§ 2. Бюджетні повноваження України
Інтереси забезпечення єдності бюджетної системи і фінан-
сової політики України як суверенної держави вимагають на-
Й.
156 Особлива частина
дання широкого кола матеріальних і процесуальних бюджет-
них повноважень саме Україні.
Згідно з Конституцією України ці повноваження можна
об'єднати в такі групи:
1) повноваження по здійсненню правового регулювання
й галузі бюджету;
2) повноваження по встановленню податків і обов'язкових
платежів, які надходять на утворення державного і місцевих
бюджетів, їх розподіл між державним бюджетом і місцевими
бюджетами вищого рівня. Конституція, визначаючи основні
напрямки діяльності держави, тим самим визначає і напрями
видатків державного бюджету, оскільки витрати опосередкову-
ють здійснення функцій держави;
3) повноваження по складанню, розгляду, затвердженню,
виконанню бюджету та звіту про його виконання.
Україна здійснює бюджетні повноваження в двох напря-
мах: формує і виконує Державний бюджет і одночасно з цим
впливає на процес формування і виконання місцевих бюджетів
вищого рівня.
Чинне законодавство регулює відносини при встановленні
бюджетної системи України: визначення видів бюджетів, по-
рядку і принципів їх включення в бюджетну систему.
Верховна Рада України виступає як повноважний представ-
ник усієї держави, тому повноваження, які надані їй Конститу-
цією України, є виключними, тобто такими, які не можуть бути
переданими ніякому іншому органу.
Бюджетні повноваження законодавчого і виконавчих органів
державної влади можна поділити на три групи:
1) права і обов'язки як суб'єктів, які представляють держа-
ву в цілому, яка має зведений бюджет України,
2) права і обов'язки по відношенню до Державного бюдже-
ту України,
3) права і обов'язки по відношенню до місцевих бюджетів.
Стаття 85 Конституції України відносить до виключних по-
вноважень держави:
а) затвердження Державного бюджету України;
б) внесення змін до Державного бюджету України і конт-
роль за його виконанням;
в) прийняття рішення щодо звіту про його виконання. Ствер-
джувати виключне право Верховної Ради України на затверд-
Глава 6. Бюджетні повноваження України та місцевих органі» самоврядування 157
ження Державного бюджету України, проведення контролю за
його виконанням і прийняття рішення щодо звіту про його
виконання дає підстави не тільки стаття 85 Конституції, але й
стаття 92 Конституції, яка закріпила, що Державний бюджет
України встановлюється виключно законом. Стаття 96 Консти-
туції встановила, що Державний бюджет України затверджується
Верховною Радою України щорічно. Стаття 97 Конституції за-
писала, що Кабінет Міністрів України подає до Верховної Ради
України звіт про виконання Державного бюджету. І, нарешті,
стаття 98 Конституції встановила, що контроль за використан-
ням коштів Державного бюджету України від імені Верховної
Ради України здійснює Рахункова палата.
До бюджетних прав України належать:
1) встановлення видів бюджетів, порядку і принципів їх
об'єднання в бюджетній системі України (стаття 92 Консти-
туції України, статті 2, 3 та 4 Закону України «Про бюджетну
систему України»);
2) визначення видів видатків, які включаються в Держав-
ний бюджет України. Стаття 95 Конституції України встанови-
ла, що виключно законом про Державний бюджет України виз-
начаються будь-які видатки держави на загальносуспільні по-
треби, розмір і цільове спрямування цих видатків;
3) визначення доходних джерел, які надходять у Держав-
ний та місцеві бюджети. Це випливає, по-перше, з статті 92
Конституції України, яка встановила, що система оподатку-
вання, податки і збори встановлюються виключно законами
України, а по-друге, стаття 143 вказує на те, що через органи
місцевого самоврядування можуть вводитися місцеві податки
і збори відповідно до закону,
4) розподіл доходних джерел між Державним і місцевими
бюджетами чинний Закон України «Про бюджетну систему
України» в статтях 11, 12, 13, 14 та 15 встановив відповідно
перелік джерел Державного, республіканського бюджету Авто-
номної Республіки Крим, обласних, Київського і Севастопольсь-
кого міських бюджетів, районних, міських (міст обласного підпо-
рядкування), районних в містах, міських (міст районного підпо-
рядкування), селищних та сільських бюджетів.
