§ 2. Право лісокористування

Право лісокористування є складовою частиною права природокористування, тому йому притаманні всі загальні особливості останнього. Разом з тим право лісокористування має певні особливості, що обумовлено Формою державної власності на ліси, їх правовим режимом, значимістю лісів у виконанні ^^"^ЯГКшїиЙОНДйІІ4"^1- культур-Чо-оздоровчої та інших функція™..........                                  «й-— •

ТІ|іа'ІЯГ")ІІІІ:Іжористування слід розглядати в двох аспектах — як об'єктивне і як суб'єкти""*^ ппаво.

' Відомості Верховної Ради України 1999. № 22-23. Ст 198

283

Особлива частина

Розділ XIII Право користування рослинним світам

І 11

І відтворення лісів, підстави виникнення, зміни та припинені вовідносШутазІузі .

Суб'єкТйВнетІраво лісокористування слід розуміти як уста ну і гарантовану законом можливість конкретних суб'єктів І редньої експлуатації лісів з метою задоволення потреб у ліс сурсах, добування"їх~корисних властивостей.

Для характеристики права лісокористування неабияке з« має визначення таких понять, як «ліс», «лісові ресурси» та • фонд». Цщн?^ш:р^е_зшюноца^                               законоД

минудих-років', визначає ліб:яігсукуі:щі?гь3емлі, росі домінують_пе2ева та чагарники трарщі, м'^родрг"'"'»""^ та' природних ^юмпонентів^дцд^в^евоєму розвихку^біологічно пов яз^нувддивюбті-ояин на одноре-НтаТГавколишнє серед (ст. З Лісового кодексу України — далі ЛК України). І Ірр зазначено в ЛК України, ліси України є її національним баг за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують но екологічні (водоохоронні, захисні, санітарно-гігієщчнм рекреаційні), естетичні, виховні та^нші" функцпГмають об* експлуатаційне значення.                    ^^м*-***»**"*""

Лісовий фонд є гщшіетям-аначно ширшим від поняття лі« України (стрф^боно визначається таким чином: «Усі ліси на-України тппгттті Лміігппнй фпіп До лісового фонду на також земельні ділянки, не вкриті лісовокьрослнниістю, алеї Для <;н»рей^Іо^?огосподарства)>. Таким чином, поняття «. фонд» включаєвсео'еТТіїрШТтІсу, ще й земельці ділянки,

Поняття «лісові ресурси» має свої особливості. Лісовими І сами є деревина, технічна і лікарська сировина, кормові, інші продукти лісу, що використовуються для задоволення населення і виробництва (ст. 7 ЛК України).

В ЛК України прямо не визначено, хто може бути субЧ ва лісокористування. Але з аналізу лісового законодан зробити висновок, що такими суб'єктами є: державні, коог та громадські спеціалізовані лісогосподарські"! підприємства,л?станови, організації, у яких створено спеї підрбзділи для ведення лісовото.щсгща^ства^для спеціаль| користання Лісових ресурсів, потреб мисливського-культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і тури<$ цілей, проведення науково-дослідних робіт. Законодавство І цих суб'єктів до постійних лісокористувачів.

\щ\ її ІНШІ» ІпртттщчТІІІ І та користуються лісовим фондом Й І ОсиОдЯрТТОЖп'У'™'УР''ишІИД®р®8Чих, рек-

' Йдеться про «Закон про ліси УРСР» (1923 р ) та Лісовий кодекс УРСР<

284

До складу суб'єктів права лісокористування також слід віднести інші підприємства^у^сдщр^и,^рг^^н^за^1ІЇ, об'єднання громадян

елігійні врищізації, громадяІГУкраїни :------........——•*•».-------

фізичних осіб, які зп для потреб мисливе»

реаиійних, спортивних і туристичних цілей та проведення науково-дослідних робіт. Вони належать пп тим.чдгптт"" ""'"пприс'ШР"'"

Серед названих груп суб'їчиїб важливе місце посідають постійні лісокористувачі. На них покладаються обов'язки по веденню лісового господарства та організації лісокористування. Вони мають також право на використання лісових ресурсів на умовах чинного законодавства.

