§ Ї. Правове регулювання грошового обігу в Україні

Кожна держава використовує гроші як один з важливих

елементів впливу на економіку. За допомогою грошей держава

здійснює контроль за господарством країни, за мірою праці і

споживання. Держава планує та законодавче регулює грошо-

вий обіг.            —   —   —-   ..   .._...„„

У законодавчому порядку .закріплюються основні умови

грошового обігу на її території:

' — найменування національної грошової одиниці;

— види грошових знаків, порядок їх випуску в обіг і вилу-

чення з обігу;

— встановлення межі використання готівки і проведення

безготівкових розрахунків;

— порядок здійснення контролю за дотриманням правил

зберігання, витрачання і обігу коштів.

У статті 92 Конституції України встановлено, шо засади

створення і функціонування грошового ринку, статус націо-

нальної валюти, а також іноземних валют на території України

встановлюються виключно законами України. Засади грошово-

кредитної політики та здійснення контролю за її проведенням,

згідно з статтею 100 Конституції України, покладено на Раду

Національного банку.

Глава 23. Правові засади грошового обігу і розрахунків 419

Стаття 99 Конституції України визначила основну функцію

Національного банку України — забезпечення стабільності гро-

шової одиниці України.

-" Грошовою одиницею України, як це і встановлено статтею 99

Конституції, є гривня. Встановлені державою форми організації

грошового обігу країни складають грошову систему України.

Указом Президента України грошову реформу в Україні

проведено з метою сприяння проведенню радикальних ринко-

вих реформ і забезпечення економіки національного валютою і

введено в обіг визначену Конституцією національну валюту —

гривню. Грошова реформа в незалежній Україні не ставила за

мету когось ошукати. З 2 вересня по 16 вересня 1996 року тим-

часова національна валюта — карбованці — вільно обмінюва-

лася населенню на гривні. Суми до 100 мільйонів українських

карбованців обмінювалися на гривні готівкою, а понад 100

мільйонів — зараховувалися на вклади в банках з правом їх

вільного використання у гривнях. В цей період комерційні банки

приймали від населення українські карбованці готівкою на вкла-

ди та розрахункові рахунки без будь-яких обмежень за встанов-

леним курсом обміну: 1 гривня за 100 000 карбованців. Обмін

карбованців на гривні проводився без стягнення плати.

Органам виконавчої влади, юридичним особам і усім суб'єк-

там господарювання всіх форм власності до 2 вересня 1996 року

були перераховані у гривні суми карбованців без будь-яких об-

межень, вилучень і конфіскації. Це стосувалося цін, тарифів,

заробітної плати, пенсій, стипендій, допомог, усіх видів зао-

щаджень населення на депозитних та інших рахунках, у депо-;,

зитних сертифікатах, страхових полісах, акціях, приватизацій-8

них паперах.

Наявність у касах юридичних осіб залишків українських

карбованців підлягала здачі 2 вересня до 17 години за місцевим

часом в обслуговуючі установи банків.

Оскільки не всі громадяни мали змогу з різних причин об-

міняти карбованці на гривні, держава кілька разів подовжува-

ла термін обміну. Останнім строком обміну було оголошено

18 липня 1997 року.

Таких умов проведення грошових реформ в історії України

ше не було. На території бувшого СРСР, до складу якого вхо-

дила Україна, провадилися грошові реформи, але вони завжди

мали конфіскаційний характер.

27* 7-461

420 Особлива частина

Перша грошова реформа була проведена у 1922-1924 рр. За

декретом РНК від 3 листопада 1921 р. 1 крб. зразка 1922 р.

дорівнював 10 тисячам у старому обчисленні, а за декретом

РНК від 24 жовтня 1922 р. кожний новий карбованець дорів-

нював 100 старим або 1 млн грошових знаків попередніх ви-

пусків (на території України в той час «ходили» 340 видів гро-

шових знаків).

