§ 3. Порядок регулювання відносин при відкриті рахунків у банківських установах

Чинне законодавство і нормативні акти Національного банку

України зобов'язують юридичних осіб, зареєстрованих у вста-

новленому порядку, суб'єктів підприємницької діяльності, інші

організації та установи, незалежно від форм власності, та гро-

430 Особлива частина

мадян, які мають об'єкти оподаткування і зобов'язані сплачу-

вати податки, зберігати вільні кошти у кредитних установах на

рахунках і проводити розрахунки в основному у безготівковій

формі -

Рахунки для зберігання коштів і здійснення всіх видів роз-

рахунків кредитних та касових операцій, відкриваються, як

^ правило, в установі банку за місцем реєстрації підприємства,

/ або у будь-якому банку України за згодою сторін.

^    Відносини, що виникають між банками і клієнтами, з при-

воду відкриття рахунку в кредитній установі і обслуговування

власника рахунку банком, мають, як і усі відносини, шо вини-

кають з діяльності банків, складний характер.

Хоча комерційні банки не належать до виконавчих органів

влади в державі, вони не звичайні підприємницькі структури.

В своїй діяльності вони чітко і послідовно виконують приписи

законодавства і нормативних актів Національного банку Ук-

раїни.

Постановою Правління Національного банку 27 травня

1996 р. затверджено Інструкцію № 3 «Про відкриття банками

рахунків у Національній та іноземній валюті»1. Національний

банк України не бере безпосередньої участі у відкритті рахунків,

а встановлює суворі правила, відходити від яких не мають пра-

і ва комерційні банки. Комерційні банки, керуючися правилами

/ Національного банку, укладають договори з клієнтурою на

підставі заяви останніх про відкриття і обслуговування банкі-

( вського рахунку. Клієнт в своїй заяві не має права на вистав-

лення будь-яких «договірних» умов. Він звертається з прохан-

ням відкрити (розрахунковий, поточний, бюджетний та ін.)

рахунок на підставі інструкції Національного банку України,

відомої йому і такої, що має обов'язкову для нього силу, вказу-

ючи, які рахунки він має і в яких банках.

Див.: Інструкція № 3 «Про відкриття банками рахунків у Національній та

іноземній валюті», затверджена постановою Правління НБУ № 121 від

27.05.1996 р. та доповнення від 23.09.1996 р. // Додаток до журналу «Вісник

НБУ», випуск 5. -- К., 1996. Норми інструкцій регулюють відносини, що

виникають при відкритті клієнтам банків — юридичним і фізичним особам

розрахункових, поточних (бюджетних), депозитних та позичкових рахунків

у національній та іноземних валютах. Банки обслуговують клієнтів на підставі

договорів, але умови договору не повинні суперечити змісту інструкції На-

ціонального банк)' України.

Глава 23. Путові засади грошового обігу і розрахунків 431

Тобто, ці відносини є не чисто цивільно-правові, а із знач-

ним впливом фінансово-правових. Це пояснюється особливою

правовою природою Національного банку як центрального орга-

ну виконавчої влади.

Рахунки відкриваються з дозволу керівника установи бан-

ку. Клієнтам банку відкривають розрахункові, депозитні, позич"'

кові рахунки у Національній та іноземній валюті, а також по-

точні, бюджетні та інші рахунки у Національній валюті.

Порядок проведення операцій на рахунках не визначається

договором, а регулюється законодавством і нормами Національ-

ного банку України.

,.. Розрахункові рахунки відкриваються для здійснення операцій,

які забезпечують комерційну та іншу діяльність підприємствам,

шо здійснюють науково-дослідну, виробничу та іншу комер-

ційну діяльність з метою одержання прибутку, володіють ос-

новними та оборотними коштами і мають самостійний баланс.

Поточні рахунки відкриваються організаціям та установам,

шо не мають ознак, за яких можна відкрити розрахунковий

рахунок, бюджетним установам і організаціями, постійним упов-

новаженим різних громадських фондів, гастролюючим колек-

тивам тощо.

