Глава VII. Правовий статус та соціальний захист окре­мих категорій непрацез­датних громадян

1. Правовий   статус   та   соціальний   захист   вете­ранів війни

Серед осіб, які відповідно до чинного законодавства України мають право на соціальне забезпечення, законодавець виділяє певні категорії громадян, яким, порівняно із загальним колом, надається особливий правовий статус і їм надаються додаткові пільги та види соціального забезпечення. Це такі категорії гро­мадян: ветерани війни, ветерани праці, ветерани військової служби та служби в органах внутрішніх справ, особи, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, особи, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, особи, які мають особливі заслуги перед Україною, громадяни похилого віку, інваліди.

За роки незалежності України створена практично нова національна нормативно-правова база щодо соціального захисту цієї категорії громадян. З цієї проблеми прийняті такі Закони України: «Про пенсійне забезпечення», «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», «Про статус і соціальний за­хист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської ката­строфи'), «Про соціальний і правовий захист військовослуж­бовців і членів їхніх сімей», «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ», «Про статус ветеранів війни, га­рантії їх соціального захисту». «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні», «Про статус ветеранів військової служби та їх соціальний захист», «Про пенсії за особливі заслуги перед Ук­раїною» та інші.

Відповідно до Закону України» Про статус ветеранів війни, га­рантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 р. (із змінами) ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав.

До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни.

Учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з'єднань, об'єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.

Учасниками бойових дій визнаються:

1) військовослужбовці, які проходили службу у військових підрозділах, частинах, штабах і установах, що входили до складу діючої армії в період громадянської та Великої Вітчиз­няної   воєн,    під   час   інших   бойових   операцій   по   захисту

285

Батьківщини, партизани і підпільники громадянської та Вели­кої Вітчизняної воєн;

2} учасники бойових дій на території інших країн - військово­службовці Радянської Армії, Військово-Морського Флоту, Комітету державної безпеки, особи рядового, начальницького складу і військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ ко­лишнього Союзу РСР (включаючи військових та технічних спеціалістів і радників), працівники відповідних категорій, які за рішенням Уряду колишнього Союзу РСР проходили службу, працювали чи перебували у відрядженні в державах, де в цей період велися бойові дії, і брали участь у бойових діях чи за­безпеченні бойової діяльності військ (флотів). Військовослуж­бовці Збройних Сил України, Служби безпеки України, особи рядового, начальницького складу і військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, інших військових фор­мувань, створюваних Верховною Радою України, які за рішен­ням відповідних державних органів були направлені для вико­нання миротворчих місій або у відрядження в держави, де в цей період велися бойові дії;

3)    військовослужбовці, а також особи начальницького і рядового складу органів Міністерства внутрішніх справ і органів Коміте­ту державної безпеки колишнього Союзу РСР, які в період Ве­ликої Вітчизняної  війни  проходили  службу в містах,  участь в обороні яких зараховується до вислуги років для призначен­ня  пенсії  на  пільгових  умовах,  встановлених  для  військово­службовців частин діючої армії;

4)    особи вільнонайманого складу Збройних Сил, військ і органів Міністерства внутрішніх справ і Комітету державної безпеки колишнього Союзу РСР, які займали штатні посади у військо вих підрозділах, частинах, штабах і установах, що входили до складу діючої армії в період Великої Вітчизняної війни та інші періоди   ведення   бойових   дій,   або   перебували   в   ці   періоди у містах, участь в обороні яких зараховується до вислуги років для призначення пенсії на пільгових умовах, встановлених для військовослужбовців частин діючої армії;

5)    колишні  військовослужбовці,   особи  вільнонайманого  складу, а також колишні бійці винищувальних батальйонів, взводів і загонів захисту народу та інших формувань, що брали безпосе­редню участь у бойових операціях по ліквідації диверсійно-те­рористичних груп фашистської Німеччини та інших незакон­них формувань і груп на території колишнього Союзу РСР;

6)    працівники   спеціальних   формувань   Народного   комісаріату шляхів, Народного комісаріату зв'язку, Народного комісаріату охорони здоров'я, плаваючого складу промислових і транспорт­них   суден   і   льотно-підйомного   складу   авіації   Народного комісаріату   рибної   промисловості   колишнього   Союзу   РСР, морського і річкового флоту, льотно-підйомного складу авіації Головного управління Північного морського шляху, переведені у період Великої Вітчизняної війни на становище осіб, що пе-

286

ребували у лавах Червоної Армії і виконували завдання в інте­ресах армії та флоту в межах тилових кордонів діючих фронтів або оперативних зон діючих флотів, а також члени екіпажів су­ден транспортного флоту, які були захоплені в портах фа­шистської Німеччини 22 червня 1941 року на порушення Кон­венції про становище ворожих торгових суден на початку воєнних дій (Гаага, 1907 рік);

7)    особи,   які   в   період   Великої   Вітчизняної   війни   перебували у складі частин і підрозділів діючої армії та флоту як сини, ви­хованці полків і юнги до досягнення ними повноліття;

8)    особи,   які  брали   участь  у  бойових  діях   проти   фашистської Німеччини та її союзників у роки другої світової війни на те­риторії інших держав у складі армій союзників колишнього СРСР, партизанських загонів, підпільних груп та інших анти­фашистських формувань;

9)   працівники   сфери   культурного   обслуговування   фронтів,   які в період Великої Вітчизняної війни або в період ведення бойо­вих  дій  в інших державах  виступали  перед  вошами діючих армій, флотів, військових з'єднань і контингентів;

10) особи, які в період з 8 вересня 1941 року по 27 січня 1944 ро­ку  працювали  на  підприємствах,   в  установах  і  організаціях міста Ленінграда і нагороджені медаллю «За оборону Ленінгра­да*,   та   огоби,    нагороджені   знаком    «Жителю   блокадного Ленінграда»;

11) особи,   які  були  залучені   командуванням  військових  частин, державними   і   громадськими   організаціями  до   розмінування полів і об'єктів народного господарства, та особи, які на мінних тральщиках   брали   участь   у   траленні   бойових   мін   у   тери­торіальних і нейтральних водах у воєнний і повоєнний час;

