§ 3. Правове регулювання діяльності закладів і установ культури

Закон України «Про бібліотеки і бібліотечну справу» від 27 січня 1995 р.4 в редакції від 16 березня 2000 р. визначає за­гальні засади бібліотечної справи й бібліотечну систему Ук­раїни, встановлює вимоги до формування та збереження бібліо­течних фондів, бібліотечного обслуговування з метою задово­лення інформаційних, наукових і культурних потреб суспільства, збагачення духовного потенціалу народу.

Центральним органом виконавчої влади, що здійснює за­гальне методичне керівництво й координацію роботи бібліо­теками, є Мінкультури України, яке: реалізує єдину державну політику щодо бібліотечної справи в Україні, формує вимоги

1              Див.: ЗПУ України. - 1992. - № 9. - Ст. 220.

2              Див.: Урядовий кур'єр. — 1997. — 3 листопада.

3              Див.: Відомості Верховної Ради України. — 1999. — № 48. — Ст. 405.

4              Див.: Відомості Верховної Ради України. — 2000. — № 23. — Ст. 177.

щодо державного статистичного обліку бібліотек, заснованих на території України; визначає державні потреби щодо бібліо­течного обслуговування та нормативи, що гарантують його належний рівень; створює спеціалізовані організаційні струк­тури для матеріально-технічного й науково-методичного забез­печення бібліотечної діяльності; здійснює координацію робіт по об'єднанню бібліотек у єдину інформаційну систему тощо.

Мінкультури України та інші органи виконавчої влади, що мають бібліотеки, реалізують державну політику в галузі бібліотечної справи, визначають систему управління мережею підпорядкованих їм бібліотек, забезпечують координацію їх діяльності з бібліотечною системою Мінкультури України.

Окремі повноваження щодо розвитку бібліотечної справи органи виконавчої влади в межах своєї компетенції можуть делегувати громадським організаціям культурологічної спря­мованості. Вони також здійснюють контроль за реалізацією цих повноважень.

Фінансування державних бібліотек здійснюється за раху­нок коштів державного бюджету.

Суспільні відносини в галузі музейної справи врегульова­но Основами законодавства України про культуру та Законом України «Про музеї та музейну справу» від 29 червня 1995 р.1, яким установлено правові, економічні, соціальні засади нау­кового комплектування, вивчення, збереження та використан­ня пам'яток природи, матеріальної і духовної культури, діяль­ності музейних закладів.

Центральним органом виконавчої влади у сфері музейної справи є Мінкультури України, яке: здійснює організаційно-методичне керівництво в цій сфері; реалізує національну му­зейну політику в Україні; формує вимоги щодо державного статистичного обліку музеїв, створених на території України; визначає державні потреби щодо музейного обслуговування та нормативи, що гарантують його належний рівень; створює спеціалізовані організаційні структури для науково-методич­ного й матеріально-технічного забезпечення музеїв; здійснює координацію робіт по об'єднанню музеїв у єдину інформацій­ну систему; організовує навчання та фахову перепідготовку

1 Див.: Відомості Верховної Ради України. — 1995. — № 25. — Ст. 191.

448

ГЛАВА 37

УПРАВЛІННЯ КУЛЬТУРОЮ

449

музейних працівників; контролює діяльність державних музеїв, облік і збереження Музейного фонду України; організовує на­укові дослідження в галузі музеєзнавства.

Інші центральні та місцеві органи державної виконавчої влади й органи місцевого самоврядування здійснюють керів­ництво підвідомчими їм музеями.

З метою оптимізації функціонування мережі клубних за­кладів і забезпечення конституційних прав громадян на задо­волення їх культурних потреб постановою Кабінету Міністрів України «Про нормативне забезпечення населення клубними закладами» від 12 листопада 1998 р.1 затверджено нормативи забезпечення населення клубними закладами. Ці нормативи запроваджено як орієнтовний напрям організації системи куль­турного обслуговування населення міст, селищ і сіл, що не об­межує ініціативу місцевих державних адміністрацій і органів місцевого самоврядування щодо розвитку й функціонування клубних закладів.

В Україні діє система архівних установ, яка здійснює свої функції відповідно до Закону України «Про національний ар­хівний фонд та архівні установи» від 24 грудня 1993 р.2 в ре­дакції від 13 грудня 2001 р. До неї входять: Державний комітет архівів України3; центральні та галузеві державні архіви; дер­жавні архівні установи АРК; місцеві державні архівні устано­ви; архівні підрозділи державних наукових установ, музеїв і бібліотек; архівні підрозділи органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних і комунальних підприємств, установ та організацій; архівні підрозділи об'єд­нань громадян, релігійних організацій, а також підприємств, установ і організацій, заснованих на приватній формі власності; архівні установи, засновані фізичними особами; науково-дослідні установи, а також підприємства й організації у сфері архівної справи.