З поточних рахунків фінансуються власні потреби цих ус-

танов та організацій — виплата зарплати та платежі за нею,

витрати на соціально-побутові потреби тощо.

У банках можуть відкриватися і субрахунки філіям, пред-

ставництвам, відділенням та іншим відособленим підрозділам,

що виділяються в процесі приватизації, за клопотанням голов-

ного підприємства — власника основного .рахунка і за згодою

установи банку, в якій буде відкрито субрахунок. Але це мож-

ливо лише тоді, коли цей підрозділ має окремий баланс і є само-

стійним платником податку, інакше на його субрахунок можна

зараховувати тільки виручку, яку треба перерахувати на основ-

ний розрахунковий рахунок.

Бюджетні рахунки відкриваються установам, підприємствам,

яким виділяються кошти з бюджету для цільового використання!,

, Позичкові рахунки, призначені для обліку позичок, які на-;

дані шляхом оплати розрахункових документів або перераху-л^

вання на розрахунковий рахунок юридичної або фізичної осо-

би, у будь-якій установі банку, яка має право на підставі кре-

432

Особлива частина

дитної угоди з додержанням вимог законодавства надавати по-

зички.

/ Депозитні рахунки відкриваються на підставі укладеного

депозитного договору між власником рахунку і установою бан-

ку на визначений строк. Але Національний банк встановлює

певні обмеження для власників депозитних рахунків:

1) кошти на депозитний рахунок перераховуються з розра-

хункового рахунку;

2) після закінчення строку депозитного договору кошти

повертаються знову на той же розрахунковий рахунок. Відсот-

ки за депозитними вкладами перераховуються у такому ж по-

рядку;                             '      '      "     ії1

3) забороняється з депозитного рахунку проведення розра-

хунків та видача коштів готівкою.                         •^

Згідно з «Положенням про порядок направлення громадяі^

на лікування за кордон» їм відкриваються рахунки з метою аку-Е

муляції коштів для виїзду на лікування за кордон1,         'ї

Національний банк України встановив порядок відкриття

рахунків, перелік документів, які подаються для цього в банк:

Всі бажаючі відкрити рахунок подають у банк такі документи:

а) заяву встановленого зразка, підписану керівником та го-

ловним бухгалтером (якщо є така посада в організації);

б) копію свідоцтва про державну реєстрацію в органі дер-

жавної виконавчої влади або іншому органі, уповноваженому

здійснювати державну реєстрацію, засвідчену нотаріально;

в) нотаріально засвідчену копію рішення про створення,

реорганізацію підприємства того органу, якому надано таке

право;

г) нотаріальну копію належним чином зареєстрованого ста-

туту;

д) картку із зразками підписів осіб, яким відповідно до ус-

тановчих документів заявника надане право першого та друго-

го підпису грошових документів.

Для відкриття субрахунку подаються такі ж документи, як і

; ; при відкритті основного рахунку, які є у структурного підроз-

^ ділу власника рахунку. Деяким заявникам не треба подавати

зд; копію рішення про створення (наприклад, селянським (фер-

•; ' морським) господарствам, бюджетним установам), а деякі замість

%——————

;;;' Див.: Положення про порядок направлення громадян на лікування за кор-

дон, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 8 грудня 1995 р

№991.

Глава 23. Правові засади грошового обігу і розрахунків 433

рішення про створення надають нотаріальну копію установчо-

го договору (наприклад, товарні біржі, договірні об'єднання,

установи банку), деякі — протоколи загальних зборів або їх

нотаріальні копії (наприклад, споживчі товариства, політичні

партії, релігійні організації, духовні навчальні заклади та інші).

