§ 1. Суть і призначення фінансового контролю

Своєрідність державних фінансів перехідного періоду їх гли-

бока внутрішня суперечливість, незавершеність процесів пере-

ходу від економіки одного типу до економіки зовсім іншого

типу найрельєфніше проявляються у фінансовому контролі. Це

зумовлено його об'єктивною роллю в реалізації державної фінан-

сової політики, його складністю і всеохоплюючим характером.

Різними своїми сторонами фінансовий контроль так чи інакше

чіпає інтереси практично кожного громадянина і всіх без ви-

нятку юридичних осіб.

Фінансовий контроль є однією із завершлїьних стадій управ-

ління фінансами. Водночас він є наобхідною умовою ефектив-

ності управління фінансовими відносинами в цілому. Складність

розуміння фінансового контрою зумовлена складністю самих

фінансів. Так само, як фінанси є основою суспільної діяльності

Глава 4. Правові основи фінансового контролю в Україні 79

в будь-якій сфері і водночас відображають її матеріальну ре-

зультативність, так і фінансовий контроль виступає в ролі сво-

го роду лакмусового папірця, з допомогою якого зримо прояв-

ляється весь процес руху фінансових ресурсів, починаючи зі

стадії їх формування, шо необхідно для початку здійснення

діяльності в будь-якій сфері публічного життя, і завершуючи

одержанням фінансових результатів цієї діяльності.

Особливе місце фінансового контролю в загальній системі

контролю як елемента в системі управління суспільними про-

цесами зумовлюється його специфікою, що найяскравіше про-

являється в контрольній функції самих фінансів. Об'єктивно

властива фінансам здатність виражати специфічну сторону ви-

робничо-господарської діяльності в будь-якій сфері робить

фінансовий контроль всеохоплюючим і всеосяжним.

Водночас для того щоб з потенційно можливого фінансо-

вий контроль дійсно став таким і на практиці, завжди необхід-

но розрізняти базисні і надбудовні елементи фінансового кон-;

тролю. Якщо контрольна функція фінансів є властивістю са-

мих фінансів і виступає базисом фінансово-контрольних

правовідносин, то власне фінансовий контроль є діяльністю

відповідних органів і організацій, що його здійснюють.

Формально об'єктом фінансового контролю є фінансові

показники діяльності, але оскільки вони або регламентують

процес формування, розподілу, перерозподілу і використання

фінансових ресурсів, або відображають результативність їх кру-

гообігу, фактичним об'єктом фінансового контролю є весь про-

цес виробничо-господарської діяльності. Саме цим й зумовлюється

виключно велика роль фінансового контролю в системі управ-

ління суспільними процесами.

Необхідною умовою ефективності фінансового контролю є

система бухгалтерського обліку, що забезпечує достовірність і

повноту відображення руху вартісних показників підзвітної

юридичної чи фізичної особи. Лише за такої умови результати

фінансового контролю дають можливість для аналізу і об'єктив-

ної оцінки динаміки фінансових показників і коректування

процесу реалізації фінансової політики держави.

Міра і глибина реалізації суспільством контрольної функції

фінансів багато в чому залежить також від стану фінансової

дисципліни в народному господарстві. Фінансова дисцип./ііна —

80

Загальна частина

це одна із сторін законності. Вона виражає обов'язковий для

всіх юридичних і фізичних осіб порядок ведення фінансового

господарства, дотримання встановлених норм і правил, вико-

нання фінансових зобов'язань.

Вимоги фінансової дисципліни визначаються, з одного боку,

загальними принципами організації фінансів, з іншого — спе-

цифічними умовами функціювання фінансів в структурних

підрозділах матеріального виробництва і невиробничої сфери.

Фінансова дисципліна несумісна з відомчим чи місницьким

підходом до виконання фінансових зобов'язань, не допускає

протиставлення індивідуальних, групових та суспільних інте-

ресів. В умовах нинішньої нашої дійсності особливо важко до-

могтися цього.