5 лютого 1924 р. декретом ЦБК та РНК СРСР для розміну

банківських білетів — червінців було дозволено випуск в обіг

казначейських білетів вартістю 1. З, 5 крб. золотом. Емісію ра-

дянських знаків було припинено. Вони викуповувалися таким

чином: 1 крб. у золотому обчисленні за 50 тис. крб. зразка

1923 року або за 50 млрд грошових знаків, що ще знаходилися

в обігу.

З 1924 р. заборонялося використовувати казначейську емі-

сію для покриття бюджетного дефіциту.

Друга грошова реформа була проведена в 1947 р. Готівка

обмінювалася з розрахунку 10 старих карбованців за 1 новий.

Вклади в ощадкасах і державному банку обмінювалися: на суму

до 3 тис. — карбованець за карбованець; від 3 до 10 тисяч — за З

старих карбованця 2 нових; понад 10 тис. — за 2 старих 1 новий.

Облігації державних позик, які були випущені до 1946 року,

а також посвідчення за спеціальними вкладами (на ці вклади

були зараховані суми грошової компенсації за невикористані

за час війни відпустки робітників і службовців) були обмшені

на облігації Державної позики 1948 р. з розрахунку 3:1.

Кошти державних підприємств і організацій, які знаходи-

лися на рахунках в банках, збереглися без змін, а кошти коопе-

ративів і колгоспів в банках переоцінилися у співвідношенні

5:4.

Постановою РМ СРСР та ЦК ВКП(б) від 14 грудня 1947 р.,

на підставі якої і проводилася друга грошова реформа в СРСР,

було змінено назву банківських білетів, які почали випускатися

не в червінцях, а в рублях.

З 1 січня 1961 р. постановою Верховної Ради СРСР у 4,45

рази було підвищено масштаб цш (тобто вагова кількість мета-

лу, яка прийнята в країні за грошову одиницю і за допомогою

якої вимірюються ціїпі товарів) і за волюнтаристським рішен-

ням уряду було зміїїено рівень цін на товари, перераховано всі

Заробітки трудящих, заощадження громадян і кошти на рахун-

Глава 23. Правові засади грошового обігу і розрахунків 421

ках юридичних осіб з розрахунку 1:10 (але офщійна зміна мас-

штабу цін повинна була привести до такої ж зміни рівня цін,

"тобто вони повинні були зміїядтися не 1:10, а 1:4,45), оскільки

вартісне співвідношення між золотом і виробленими товарами

(за нормальним станом економіки країни) визначається кіль-

кістю суспільне необхідної праці, витраченої на виробництво

золота і товарів. Потерпіло від такої реформи в основному на-

селення.

Указом Президента України зараз введено в обіг банкноти

вартістю 1, 2, 5, 10, 20, 50 і 100 гривень і розмінну монету

номінальною вартістю 1,2, 5, 10, 25 та 50 коггійок.

Національний банк України визначає офіїцйний валютний

(обмінний) курс гривні виходячи з валютного (обмінного) кур-

су Національного банку України, шо діяв напередодні початку

проведення грошової реформи, та курсу обміїїу українського

карбованця на гривню. Офіційний валютний (обміїїний) курс

гривні діє з 2 вересня 1996 року і встановлюється він Націо-

нальним банком. Офіційне співвідношення між гривнею і зо-

лотом або іїшіимм дорогоціїшими металами не встановлюється.

Курс гривні відносно шоземних валют підтримується На-

ціональним банком України шляхом .'•використання золотова-

лютного резерву,^купівлі і продажу цінних паперів,, встанов-

лення і зміїм плати за кредити та застосування іїшіих інстру-

ментів регулювання грошової маси в обігу.

Право встановлювати умови та порядок конвертації гривні

на ін'оземну валюту належить Національному банку України.

,;, Національний банк України для забезпечення організації

^грошового обігу:

;.   виготовляє і зберігає банкноти і монети;

створює резервні фонди банкнот і монет;

;   встановлює номіїїали, системи захисту, платіжних ознак та

дизайну грошових знаків;

встановлює порядок заміїш пошкоджених банкнот і мон-ет;

встановлює правила випуску і вилучення з обігу, зберіган-

ня, перевезення і шкасації готівки;                        .