12) особи,  які у неповнолітньому віці були призвані до лав Ра­дянської Армії і Військово-Морського Флоту під час військових призовів 1941-1945 років;

13) військовозобов'язані, які призивалися на навчальні збори і на­правлялися до Афганістану в період ведення там бойових дій;

14) військовослужбовці автомобільних батальйонів, які направля­лися   до   Афганістану   для   доставки   вантажів   у   цю   країну в період ведення там бойових дій;

15) військовослужбовці льотного складу, які здійснювали вильоти на бойові завдання до Афганістану з території колишнього Со­юзу РСР;

16) вояки Української повстанчої армії, які брали участь у бойових діях   проти   німецько-фашистських   загарбників  на  тимчасово окупованій території України в 1941-1944 роках, які не вчини­ли злочинів проти миру і людства та реабілітовані відповідно до  Закону України   «Про  реабілітацію  жертв  політичних  ре­пресій в Україні»;

17) військовослужбовці та особи,  які були зараховані до частин місцевої   протиповітряної   оборони    Народного   Комісаріату внутрішніх справ колишнього Союзу РСР і брали безпосередню

287

участь у відбиванні ворожих нальотів, ліквідації наслідків бом­бардувань та артилерійських обстрілів, що здійснювалися спеціально сформованими частинами.

Прирівняними до учасників бойових дій вважаються колишні неповнолітні (яким на момент ув'язнення не виповнилося 16 років) в'язні концтаборів, гетто та інших місць примусового тримання, створених фашистською Німеччиною та її союзниками в період другої світової війни, а також діти, які народилися в зазначених місцях примусового тримання їх батьків.

До інвалідів війни належать особи з числа військовослужбовців діючої армії та флоту, партизанів, підпільників, працівників, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворю­вання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання обов'язків військової служби (службових обов'язків) чи пов'язаних з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з'єднаннях, підпільних організаціях і групах та інших формуваннях, визнаних такими законодавством України, в районі воєнних дій, на прифрон­тових дільницях залізниць, на спорудженні оборонних рубежів, військово-морських баз та аеродромів у період громадянської та Ве­ликої Вітчизняної воєн або з участю в бойових діях у мирний час. До інвалідів війни належать також інваліди з числа;

1)    військовослужбовців,  осіб вільнонайманого складу,  які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захво­рювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання інших обов'язків військової служби,  пов'язаних з перебуван­ням на фронті в інші періоди, з ліквідацією наслідків Чорно­бильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, з участю у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, іншим ураженням ядерними матеріалами;

2)    осіб   начальницького  і   рядового  складу  органів  Міністерства внутрішніх справ і органів Комітету державної безпеки колиш­нього  Союзу  РСР,   Міністерства  внутрішніх   справ  України  і Служби безпеки України та інших військових формувань, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання,    одержаних   під   час    виконання    службових обов'язків,   ліквідації   наслідків   Чорнобильської   катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, участі у військових на­вчаннях із застосуванням ядерної зброї, інших уражень ядер­ними матеріалами;

3)   малолітніх  (яким  на  момент  ув'язнення  не  виповнилося   14 років) в'язнів фашистських концтаборів та інших місць приму­сового тримання, які визнані інвалідами від загального захво­рювання, трудового каліцтва та з інших причин;

4)    осіб, які стали інвалідами внаслідок поранень чи інших ушко­джень здоров'я, одержаних у районах бойових дій у період Ве­ликої Вітчизняної війни та від вибухових речовин, боєприпасів і військового озброєння у повоєнний період, а також під час ви­конання робіт, пов'язаних з розмінуванням боєприпасів часів Великої Вітчизняної війни незалежно від часу їх виконання;

2SS

5)    осіб, які стали інвалідами внаслідок воєнних дій громадянської та Великої Вітчизняної воєн або с гали інвалідами із зазначених причин у неповнолітньому віці у воєнні та повоєнні роки;

6)    військовослужбовців, осіб вільнонайманого складу, а також ко­лишніх бійців винищувальних батальйонів, взводів і загонів за­хисту  народу  та  інших  осіб,   які  брали  безпосередню  участь у бойових  операціях  по ліквідації диверсійно-терористичких груп та інших незаконних формувань на території колишнього Союзу РСР і  стали  інвалідами внаслідок поранення,  контузії або    каліцтва,    одержаних   під   час   виконання   службових обов'язків у цих батальйонах, взводах і загонах у період з 22 червня 1941 року по 31 грудня 1954 року;

7)   учасників бойових дій на території інших держав, які с гали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захво­рювання, пов'язаних з перебуванням у цих державах. Учасниками    иійни    визнаються    військовослужбовці,    які

в період війни проходили військову службу у Збройних Силах ко­лишнього СРСР, трудівники тилу, а також інші особи, передбачені цим Законом.

Учасниками війни вважаються також:

1)    військовослужбовці, які проходили військову службу у Зброй­них Силах, військах і органах Міністерства внутрішніх справ, Комітету   державної   безпеки    колишнього   Союзу   РСР    чи в арміях його союзників у період Великої Вітчизняної війни та війни з імперіалістичною Японією 1941-1945 років або навча­лись у цей період у військових училищах, школах і на курсах;

2)    особи,   які   в   період   Великої   Вітчизняної   війни   та   війни   з імперіалістичною Японією 1941-1945 років працювали в тилу на підприємствах, в установах, організаціях, колгоспах, радго­спах, індивідуальних сільських господарствах, на спорудженні оборонних рубежів, заготівлі палива, продуктів, переганяли ху­добу, навчались у цей період у ремісничих, залізничних учили­щах,   школах  і училищах  фабрично-заводського  навчання  та інших  закладах  професійно-технічної  освіти,  на  курсах  про­фесійної підготовки або під час навчання в школах, вищих і се­редніх спеціальних навчальних закладах працювали в народно­му   господарстві   та   на   відбудові   об'єктів   господарського   і культурного призначення.

До учасників війни належать також особи, які в період Вели­кої Вітчизняної війни працювали на територіях, що після 1944 ро­ку ввійшли до складу колишнього Союзу РСР, та особи, які після 1945 року були переселені на територію України з територій інших країн, а також громадяни, які за направленням державних органів колишнього Союзу РСР працювали в державах - союзницях СРСР.