Підприємцями, які здійснюють свою діяльність без ство-_

рення юридичної особи, розрахунковий та інші рахунки відкри-

ваються на їх ім'я. Бони подають у банк:

а) заяву про відкриття рахунка, підписану підприємцем;

б) копію свідоцтва про державну реєстрацію підприємця;

в) нотаріально засвідчену картку із зразком підпису.

За нотаріально засвідченою довіреністю, рахунком підприє-

(I) мства можуть розпоряджатися інші особи-

|і   Банківські правила передбачають порядок відкриття тимча-

,; сових рахунків господарським товариствам для зарахування

^оштів, шо вносяться для формування статутного фонду. Заяву

., для відкриття тимчасового рахунку підписує особа, якій загальні

збори доручили оформити документи з організації товариства.

До заяви додається нотаріально засвідчена копія установчого

договору. Після реєстрації товариства і надання йому статусу

юридичної особи йому відкривається постійний розрахунко-

вий рахунок, для відкриття якого в банк подаються необхідні

документи.

Банківські правила регламентують порядок відкриття роз-

рахункових рахунків громадянам України та фізичним особам,

які постійно проживають на території України і відповідно до

чинного законодавства повинні сплачувати податки, або не

мають постійного місця проживання в Україні, але за законо-

давством повинні сплачувати податки в Україні.

Розрахункові рахунки громадянам відкриваються на підставі

їх заяви, документа про посвідчення особи, договору на відкрит-

тя та обслуговування рахунка між банком і громадянином, кар-

тки із зразком підпису, який надається в присутності праців-

ника банку, що відкриває рахунок, та засвідчується цим пра-

цівником і головним бухгалтером банку.

Національний банк установлює види надходжень, які зара-

ховуються на розрахункові рахунки громадян, та види операцій,

',' які проводяться з цих рахунків.

'   Громадянам відкриваються також вкладні рахунки на підставі

;' договору з видачею їм вкладних документів у вигляді ощадної

, книжки, ощадного сертифікату або іншого документу, що зас-

відчує укладення з банком договору ощадного вкладу.

28.7-461

434

Особлива частина

В банківських установах України відкриваються рахунки

представництвом та постійним представництвом юридичних осіб

.-нерезидентів двох типів «Н» та «П».

Рахунок типу «Н» відкривається представництвом юридич-

I них осіб-нерезидентів, які представляють їх інтереси в Україні

| і не займаються підприємницькою діяльністю на території Ук-

;і раїни. Для відкриття рахунку типу «Н» представництво повин-

\ но одержати індивідуальну ліцензію у Кримському республі-

канському, по Києву і області чи обласних управлінь Націо-

нального банку.

Кошти з рахунку типу «Н» використовуються тільки для

утримання представництва.

Рахунок типу «її» відкривається на підставі індивідуальних

ліцензій уповноваженим банком, розташованим на території

України, постійним представництвом іноземних компаній, фірм,

міжнародних організацій, створеним у будь-якій організаційній

формі без статусу юридичної особи, через які повністю або ча-

стково здійснюється підприємницька діяльність нерезидента на

території України.

Через рахунок типу «П» здійснюються операції, передба-

чені нормами Інструкції № 3 Національного банку'.

Окремо правила Національного банку України регламенту-

ють порядок відкриття рахунків військовим частинам, устано-

вам, підприємствам і організаціям. Цим категоріям клієнтів у

банківських установах відкриваються поточні і розрахункові

рахунки.

На ім'я розпорядників бюджетних коштів та бюджетних

військових частин, установ та організацій відкриваються по-

точні бюджетні рахунки та поточні рахунки для зберігання бюд-

жетних і позабюджетних коштів.

Розрахункові рахунки відкриваються на ім'я підприємств,

організацій і військових частин, що здійснюють комерційну

діяльність, володіють або наділені основними і оборотними

коштами та мають самостійний баланс.