Україна в своєму поступальному розвитку прямує до рин-

кової економіки і вже пройшла цим шляхом певний відрізок

відстані- Рух України цим шляхом набув незворотнього харак-

теру. І хоча відносинам в галузі державних фінансів України

іде дуже властиві перехідні риси, проте за своєю суттю та ос-

новним змістом вони уже набули, особливо із врахуванням тен-

<|,"денцій та динаміки їх розвитку, класичних ринкових рис.

За нинішніх умов основна увага в державному фінансовому

контролі приділяється вчасності та повноті мобілізації коштів у

державні фінансові ресурси, законності надходжень та видатків

у всіх ланках державної фінансової системи, дотриманню пра-

вил обліку і звітності. Державний фінансовий контроль охоп-

лює не лише процес формування і виконання Державного бюд-

жету, але й місцевих бюджетів, оскільки державою повинен

здійснюватись контроль при: видачі регіональним і місцевим

бюджетам дотацій (субсидій) і кредитів з Державному бюджету

на фінансування їх поточних та капітальних видатків; санкцію-

ванні випуску місцевих позик, гарантованих урядом; реалізації

урядових програм.

Повністю виходить за рамки державного фінансового кон-

тролю фінансовий контроль, що здійснюється у сфері діяль- ;

ності монополій і приватного підприємництва самими власни- ';,

ками фінансового капіталу чи його окремих складових. Тут

здійснюється найефективніший і найбескомпромісніший фінан-

совий контроль, оскільки від його повсюдності і принципо-

.^вості безпосередньо залежить фінансова результативність діяль-

\цостї самих власників капіталу. Кінцевою метою підприємниць-

Глава 4. Правові основи фінансового контролю в Україні

81

кої діяльності в будь-якій сфері є збагачення, тобто ніщо інше,

як зростання первинного капіталу.           .

На цьому рівні в структурі організації фінансового контро-

лю в ринковій економіці має місце аналогія з внутрівідомчим

фінансовим контролем, що діяв в країнах з адміністративно-

командною системою управління при державній (загальнона-

родній) формі власності. Однак якщо в ефективності внутріві-

домчого контролю в нійбільшій мірі знову ж таки була зацікав-

лена держава (узагальнений власник), то в ринковій економіці

в ефективності внутрішнього, власного фінансового контролю

зацікавлені безпосередньо самі власники капіталу.

Самостійною ланкою фінансового контролю є в даний час

також професійний фінансовий контроль — фінансовий конт-

роль незалежних аудиторських служб. Він здійснюється у ви-

падку і на умовах, передбачених законом, а також на замовлен-

ня власника фінансових ресурсів на умовах платності за надан-

ня послуг методом вільного вибору аудитора. Аудиторська

перевірка спрямована на оцінку достовірності фінансової

звітності, глибокий професійний економічний аналіз фінансо-

вої діяльності, оцінку фінансової надійності фірми, підприєм-

ства, банку, страхової організації чи іншої юридичної особи,

що перевіряється, та підготовку відповідного заключення. Ауди-

тор і аудиторська фірма несуть не тільки моральну, але й юри-

дичну відповідальність за якість наданих ними послуг.

В контрольно-ревізійній роботі за адміністративно-коман-

дної системи управління фінансовий контроль за діяльністю

підприємств був спрямований, насамперед, на перевірку вико-

нання планів нагромаджень і платежів в бюджет, виявлення

прихованих внутрішніх резервів, контроль за збереженням і

ефективністю використання державних коштів, дотримання

нормативних показників і фінансової дисципліни.

Таким чином, фінансовий контроль — це цілеспрямована

діяльність законодавчих і виконавчих органів публічної влади і не-

державних організацій, спрямована на забезпечення законності,

фінансової дисципліни і раціональності в ході мобілізації, розпод-

ілу і використання коштів централізованих і децентралізованих.

