§ 3. Бюджетні повноваження місцевих органів самоврядування та їх виконавчих органів

Конституція України в статті 140 встановила, що місцеве

самоврядування є правом територіальної громади самостійно

вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції

і Законів України.

В силу того, що в Україні існує єдина бюджетна система і

бюджетні відносини регулюються єдиним бюджетним законо-

давством, органи місцевого самоврядування, самостійно вирі-

шуючи питання місцевого значення, мають права і обов'язки,

які можна об'єднати в три групи: 1) по відношенню до Держав-

11.7-161

162

Особлива частина

ного бюджету України; 2) по відношенню до власного бюдже-

ту; 3) по відношенню до бюджету нижчого рівня.

До першої групи повноважень можна віднести:

— права органів місцевого самоврядування на одержання з

Державного бюджету України у повному обсязі фінансування

для здійснення окремих повноважень органів виконавчої вла-

ди, які на підставі статті 143 Конституції України їм переда-

ються Законами. Держава для здійснення цих повноважень

передає органам місцевого самоврядування кошти з Держав-

ного бюджету або відносить до місцевого бюджету у встановле-

ному законами порядку окремі загальнодержавні податки і пе-

редає їм об'єкти державної власності, а місцеві органи само-

врядування сприяють повному і своєчасному надходженню

загальнодержавних податків і зборів на своїй території. У ви-

падках неможливості покриття своїх першочергових потреб за

рахунок власних та закріплених і регулюючих доходів вони ма-

ють право на одержання цільової допомоги у вигляді дотацій,

субвенцій і субсидій. За цільове використання цих коштів орга-

ни місцевого самоврядування відповідають перед державою на

підставі бюджетного законодавства;

— право виконувати рішення органів державної влади, які

призводять до додаткових видатків органів місцевого самовря-

дування, тільки в межах переданих їм ресурсів;

— право органів місцевого самоврядування одержувати ком-

пенсацію з Державного бюджету у випадках, коли держава не

забезпечує попередньо їх витрати на виконання рішень дер-

жавних органів;

— обов'язок місцевих органів самоврядування передати з

місцевого бюджету у Державний бюджет частину надлишку

доходів над видатками у випадках, коли доходи від закріплених

за місцевими бюджетами загальнодержавних податків і зборів

перевищують мінімальний розмір місцевого бюджету.

Друга група повноважень включає:

— право усіх представницьких органів місцевого самовря-

дування затверджувати свої бюджети;

— право на гарантовану державою доходну базу, достатню

для забезпечення населення послугами на рівні мінімальних

соціальних потреб;

— право на встановлення нормативів бюджетної забезпече-

ності на одного жителя з урахуванням економічного, соціаль-

Глава 6. Бюджетні повноваження України та місцевих органів самоврядування 1б3

ного, природного та екологічного стану відповідних територій,

виходячи з рівня мінімальних соціальних потреб, встановлено-

го законом;

— право на власні та закріплені законом за місцевими бюд-

жетами на стабільній основі загальнодержавні доходи і визна-

чення напрямів використання бюджетних коштів як гарантію

самостійності,

— право на забезпечення збалансування своїх бюджетів з

боку центральних органів державної влади без врахування при

цьому вільних залишків коштів попереднього року, а також

доходів від місцевих податків і зборів;

— право на визначення у законодавстві власних доходних

джерел у своїх бюджетах (стаття 143 Конституції України та

стаття 63 Закону України «Про місцеве самоврядування»);

— право на формування доходів бюджету розвитку за раху-

нок частини податкових надходжень, коштів, залучених від

розміщення місцевих позик, а також інвестиційних субсидій

з' інших бюджетів;

— право на визначення в доходній частині місцевого бюд-

жету доходів, необхідних для виконання власних повноважень і

доходів, необхідних для забезпечення виконання делегованих

законом повноважень органів виконавчої влади;

— право на поділ видатків своїх бюджетів на дві частини:

видатки, пов'язані з виконанням власних повноважень і видат-

ки, пов'язані з виконанням делегованих повноважень органів ви-

конавчої влади;

— право на спрямування коштів поточного бюджету на

фінансування установ і закладів, що утримуються за рахунок

бюджетних асигнувань;

— право на спрямування коштів бюджету розвитку на реа-

лізацію програм соціально-економічного розвитку своєї тери-

торії, пов'язаних із здійсненням інвестиційної та інноваційної

діяльності, а також на фінансування субвенцій та інших ви-

датків, пов'язаних з розширеним відтворенням;

— право на використання доходів, додатково одержаних в

процесі виконання місцевих бюджетів, сум перевищення доходів

над видатками, що утворилися в результаті збільшення надход-

жень до бюджету чи економії по видатках, за рішенням відпо-

відної ради;! •1'-! ' ї!- 1!     ";1:    •1•:•'1^•.-1 ;'•' ' !.. •:1!11^;'.'; .<IЇI'1','1.

