§ 1. Організаційно-правові засади управління культурою

Культура як самостійна галузь соціально-культурного бу­дівництва включає широке коло державних і громадських органів, підприємств, установ, організацій, закладів культури. До цієї галузі належать: театральне, музичне, хореографічне, образотворче, декоративно-прикладне, естрадне й циркове мистецтво; концертні організації, музеї, бібліотеки, будинки культури тощо; кінематографія; телебачення й радіомовлення; видавнича справа, поліграфія та торгівля книгами.

Управління культурою полягає в: організації створення, розповсюдження та популяризації творів літератури й мистец­тва; забезпеченні поширення інформації і пропаганди досяг­нень культури; збереженні та використанні культурних цінно­стей; охороні творів мистецтва й пам'ятників культури, підви­щенні культурного рівня населення України; керівництві підприємствами, організаціями, установами й закладами куль­тури.

З метою реалізації в повному обсязі Комплексної програми основних напрямів розвитку культури в Україні до 2005 року й вимог Конституції України щодо консолідації та розвитку української нації, розвитку її історичної свідомості, традицій, культури, мови, гарантій свободи, художньої творчості, а та­кож вимог щодо охорони історично-культурної спадщини роз­роблено концептуальні напрямки діяльності органів виконав­чої влади щодо розвитку культури в галузі театрального й му­зичного мистецтва, кінематографії та відеокультури, образотворчого мистецтва й архітектури, охорони та викорис­тання пам'яток історії і культури1.

1 Див.: Про концептуальні напрями діяльності органів виконавчої влади щодо розвитку культури: Схвалено постановою Кабінету Міністрів України від 28 червня 1997 р. // Урядовий кур'єр. — 1997. — 31 липня.

437

УПРАВЛІННЯ КУЛЬТУРОЮ

Діяльність у сфері культури здійснюють на професійній чи аматорській основі в порядку, визначеному Основами законо­давства України про культуру від 14 лютого 1992 р.\ законо­давством України про підприємницьку діяльність, неко-мерційні організації та об'єднання, а також законодавством, що регулює конкретні види діяльності в сфері культури.

Основи законодавства України про культуру визначають пра­вові, економічні, соціальні, організаційні засади розвитку куль­тури в України, регулюють суспільні відносини в сфері створен­ня, поширення, збереження й використання культурних ціннос­тей і спрямовані на: реалізацію суверенних прав України в сфері культури; відродження й розвиток культури української нації та культур національних меншин, які проживають на території Ук­раїни; забезпечення свободи творчості, вільного розвитку куль­турно-мистецьких процесів, професійної та самодіяльної худож­ньої творчості; реалізацію прав громадян на доступ до культур­них цінностей; соціальний захист працівників культури; створення матеріальних і фінансових умов розвитку культури.

Пріоритетні напрями розвитку культури визначають цільові загальнодержавні програми, які затверджує Верховна Рада України (ст. 85 Конституції України). Держава створює умо­ви для розвитку культури української нації та культур націо­нальних меншин; збереження, відтворення й охорони культур­но-історичного середовища; естетичного виховання дітей і юнацтва; проведення фундаментальних досліджень у галузі теорії та історії культури України; розширення культурної інфраструктури села; матеріального й фінансового забезпечен­ня закладів, підприємств, установ, організацій культури.