§ 1. Галузеве управління: його зміст

Галузеве управління насамперед належить до компетенції міністерств, а в областях, районах, містах — відповідних галузе­вих відділів і управлінь державних органів виконавчої влади.

Галузевому управлінню притаманні вертикальні (лінійні) правові відносини, інакше кажучи, відносини прямої підпоряд­кованості, які складаються між органами управління й керо­ваними ними об'єктами.

Об'єктами галузевого управління є певна сукупність суб'єк­тів господарської, соціально-культурної чи адміністративно-політичної діяльності, що виконують функції однорідного при­значення. Це визначення ґрунтується на понятті підприємства й установи як важливих об'єктів галузевого управління, ство­рених для виробництва продукції, виконання робіт і надання послуг з метою задоволення суспільних потреб. При цьому форма власності, на якій засновано підприємство (установу), має значення лише для виявлення ступеня та форми галузево­го (керуючого) впливу. Для віднесення підприємства (устано­ви) до відповідної галузі головним є однорідність (одно­типність) виробничої чи іншої діяльності.

Іншими об'єктами галузевого управління можуть бути різні структурні підрозділи даної галузі (господарські, культурні, медичні) в певних адміністративно-територіальних одиницях, підпорядковані відповідному міністерству.

Зміст галузевого управління полягає в організації ефектив­ного функціонування підпорядкованих систем. Він охоплює ком­плекс централізованих і оперативних форм діяльності міністерств та органів виконавчої влади спеціальної компе­тенції, їх технічної політики, фінансування, науково-технічного забезпечення, роботи з кадрами, здійснення контролю й обліку.

Галузеве управління формується відповідно до особливос­тей конкретних секторів економіки, сфер культурної та адміні-

стративно-політичної діяльності. Порядок його здійснення визначають у відповідних законах, які комплексно регулюють відносини галузевого характеру, положеннях про конкретні органи державного управління. Так, у соціально-культурній сфері законодавством України про освіту, про охорону здоро­в'я, про культуру визначено засади управління в цих галузях, спрямовані на задоволення соціальних і духовних потреб на­селення. Функції державного управління в різних галузях здійснюють міністерства та інші центральні органи виконав­чої влади відповідно до положень про них. В положеннях за­кріплено їх завдання й компетенцію, а також інші основні на­прями діяльності щодо керівництва певними галузями.

В областях і районах центральні органи виконавчої влади здійснюють свої повноваження через їх регіональні управлін­ня, відділи, установи тощо, а також через галузеві структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій. Така структура організації галузевого (лінійного) управління притаманна про­мисловості, сільському господарству та ін.

Територіальні органи міністерств і відомств України є важ­ливою складовою частиною єдиної системи центральної вико­навчої влади. їх утворюють, реорганізовують та ліквідовують керівники центральних органів виконавчої влади. Підпоряд­кованість територіальних органів безпосередньо центральним міністерствам і відомствам (централізація) — в низці випадків важлива умова їх успішної діяльності, хоча деякі питання (на­приклад, про призначення на посаду й звільнення з посади ке­рівників територіальних органів) розв'язують міністерства й відомства за погодженням з відповідними місцевими органа­ми виконавчої влади (сфера безпеки, правоохоронної діяль­ності, оборона). Потрібно враховувати, що деякі центральні органи виконавчої влади не мають підпорядкованих їм тери­торіальних органів (Державний комітет України з питань ре­гуляторної політики та підприємництва).

Безумовно, галузеве управління тісно пов'язано з міжгалу­зевим і регіональним управліннями, дозволяє поєднувати цен­тралізоване управління з самостійністю та ініціативою. В Кон­цепції адміністративної реформи в Україні звертається увага на те, що належна концентрація сил у керівництві розвитком суспільства можлива лише при застосуванні галузевого прин­ципу управління.

19*

292

ГЛАВА 22

ГАЛУЗЕВІ, МІЖГАЛУЗЕВІ ТА РЕГІОНАЛЬНІ ЗАСАДИ...  293