На наш погляд, це положення Закону України «Про бюд-
жетну систему України» застарілі. Закон було прийнято в
1995 році, а Конституцію України — 28 червня 1996 року, тому
158 Особлива частина
Закон «Про бюджетну систему України» треба привести у від-
повідність з Конституцією України. Стаття 142 Конституції
України встановила обов'язок держави брати участь у форму-
ванні доходів бюджетів місцевого самоврядування і фінансове
підтримувати місцеве самоврядування, але не визначати, які
доходи включаються в бюджети різних рівнів бюджетної системи;
5) встановлення загального порядку формування видатко-
вої частини бюджетів різного рівня. Згідно з положенням статті
95 Конституції України будь-які видатки держави на загально-
суспільні потреби, розмір і цільове скерування цих видатків
визначаються виключно законом про Державний бюджет. Цим
самим встановлено, що видатки на загальносуспільні потреби
на всій території України встановлюються на підставі законо-
давства і це належить до повноважень України в особі Верхов-
ної Ради і Кабінету Міністрів;
6) затвердження єдиної бюджетної класифікації. Чинну
бюджетну класифікацію, єдину для всіх видів бюджетів, затвер-
дила Верховна Рада України 12 липня 1996 р.;
7) встановлення принципів і основ бюджетного процесу для
всіх рівнів бюджетів здійснюється Законом України «Про бюд-
жетну систему України» (розділ IV), але Закон України «Про
місцеве самоврядування в статті 58 забороняє державним орга-
нам втручатися у процес складання, затвердження і виконання
бюджетів місцевого самоврядування;
8) встановлення основ бюджетних повноважень органів
місцевого самоврядування проведено в розділі XI Конституції
України в статтях 142 та 143. Ці положення Конституції розви-
нені в Законі України «Про місцеве самоврядування» та в За-
коні України «Про бюджетну систему України»;
9) встановлення системи заходів по збалансуванню бюд-
жетів усіх рівнів на підставі статтей 95 та 142 Конституції Ук-
раїни, в яких приписано: Держава прагне до збалансованості
бюджету України та бере участь у формуванні доходів бюджетів
місцевого самоврядування і фінансове підтримує його;
10) складання зведеного (консолідованого) бюджету та звіту
про його виконання, що передбачено статтею 2 Закону Украї-
ни «Про бюджетну систему України» (статті 2 та 42);
11) здійснення методичного керівництва в бюджетній діяль-
ності і контролю за дотриманням бюджетного законодавства.
Глава 6. Бюджетні повноваження України та місцевих органів самоврядування 159
Це повноваження випливає з статті 9 Закону України «Про
бюджетну систему України», де встановлено, що Правила скла-
дання і виконання бюджетів, що входять до складу бюджетної
системи України, затверджуються в порядку, встановленому
Кабінетом Міністрів України, сутність порушень законодавства
про бюджетну систему України і відповідальність за порушен-
ня законодавства про бюджетну систему. Ці повноваження на-
лежать Україні як державі, на території якої виробляється і здій-
снюється єдина бюджетно-фінансова політика.
Друга група бюджетних повноважень пов'язана з тим, що
головну роль у бюджетній системі України відіграє Державний
бюджет, тому в галузі Державного бюджету Україна має повно-
важення:
Ч' 1) на затвердження Державного бюджету у відповідності
^'статтею 85 Конституції України;
-> 2) на одержання закріплених за Державним бюджетом до-
Іюдів у відповідності з статтею 11 Закону України «Про бюд-
'"ІНетну систему України»;
А !" 3) на визначення направлень використання бюджетних асиг-
нувань та їх розмірів за направленнями (стаття 19 Закону Ук-
раїни «Про бюджетну систему України» та стаття 95 Консти-
туції України);
4) на утворення в Державному бюджеті резервного фонду в
розмірі до двох відсотків від обсягу видатків Державного бюд-
жету України для фінансування невідкладних витрат (ст. 19
Закону України «Про бюджетну систему України»), а також
інших цільових фондів. Наприклад, в Державному бюджеті на
1997 р. було створено Державний цільовий фонд розвитку про-
мисловості і встановлено порядок його формування — за раху-
нок відрахувань в розмірі одного відсотка обсягів реалізованої
продукції (робіт, послуг) підприємств, що належать до сфери
