Глава 6 ФУНКЦІЇ ДЕРЖАВИ

1. Поняття функцій держави, форми і методи Тх здійснення

Перед будь-якою державою завжди постає коло завдань, на вирішення яких вона спрямовує свої матеріальні ресур­си, ідеологічні та політичні зусилля. З-поміж усієї сукуп­ності зусиль можна виділити деякі, які виражають сутність держави і без котрих вона не може повноцінно діяти як найважливіша складова частина політичної системи су­спільства. Ці основні напрями діяльності держави, в яких знаходять свій вираз її сутність, завдання і цілі, назива­ються функціями держави.

Головні завдання і цілі держави на тій чи іншій стадії її розвитку обумовлюються економічними, політичними, соціальними та іншими умовами її існування. Відтак, ос­новні напрями її діяльності, тобто її функції, мають об'єк­тивний характер, обумовлений потребами життя суспіль­ства. Здійснення функцій держави має постійний, система­тичний характер і відбувається протягом всього часу існу­вання об'єктивно обумовлених завдань, що стоять перед державою. Вони виникають, здійснюються і розвиваються відповідно до тих завдань, що належить виконувати дер­жаві у конкретних історичних умовах.

Функції держави взаємопов'язані з тими суспільними відносинами, на які держава намагається активно впливати відповідно до своїх потреб всією своєю політикою. Саме функції держави характеризують суть державного впливу на суспільні відносини. Що ж до методів, прийомів цього впливу, вони залежать від компетенції та форм діяльності відповідних державних структур, які організують практич­не здійснення функцій держави в межах своєї компетенції.

Функції держави не можна ототожнювати з функціями її окремих органів. Функції держави — це основні напрями її діяльності, якими зумовлена робота всього державного апарату і кожного з його окремих органів. Функції ж окремого органу держави — це соціальне призначення кожного конкретного органу як особливої частини меха­нізму держави і знаходять свій вираз і конкретизацію у компетенції державних органів, закріплених за кожним органом правах і обов'язках.

71

Функції держави необхідно відрізняти і від окремих ви­дів державної діяльності, які здійснюються або спеціально уповноваженими на те органами держави, або структурни­ми підрозділами певної кількості органів (планування, ста­тистична діяльність тощо).

Розрізнюють функції держави за формами і методами їх здійснення. Основними формами здійснення функцій дер­жави є правотворчість, у цілому правове регулювання і безпосередня організаторська діяльність щодо здійснення правових настанов методами переконання, заохочення і примусу.

Зміст тієї чи іншої функції держави становить сам про­цес впливу держави через практичну діяльність її відпо­відних структур на певні або на групу споріднених суспіль­них відносин.

Кожна конкретна функція держави становить єдність змісту, форм та методів здійснення відповідної гілки єдиної державної влади (законодавча, виконавча, судова), засто­сування якої пов'язане з особливостями конкретного об'єк­та державного впливу. Цю єдність можна проілюструвати на прикладі здійснення функції охорони правопорядку, за­конності, прав і свобод громадян. Для виконання завдань, що стоять перед цим напрямом державної діяльності, за­стосовуються всі її форми: а) правотворча, правове регулю­вання шляхом видання відповідними державними органами нормативних актів, а також актів конкретних (актів засто­сування норм права), спрямованих на зміцнення та охоро­ну правопорядку, законності, визначення змісту та забез­печення здійснення прав і свобод громадян; б) безпосеред­ньої організаторської діяльності при проведенні конкретних заходів, що стосуються зазначених питань (розподіл кадрів, їх навчання, здійснення нагляду за неухильним виконанням положень нормативних актів, організація цієї роботи і т. ін.).

При здійсненні зазначених функцій використовують ме­тоди: а) переконання — шляхом правового виховання на­селення, проведенням різних профілактичних заходів; б) заохочення — шляхом пропаганди досвіду й надання різних пільг та нагород колективам і особам, які не допу­скають правопорушень і беруть активну участь у боротьбі з ними; в) примус — шляхом застосування до суб'єктів, які скоїли правопорушення, законних заходів покарання, перевиховання та спонукання до діяльності, спрямованої на

72

усунення    шкоди,    заподіяної   такою   поведінкою   іншим суб'єктам.

Отже, для глибокого і всебічного аналізу тієї чи іншої функції держави слід розглядати зміст, форми і методи здійснення відповідного напряму державної діяльності.

2. Види функцій держави

Здійснення державних функцій — це складний і багато­гранний процес впливу держави, її відповідних структур на певне коло суспільних відносин. Численність і особливості суспільних відносин обумовлюють існування досить широ­кого кола відповідних функцій держави. Для зручності їх розуміння та вивчення на основі певних ознак функції держави поділяють на ряд видових груп.

1.             За соціальним значенням державної діяльності функ­

ції поділяються на:

а)             основні,   що  характеризують  призначення  держави,

найбільш загальні, найважливіші напрями її діяльності на

певному етапі розвитку. Вони здійснюються не окремими

державними органами, а різною мірою численними ланка­

ми державного апарату. Крім того, основні функції мають

комплексний  характер,  об'єктом  їх  є широке  коло  спо­

ріднених суспільних відносин, на які і впливає певна си­

стема напрямів державної діяльності.

