інші1. Окремі праці були присвячені та­кож матричним функціональним схемам організації та діяльності органів управління2.

З точки зору сучасного державно-правового буття всі вищезазначені дослідження є не чим іншим як вивченням функцій органів виконавчої влади: їхньої сутності, видів, ролі, класифікації, подільності.

Згадані дослідження не втрачають свого теоретичного значення й ко­рисності для сучасної вітчизняної теорії державного управління і науки адміністративного права. Водночас, запозичуючи наукові здобутки 60–80-х років минулого століття, слід враховувати дію політичних, соціологічних та економічних чинників, які зазнали радикальних змін після проголо­шення незалежності, внаслідок чого істотно змінилися законодавство, си­стема державних органів тощо. Отже, на нашу думку, існуючі теоре­тичні погляди щодо розглядуваної проблематики потребують певного онов­лення та уточнення. Зокрема, найсерйознішу увагу слід приділити вивченню функцій та повноважень органів виконавчої влади: їхньої сутності, видів, ролі, класифікації тощо.

Звертаючись до поняття «функція органу виконавчої влади», слід зазна­чити, що воно поєднує у собі всі родові ознаки загальносоціологічного поняття «функція управління»:

найвищий ступінь абстрактності у розумінні напрямку (вектора)

діяльності (впливу) або призначення когось чи чогось;

чітко визначена якісна ознака напрямку діяльності (впливу);

пов’язаність із суб’єктом (носієм) функції або з об’єктом (тим, на

що спрямована функція);

обумовленість цілями й завданнями існування або діяльності носія

і «споживача» функції.

Також функції є одним з елементів змісту управління3, дають мож­ливість встановити мету й напрямки його здійснення. Система органів виконавчої влади виявляє себе через функції та повноваження конкрет­них органів виконавчої влади.

104

У науковій юридичній літературі різні автори, визначаючи сутність функцій держави, управління, органу управління, органу виконавчої вла­ди, вкладають різні змісти у ці поняття, акцентують увагу на тому чи іншому критерії або ознаці, називають деякі з них істотними, деякі факультатив­ними, і навпаки.

З метою з’ясування сутності поняття «функція органу виконавчої вла­ди» проведемо аналіз основних існуючих у науковій літературі поглядів на зазначені вище поняття й виявимо ті ознаки, які наука вважає істотними у характеристиці змісту функції органу виконавчої влади.

І.Л. Бачило вважає, що «загальне визначення діяльності суб’єкта (органу або особи) з організації й розвитку підпорядкованого йому колективу з метою досягнення соціальне корисного результату можна назвати функ­цією управління взагалі»4. Також вона наголошує на тому, що «функції органів управління є первинною, постійною й достатньою категорією, яка виражає цілі системи з урахуванням причинно-наслідкових залежностей об’єкта й суб’єкта у різних підсистемах державного управління»5. Подібну позицію відстоював і О.Є. Луньов, визначаючи функції управління «своє­рідними комунікаційними каналами, які діалектичне поєднують й інтег­рують керовану й керівну системи»6.

Окремі автори ототожнюють функції управління з управлінськими дія­ми. Так, Д.Д. Цабрія визначає функції управління як «найбільш важливі, типові та стабільні управлінські дії»7. На нашу думку, подібне ототож­нення є дещо суперечливим, оскільки державно-владні дії органу вико­навчої влади не є його функціями, а лише випливають з останніх. Функ­ція охоплює певну якісну родову групу дій державного органу, є узагаль­ненням цих дій, виражає призначення або частину загального призна­чення органу виконавчої влади у здійсненні державного впливу на суспільні

відносини.

Загалом правильно визначаючи функцію управління як «основний на­прямок управлінської діяльності», І.П. Голосніченко обмежує її «вико­нанням державних завдань та досягненням мети, яку ставив законодавець у нормах адміністративного права»8. На нашу думку, з метою більш по­вного відображення змісту поняття «функція управління» слід указати ще й на норми інших галузей права, якими так чи інакше регламентовано державно-владну діяльність органів державної влади: конституційного, фінансового, земельного тощо.

Д.М. Овсянко зазначає, що «функції органів виконавчої влади – вико­нувати закони і слідкувати за їх виконанням, що відображається у назві цих органів»9. У такий спосіб учений узагальнено визначає сутність функцій органів виконавчої влади, пояснюючи напрямок їх діяльності як будь-яку діяльність органів державної влади, відмінну від діяльності органів зако­нодавчої або органів судової влади держави.

На думку Л.В. Коваля, функція державного управління – «це від­окремлена частина державно-управлінської діяльності, якій властива пев­на єдність змісту і яка здійснюється на основі закону спеціально створени­ми органами виконавчої влади, специфічними методами для проведення у життя завдань державного управління»10.

105

Найбільш вдало, на нашу думку, істотні ознаки поняття «функція дер­жавного органу» визначені вченими у галузях теорії державного управлін­ня та науки адміністративного права, які вказують на такі істотні риси функцій державних органів, як:

типовість та якісна однорідність видів діяльності, що об’єднуються

у функцію;

визначеність сфери впливу або напрямку (вектора) діяльності дер­

жавного органу;

складова частина змісту управлінської діяльності державного органу;

об’єктивна обумовленість цілями та завданнями державного управ­

ління;

–             обумовленість потребами об’єктів управління – «споживачів» функцій.

Втім, до цього переліку слід, на наш погляд, додати й обумовленість

завданнями й цілями існування та діяльності «носія»11 і «споживача» функції.

Зазначені ознаки функції органу державної влади, на нашу думку, є істотними, необхідними і достатніми для її характеристики. Вони повно й адекватно відображають зміст поняття «функція державного органу».