Особам, які народилися до 31 грудня 1932 року включно і з по­важних причин не мають можливості подати документи, що підтверджують факт роботи в період війни, статус учасника війні! може бути встановлено за поданням відповідних комісій у поряд­ку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

289

Особам, які народилися після 31 грудня 1932 року, статус учас­ника війни може бути встановлено лише за наявності документів та інших доказів, що незаперечно підтверджують факт роботи в період війни.

Учасниками війни визнаються особи, нагороджені орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоган­ну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни та війни з імперіалістичною Японією;

3)    члени груп самозахисту об'єктових і аварійних команд місце­вої протиповітряної оборони,  народного ополчення,  що діяли в період Великої Вітчизняної війни;

4)    особи,   які   в   період   Великої   Вітчизняної   війни   перебували у складі армії та флоту як сини, вихованці полків та юнги до досягнення ними повноліття;

5)    колишні в'язні концтаборів, гетто та інших місць примусового тримання  в період другої світової війни;  особи,  які були на­сильно вивезені з території колишнього Союзу РСР у період Ве­ликої Вітчизняної війни на території держав, що були в стані війни з СРСР або окуповані фашистською Німеччиною, якщо вони не вчинили в цей період злочинів проти Батьківщини. До учасників війни належать особи, які в період другої світо­вої війни були насильно вивезені з територій інших держав, які після 1944 року ввійшли до складу колишнього Союзу РСР, і ті, які після звільнення з концтаборів, гетто та інших місць примусо­вого    тримання    були    переселені    на    територію    колишнього Союзу РСР;

6)    працівники, які на контрактній основі направлялися на роботу в   держави,   де   велися   бойові   дії   (включаючи   Республіку Афганістан у період з 1 грудня 1979 року по грудень 1989 ро­ку), і не входили до складу обмеженого контингенту радянсь­ких військ;

7)   дружини  (чоловіки)   військовослужбовців,   які  працювали  за наймом у державах, зазначених у пункті 6 цієї статті, в період ведення бойових дій у них і не входили до складу обмеженого контингенту радянських військ;

8)    особи, які в період Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років відбували покарання в місцях позбавлення волі або перебували в засланні і реабілітовані відповідно до чинного законодавства України та колишнього СРСР;

9)    діти   партизанів,   підпільників,   інших   учасників   боротьби   з німецько-фашистськими   загарбниками   в   тилу   ворога,    які у зв'язку з патріотичною діяльністю їх батьків були піддані ре­пресіям, фізичним розправам, гонінням;

10) особи, які в період Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років добровільно подавали матеріальну, фінансову чи іншу допомо­гу військовим частинам,  госпіталям,  партизанським загонам, підпільним групам, іншим формуванням та окремим військово­службовцям у їх боротьбі проти німецько-фашистських загарб­ників за умови незаперечного підтвердження цих фактів.

290

Чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» поширюється на:

1)   сім'ї військовослужбовців, партизанів, підпільників, учасників бойових дій на території інших держав, прирівняних до них осіб,  зазначених у статтях 6 і  7 цього Закону,  які загинули (пропали безвісти) або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час захисту Батьківщини або вико­нання    інших    обов'язків    військової    служби    (службових обов'язків), а також внаслідок захворювання, пов'язаного з пе­ребуванням на  фронті або одержаного в період  проходження військової   служби   чи   на   території   інших   держав   під   час воєнних дій та конфліктів;

-  сім'ї військовослужбовців, осіб начальницького і рядового скла ду, які призивалися на збори військовозобов'язаних Міністерст­ва оборони, органів внутрішніх справ і державної безпеки ко­лишнього Союзу РСР і загинули (померли) під час виконання завдань по охороні громадського порядку при надзвичайних си­туаціях, пов'язаних з антигромадськими проявами;

-   сім'ї загиблих під час Великої Вітчизняної війни осіб із числа особового  складу груп  самозахисту об'єктових та аварійних команд   місцевої   протиповітряної   оборони,   сім'ї   загиблих працівників госпіталів і лікарень міст Ленінграда, Сталінгра-да, Одеси, Севастополя.

До членів сімей загиблих (тих, які пропали безвісти) військово­службовців, партизанів та інших осіб, зазначених у цій статті, на­лежать:

-     утриманці   загиблого   або   того,   хто   пропав   безвісти,   яким у зв'язку з цим виплачується пенсія;

-     батьки;

один з подружжя, який не одружився вдруге, незалежно від то­го, виплачується йому пенсія чи ні;

-     діти, які не мають (і не мали) своїх сімей;

-     діти, які мають свої сім'ї, але стали інвалідами до досягнення повноліття;

-    діти, обоє з батьків яких загинули або пропали безвісти;

2)   дружин   (чоловіків)   померлих   інвалідів   Великої   Вітчизняної війни, а також дружин (чоловіків) померлих учасників війни і бойових  дій,   партизанів  і  підпільників,   визнаних  за  життя інвалідами від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге.

На дружин (чоловіків) померлих інвалідів війни, учасників бойових дій, партизанів, підпільників і учасників війни, нагород­жених орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовідда­ну працю і бездоганну військову службу, визнаних за життя інвалідами, чинність цієї статті поширюється незалежно від часу смерті інваліда.

Особами, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, вва­жаються Герої Радянського Союзу, повні кавалери ордена Слави, особи, нагороджені чотирма і більше медалями «За відвагу», а та-

291

кож Герої Соціалістичної Праці, удостоєні цього звання за працю в період Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років.