Якщо військові частини одержують бюджетні кошти за кош-

торисом Міністерства оборони на утримання приписаних да-

них на фінансове забезпечення бюджетно-кошторисних військо-

Див.: п. 4.2, 4.2.3, 4.2.4 та 4.2.5 Інструкції № 3 НБУ «Про відкриття банками

рахунків у Національній та іноземній валюті».

Глава 23. Правові засади грошового обігу і розрахунків

435

вих частин і установ та інші цілі, вони мають право відкрити,

крім розрахункового, також поточні бюджетні та поточні ра-

Зіунки'.

Наше законодавство дозволяє відкривати рахунки в іно-

земній валюті в уповноважених банках України.

Банківські рахунки в іноземній валюті поділяються на:

— розрахункові;

— суброзрахункові;

— позичкові;

— депозитні.

Розрахункові рахунки призначені для розрахунків у безго-

тівковій і готівковій іноземній валюті за поточними торговель-

ними і неторговельними операціями у межах чинного законо-

давства.

Суброзрахунковий рахунок відкривається філіям суб'єктів

підприємницької діяльності — резидентам, які згідно із зако-

нодавством мають дозвіл на торгівлю або надання послуг за

іноземну валюту. Він відкривається для зарахування виручки

підрозділу резидента для подальшого перерахування на основ-

ний розрахунковий рахунок.

Резидентам і нерезидентам — юридичним особам уповно-

важеними банками можуть відкриватися позичкові рахунки, а фі-

зичним і юридичним — депозитні рахунки.

Якщо розрахунковий рахунок в іноземній валюті відкри-

вається в тому ж банку, де відкрито рахунок в Національній, то

пакет документів, які вже є в банку, вдруге не подається.

Для відкриття рахунку, призначеного для обліку коштів в

іноземній валюті, яка придбана на міжбанківському валютному

ринку, необхідно подати всі документи, що і для відкриття ра-

хунку в Національній валюті.

На клопотання резидента — власника рахунку в іноземній

валюті з вчиненням відповідного надпису керівника установи

банку, в якому відкрито основний рахунок, відкриваються суб-

рахунки відособленим підрозділам резидента.

Підприємцям-фізичним особам розрахункові рахунки в іно-

земній валюті відкриваються після подання в уповноважений

банк: заяви, копії свідоцтва про державну реєстрацію як підпри-

' Див.: детально про регулювання порядку відкриття і обслуговування рахунків

військовим частинам п.5 Інструкції НБУ № 3.

28*7-461

436 Особлива частина

ємця, нотаріально засвідченої картки із зразком підпису і нота-

ріально засвідченої копії посвідки на проживання, виданої орга-

нами внутрішніх справ (для осіб, що не є громадянами Ук-

раїни).

Розрахункові правовідносини не можна вважати цілком са-

мостійними. Вони походять від зобов'язань, які виникають між

суб'єктами підприємницької діяльності. Але розрахункові відно-

сини не регулюються тільки договорами між підприємцями, вони

підпорядковуються банківським правилам, серед яких доміну-

ють фінансово-правові приписи.

У розрахункових правовідносинах беруть участь кілька

суб'єктів, мінімум три (якщо і власник рахунку, з якого прова-

диться платіж, і одержувач коштів також має рахунок в цьому

ж банку), а, як правило, чотири: власник рахунку — платник і

банк, що його обслуговує, власник рахунку, що отримає платіж,

і банк, що його обслуговує. Всі суб'єкти пов'язані між собою

договорами — цивільно-правовими: платник і одержувач коштів,

власники рахунків і з банками, що їх обслуговують, договорами

на розрахунково-касове обслуговування. Але всі вони підкоря-

ються вимогам законодавства.

Правила Національного банку України встановлюють по-

рядок відкриття рахунків в іноземній валюті представництву,

іноземним дипломатичним, консульським, торговельним та

іншим офіційним представництвам, іноземним інвесторам'.

При здійсненні операцій в іноземній валюті по відкритих

рахунках дозволяється проведення поточних операцій пласти-

ковими картками.