11*7^61

164

Особлива частина

— право сільських, селищних та міських і районних у містах

органів місцевого самоврядуваня самостійно розробляти і вико-

нувати відповідні місцеві бюджети згідно з Законами України

«Про бюджетну систему України» та «Про місцеве самовряду-

вання в Україні», що виключає можливість втручання держав-

них органів у цей процес. Виключенням цього є встановлення

статтею 143 Конституції положення про те, що органи місцево-

го самоврядування з питань здійснення ними повноважень

органів виконавчої влади підконтрольні відповідним органам

виконавчої влади;

— право районних та обласних рад затверджувати районні

та обласні бюджети, які формуються з коштів державного бюд-

жету для їх відповідного розподілу між територіальними грома-

дами або для виконання спільних проектів та з коштів, залуче-

них на договірних засадах з місцевих бюджетів для реалізації

спільних соціально-економічних та культурних програм, конт-

ролюють їх виконання.

Складання і виконання районних і обласних бюджетів здій-

снюють відповідні державні адміністрації.

Органи місцевого самоврядування мають право встановлю-

вати місцеві податки і збори відповідно до закону. Це консти-

туційне право місцеві органи самоврядування реалізують у відпо-

відності до Закону України «Про систему оподаткування». Стаття

15 цього закону встановила види таких податків і зборів і запи-

сала, що у відповідності до переліку і в межах граничних розмірів

ставок, установлених законодавством України, крім збору за

проїзд автотранспорту, що прямує за кордон по території при-

кордонних областей, органи місцевого самоврядування вста-

новлюють місцеві податки і збори та порядок їх сплати. Згідно

з цими загальнодержавними податковими законами місцеві

органи самоврядування можуть вводити або не вводити подат-

ки і збори. Однак відмова від введення того чи іншого податку

чи збору зменшує надходження в місцевий бюджет і для його

збалансування вимагає збільшення допомоги у вигляді коштів,

які належать вищестоячим бюджетам у вигляді підвищення

відсотків відрахувань від територіальних надхождень загально-

державних податків і зборів, дотацій тощо. Тому на практиці

місцеві органи самоврядування і не відмовляються від введен-

ня таких платежів на своїй території. Вони також наділені пра-

Рлава 6. Бюджетні повноваження України та місцевих органів самоврядування 165

вом диференціювати ставки податків у межах, встановлених

в законах.

.». Надмірна ініціатива місцевих органів щодо введення своїх,

місцевих податків, також не схвалюється. Крім цього, місцеві

збори можуть запроваджуватися на засадах добровільного само-

оподаткування за рішенням зборів громадян за місцем їх про-

живання.

Третя група повноважень органів місцевого самоврядуван-

ня стосується їх діяльності щодо бюджетів нижчого рівня. Вони

зводяться до:

— права обласних рад розподіляти кошти Державного бюд-

жету, що передаються у вигляді дотацій, субвенцій, між район-

ними бюджетами і бюджетами міст обласного підпорядкування

у розмірах, необхідних для формування доходних частин не

нижче мінімальних розмірів місцевих бюджетів, визначених

законом, а також використовувати для фінансування з облас-

ного бюджету спільних проектів територіальних громад. Рай-

онні ради розподіляють кошти обласного бюджету, передані

державою у вигляді дотацій і субвенцій і зараховані до район-

них бюджетів, між місцевими бюджетами у розмірах, необхід-

них для формування доходних частин не нижче мінімальних

розмірів місцевих бюджетів, визначених законом, а також ви-

користовуються для фінансування з районного бюджету спільних

^Проектів територіальних громад;

)'  — право об'єднувати на договірних засадах на праві спільної

'власності об'єкти прав комунальної власності, а також кошти

місцевих бюджетів для виконання спільних проектів або для

спільного фінансування (утримання) комунальних підприємств,

установ та організацій та створювати для цього відповідні орга-

ни і служби.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. Ознаки бюджету як основного фінансового плану.

2. Особливості формування бюджету в сучасних умовах.

3. Зведений (консолідований) бюджет і його призначення.

4. Що таке бюджетний дефіцит і які можливості для його

скорочення?

5. Бюджетне право України як складова частина фінансо-

вого права.

166

Особлива частина

6. Особливості бюджетних правовідносин як виду фінансо-

ве-правових.

7. Чим визначається бюджетний устрій?

8. Бюджетна система України.

9. Що визначає направлення витрат бюджету держави? ,,

10. Правове значення поділу бюджету на поточний і бюд»

жет розвитку.                                         ;;

11. Принципи і порядок розподілу доходів і видатків бюд-

жетів в Україні.                                         ^

12. Бюджетне регулювання і його методи.             ч

13. Поняття інституту бюджетних повноважень.

14. Бюджетні повноваження України та їх класифікація.

15. Бюджетні повноваження органів місцевого самовряду-

вання та їх класифікація.