§4. Методи загальної теорії держави і права

Я Методологічну основу загальної теорії держави і права і ^ всієї юридичної науки складає філософія і її методи. •^ Держава і право являються надбудовою над економічним базисом. Маркс і Енгельс вважали, що буття є первинним, а свідомість — вторинна. Цей закон вони перенесли на співвідношення економічного базису і надбудови — держа-і права. Разом із тим вони підкреслювали, що економіка ше в кінцевому підсумку визначає державу і право. Прак-

тичне життя за останнє століття показало, що свідомість або держава і право ще більше впливають на розвиток еко­номічних і виробничих відносин.

Держава і право не пасивні продукти економічного роз­витку, вони і самі активно формують ту чи іншу економіч­ну систему. Між економічним базисом і державно-право­вою надбудовою існує тісний діалектичний взаємозв'язок. Право і законодавство можуть стимулювати економічний розвиток, можуть гальмувати його або нейтрально відноси­тись одне до одного. Держава може виконувати свої зав­дання і функції стосовно економічного, політичного і соці­ального розвитку суспільства.

Загальна теорія держави і права виходить із того, що дер­жавно-правові явища доступні пізнанню на підставі законів і категорій матеріалістичної діалектики: закону єдності і боротьби протилежностей, переходу кількісних змін в якісні, закону заперечення заперечення, а також філософських категорій — явище і суть, форма і зміст, аналіз і синтез, причина і наслідок, свідоме і несвідоме, право і безправ'я тощо. Всі ці закони і категорії студенти будуть вивчати по філософії і філософії права. Таким чином, загальна теорія держави і права використовує діалектичний метод пізнан­ня державно-правових явищ, суть якого зводиться до того, що всі явища в суспільстві мають свій початок і кінець (виникають, розвиваються і зникають), всі вони бувають в безперервному русі і взаємообумовлені.

Разом із тим, використовуючи діалектичний метод пізнан­ня, не завжди можна добитись пізнання явищ природи і суспільства. Досить часто потрібно встановити стан явища в той чи інший період. Для цього використовується також метафізичний метод, суть якого зводиться до того, що при його допомозі ми фіксуємо сучасний стан явища або має­мо його «фотографію». Іншими словами, пам'ятаючи, що все розвивається і змінюється по законах діалектики, нам потрібна «фотографія», стан державно-правових явищ, щоб проаналізувати і узагальнити їх. Тому при вивченні і пізнанні правових явищ потрібно застосовувати єдність діа­лектичного і метафізичного методів, наприклад, при ви­вченні стану злочинності і правопорушень.

Крім того, при вивченні держави і права використовуються -матеріалістичний і ідеалістичний методи. Матеріалістичний метод зводиться до визнання первинності матерії і вторин­ності свідомості, відповідно економічного базису і надбудови. В Радянському Союзі цей метод домінував і ігнорувався, кри­тикувався ідеалістичний метод. Термін «щеалізм» походить від грецького слова «ідея», який означає філософський напрям, що визнає ідею, дух, свідомість, відчуття первинним, вихід­ним, а природу, матерію, буття — вторинним, похідним. Його вважали спорідненим з релігією. Тому ідеалістичне розуміння історії — це система поглядів, яка вбачає визначальну силу суспільного розвитку в ідеях, теорії, свідомості людей.

Сьогодні ми повинні визначити, що ідеї, теорії і свідомість дюдей мають вирішальне значення в пізнанні і розвитку дер­жавно-правових явищ. Не тільки потреби і інтереси правлять світом, але й ідеї. Наприклад, ідею «диктатури пролетаріату» більшовики на чолі з Леніним реалізували в Росії (СРСР). Якщо стосовно західних країн ця ідея могла б бути реальною, то відносно Росії вона не могла реалізуватись нормально.

ЇЛ

Досягнення природничих і гуманітарних наук свідчать про те, що наші пізнання форм існування матерії розширилися. Не тільки свідомість, але і мова, і мислення (думки) є матері­альними. Тому поділ філософів на матеріалістів і ідеалістів по суті безпідставний, оскільки за останніми даними науки свідомість, дух — це особливий вид матерії, яка сьогодні відоб­ражається спеціальними методами. Безумовно, потрібно роз­різняти ідеї, теорії тощо як ідеальні відображення явищ при-- .роди і суспільства. Будь-яка ідея, якщо вона не фантастична «, Чіи ілюзорна — це об'єктивне ідеальне відображення житгя в ", сучасний період або в перспективі. Тому між матеріалістич-Дйим і ідеалістичним підходом до розуміння державно-право-\, Вих явищ існує певний діалектичний взаємозв'язок. ,А< Всі ці методи відносяться до загальнонаукових або загаль-л Ірфілософських методів. Разом із тим, існує багато інших конкретно-наукових, прикладних методів дослідження дер­жави і права: структурно-функціональний аналіз, правове і Моделювання, порівняльне правознавство, системний метод, статистичні і математичні методи, метод конкретно-соціо-, логічних досліджень тощо.