Порядок відкриття та функціонування анонімних валютних

рахунків фізичних осіб (резидентів і нерезидентів) затверджено

постановою Правління Національного банку України № 205

від 16.08.1995 р.2

Про можливість відкриття анонімних валютних рахунків

фізичних осіб було вперше вказано в Указі Президента Украї-

' Див.: п.6. Відкриття уповноваженими банками України рахунків в іноземній

валюті Інструкції № 3 «Про відкриття банками рахунків у Національній та

іноземній валюті», затвердженої постановою Правління Національного бан-

ку України від 27.05.96 № 121 // Галицькі контракти, 1996.— № 26.

2 Див. цю постанову у Збірнику нормативних актів Національного банку Ук-

раїни за 1995 р. - Киш: НБУ, 1966.- С. 196-198.

Глава 23. Правові засади грошового обігу і розрахунків 437

ни від 01.08.95 р.1, а Національний банк України встановив

порядок відкриття таких рахунків.

*   Поточний або депозитний анонімний рахунок фізичним

особам відкривається виключно у вільно конвертованій валюті

без засвідчення особи власника рахунку. Такі рахунки можуть

відкривати тільки ті уповноважені банки, які мають сплачений

та зареєстрований статутний фонд не менше як 1 млн ЕКЮ та

не менш як 3 млн ЕКЮ власних коштів і мають генеральну

ліцензію Національного банку на право роботи з валютними

цінностями і сертифіковане Національним банком України

відповідне програмне забезпечення.

Анонімний валютний рахунок відкривається на певний строк

чи безстрокове після подання заяви громадянина, укладення

угоди і надання йому шифру-коду. Управління валютним ра-

хунком може здійснюватися як шляхом безпосереднього звер-

нення власника рахунку до уповноваженого банку, так і через

телекомунікаційні системи типу клієнт — банк.

Правила обмежують можливість клієнта-власника анонім-

ного валютного рахунку щодня класти на нього в еквіваленті

понад 10 тисяч доларів США готівкою, а в безготівковій формі

: — без обмежень.

Інформація щодо анонімного валютного рахунку може бути

і',:'відкрита уповноваженим банком тільки за розпорядженням

"Власника рахунку або на підставі окремого рішення суду про

"Твідкриття анонімного конкретного анонімного рахунку із заз-

? наченням шифру (коду) цього рахунку.

У разі втрати шифру кошти з анонімного рахунку не вида-

ються. Сума вкладу перераховується до державного бюджету

"по закінченню строку позовної давності, який обчислюється з

часу звернення вкладника про втрату шифру, або, якщо такого

звернення немає, через три роки після закінчення строку дії—*

угоди.

Кошти з анонімного валютного рахунку можуть бути вико-

ристані в Україні для придбання власником рахунку чи банком

'(за дорученням власника рахунку) цінних паперів резидентів

України для інвестування в економіку України та для благо-

дійних внесків. Анонімні валютні рахунки не оподатковуються.

Див.: Указ Президента України «Про відкриття анонімних валютних рахунків

фізичних осіб (резидентів і нерезидентів)» № 679/95 від 01.08.95 р.

43Я

Особлива частини

: і.ч;'українське законодавство встановлює порядок відкриття

рахунків і в іноземних банках.

[    Для відкриття резидентами рахунків в іноземних банках,

вони повинні одержати індивідуальну ліцензію від Національ-

ного банку України. На підставі розділу II ст. 5 п. 4 «д» Декрету

Кабінету Міністрів України від 19-02.1993 р. «Про систему ва-

лютного контролю та ліцензування» Національний банк Украї-

ни затвердив 29.12.95 р. «Положення про порядок надання інди-

відуальних ліцензій на відкриття резидентами рахунків в іно-

земних банках».

Ліцензія на право відкриття та використання рахунків в іно-

земних банках суб'єктам підприємницької діяльності надаєть-

ся на один рік. Продовжити її можна шляхом перереєстрації,

якщо підприємець подасть документи не пізніше 20 грудня

поточного року.

