Глава 9 ОСНОВНІ СУЧАСНІ КОНЦЕПЦІЇ ДЕРЖАВИ
Особливість сучасної державно-політичної думки позначена різноманітністю теорій і концепцій держави, що обумовлено історичними особливостями розвитку тих чи інших країн; різноманітністю методологічних підходів щодо вирішення питань сутності, соціального призначення держави; існуванням країн різного рівня розвитку та іншими чинниками. На відміну від минулих концепцій держави, які розглядають її як знаряддя класового панування, сучасні концепції в умовах формування цивілізованого суспільства, нового державно-політичного мислення на засадах деідеологізованості міжнародних відносин, пріоритету загальнолюдських цінностей здебільшого вбачають у ній механізм забезпечення цілісності суспільства, вирішення загальних справ, соціального компромісу.
1. Теорія правової держави
Ця теорія належить до юридичного напряму державознавства. Держава і громадянське суспільство розглядаються як суб'єкти права, тобто рівні і вільні. Публічна влада є прерогативою держави і здійснюється на засадах державного суверенітету у формі публічного права. Громадянське суспільство виступає як матеріальна основа правової держави, що підпорядкована йому і діє в інтересах громадян. Народ — це джерело публічної влади держави. Він формує державну владу і контролює її діяльність, безпосередньо створює право. Призначення держави формулювати конкретні правові відносини, правові звичаї, правові норми, створені суспільством, в юридичних нормативних документах і охороняти право від порушень з боку окремих громадян. Громадяни володіють природними правами і свободами, які невід'ємні і є виразом самообмеження держави.
Право панує у суспільстві, воно відображує як загальні, так і інтереси окремих осіб. Правові норми утворюються на широкому соціальному грунті, вбирають у себе цінності, що існують у суспільстві, формально відображають їх і охороняють за допомогою держави.
Ідеї правової державності не поглинають усіх інших характеристик, вони акцентують увагу на засадах (рівності, свободи, справедливості) здійснення соціальних відносин, у
94
тому числі і державних. Для теорії правової держави властиві єдність і розрізнення права і закону, тлумачення останнього як форми волевиявлення держави, зовнішнього виразу норм права. Норми права і законодавство співвідносяться як зміст і форма з усіма протиріччями, що з цього витікають. Правова держава здійснює свою діяльність у правових формах правотворчості, правозастосуван-ня, правореалізації, що забезпечує контроль за державою з боку суспільства і взаємну відповідальність між нею і громадянами.
2. Теорія "держави загального благоденства"
Створена ще в період між двома світовими війнами (Дж. Кейнс) вона ще й сьогодні має досить широке коло прихильників. За цією теорією сучасні буржуазні суспільство і держава вже позбулися або інтенсивно позбуваються класового характеру, а держава стає органом, що функціонує на благо всіх членів суспільства. Йдеться про різке звуження сфери державного примусу. Репресивно-каральні функції держави відмирають за рахунок розширення соціально-економічних функцій: державного регулювання економіки, соціальних послуг (охорони здоров'я, пенсійного забезпечення, культурно-освітньої функції і т. ін.).
Своє соціальне призначення така держава реалізує шляхом а) націоналізації найважливіших галузей промисловості; б) впливу на ринок шляхом політики цін, інвестицій, державних замовлень, кредитної політики і т. ін.; в) планування і прогнозування економічного та соціального розвитку; г) здійснення широкої політики соціальних послуг, соціального забезпечення і страхування, допомоги малозабезпеченим, підтримки високого рівня законності; д) захисту трудівників від надмірної експлуатації з боку роботодавців.
Отже, ця теорія передбачає існування сильної держави, що поширює свій вплив на широке коло суспільних відносин.
3. Теорія еліт
Теорія еліт була заснована італійськими політологами Г. Моска та В. Парето в 20—30-х роках XX ст. і грунтується на ідеї нездатності широких мас населення до управління державою. За цією теорією політика — це сфера боротьби двох протилежних груп: пануючої меншості
95
(еліти), що оволоділа державою, та підпорядкованої їй більшості (все інше населення країни). При цьому демократія розглядається як утопія, міраж, у гонитві за яким некомпетентні маси населення стають інструментом у руках демагогів і прокладають шляхи до диктатур, якими, зокрема, є соціалізм і фашизм. Саме тому Г. Моска пов'язував свободу людства не з демократією, а з компетентною правлячою елітою.
Другий засновник цієї теорії — В. Парето — вважав, що державою, суспільством завжди править еліта. Вона утворюється у трьох головних сферах — політичній, економічній та інтелектуальній — шляхом висування індивідів, які досягли в своїй справі найбільших успіхів. Але кожна правляча еліта рано чи пізно заспокоюється на досягнутому, втрачає свої найкращі якості, творчу енергію і вироджується. У суспільстві з'являється нова потенційна еліта, що прямує до влади. Пануюча еліта, проте, добровільно не віддає владу. Тому "циркуляція" еліт проходить, як правило, шляхом насильства, переворотів і революцій, що в цілому корисне для суспільства.
У наш час теорія еліт існує з деякими "редакційними поправками", що зводяться до такого: у сучасному суспільстві є декілька еліт; між ними існує вільна конкуренція, заснована на принципах політичного і партійного плюралізму, вони намагаються у співробітництві здійснювати керівництво державою і суспільством; еліти не відірвані від народу, а контролюються ним за допомогою здійснення загального виборчого права, незалежних засобів масової інформації тощо.