З метою соціальної захищеності вищезазначених категорій осіб Законом передбачається система державних пільг і гарантій, що забез­печують реалізацію найважливіших прав і свобод людини та задово­лення її матеріальних і духовних потреб. До таких пільг, зокрема, віднесені: безплатне одержання ліків за рецептами лікарів; першочер­гове безплатне зубопротезування, безплатне забезпечення іншими про­тезами і протезно-ортопедичними виробами; безплатне щорічне забез­печення санаторно-курортним лікуванням, а також компенсація вартості самостійного санаторно-курортного лікування; знижка плати за користування житлом, комунальними послугами (газом, електрое­нергією та іншими послугами; безплатний проїзд всіма видами міського пасажирського транспорту, автомобільним транспортом за­гального користування в сільській місцевості, а також залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських маршрутів в межах області за місцем проживання; щорічне медичне обстеження і диспансеризація із залученням не­обхідних спеціалістів; першочергове обслуговування в лікувально-профілактичних закладах, аптеках та першочергова госпіталізація; першочергове забезпечення жилою площею осіб, які потребують поліпшення житлових умов; звільнення від сплати прибуткового по­датку; надбавки до пенсій, або щомісячного довічного грошового ут­римання, що виплачується замість пенсії, які вони отримують; разо­ва грошова допомога, яка виплачується щорічно до 5 травня; позачергове влаштування до закладів соціального захисту населення, а також обслуговування службами соціального захисту населення вдо­ма та інші. Працюючим ветеранам війни передбачено ряд пільг і пе­реваг у сфері застосування найманої праці.

Обсяг пільг і гарантій залежить від категорії ветеранів війни. Найбільшим обсягом пільг користуються особи, що мають особливі заслуги перед Батьківщиною.

2. Правовий   статус   та   соціальний   захист   вете­ранів праці

Законом України «Про основні засади соціального захисту ве­теранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» від 16 грудня 1993 року (із змінами і доповненнями) визначені основні засади державної політики щодо ветеранів праці, інших громадян похилого віку. Закон спрямований на формування в суспільстві гу­манного, шанобливого ставлення до цієї категорії громадян і забез­печення їх активного довголіття та гарантує їм рівні з іншими гро­мадянами можливості в економічній, соціальній, політичній сферах, сприятливі умови для повноцінного способу життя.

Держава гарантує кожному ветерану праці та громадянину по­хилого віку належний рівень життя, задоволення різноманітних життєвих потреб, подання різних видів допомоги шляхом;

реалізації права на працю відповідно до професійної підготов­ки, трудових навичок і з урахуванням стану здоров'я;

292

-     забезпечення пенсіями і допомогою;

-     надання житла;

-     створення   умов   для   підтримання   здоров'я   і   активного   дов­голіття відповідно до сучасних досягнень науки;

-     організації соціально-побутового обслуговування, розвитку ме­режі  матеріально-технічної бази для стаціонарних  закладів  і надомних форм обслуговування громадян похилого віку, а та­кож підготовки відповідних спеціалістів.

Громадяни похилого віку користуються всіма соціально-еко­номічними і особистими правамі-r і свободами, закріпленими Кон­ституцією України, іншими законодавчими актами.

Дискримінація громадян похилого віку в галузі праці, охорони здоров'я, соціального забезпечення, користування житлом та в інших сферах забороняється, а посадові особи, які порушують ці гарантії, притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Відповідно до статті 6 вищезазначеного Закону ветеранами праці визнаються громадяни, які сумлінно працювали в народно­му господарстві, державних установах, організаціях та об'єднан­нях громадян, мають трудовий стаж (35 років - жінки і 40 років -чоловіки) і вийшли на пенсію.

Ветеранами праці визнаються також: а)   громадяни, яким призначені пенсії на пільгових умовах:

-   за списком №   1 виробництв, робіт, професій, посад і показ­ників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливи­ми і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких по­вний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах - за наявності загального трудового стажу у жінок -25 років і у чоловіків - ЗО років;

-   за списком №  2 виробництв, робіт, професій,  посад і показ­ників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах - за наявності загального трудового стажу у жінок - ЗО років і у чоловіків - 35 років;

-   трактористи-машиністи, які безпосередньо були зайняті у ви­робництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радго­спах,  інших  підприємствах  сільського господарства,  жінки, які   працювали   трактористами-машиністами,    машиністами будівельних,   шляхових   і   вантажно-розвантажувальних   ма­шин, змонтованих на базі тракторів і екскаваторів, жінки, які працювали доярками (операторами машинного доїння),  сви­нарками-операторами     в     колгоспах,     радгоспах,     інших підприємствах сільського господарства, жінки, які були зай­няті  протягом  повного  сезону на  вирощуванні,  збиранні  та післязбиральній обробці тютюну, робітниці текстильного ви­робництва, які були зайняті на верстатах і машинах, - за спи­ском виробництв і професій, затверджуваним у порядку, що визначається  Кабінетом Міністрів України,  жінки,  які пра-цювли   у   сільськогосподарському   виробництві   та   виховали п'ятеро і більше дітей,  водії міського пасажирського транс-

293

порту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових авто­мобілів, які були зайняті у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв - за наявності загального трудового стажу у жінок - 30 років і у чоловіків - 35 років; - хворі на гіпофізарний нанізм (ліліпути), диспропорційні кар­лики - за наявності загального трудового стажу у жінок - 25 років і у чоловіків - ЗО років;

б)    пенсіонери,  нагороджені медаллю  «Ветеран праці»  за законо­давством колишнього Союзу РСР;

в)    інваліди І і II груп, які одержують пенсії по інвалідності, якщо вони мають загальний трудовий стаж не менше 15 років. Ветеранам праці надаються такі пільги:

1)    користування   при   виході   на   пенсію   чи   зміні   місця   роботи поліклініками, до яких вони були прикріплені за попереднім місцем роботи;

2)    першочергове безплатне зубопротезування (за винятком проте­зування із дорогоцінних металів);

3)    переважне  право на забезпечення  санаторно-курортним ліку­ванням, а також на компенсацію вартості самостійного санатор­но-курортного лікування в порядку і розмірах, що визначають­ся Кабінетом Міністрів України;

4)   щорічне медичне обстеження і диспансеризація із залученням необхідних спеціалістів;

5)    першочергове обслуговування в лікувально-профілактичних за­кладах, аптеках та першочергова госпіталізація;

6)    використання чергової щорічної відпустки у зручний для них час, а також одержання додаткової відпустки без збереження заробітної плати строком до двох тижнів на рік;

7)    переважне право на забезпечення жилою площею осіб, які по­требують поліпшення житлових умов, та відведення земельних ділянок     для     індивідуального     житлового     будівництва, садівництва і городництва,  першочерговий ремонт жилих бу­динків і квартир цих осіб та забезпечення їх паливом;

8)    першочергове одержання позики на індивідуальне (кооператив­не) житлове будівництво з погашенням її протягом 10 років по­чинаючи з п'ятого року після закінчення будівництва, а також першочергове одержання позики для будівництва або придбан­ня дачних будинків і благоустрою садових ділянок;

9)    переважне право на вступ до садівницьких товариств (коопера­тивів), кооперативів по будівництву та експлуатації колектив­них гаражів;

10) переважне право на встановлення домашніх телефонів;

11) звільнення від плати за землю та сплати земельного податку;

12) безплатний проїзд всіма видами міського пасажирського транс­порту (за винятком таксі), автомобільним транспортом загаль­ного користування (за винятком таксі) в сільській місцевості, а також залізничним і водним транспортом приміського сполу­чення та автобусами приміських маршрутів в межах області за місцем проживання.