Для надання та перереєстрації індивідуальної ліцензії рези-

денти подають в управління валютного контролю та лшензу-

вання такі документи:

а) лист-звернення на ім'я заступника Голови Правління

Національного банку України з даними, встановленими На-

ціональним банком України;

б) обгрунтування потреби надання індивідуальної ліцензії,

неможливість здійснення розрахунків через установи комерц-

ійних банків України у разі відсутності їх кореспондентських

рахунків у банках відповідної країни або виняткових обставин,

що потребують наявності таких рахунків;

в) при перереєстрації оригінал індивідуальної ліцензії На-

ціонального банку України на право використання рахунків

у іноземних банках;

г) клопотання регіонального управління Національного бан-

ку України про відкриття рахунку підприємству, а при пере-

реєстрації з висновком про дотримання ним вимог ліїгензії за

минулий рік.

Усі надходження на користь резидентів в іноземних банках

повинні використовуватися виключно у порядку, встановлено-

му Національним банком України.

Згідно з постановою Верховної Ради України від 25.06.1993 р.

«Про норматив обертання платіжних документів в Україні» за-

рахування або списання коштів на рахунках за одержаними

платіжними документами здійснюється в день їх надходження.

Глава 23. Правові засади грошового обігу і розрахунків

439-

Крім того, згідно з листом Національного банку від 11.02.1994 р.

розрахункові документи, які надійшли після операційного дня,

банк виконує на наступний день'.

Неправильне зарахування (списання) коштів за рахунками

клієнтів тягне за собою порушення строків платежів і відпові-

дальність за це винних, а саме: сплату пені у Державний бюд-

жет за кожен день затримки у розмірі 5 % суми платежу з об-

слуговуючого банку і з відправника коштів — 2 % суми плате-

жу. Якщо помилково зараховані кошти в п'ятиденний строк не

повернені, то з керівника і головного бухгалтера податковою

інспекцією стягується штраф у розмірі двох неоподатковува-

них мінімумів зарплати.

Крім того, згідно з Інструкцією НБУ № 7 «Про безготівкові

розрахунки в господарському обороті України» за порушення

виконання грошових зобов'язань банк несе відповідальність

перед клієнтом у розмірі 0.5 % за кожний день прострочки,

якщо більший розмір пені не передбачений у договорі на про-

ведення касово-розрахункових операцій2.

З 14 січня 1997 року набрав чинності Закон України «Про

відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'я-

зань» від 22.11.96 р., який регулює відносини між платниками '}.

отримувачами коштів, але в цьому Законі передбачена і відпо-

відальність банків, які затримують грошові надходження. Бан-

ки в таких випадках сплачують пеню у розмірі, який передба-

чений у договорі на проведення розрахунково-касових операцій,

але не вище подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в пері-

од, за який виплачується пеня.

У випадках, коли банк-відправник платіжних документів

перевищує строки проходження платежів3, відправник коштів

може одержати з банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки

НБУ від суми несплати за кожен день прострочки.

1 Це розповсюджується і на випадки податкових платежів населення в бюджет

через Ощадний банк. На підставі квитанції, яку видають платнику, і дору-

чається установі банку перерахувати кошти в бюджет. Ощадбанк не має пра-

ва перерахувати доручену суму в бюджет пізніше трьох днів.    :

2 Див.: п. 163 Інструкції НБУ № 7 «Про безготівкові розрахунки в господарсь-

кому обороті України».

3 23 січня 1997 р. Постановою Верховної Ради затверджено зміни до Постано-

ви Верховної Ради України від 23.12.1993 р. «Про норматив обертання пла-

тіжних документів в Україні». Зараз установлено норматив проходження бан-

ківських платіжних документів з перерахування коштів по Україні для

Мінзв'язку — 7 днів, а внутрішньообласних розрахунків — 3 дні.