Оскільки орган виконавчої влади є, як відомо, різновидом державного органу, то цілком виправданим буде перенесення всіх зазначених вище ознак функції органу державної влади на функцію органу виконавчої влади. Перше поняття слід вважати родовим щодо другого, видового.

З останніх досліджень, спеціально присвячених функціям органів ви­конавчої влади, на нашу думку, заслуговує на увагу позиція російського вченого К.С. Бєльського. Він зосереджує увагу на цільовому та однорідно­му характері функцій як «провідних напрямках у діяльності органів вико­навчої влади; в них виражається цільове навантаження цієї гілки держав­ної влади... Кожна функція як певний вид діяльності виконавчої влади характеризується певною самостійністю, однорідністю та повторюваністю. Кожна функція органу виконавчої влади має свою сферу діяльності»12.

Функція є втіленням групової приналежності тих чи інших дій органів виконавчої влади. Вона дає змогу виявити вектор діяльності органу вико­навчої влади та очікувані результати його публічної діяльності, «безпосе­редньо виражає владно-організуючу сутність управління»13, але в жодно­му разі не є умовою й підставою для владного впливу. Владний вплив орга­ни виконавчої влади можуть здійснювати лише згідно з наданими повно­важеннями та поставленими перед ними цілями й завданнями державного управління.

Отже, функцію органу виконавчої влади можна визначити як узагальню­ючу характеристику призначення й спрямованості дій органу виконавчої влади, спрямованих на досягнення об’єктивно обумовлених цілей та зав­дань державного управління.

Запропоноване визначення функції органу виконавчої влади, на нашу думку, досить повно характеризує її зміст. Загалом правильне розуміння функцій органу виконавчої влади:

– дає змогу чітко відрізняти їх від меж повноважень та способу дії органу виконавчої влади і його посадових осіб;

106

спрямовує орган виконавчої влади на керування у своїй державно-

владній діяльності повноваженнями, а не загальною та доволі абстрактною

функцією;

спрямовує діяльність органу виконавчої влади у русло виконання

завдань і цілей його створення та існування;

надає можливість законодавцеві більш виважено підходити до визна­

чення переліку функцій та повноважень органів виконавчої влади у так

званих установчих і статусних актах, що сприятиме покращенню структу­

ри таких актів.

Література

1. Див., наприклад: Аверьянов В.Б. Функции й организационная структура органа государственного управлення. – К., 1979; Афанасьев В.Г. Научное управление обществом. – М.: Политическая литература, 1968; Глебов А.П. Проблеми структурьі функций государства: – Автореф. дисс... канд. юрид. наук. – М., – 1974; Зеленевский Я. Организация трудовьіх коллективов // Введение в теорию организации й управлення. – М., 1971; Совершенствова-ние аппарата государственного управлення / Общая редакция В. В. Цветкова.

К., 1982; Козлов Ю.М. Советское административное право. – М., 1984;

Курашвили Б.П. Проблеми общей теории социалистического государствен­

ного управлення. – М., 1981; Курашвили Б.П. Очерк теории государственно­

го управлення. – М., 1987; Лазарев Б.М. Компетенция органов управлення. –

М., 1972; Ответственность в управлений / Отв. ред. А.Е. Лунев, Б.М. Лазарев.

М.: Наука, 1985; Пискотин М.И. К вопросу о функциях Советского госу­

дарства в современннй период // Советское государство й право. 1958. № 1;

Попова В.Й. Соотношение актов Совета Министров союзной республики с

актами других органов государственного управлення: Автореф. дис... докт. юрид.

наук. – М., 1973; Симонян Л.А. Функции советского государственного уп-

равления: Автореф. дисс... канд. юрид. наук. – М., 1977; Цабрия Д.Д. Пробле­

ми установлення правового положення органов управлення. – Автореф. дисс...

канд. юрид. наук. – М., 1976; Ямпольская Ц.А. Органи советского государ­

ственного управлення в современннй период. – М.: Изд-во АН СССР, 1954.

Див.: Бачило И.Л. Функции органов управлення. – М., 1976; Она же:

Правовие проблеми организации структур й их функций в системе советс­

кого государственного управлення. – Автореф. дисс... докт. юрид. наук. –

М., 1979; Она же: Организация советского государственного управлення. –

М., 1984; Калла Х.Я. Ответственность органов управлення // Ответствен­

ность в управлений / Отв. ред. А.Е. Лунев, Б.М. Лазарев – М.: Наука, 1985.

Лазарев Б.М. Компетенция органов управлення. – М., 1972. – С. ЗО.

Бачило И.Л. Функции органов управлення. – М., 1976. – С. 40.

Бачило И.Л. Правовне проблеми организации структур й их функ­

ций в системе советского государственного управлення: Автореф. дисс...

докт. юрид. наук. – М., 1979. – С. 9.

Ответственность в управлений / Отв. ред. А.Е. Лунев, Б.М. Лазарев.

- М.: Наука, 1985. - С. 100.

107

Цабрия Д.Д. Проблеми установлення правового положення органов

управлення: – Автореф. дисс... канд. юрид. наук. – М., 1976. – С. 10.

Голосніченко І.П. Адміністративне право України (основні кате­

горії і поняття). – К., 1998. – С . 7

Овсянко Д.М. Административное право. – М., 1999. – С. 10.

Коваль Л.В. Адміністративне право. – К., 1998. – С. 26–27.

Під «носієм» функції тут розуміємо орган державної влади, який

повинен її реалізовувати.

Бельский К.С. О функциях исполнительной власти // Государство й

право. 1997. № 3. - С. 14–15.

Аверьянов В.Б. Функции й организационная структура органа госу-

дарственного управлення. - К., 1979. – С. 49.