294

В особливу категорію законодавством виділені особи, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною. Такими вважають­ся Герої Соціалістичної Праці та повні кавалери ордена Трудової Слави. Цій категорії осіб законодавством передбачене значне коло пільг. Це, зокрема:

1)    надбавки до пенсій,  які вони  отримують,  у розмірі  200 про­центів мінімальної пенсії за віком;

2)    першочергове безплатне особисте і безплатне членів їх сімей (дру­жини (чоловіка) і дітей віком до 18 років) обслуговування в амбу­латорно-поліклінічних закладах усіх типів та видів, позачергова безплатна  особиста  і  безплатна  членів  їх  сімей  (дружини  (чо­ловіка)   і  дітей   віком  до   18  років)  госпіталізація  і  лікування в стаціонарах, госпіталях, лікарнях, а також збереження безплат­ного обслуговування зазначених осіб у поліклініках та інших ме­дичних закладах, до яких вони були прикріплені у період роботи до виходу на пенсію. Зазначені пільги зберігаються за одним із по­дружжя, що пережило, і дітьми віком до 18 років;

3)   першочергове безплатне забезпечення ліками, що придбані за рецептами лікаря, доставка за його висновком ліків додому;

4)   безплатне виготовлення і ремонт зубних протезів (крім виготов­лених з дорогоцінних металів);

5)   першочергове одержання в поліклініці чи за місцем останньої роботи безплатної путівки у санаторій, профілакторій або буди­нок відпочинку один раз на рік, а членам їх сімей (дружині (чо­ловіку) і дітям віком до 18 років) - за 25 процентів вартості. Особам, що одержали путівки для санаторно-курортного ліку­вання,   надається  також  право  безплатного  проїзду до  місця лікування і назад залізничним транспортом у двомісному купе спальних вагонів швидких і пасажирських поїздів, повітряним або водним  транспортом у каютах  першого класу.   Зазначені пільги зберігаються за одним із подружжя, що пережило;

6)    звільнення від квартирної плати, незалежно від форм власності житлового фонду, оплати комунальних послуг, від плати за ко­ристування   домашнім   телефоном   і   позавідомчою   охоронною сигналізацією житла незалежно від виду житлового фонду. За­значені пільги зберігаються за одним із подружжя, що пережи­ло, і батьками Героїв Соціалістичної Праці, повних кавалерів ордена Трудової Слави;

7)    першочергове поліпшення житлових умов при наданні житла у будинках державного, у тому числі відомчого, і громадського житлового   фонду   з   наданням   при   цьому   додаткової   жилої площі до 20 квадратних метрів;

8)   звільнення від оплати послуг за оформлення документів на пра­во власності на квартиру при її приватизації;

9)   безплатний капітальний ремонт жилих будинків (квартир), що знаходяться у їх власності, або компенсація витрат на його про­ведення при виконанні власними силами відповідно до Поло­ження про систему технічного обслуговування, ремонту та ре­конструкції жилих будинків;

295

10) першочерговий   відпуск   місцевих   будівельних   матеріалів   на будівництво індивідуальних жилих будинків і на капітальний ремонт житла;

11) позачергове користування всіма видами  послуг зв'язку, поза­чергове і безплатне встановлення домашніх телефонів, позачер­гове і безплатне обладнання житла засобами позавідомчої охо­ронної сигналізації;

12) першочергове придбання акцій за їх номінальною вартістю на су­му і за рахунок виданих Герою Соціалістичної Праці, повному ка­валеру ордена Трудової Слави, членам їх сімей, що спільно про­живають з ними, приватизаційних майнових сертифікатів;

13) першочергове придбання за рахунок власних коштів акцій за їх номінальною вартістю на половину суми виданих зазначеним у цій статті особам і членам їх сімей, що спільно проживають з ними, приватизаційних майнових сертифікатів;

14) безплатний проїзд один раз на рік (туди і назад) залізничним транспортом у двомісному купе спальних вагонів швидких і па­сажирських   поїздів,   водним   транспортом   у   каютах   першого класу (на місцях першої категорії) експресних і пасажирських ліній, повітряним або міжміським автомобільним транспортом;

15) безплатне користування внутріміським транспортом (трамваєм, автобусом,  тролейбусом,  метрополітеном,  водними  переправа­ми)  і поїздами приміського  сполучення,  а в сільській місце­вості - автобусами внутріобласних ліній;

16) позачергове придбання квитків на всі види залізничного, вод­ного, повітряного і автомобільного транспорту;

17)  щомісячна   виплата   грошової   компенсації   витрат   на   авто­мобільне паливо з розрахунку 50 літрів високооктанового бен­зину на місяць відповідно до діючих цін на паливо (за наяв­ності особистого автотранспорту);

18) позачергове   користування   усіма   видами   послуг   підприємств горговельно-побутового обслуговування, при відвідуванні куль­турно-видовищних і спортивно-оздоровчих закладів;

19) переважне право на залишення на роботі при скороченні чи­сельності чи штату працівників незалежно від часу роботи на даному підприємстві, в установі або організації, першочергове працевлаштування при ліквідації підприємства, установи або організації;

20) безплатне навчання і перенавчання нових професій за місцем роботи в учбових закладах системи державної підготовки і пе­репідготовки кадрів, а також у платних навчальних закладах і на курсах;

21) надання  зазначеним  особам  щорічної  оплачуваної  відпустки, а також додаткової відпустки без збереження заробітної плати терміном до трьох тижнів на рік у зручний для них час;

22) безплатне поховання померлого (загиблого) Героя Соціалістич­ної Праці, повного кавалера ордена Трудової Слави;

23) спорудження   на   могилі   померлого   (загиблого)   надгробка   за встановленим   Урядом   України   зразком.   Додаткові   витрати,

296

пов'язані із зміною встановленого Урядом України зразка над­гробка, оплачуються сім'єю померлого (загиблого) чи ор-ганізацією-спонсором;

24J виплата дружині (чоловіку) і дітям віком до 18 років у разі смерті (загибелі) одноразової допомоги в розмірі п'яти прожит­кових мінімумів, затверджених законом на день смерті (заги­белі), у розрахунку на місяць на одну особу.

