9.3. Органи дізнання: система і компетенція

Перелік органів дізнання законодавчо закріплений у ст. 101 КПК України, згідно з якою до органів дізнання належать:

міліція;

податкова міліція у справах про ухиляння від сплати податків і

зборів (обов'язкових платежів), а також у справах про прихо­

вування валютної виручки;

органи безпеки у справах, віднесених законом до їх відання;

172

командири військових частин, з'єднань, начальники військових

установ у справах про всі злочини, вчинені підлеглими їм

військовослужбовцями і військовозобов'язаними при проход­

женні ними зборів, а також у справах про злочини, вчинені ро­

бітниками і службовцями Збройних Сил України у зв'язку з ви­

конанням службових обов'язків або в розташуванні частини,

з'єднання, установи;

митні органи у справах про контрабанду;

начальники виправно-трудових установ, слідчих ізоляторів, ліку­

вально-трудових і виховно-трудових профілакторіїв у справах

про злочини проти встановленого порядку несення служби,

вчинені працівниками цих установ, а також злочини, вчинені у

розташуванні зазначених установ;

органи державного пожежного нагляду у справах про пожежі

й порушення протипожежних правил;

органи прикордонної охорони у справах про порушення держав­

ного кордону;

•               капітани морських суден, що перебувають у далекому плаванні.

Згідно з вимогами ст. 103 КПК України на органи дізнання по­

кладено такі функції:

здійснення оперативно-розшукової діяльності з метою виявлен­

ня ознак злочину і осіб, що його вчинили;

здійснення у передбачених законом випадках процесуальної

діяльності з розслідування вчинених злочинів.

Отже, дізнання — це врегульована нормами кримінально-проце­суального права діяльність спеціально уповноважених державних органів, яка здійснюється оперативно-розшуковими і процесуальни­ми методами під наглядом прокурора з метою виявлення, запобіган­ня, припинення і розкриття злочинів.

Розглянемо процесуальну функцію органів дізнання, пов'язану з розслідуванням кримінальних справ. Дізнання як форма досудового розслідування передує досудовому слідству. Воно має певні відмінності від досудового слідства, які визначаються КПК України.

У кримінально-процесуальному законі наведено вичерпний пе­релік органів, наділених правом здійснювати дізнання, однак дізнан­ня для них не є основним видом діяльності. З необхідністю здійснен­ня розслідування злочинів вони стикаються лише в окремих випад­ках. У цьому разі дії цих органів регулюються нормами кримінально-процесуального закону, і вони є органами дізнання.

173

При здійсненні дізнання у кримінальних справах відповідні органи дізнання крім КПК України керуються також відомчими інструкці­ями, які визначають порядок здійснення дізнання органами дізнан­ня певного відомства. Так, Інструкція щодо організації діяльності штатних підрозділів дізнання в системі МВС України та взаємодії їх з іншими службами органів внутрішніх справ у розкритті та роз­слідуванні злочинів (затверджена наказом МВС України № 880 від 25.12.95) визначає порядок здійснення дізнання в органах внутріш­ніх справ України, Інструкція про проведення дізнання у Збройних Силах України (затверджена наказом Міністра оборони України № 235 від 28.08.95) визначає порядок здійснення дізнання у Зброй­них Силах України.

Майже всі перелічені органи дізнання мають доволі вузьку, чітко окреслену законом залежно від їх основних функцій компетенцію. "Найуніверсальнішими" серед них є міліція і капітани морських су­ден, що перебувають у далекому плаванні — їх компетенцію в законі не визначено.

Міліція має широкі повноваження з охорони громадського по­рядку, прав і свобод громадян. Одне з основних завдань міліції по­лягає в боротьбі зі злочинністю і найчастіше вона першою виявляє ознаки злочину, тому їй надано право порушувати кримінальні справи і здійснювати дізнання для розслідування будь-яких зло­чинів, які не належать до компетенції інших органів дізнання.

Капітани морських суден, що перебувають у далекому плаванні поза межами території України, є органами дізнання у справах про всі злочини, вчинені на судні членами екіпажу або пасажирами суд­на. При цьому вони керуються КПК України та Інструкцією про проведення дізнання на морських суднах, що перебувають у плаванні. Капітан має право затримати особу, яка підозрюється у вчиненні злочину, до передання її відповідним правоохоронним органам у першому порту України. За необхідності він може направити цю особу і матеріали дізнання в Україну на іншому судні, зареєстрова­ному в Україні. У разі вчинення діяння, передбаченого криміналь­ним законодавством України, під час перебування судна в порту України капітан судна зобов'язаний передати особу, яка підоз­рюється у вчиненні протиправного діяння, відповідним правоохо­ронним органам у порядку, встановленому кримінально-процесу­альним законодавством (ст. 67 Кодексу торговельного мореплав­ства України).

174

Кримінально-процесуальна діяльність органів дізнання передбачає:

прийняття, реєстрацію, розгляд, перевірку заяв та повідомлень

про злочини і пригоди, вжиття щодо них необхідних заходів і

прийняття рішень відповідно до вимог ст. 97 КПК України —

про порушення кримінальної справи, відмову в порушенні кри­

мінальної справи, передання матеріалів за належністю (підслід­

ністю);

провадження дізнання у кримінальних справах відповідно до

вимог, передбачених ст. 104, 108, 109 КПК України;

досудову підготовку матеріалів у протокольній формі відпові­

дно до вимог ст. 425, 426 КПК України;

виконання слідчих дій у порядку виконання окремих доручень

слідчого або іншого органу дізнання (ст. 114, 118 КПК Украї­

ни);

участь у здійсненні окремих слідчих дій слідчих (ч. 3 ст. 114

КПК України).

З перелічених видів процесуальної діяльності органу дізнання власне дізнанням вважається лише самостійна процесуальна діяль­ність органу дізнання в межах порушеної кримінальної справи, яка здійснюється за правилами, передбаченими вимогами чинного кри­мінально-процесуального законодавства (ст. 104, 108, 109 КПК Ук­раїни).