грошових фондів держави з метою найефективнішого соціально-

економічного розвитку усіх суб'єктів фінансових правовідносин.

Фінансовий контроль характерний усім фінансово-право-

вим інститутам. Тому поряд із загальними фшансово-правови-

ми нормами, що регулюють організацію і порядок здійснення

(>.7-461

ю.

Зага.іьна частина

фінансового контролю в цілому, є норми, що враховують його

специфіку в окремих фінансово-правових інститутах.

Основний зміст фінансового контролю у відносинах, що

регулюються фінансовим правом, можна звести до наступного:

— перевірки виконання юридичними і фізичними особами

фінансових зобов'язань перед державою і органами місцевого

самоврядування;

— перевірки правильності використання державними і му-

ніципальними підприємствами, установами і організаціями гро-

шових ресурсів, що перебувають у їх господарському віданні чи

оперативному управлінні;

— перевірки дотримання правил здійснення фінансових

операцій, розрахунків і зберігання грошових коштів підприєм-

ствами, установами і організаціями на рахунках в кредитних

установах;

— виявлення внутрішніх резервів виробництва — можливо-

стей підвищення продуктивності праці, рентабельності, еко-

номії грошових і матеріальних ресурсів і т.д.;

— попередження і усунення виявлених порушень фінансо-

вої дисципліни. У випадку їх виявлення у встановленому дер-

жавою порядку притягаються до відповідальності організації,

посадові особи і громадяни, забезпечується відшкодування ма-

теріальної шкоди державі, організаціям, громадянам.

Ця відповідальність може бути виражена в адміністратив-

них, економічних або адміністративних і економічних одно-

часно заходах впливу на порушників фінансової дисципліни.

Економічні засоби впливу проявляються конкретно через фінан-

сові санкції, які є тими важелями фінансового механізму, що

істотно сприяють підвищенню ефективності виробництва, його

інтенсифікації, екологічному оздоровленню і т.д.

Проблеми посилення фінансової відповідальності, дієвості

фінансового контролю вимагають, з одного боку, скорочення

кількості санкцій, що застосовуються, а з іншого — підвищен-

ня їх результативності. Цьому, зокрема, покликана сприяти

здійснювана нині в Україні реформа оподаткування.

Специфіка будь-якого контролю як елемента управління —

його вторинність. Контролювати можна тільки те, що уже є

наяву. Фінансовий контроль сам по собі не є інструментом

безпосередньої організації фінансової діяльності. Його призна-

Глава 4. Правові основа фінансового контролю в Україні                      83

чення полягає в попередженні або усуненні помилок у цій діяль-

ності, в поліпшенні її самої.

;,    Для ефективного здійснення фінансового контролю не-

обхідні критерії, своєрідні еталони, з якими в ході контролю

порівнюється діяльність, що перевіряється. Для фінансового

контролю такі критерії визначаються фінансовим законодав-

ством і іншими нормативними актами, що регламентують фінан-

сову діяльність. Зокрема, такі критерії містяться, насамперед, в

Конституції України, в Законах України «Про державну подат-

кову службу в Україні», «Про державну контрольно-ревізійну

службу в Україні», «Про аудиторську діяльність» та в ряді інших,

а також в указах Президента України, постановах Кабінету

Міністрів України, наказах та інструкціях міністерств і відомств,

у статутах і положеннях, що регламентують правове становище

і компетенцію державних органів, громадських організацій,

органів місцевого самоврядування і містять в собі правові нор-

ми, які регулюють контрольні повноваження компетентних

органів.

Тому іншими словами фінансовий контроль можна визна-

чити як спостереження фактичного стану показників фінансової

діяльності суб'єктів фінансових правовідносин в порівнянні із за-

даними показниками.

«все книги     «к разделу      «содержание      Глав: 105      Главы: <   13.  14.  15.  16.  17.  18.  19.  20.  21.  22.  23. >