Останнім часом з боку держави значна увага приділяється і такій категорії осіб, як громадяни похилого віку. Відповідно до статті 10 вищезазначеного Закону такими визнаються: чоловіки у віці 60 і жінки у віці 55 років і старші, а також особи, яким до досягнення загального пенсійного віку залишилося не більше півто­ра року. Цій категорії осіб не тільки гарантуються трудові та інші права нарівні з іншими громадянами, а й передбачені законодавст­вом ряд пільг та переваг. Право на працю громадян похилого віку гарантується державними програмами зайнятості населення. Особам передпенсійного віку, трудовий договір з якими було розірвано з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідацією, реорганізацією, перепрофілюванням підприємств, установ, ор­ганізацій, скороченням чисельності або штату працівників, а також виявленою невідповідністю працівника займаній посаді за станом здоров'я, гарантується право на достроковий вихід на пенсію за півтора року до встановленого законодавством строку, якщо вони мають необхідний загальний трудовий стаж, у тому числі на пільго­вих умовах. Громадянам похилого віку, які не мають права на тру­дову пенсію, встановлюється соціальна пенсія.

Працюючим громадянам похилого віку здійснюється виплата до­помоги по тимчасовій непрацездатності на загальних підставах з іншими працівниками незалежно від одержання пенсії. У зв'язку з додатковими витратами громадянина похилого віку, зумовленими необхідністю санаторно-курортного лікування або тривалим лікуван­ням і придбанням ліків, він може одержувати цільову допомогу в розмірі і порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Самотнім громадянам похилого віку, які за висновком медич­них закладів потребують постійного стороннього догляду, призна­чається щомісячна допомога або надається соціально-побутове об­слуговування вдома державними установами.

Громадянам похилого віку на їх прохз ння надається жиле приміщення, в тому числі в порядку обміну, наближене до місця проживання рідних та близьких, а також здійснюється обмін зай­маної ними жилої площі на верхніх поверхах будинків без ліфтів на житло на нижчих поверхах або в будинках, обладнаних ліфта­ми. Вони також мають право на сприяння в обміні зайвої жилої площі на площу меншого розміру. Жилі приміщення, які займа­ють громадяни похилого віку, за їх бажанням передаються їм в особисту власність (приватизуються) безплатно в межах встанов­лених норм згідно з чинним законодавством. Жиле приміщення, що за строками експлуатації потребує капітального ремонту, може

297

бути передано у власність громадянину похилого віку лише після проведення такого ремонту.

Громадяни похилого віку забезпечуються земельними ділянка­ми для індивідуального житлового будівництва, а також садівництва та городництва в розмірах та порядку, встановленому законодавством України.

Самотні громадяни похилого віку, які мають у власності жилий будинок, звільняються повністю або частково від сплати земельно­го податку або орендної плати за землю. Такі ж права мають гро­мадяни похилого віку при наявності дачі або будинку в садівничо­му товаристві.

Громадянам похилого віку гарантується безплатна кваліфікова­на медична допомога в геріатричних центрах, лікарнях для грома­дян похилого віку та інших стаціонарних, амбулаторно-поліклінічних установах, а також вдома з урахуванням досягнень геронтології та геріатрії в порядку, встановленому законодавством України про охорону здоров'я. Вони користуються санаторно-ку­рортним лікуванням нарівні з іншими громадянами. В необхідних випадках забезпечуються протезами, слуховими апаратами, зубо-протезуванням.

Громадяни похилого віку мають право на соціальне обслугову­вання, яке включає надання різних послуг щодо підтримання їх життєдіяльності і соціальної активності.

3. Правовий статус та соціальний захист вете­ранів військової служби і ветеранів органів внутрішніх справ

Статус ветеранів військової служби і ветеранів органів внутрішніх справ, основні засади державної політики щодо соціального захисту звільнених з військової служби і служби в ор­ганах внутрішніх справ громадян та членів їх сімей визначені За­коном України «Про статус ветеранів військової служби і ветеранів органів внутрішніх справ та їх соціальний захист» від 24 березня 1998 року (із змінами).

Ветеранами військової служби і ветеранами органів внутрішніх справ згідно цього Закону визнаються громадяни України:

1)    які бездоганно прослужили на військовій службі і в органах внутрішніх справ 25 і більше років у календарному або ЗО та більше  років  у  пільговому обчисленні  (з  яких  не  менше  20 років становить вислуга у календарному обчисленні) і звільнені в запас або у відставку відповідно до законодавства України або колишнього Союзу РСР чи держав СНД;

2)    інваліди І та ГІ групи, інвалідність яких настала внаслідок по­ранення, контузії, каліцтва або захворювання, пов'язаних з ви­конанням   обов'язків   військової   служби   чи   при   виконанні службових обов'язків по охороні громадського порядку та бо­ротьбі із злочинністю;

3)    інваліди І та II групи, інвалідність яких настала внаслідок за­хворювання,   одержаного   в   період   проходження   військової

298

служби і служби в органах внутрішніх справ, і які мають вис­лугу військової служби і служби в органах внутрішніх справ 20 років і більше;

4)   військові пенсіонери, нагороджені медаллю «Ветеран Збройних Сил СРСР» за законодавством колишнього Союзу РСР. Ветерани   військової   служби   і   ветерани   органів   внутрішніх справ за наявності у них підстав, визначених законодавством Ук­раїни, визнаються також ветеранами війни та ветеранами праці.