440 Особлива частими

Кілька разів після прийняття правил безготівкових розра-

хунків змінювалася черга здійснення платежів з рахунків у бан-

ках. Нарешті, 16.10.1996 року Верховна Рада України прийняла

Закон, яким були внесені зміни до статті 24 Закону України

«Про підприємства в Україні» та зміни в статтю 381 Цивільного

кодексу України. Ці зміни дозволили суб'єктам підприємниць-

кої діяльності самостійно встановлювати послідовність платежів,

розпоряджатися своїми коштами, але, крім випадків, передба"

чених законодавством. На підставі Закону Верховної Ради Ук-

раїни від 16.10.96 р. Правління Національного банку України

на виконання цього прийняло постанову «Про затверджен-

ня змін та доповнень до окремих нормативних актів Націо-

нального банку України з питань безготівкових розрахунків

30.12.96 р.», в якій встановлено, що безспірне стягнення та бе-

закцентне списання коштів з рахунків суб'єктів підприємниц-

тва допускається:

— у випадках, встановлених законами;

— за рішенням суду, арбітражного суду і за виконавчими

надписами нотаріусів.

Згідно із статтею 23 Закону України «Про бюджетну систе-

му України» платежі до бюджету, утримані з суб'єктів підприє-

мництва, перераховуються в першочерговому і безспірному

порядку.

З метою забезпечення першочергового порядку здійснення

платежів до бюджету, п. 22 Інструкції НБУ № 7 «Про безготів-

кові розрахунки в господарському обороті України» передбаче-

но, шо, у разі відсутності коштів на рахунках платників, банк

приймає до виконання їх доручення на перерахування до бюд-

жетів усіх рівнів та державних цільових фондів та сум податків

обов'язкових платежів. Ці платіжні доручення виконуються ус-

тановами банків першочергово перед задоволенням інших стяг-

нень у безспірному порядку, передбачених чинним законодав-

ством.

Наше законодавство суворо карає за порушення порядку

;;:чбезготівкових платежів і обидві сторони, які беруть участь у роз-

^.рахунках, і установу банку1.

' Див.: Постанову Верховної Ради України «Про заходи по стабілізації соці-

ально-скономічного становища в Україні від 23.12.1993 р., Закон України

«Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від

22.11.1996р.

:Ї^Цва 23. Правові засади грошового обігу і розрахунків 441

«.. • Власник рахунку вільно розпоряджається своїми коштами.

Згідно з статтею 53 Закону України «Про банки і банківську

діяльність» арешт на кошти та інші цінності може накладатися

тільки за рішенням судів і постановами слідчих органів або арбі-

тражних судів, а стягнення може бути звернено лише за вико-

навчими листами, виданими судами, за наказами арбітражних

судів та іншими виконавчими документами, а у випадках, пе-

редбачених законодавством — на вимогу державних податко-

вих адміністрацій та Державного комітету України по матері-

альних резервах і його органів.

Закриття рахунку в установах банків може відбутися:

— на підставі заяви власника рахунку;

— на підставі рішення органу, на який законом покладено

функції щодо ліквідації або реорганізації підприємства;

— на підставі рішення суду або арбітражного суду про

ліквідацію підприємства чи визнання його банкрутом;

— на інших підставах, передбачених чинним законодавством

України чи договором між установою банку і власником ра-

хунку.

За своїм бажанням банк закрити рахунок клієнта не може.

Банк може розірвати договір з клієнтом і це буде визнаватися

підставою для закриття рахунку. Однією з причин розірвання

банком договору з клієнтом може бути відсутність операцій на

розрахунковому рахунку протягом певного строку. Якщо клієнт '

відмовляється закрити рахунок на пропозицію банку, банк може

порушити справу в арбітражному суді про розірвання договору

на розрахунково-касове обслуговування. Без згоди власника не

можна закрити бюджетний рахунок.