Об'єктом права лісокористування є частина державного лісового фонду, надана в користування з визначеною метою. Ним може бути як ліс, так і земельна ділянка, не вкрита лісовою рослинністю, але надана для потреб лісового господарства. Конкретизуючими ознаками такого об'єкта є його розмір, межі та місцерозташування. Відокремлена частина лісового фонду розглядається як юридичне самостійний природній об'єкт.

Лісовий кодекс України поділяє землі лісового фонду на лісові і нелісові. Слід зазначити, що Земельний кодекс України дещо по-іншому визначає землі лісового фонду, поділяючи їх на такі, що вкриті лісом, і такі, що не вкриті лісом, але надані для потреб лісового гОНИоДариви (Ін 70 ОДСИфіИИН). Препишнії рішиш ЦІІА ШІЛІфій земель різний. Лісові земельні ділянки використовуються для вирощування лісової продукції, захисту ґрунту від ерозії, попередження забруднення навколишнього природного середовища. Тому вони підлягають особливій охороні та захисту. До лісових відносяться земельні ділянки, вкриті лісовою рослинністю, а також ті, що не вкриті лісовою рослинністю, але підлягають залісненню, зайняті лісовими шляхами, просіками, протипожежними розривами.

До нелісових земельних ділянок належать ті, що зайняті спорудами, пов'язаними з веденням лісового господарства, трасами ліній електропередач, продуктопроводів та підземними комунікаціями; сільськогосподарськими угіддями; болотами і водоймами в межах земельних ділянок лісового фонду, наданих для потреб лісового господарства. Віднесення земельних ділянок до складу земель лісово-^ фонду, а також визначення їх меж провадиться в порядку, встановленому земельним законодавством (ст. 5 ЛК України).

Переведення лісових земель до нелісових провадиться в поряд-*У> встановленому чинним лісовим законодавством. Якщо таке пере-ВеДення не пов'язане із веденням лісового господарства, то його про-ВаДять за рішенням органів, що надають ці землі у користування, а

285

Особлива частина

якщо пов'язане із веденням лісового господарства, то з дозволу і відних державних органів лісового господарства за погоджені відповідними державними органами охорони навколишнього І ного середовища.

За екологічним і господарським значенням ліси як об'« лісокористування поділяються на першу та другу групи.

До першої групи належать ліси, що виконують переважно І доохоронні функції'.

Залежно від переваг виконуваних ними функцій ліси пери пи належать до таких категощІЦахисності-

•^водоохоронні (смутТГлісіввздоВж-берепв річок, навкол во^ЦойОмпГтТІтпІІих водних об'єктів, смуги лісів, що захища рестовища цінних промислових риб, а також захисні лісові на ня на смугах відводу каналів);

з^хиеиЦліси протиерозійні, приполонинні, захисні смупі вздовж залізниць, автомобільних доріг міжнародного, держав обласного значення, особливо цінні лісові масиви, державні: лісові смуги, байрачні ліси, степові переліски та інші ліси сі лісостепових, гірських районів, які мають важливе значення, хисту навколишнього природного середовища). До цієї катег лежать також полезахисні лісові смуги, захисні лісові насадже смугах відводу залізниць та на смугах відводу автомобільних!

^оці-горц^гіущідіц^^ціігіі'ци ці І і (ліси населених пунктів, ліси' зон навколо населених пунктів І промислових підприємств, ліси \ го і другого поясів зон санітарної охорони джерел водопостачанн зон округів санітарної охорони лікувально-оздоровчих територій)

До першої групи належать також ліси на територіях пр* заповідного фонду (заповідники, національні природні парк ятки природи, заповідні урочища, регіональні ландшафтні ліси, що мають наукове або історичне значення (включаючи І резервати), лісоплодові насадження і субальпійські деревні та^ никові угруповання.

До другої групи належать ліси, що поряд з екологічним», експлуатаційне значення і для збереження захисних функцій»! рервності та невиснажливості використання яких встанов режим обмеженого лісокористування.