Держава гарантує кожному ветерану військової служби і вете­рану органів внутрішніх справ рівні з іншими громадянами мож­ливості в економічній, соціальній, політичній сферах щодо задово­лення різноманітних життєвих потреб, а також подає різні види допомоги шляхом:

-     реалізації   права   на   працю   відповідно   до   рівня   професійної підготовки та цільових програм соціальної адаптації;

-     створення умов для підтримки та поліпшення здоров'я з метою забезпечення активного довголіття;

-     надання пільг, переваг та соціальних гарантій у процесі трудо­вої діяльності та заслуженого відпочинку;

-     реалізації цільових програм поліпшення житлових умов;

-     організації соціально-побутового обслуговування;

-     пенсійного забезпечення згідно з законодавством. Ветеранам військової служби і ветеранам органів внутрішніх

справ надаються такі пільги:

1)   безоплатне користування закладами охорони здоров'я Міністер­ства оборони України, Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України,  інших центральних органів вико­навчої влади та військових формувань;

2)    першочергове   безоплатне    придбання    ліків    за   рецептами лікарів;

3)    першочергове    медичне    обстеження,     диспансеризація    та госпіталізація;

4)    першочергове безоплатне зубопротезування (за винятком проте­зування з дорогоцінних металів), безоплатне забезпечення про­тезами та протезно-ортопедичними виробами;

5)    переважне право на  забезпечення  санаторно-курортним ліку­ванням у  санаторіях  Міністерства  оборони  України,  Служби безпеки   України,   Міністерства   внутрішніх   справ   України, інших   центральних  органів  виконавчої  влади  та  військових формувань з оплатою 25 відсотків вартості путівок ветеранами військової служби і ветеранами органів внутрішніх справ і 50 відсотків - членами їх сімей;

6)    50-відсоткова знижка плати за користування житлом (квартир­ної плати) та  плати за комунальні послуги  (водопостачання, газ, електрична, теплова енергія та інші послуги) користуван­ня квартирним телефоном ветеранами військової служби і вете­ранами органів внутрішніх справ і членами їх сімей, які про­живають разом з ними, в жилих будинках усіх форм власності в межах норм, передбачених законодавством, або 50-відсоткова

299

знижка вартості палива, в тому числі рідкого, в межах норм, встановлених для продажу населенню для осіб, які проживають у будинках, що не мають центрального опалення; 7)   першочергове,  але не пізніше одного року після звільнення з військової служби або зі служби в органах внутрішніх справ та прибуття до місця проживання, обраного з урахуванням існую­чого порядку прописки, забезпечення житлом осіб, які потре­бують   поліпшення   житлових   умов,   або   одноразове   надання безвідсоткового кредиту на індивідуальне житлове (кооператив­не) будівництво чи придбання житла з урахуванням встановле­ної законодавством норми жилої площі на сім'ю і погашенням його в повному розмірі за рахунок Міністерства оборони Ук­раїни,   Прикордонних   військ   України,   Служби   безпеки   Ук­раїни,   Міністерства   внутрішніх   справ   України,   Управління державної охорони України, інших центральних органів вико­навчої влади, утворених відповідно до законів України військо­вих формувань,  а також забезпечення земельними ділянками під забудову і право на їх безоплатне отримання у власність у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Позачергово забезпечуються житлом ветерани військової служ­би   і   ветерани   органів   внутрішніх   справ,   які   при   звільненні   з військової   служби    здали   державним   органам   займане   ними у військових містечках жиле приміщення та не були забезпечені іншим жилим приміщенням, які досягли на 1 січня 2001 року 60 і більше років, а також сім'ї таких померлих ветеранів військової служби і ветеранів органів внутрішніх справ.

8)   право на безоплатне отримання у власність займаного ними та членами їх сімей житла незалежно від розміру його загальної площі в будинках державного житлового фонду;

9)    безоплатний проїзд і перевезення багажу ними та членами їх сімей при переїзді до вибраного місця постійного проживання після звільнення  з  військової служби  в  порядку,  що  визна­чається Кабінетом Міністрів України та міжнародними догово­рами України;

10) безоплатний проїзд (туди і назад) у межах України один раз на рік залізничним транспортом у купейному вагоні швидкого чи пасажирського потягу або водним чи автомобільним транспор­том міжміського сполучення для лікування та відпочинку у са­наторіях та будинках відпочинку;

11) безоплатний   проїзд   усіма   видами   міського   пасажирського транспорту (за винятком таксі), автомобільним транспортом за­гального   користування   в    сільській    місцевості,    а   також залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських маршрутів у межах України;

12) право на першочергове придбання квитків на всі види транс­порту;

13) використання чергової відпустки за місцем роботи у зручний для них час, а також отримання додаткової відпустки без збереження заробітної плати терміном до 14 календарних днів на рік;

300

14) право на щорічну відпустку повної тривалості до настання ше­стимісячного терміну безперервної роботи у перший рік роботи на даному підприємстві, в установі чи організації;

15) право переважного залишення на роботі, на яку вони були за­раховані    вперше   після   звільнення   з    військової   служби, при скороченні чисельності або штату працівників;

16) переважне право на вступ до гаражних, садово-городніх, жит­лових та інших кооперативів.

Поряд із зазначеними пільгами ветерани військової служби і ветерани органів внутрішніх справ та члени їх сімей користуються і іншими, встановленими для них нормативно-правовими актами.

Ветерани військової служби і ветерани органів внутрішніх справ та члени їх сімей позбавляються права на пільги на період відбування ветераном військової служби призначеного судом пока­рання у вигляді позбавлення волі.

У разі смерті ветерана військової служби і ветерана органів внутрішніх справ його сім'ї або особі, яка здійснює поховання, по­дається допомога у проведенні похорону і в день їх звернення вип­лачується грошова допомога на поховання в розмірі тримісячної пенсії померлого (загиблого), але не менше п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати. Зазначена допомога здійснюється військовими комісаріатами та іншими відповідними органами за місцем проживання ветерана військової служби і ветерана органів внутрішніх справ за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України на соціальний захист населення, що виділяються в розпорядження відповідних центральних органів виконавчої вла­ди та військових формувань.