управліїюя Міністерства промисловості України, крім підпри-
ємств деревообробної та легкої промисловості;
5) право на утворення в державному бюджеті понад перед-
бачені видатки оборотної касової готівки в розмірі до двох
відсотків загального обсягу видатків бюджету (ст. 19 Закону
України «Про бюджетну систему України»);
6) право на організацію і здійснення бюджетного процесу
(п. 6 статті 116, 95, 96 та 97 Конституції України, розділ IV
«Основи бюджетного процесу та загальні принципи складання
160 Особлива частина
і'і розгляду проектів бюджетів та їх затвердження», Закону Ук-
раїни «Про бюджетну систему України»;
7) право на встановлення граничного розміру дефіциту Дер-
жавного бюджету та джерел його покриття (ст. 28 Закону Ук-
раїни «Про бюджетну систему України», а також щорічні зако-
ни про Державний бюджет) і застосування заходів при його
зростанні в процесі виконання бюджету (ст. 33 Закону України
«Про бюджетну систему України»;
8) на визначення переліку регулюючих джерел в складі до-
ходів Державного бюджету та порядок Їх затвердження. Це по-
вноваження передбачено статтями 12, 13, 14, 15, 16 та 17 роз-
ділу «Доходи бюджетів», Закону України «Про бюджетну сис-
тему України»;
9) на уточнення статтей доходів і видатків по Державному
бюджету України в процесі його виконання. Стаття 36 Закону
України «Про бюджетну систему України» передбачає мож-
ливість внесення змін і доповнень до Закону про Державний
бюджет України в процесі виконання бюджету. Стаття 9.1.9
Регламенту Верховної Ради також передбачає таку можливість
за поданням осіб і органів, які мають право законодавчої ініціа-
тиви;
10) на затвердження звіту про виконання Державного бюд-
жету (ст. 85 Конституції України);
11) на проведення контролю за виконанням Державного
бюджету. Стаття 38 Закону України «Про бюджетну систему
України» покладає обов'язок проведення контролю за вико-
нанням Державного бюджету та використанням органами дер-
жавної виконавчої влади коштів, позабюджетних фондів на
Верховну Раду, Конституція України в статті 98 встановлює
положення про те, що контроль за використанням коштів Дер-
жавного бюджету України від імені Верховної Ради здійснює
Рахункова палата.
Майже такі повноваження має Російська Федерація щодо
федерального бюджету Росії'.
Україна в особі Верховної Ради та органів виконавчої влади
наділена повноваженнями і по відношенню до бюджетів органів
місцевого самоврядування. На підставі Закону України «Про
місцеве самоврядування» держава наділена повноваженнями:
' Див.: Финансовое право. Учебник / Отв. ред. д-р юрид. наук, проф. Н-И. Хи-
мичева. - М.: БЕК, 1995.-С. 143-148.
Тяава 6. Бюджетні повноваження України та місцевих органів самоврядування 161
1) підтримувати фінансове місцеве самоврядування і брати
участь у формуванні місцевих бюджетів; :
* 2) гарантувати органам місцевого самоврядування доходну
базу, достатню для забезпечення населення послугами на рівні
мінімальних соціальних потреб;
3) затверджувати диференційовані та єдині нормативи відра-
хувань від регулюючих доходів до обласних, республіканського
АВТОНОМНОЇ Республіки Крим та міських міст Києва та Севас-
тополя бюджетів:
4) має право вилучати з місцевого бюджету до Державного
бюджету частину надлишку у випадках, коли доходи від закрі-
плених за місцевими бюджетами загальнодержавних податків;
та зборів перевищують мінімальний розмір місцевого бюджету;'
5) визначати розміри дотацій, які передаються в обласні,
республіканський бюджет Автономної Республіки Крим, бюд-
жети міст Києва та Севастополя.
Згідно із статтею 138 Конституції України до відання Авто-
номної Республіки Крим належить розроблення, затвердження
та виконання бюджету Автономної Республіки Крим на основі
єдиної податкової і бюджетної політики України. В зв'язку з
цим бюджетні повноваження України по відношенню до рес-
публіканського бюджету Автономної Республіки Крим такі ж,
як і по відношенню вищого рівня органів місцевого самовряду-
вання;
6) визначати розміри субвенцій і цільових направлень їх
використання;
7) здійснювати контроль за законним, доцільним, економ-
ним витрачанням коштів та належним їх обліком.
«все книги «к разделу «содержание Глав: 105 Главы: < 26. 27. 28. 29. 30. 31. 32. 33. 34. 35. 36. >