Центральним органом виконавчої влади, що здійснює управління архівною справою та несе відповідальність за її стан

1              Див.: Офіційний вісник України. - 1998. - № 45. - Ст. 1671.

2              Див.: Відомості Верховної Ради України. -1994. - № 15. - Ст. 86; 2002. -

№11.-Ст.81.

3              Державний комітет архівів України створений на базі Головного архівно­

го управління України (див.: Указ Президента України від 15 грудня 1999 p.).

і подальший розвиток, є Державний комітет архівів України, який здійснює контроль і нормативно-методичне забезпечен­ня ведення діловодства й архівної справи.

З метою державної підтримки закладів культури, що відігра­ють визначну роль у духовному житті людини, створення на­лежних умов для їх подальшого розвитку та примноження культурної спадщини народу України Указом Президента Ук­раїни «Про національні заклади культури» від 11 жовтня 1994 р.1 встановлено, що статус національних надається закла­дам культури, майно яких перебуває в загальнодержавній влас­ності. Функції управління майном таких закладів культури здійснює Мінкультури України, яке затверджує положення про конкретний заклад культури, укладає й розриває контракти з керівниками цих закладів. Майно таких закладів не підлягає приватизації. Фінансування здійснюють за рахунок Держав­ного бюджету України. Контроль за рівнем культурної діяль­ності національних закладів культури, використанням ними бюджетних коштів здійснюють наглядові ради при Мін­культури України, які він утворює за основними напрямами діяльності цих закладів.

Положення про національний заклад (установу) України затверджено Указом Президента України від 16 червня 1995 р.2.

Особливе місце в сфері культури й мистецтва посідають об'єднання громадян. В Україні створено й діють творчі спілки письменників, композиторів, художників, театральних діячів, кінематографістів, фотохудожників, журналістів, архітекторів, майстрів народного мистецтва, дизайнерів тощо. Правові й організаційні засади діяльності творчих спілок у галузі куль­тури та мистецтва визначено Законом України «Про профе­сійних творчих працівників та творчі спілки» від 17 жовтня 1997 р.3.

Творчу спілку створює група професійних творчих праців­ників відповідного фахового напряму в галузі культури та ми­стецтва (всеукраїнська — у складі не менш як 100 осіб, регіо­нальна (місцева) — не менш як 20 осіб), що мають у своєму

1              Див.: Укази Президента України. — К.: Право, 1997. — Т. 1. — С 487.

2              Див.: Урядовий кур'єр. — 1995. — 24 червня; Офіційний вісник Украї­

ни. - 1999. - № 5. - Ст. 156.

3              Див.: Відомості Верховної Ради України. — 1997. — № 52. — Ст. 312.

29 — 5-1757

450

ГЛАВА37

УПРАВЛІННЯ КУЛЬТУРОЮ

451

доробку завершені й оприлюднені твори культури та мистецт­ва чи їх інтерпретації.

Членами творчої спілки можуть бути професійні творчі пра­цівники — громадяни України, іноземці, особи без громадян­ства, які досягли вісімнадцяти років. Рішення про утворення творчої спілки приймається загальними зборами (з'їздом, кон­ференцією). Питання про надання спілці професійних твор­чих працівників статусу творчої спілки як суб'єкта діяльності вирішують під час реєстрації спілки в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Державній реєстрації підляга­ють усі творчі спілки. Державну реєстрацію всеукраїнських творчих спілок здійснює Міністерство юстиції України, а їх територіальних осередків і регіональних (місцевих) творчих спілок — відповідні місцеві органи виконавчої влади. Органа­ми управління творчих спілок є загальні збори (з'їзд, конфе­ренція), правління, президія, рада тощо та голова правління.

Указом Президента України «Про Академію мистецтв Ук­раїни» від 14 грудня 1996 р.1 створено Академію мистецтв Ук­раїни — вищу творчо-наукову установу в галузі мистецтва, яка є самоврядною організацією, що діє на основі Статуту. Основ­ними завданнями Академії мистецтв України є: сприяння по­дальшому розвиткові художньої творчості в Україні, створен­ню і поширенню художніх цінностей; пошук ефективних шляхів відродження та збагачення української культури, розвиток на­ціональних мистецьких традицій, визначних художніх шкіл і осе­редків; проведення фундаментальних науково-теоретичних дос­ліджень з проблем художньої творчості, історії та теорії україн­ського мистецтва, художньої критики, мистецької освіти й естетичного виховання молоді; вивчення та наукове узагальнен­ня світових тенденцій і досягнень у розвитку мистецтва, ство­рення умов для ефективного використання цих досягнень тощо.