4. Соціальна захищеність інвалідів в Україні

Правовий статус та соціальний захист інвалідів в Україні виз­начені спеціальним Законом України «Про основи соціальної захи­щеності інвалідів в Україні» від 21 березня 1991 року (із змінами) та іншим законодавством з цих питань. Відповідно до цього Зако­ну інвалідом визнається особа зі стійким розладом функцій ор­ганізму, зумовленим захворюванням, наслідком травм або з урод­женими дефектами, що призводить до обмеження життєдіяльності, до необхідності в соціальній допомозі і захисті. Інвалідність як міра втрати здоров'я визначається шляхом експертного обстежен­ня в органах медико-соціальної експертизи Міністерства охорони здоров'я України. Цей Закон гарантує інвалідам рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення не­обхідних умов, які дають можливість їм вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами. Інваліди в Україні володіють усією повнотою соціально-економічних, політичних, особистих прав і свобод, закріплених Конституцією України га іншими законодавчими актами. Дискримінація інвалідів забороняється і переслідується за законом.

Діяльність  держави   щодо   інвалідів  виявляється  у   створеній

301

правових, економічних, політичних, соціально-побутових і соціально-психологічних умов для задоволення їх потреб у віднов­ленні здоров'я, матеріальному забезпеченні, посильній трудовій та громадській діяльності. Соціальний захист інвалідів з боку держа­ви полягає у наданні грошової допомоги, засобів пересування, про­тезування, орієнтації і сприйняття інформації, пристосованого житла, у встановленні опіки або стороннього догляду, а також при­стосуванні забудови населених пунктів, громадського транспорту, засобів комунікацій і зв'язку до особливостей інвалідів. Порядок та умови визначення потреб у зв'язку з інвалідністю встановлю­ються на підставі висновку мєдико-соціальної експертизи та з вра­хуванням здібностей до професійної і побутової діяльності інваліда. Види і обсяги необхідного соціального захисту інваліда надаються у вигляді індивідуальної програми медичної, соціально-трудової реабілітації і адаптації. Така програма є обов'язковою для виконання державними органами, підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями. Фінансування роботи по соціальній за­хищеності інвалідів здійснюється фондом України соціального за­хисту інвалідів.

З метою здійснення заходів по соціальному захисту, соціально-трудовій і медичній реабілітації інвалідів та залученню їх до суспільно корисної діяльності, занять фізичною культурою і спор­том створюються громадські організації інвалідів. Громадські ор­ганізації інвалідів також здійснюють виробничу, господарську, фінансову та іншу діяльність, не заборонену чинним законодавст­вом. Підприємства та організації громадських організацій інвалідів мають право на пільги зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) відповідно до законів України з питань оподаткування.

З метою реалізації творчих і виробничих здібностей інвалідів та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпе­чується право працювати на підприємствах (об'єднаннях), в уста­новах і організаціях із звичайними умовами праці, в цехах і на дільницях, де застосовується праця інвалідів, а також займатися індивідуальною та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом. Працевлаштування інвалідів здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями інвалідів. Для підприємств (об'єднань), установ і організацій неза­лежно від форми власності і господарювання встановлюється нор­матив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 15 до 25 чоловік - у кількості одного робочого місця, якщо інше не передбачено законом.

Значна увага з боку держави приділяється дітям-інвалідам. Держава гарантує таким інвалідам дошкільне виховання, здобуття освіти на рівні, що відповідає їх здібностям і можливостям. Дошкільне виховання, навчання інвалідів здійснюється в загаль­них або спеціальних дошкільних та навчальних закладах.

302

Професійна      підготовка      або      перепідготовка      інвалідів здійснюється з урахуванням медичних показань і протипоказань для   наступної   трудової  діяльності.   Вибір   форм   і   методів   про фесійної   підготовки   провадиться   згідно   з   висновками   медико-соціальної експертизи.

При навчанні, професійній підготовці або перепідготовці інвалідів поряд із загальними допускається застосування альтерна­тивних форм навчання. Обдаровані діти-інваліди мають право на безплатне навчання музики, образотворчого, художньо-прикладно­го мистецтва у загальних навчальних закладах або спеціальних по­зашкільних навчальних закладах.

За інших рівних умов переважне право на зарахування до ви­щих навчальних закладів I-IV рівнів акредитації та професійно-технічних навчальних закладів мають інваліди та діти з малозабез­печених сімей, у яких: обидва батьки є інвалідами; один з батьків - інвалід, а інший помер; одинока матір з числа інвалідів; батько - інвалід, який виховує дитину без матері.

Під час навчання зазначеним категоріям громадян стипендія та призначена пенсія (державна соціальна допомога інвалідам з ди­тинства і дітям-інвалідам) виплачуються в повному розмірі.

Після закінчення навчального закладу інвалідам надається право вибору місця роботи з наявних варіантів або надається за їх бажанням право вільного працевлаштування.

Органи державної влади, підприємства (об'єднання), установи і організації (незалежно від форм власності і господарювання) зо­бов'язані створювати умови для безперешкодного доступу інвалідів до жилих, громадських і виробничих будинків, споруд, громадсько­го транспорту, для вільного пересування в населених пунктах. Жилі приміщення, займані інвалідами або сім'ями, у складі яких вони є, під'їзди, сходові площадки будинків, в яких мешкають інваліди, ма­ють бути обладнані спеціальними засобами і пристосуваннями відповідно до індивідуальної програми реабілітації, а також теле­фонним зв'язком. Органи місцевого самоврядування забезпечують виділення земельних ділянок інвалідам із захворюваннями опорно-рухового апарату під будівництво гаражів для автомобілів з ручним керуванням поблизу місця їх проживання.

Діти-інваліди, що не мають батьків або батьки яких позбавлені батьківських прав і проживають у державних або в інших соціаль­них установах, після досягнення повноліття мають право на поза­чергове одержання житла і матеріальну допомогу на його благо­устрій, якщо за висновком медико-соціальної експертизи вони можуть здійснювати самообслуговування і вести самостійний спосіб життя.

З метою соціальної захищеності інвалідів законодавством для них можуть бути передбачені і інші пільги та гарантії, надання різноманітних видів соціального забезпечення та обслуговування.

303

«все книги     «к разделу      «содержание      Глав: 19      Главы: <   13.  14.  15.  16.  17.  18.  19.