ПІСЛЯМОВА

Фундаментальна Книга присвячена новітній методології українського права. Вона не має аналогів у сучасній національній українській літературі.

Новітній зміст Книги виявляється як у визначенні предмета методології права, обгрунтуванні потреби у ній, так, відповідно, і у структурній побудові курсу. Автор звертається до філософської і правової класики, зокрема, при визначенні понять методу, методалогії, науки, філософії, моралі, права і виокремлює такі фундаментальні проблеми методології права, як суще й належне, універсали й конкретності, детермінізм і свобода волі, розум і воля.

Хоча у Книзі обстоюється філософснка і правова класика, це не завадило по-новому розглянути низку важливих питань, а саме: філософія як передзнання, сцієнтизм, онтологічна революція у науці, зміна статусу науки, філософія як обгрунтування позитивної науки, методологічний плюралізм,методологічний монізм та ін.

Найважливіше ж те, що автор замислився, як зміниться проблематика курсу при орієнтації на оновлену парадигму знання. Звідси й зумовлена оновленою парадигмою структура курсу, а саме епістемологія права, онтологія права, антропологія права, феноменологія права.

У Книзі виразно виокремлюється взаємозв'язок між методологією права, доктриною права і галузевою юриспруденцією, а відтак, і практикою права. А саме, якщо юрист зорієнтований на методологію позитивізму або діалектичного і історичного матеріалізму, то ця методологія вочевидь зумовлює й доктрину юридичного позитивтзму. Ящо ж юрист виховується на метафізичній або трансцендентальній філософії /а такі напрямки західної й світової філософії, як філософська антропологія, онтологія, феноменологія, екзистенціалізм, герменевтика є сучасним виявом метафізики/, то ця методологія безпосередньо зумовлює доктрину природного або надпозитивного чи надзаконного права, найглибшою сутністю якого є його різноджерельність. Принципами доктрини права охоплюється вся галузева

юриспруденція. Тож, очевидно, вплив методології права на галузеву юриспруденцію, а відтак, і практику права, не прямий, а опосередкований доктриною права. У виявленні автором взаємозв'язку між методологією права і практичною юриспруденцією й полягає першочергове і безумовне значення Книги для практики юриспруденції.

Не дивлячись на складність проблем, що розглядаються, зміст Книги прозорий і виразний.

Книга відповідає вимогам нової Державної програми розвитку юридичної освіти в Україні на 2000-2005 p.p. і належить до нового покоління наукової і навчальної літератури з юридичних дисциплін.

Література

400