Основними функціями держави є, наприклад, функції оборони країни, захисту правопорядку, законності, охорони прав і свобод громадян;

б)            додаткові,   що  є  складовими   елементами   основних

функцій, але самі собою не розкривають сутності держави.

Так, у складі такої основної функції, як оборона країни,

можна   виділити   низку  допоміжних:   зміцнення   збройних

сил, розвиток науково-технічного прогресу для забезпечен­

ня   їх   озброєнням,   забезпечення   відповідних   пропорцій

військового і цивільного виробництва і т. ін.

2.             За  сферами  діяльності держави її основні  функції

поділяються на:

а) внутрішні функції, що здійснюються у межах даної держави і в яких виражається її внутрішня політика. До цієї групи відносять функції: регулювання економічних відносин, організація суспільної праці, охорона правопоряд­ку, законності, прав і свобод громадян, соціальний захист населення, охорона та раціональне використання природ­них ресурсів;

73

б) зовнішні функції, що забезпечують здійснення зов­нішньої політики держави. Сюди відносять такі функції, як оборона країни, підтримання міжнародного миру, еконо­мічного співробітництва.

Слід мати на увазі, що в державах різних типів і на різних етапах їх розвитку кількість і зміст як внутрішніх, так і зовнішніх функцій може змінюватися. Виходячи з конкретних історичних умов їх існування, в деспотичних державах Давнього Сходу існувала функція розподілу і контролю за використанням водних ресурсів.

На перших етапах розвитку держав капіталістичного типу зміст функції державного регулювання економікою був мінімальним. Нині цей зміст суттєво розширився, зрос­ли сфери державного впливу в цих суспільних відносинах, збільшилась роль державно-правового регулювання. І на­впаки, в нашій країні із встановленням Радянської влади державне регулювання економічних відносин у цій сфері було абсолютно пануючим і стосувалось буквально всього: від рівня державних інвестицій в ту чи іншу галузь еко-" номіки до встановлення найменування продукції і ціни на неї. Нині, з переходом до ринкових відносин, зміст цієї державної функції суттєво звужується. Із визначенням курсу на розбудову в Україні демократичної правової дер­жави розширюється зміст і значення функції захисту пра­вопорядку, законності, охорони прав і свобод громадян, а також функції соціального захисту населення.

3. З точки зору тривалості їх здійснення у часі дер­жавні функції поділяються на: а) постійні функції, що здійснюються протягом всього часу існування держави. До цієї групи функцій відносять оборону країни, охорону пра­вопорядку;

б) тимчасові функції, що здійснюються лише протягом певного періоду існування держави. Як приклад такої функції можуть бути події Жовтневої революції, під час якої Радянською державою було придушено опір пануючих класів, усунено їх від влади.

Можливий розподіл функцій держави за сферами суспільного життя, в яких вони здійснюються. Відповідно до цього функції розподіляються на економічні, політичні, гуманітарні.

74

Питання для засвоєння матеріалу:

Як Ви розумієте поняття функцій держави?

Які є форми здійснення державних функцій?

Які є методи здійснення функцій держави?

У чому полягає поняття і зміст основних і не основ­

них функцій держави?

У чому полягає поняття і зміст внутрішніх і зовнішніх

функцій держави?

Як Ви розумієте поняття і зміст постійних і тимчасо­

вих функцій держави?

У  чому  полягає  різниця  між  функціями держави  і

функціями державних органів?

Література

Байтин М.И. Сущность и основньїе функции социали-стического государства. — Саратов, 1979.

Бердяев Н. Философия неравенства. — М., 1990.

Волович В., Юренко О. Україна: тенденції соціального розвитку // Політологічні читання. — 1992. — № 2.

Гаврилишин Б. Дороговкази в майбутнє / Доповідь Рим­ському клубові. — К., 1993.

Гаврилишин О. Основні елементи теорії ринкової систе­ми. — К., 1992.

Гаджиев К.С. Политическая наука. — М., 1995.

Ильин И.А. Путь к очевидности. — М., 1993.

Іщенко Ю. Реалії та реальності духовного відроджен­ня // Політологічні читання. — 1992. — № 2.

Кампо В. Українські реформи: політика і право. — К., 1995.

Манов Г.Н. Советское общенародное государство: цели, задачи, функции. — М., 1978.

Реферативний обзор действующего законодательства Украинн и практики его применения (сфера зко-номики). — К., 1993.

Римаренко Ю.І. Національний розвій України. — К., 1995.

Сакс Дж. Рьіночная зкономика и Россия. — М., 1995.

Черноголовкин Н.В. Теория функции социалистического государства. — М., 1970.

Чиркин В.Е. Разделение властей: социальнме и юриди-ческие аспекти // Советское государство и право. — 1990. — № 8.

75