Однією з течій теорії еліт є доктрина технократії, за якою, із зростанням впливу науки, техніки на всі сфери суспільного життя учені, технічні спеціалісти зосереджують у своїх руках не тільки виробничі та науково-дослідницькі функції, але й політичну владу. Тому, враховуючи значення впливу науково-технічної революції на життя суспільства, керівництво державою має здійснюватися кращими представниками науково-технічної інтелігенції. Отже, виникає нова суспільно-політична система — технократія.
4. Фашистські ідеї державності
Ідеологія фашизму — це суміш різних положень, метою яких є виправдання, заохочення найнижчих людських інстинктів. Спираючись на такі положення можна виправ-
96
дати будь-які дії, навіть найжорстокіші, які застосовують для досягнення бажаної мети. Однією з головних складових фашистської ідеології є расизм, що поділяє людей за біологічними та соціальними ознаками на декілька груп (рас). При цьому представники однієї раси проголошуються істинними представниками людського роду, а інші — на-півтваринами, завдання яких — забезпечувати процвітання панівної раси. Історія людства проголошується віковою боротьбою "культурної" раси з расами "дикими", неповноцінними.
Основне завдання держави за фашистською ідеологією — забезпечити процвітання панівної раси шляхом захоплення інших держав для розширення "життєвого простору", поширення "культурної" раси. Фашизм проповідує тоталітарну державу', що регламентує всі сфери життя суспільства, його членів. При цьому держава проголошується "живою організацією", якій усі громадяни повинні повністю підкорятися. Парламентаризм проголошується як віджилий. Обґрунтовується злиття фашистської партії і держави. При цьому вони не повинні бути пов'язані правом, а здійснювати свою діяльність, керуючись насамперед^ ідеологічними настановами.
Фашизм відстоює ідею вождизму: на чолі нації і держави стоїть вождь, який не пов'язаний ніякими законами, а його думки, слова, дії — це істина в останній інстанції. Обґрунтовується схема: право — це те, чого хоче народ, а волю народу виражає вождь, який бере свою силу безпосередньо з містичної душі нації. Принцип вождизму тлумачиться не тільки як необхідність підкорення верховному вождю, а й як основна форма побудови всієї державної ієрархії. Чиновник фашистської держави повинен визнаватись беззастережним авторитетом, вождем на певній території або по відношенню до всіх підлеглих у сфері своєї діяльності. Ця система проголошується кращою формою управління державою і найвищим виразом народовладдя.
У сфері міжнародних відносин фашизм виходить з культу грубої сили. Насилля проголошується найважливішим чинником розвитку, а гуманізм — виправданням слабовілля, боягузтва.
1 Термін "тоталітаризм" уперше застосований фашистським теоретиком К. Шміттом для обгрунтування скасування різниці між суспільством і державою.
4 7-119 97
5. Теорія національної держави і
Нині ця теорія набула поширення у країнах колишнього СРСР, Східної та Південно-Східної Європи. У деяких державах, наприклад Естонії, Латвії, вона поступово набуває статусу офіційної доктрини. Але теорія може бути і небезпечною, коли її будуть тлумачити виключно в етнічному плані. У цьому випадку вона може стати теорією національної винятковості, поширення якої на державу може знайти свій вираз у дуже небезпечних гаслах типу "Україна для українців". Ця теорія у такому тлумаченні небезпечна тим, що породжує недовіру між людьми різних національностей. В умовах багатонаціональних держав це неминуче веде до конфронтацій, і врешті-решт — до насильства і ворожнечі, що ми бачимо у колишній Югославії, на Кавказі та інших регіонах світу.
У свій час гасло про створення національної держави в умовах формування національного ринку за часів феодалізму мало позитивне значення, сприяло історичному прогресу. Нині, особливо в умовах багатонаціональних країн, воно може мати місце лише за певних умов, і насамперед, коли враховуються реальний стан міжнаціональних стосунків, інтереси національних меншин. Завжди слід зважати на ті правові і фактичні наслідки, що стоять за ідеєю національної державності у кожному окремому випадку.
Ідея національної держави далеко не однаково оцінюється у теорії держави і права, не говорячи вже про політичну практику. Про це свого часу писав В. Винниченко, виступаючи проти правонаціоналістичних позицій у Центральній Раді. Як міщанську характеризував ідею національної держави М. Бердяєв, різко критикував націоналізм у будь-якій формі Альберт Швейцер, інші представники вчених кіл гуманістичного напряму.
Питання для засвоєння матеріалу:
Чим обумовлена різноманітність існуючих концепцій
держави?
Як співвідносяться народ, держава, право в концепції
правової держави?
Які Вам відомі основні шляхи реалізації соціального
призначення "держави загального благоденства"?
98
У чому полягають особливості сучасної інтерпретації
"теорії еліт"?
Основні ідеї фашистської концепції держави.
У чому полягає історична мінливість змісту теорії
національної держави?
Література
Власть: очерки современной политической философии За-пада. — М., 1989.
Гаджиев К.С. Политическая наука. — М., 1995.
Іванішин В. Нація. Державність. Націоналізм. — Дрогобич, 1992.
История политических и правових учений. — М., 1988.
История политических и правових учений XX в. — М., 1995.
Копейчиков В. В. Народовластие и личность. — К.( 1991.
Копилєнко О.Л. "Українська ідея" М. Грушевського: історія і сучасність. — К., 1991.
Мамут Л.С. Зтатизм и анархизм как типьі политическо-го сознания. — М., 1989.
Политичєские проблеми теории государства. — М., 1993.
Правова держава. — К., 1995.
Соколов А.Н. Правовое государствро. Идея, теория, практика. — Курск, 1994.
Шацкий Ежи. Утопия и традиция. — М., 1990.
Зволюция современного буржуазного государства и права. — М., 1991.
99
«все книги «к разделу «содержание Глав: 31 Главы: < 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12. 13. 14. 15. 16. >