визначає порядок касових операцій для банків та усіх клієнтів

банків.

Готівка знаходиться в обігу у вигляді грошових знаків —

паперових банкнот і металевих монет^Загальна сута" введених

422 Особлива частина

в обіг банкнот і монет зазначається в рахунках банку як його

пасив.

Виключне право введення в обіг гривні і розмінної монети,

організація їх обігу і вилучення То бігу'належить Національно-

му банку України.

Купівля-продаж конвертованих валют за гривню з метою

задоволення поточних потреб суб'єктів господарювання орга-

нізується також Національним банком.

Зношені і пошкоджені грошові знаки України приймають-

ся і обмінюються безоплатно на нові грошові знаки Національ-

ним банком і комерційними банками, але банки не зобов'язані

відшкодовувати знищені, загублені, фальшиві, підроблені, а та-

кож такі, що стали недійсними, банкноти і монети.

Для забезпечення внутрішньої і зовнішньої стабільності гро-

шової одиниці України в розпорядженні Національного банку

України є золотовалютний резерв, куди включаються; моне-

тарне золото; 'спеціальні права позичання? резервна позиція в

Міжнародному Валютному Фонді; іноземна валюта у вигляді

банкнот, монет або кошти на рахунках за кордоном; цінні па-

пери (але не акції), шо оплачуються в іноземній валюті1.

Таким чином, готівковий обіг на території України регулює

законодавство і нормативні акти Національного банку. Слід

відзначити, шо готівковий і безготівковий обіг коштів зв'язані.

Грошова маса, яка знаходиться в обігу, включає в себе як гот-

ику, так і кошти на рахунках, у вкладах юридичних осіб і гро-

мадян.

Національний банк України регулює єдиний грошовий обіг

шляхом установлення певних нормативів, як і вимагає наше

законодавство, шляхом проведення облікової політики (між

іншим, після проведення грошової реформи облікова ставка

НБУ систематично знижується і зараз становить 16 %), опе-

рацій з цінними паперами, встановлення обов'язкових резервів

і економічних нормативів для комерційних банків. Діяльність

Національного банку України по регулюванню безготівкового

обігу впливає на готівковий. Так, одержуючи позички в кре-

дитних установах, господарюючі суб'єкти за їх рахунок сплачу-

ють зарплату і цим перетворюють їх у готівку. Зобов'язуючи

комерційні банки зберігати частину коштів у фонді обов'язко-

2 Див.: Закон України «Про Національний банкУкраїни».

Глава 23. Правові засада грошового обігу і розрахунків 423

вих резервів, Національний банк безпосередньо впливає на стан

готівкового обігу в країні.

Національний банк України сформулював основні, завдан-

ня установ банку в роботі з готівкою:                    '"""""

" безумовне виконання законів, указів Президента, норма-

тивних і інструктивних актів Національного банку з питань

регулювання обсягу і структури готівкової маси в обігу;

прогнозування і раціональна організація готівкового обігу з

урахуванням основних напрямів грошової політики, впровад-

ження нових форм безготівкових розрахунків;

обмеження готівкової емісії економічно обгрунтованими

вимогами зростання обігу готівки'.

Виходячи із змісту Законів України «Про банки і банківсь-

ку діяльність», «Про Національний банк України», «Про

підприємства» та нормативних актів Національного банку Ук-   ,

раїни можна сформулювати наступне: усі підприємства, установи

та організації на території України, незалежно від організаційно-   і

правових форм, повинні .зберігати свої кошти в установах банків,

йіовинні проводити розрахунки за своїми зобов'язаннями з інши-

ми підприємствами у безготівковому порядку через установи

банків;,-можуть мати в касі готівку в межах ліміту, який вста- /•

новлюється установами банків за погодженням з керівництвом

цього підприємства, а кошти, що перевищують ліміт залишку

готівки в касі, зобов'язані здати в банк; в касі власники ра-

хунків мають право зберігати кошти понад ліміт тільки для цілей,

які визначені правилами Національного банку України.