§ 1. Поняття та види надзвичайних ситуацій. Правові основи забезпечення безпеки в надзвичайних ситуаціях

Територія України, її населення, як і території та населен­ня інших країн світу, на жаль, не убезпечені від ризику надзви­чайних ситуацій природного й техногенного характеру, які можуть зумовити людські втрати й заподіяти значної матері­альної шкоди.

У законодавстві України надзвичайною ситуацією (НС) вважають порушення нормальних умов життя й діяльності людей на об'єкті або території, спричинене аварією, катастро­фою, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, ве­ликою пожежею, застосуванням засобів ураження, що призве­ли або можуть призвести до людських і матеріальних втрат1.

Відповідно до причин походження подій, що можуть зумо­вити виникнення надзвичайної ситуації на території України, розрізняють надзвичайні ситуації:

техногенного характеру — транспортні аварії (катастрофи), пожежі, неспровоковані вибухи чи їх загроза, аварії з викидом (загрозою викиду) небезпечних хімічних, радіоактивних, біо­логічних речовин, раптове руйнування споруд і будівель, аварії на інженерних мережах і спорудах життєзабезпечення, гідро­динамічні аварії на греблях, дамбах тощо;

природного характеру — небезпечні геологічні, метеоро­логічні, гідрологічні, морські та прісноводні явища, деградація грунтів чи надр, природні пожежі, зміна стану повітряного ба-

1 Див.: Положення про організацію оповіщення і зв'язку у надзвичайних ситуаціях: Затверджено постановою КМУ від 15 лютого 1999 р. № 192 // Офіційний вісник України. — 1999. — № 7. — Ст. 242.

сейну, інфекційна захворюваність людей, сільськогосподарсь­ких тварин, масове ураження сільськогосподарських рослин хворобами чи шкідниками, зміна стану водних ресурсів і біо­сфери тощо;

соціально-політичного характеру — пов'язані з протиправ­ними діями терористичного й антиконституційного спрямуван­ня: здійснення або реальна загроза терористичного акту (зброй­ний напад, захоплення й утримання важливих об'єктів, ядер­них установок і матеріалів, систем зв'язку й телекомунікацій, напад чи замах на екіпаж повітряного або морського судна), викрадення (спроба викрадення) чи знищення суден, захоп­лення заручників, встановлення вибухових пристроїв у гро­мадських місцях, викрадення або захоплення зброї, виявлен­ня застарілих боєприпасів тощо;

воєнного характеру — пов'язані з наслідками застосування зброї масового ураження, під час яких виникають вторинні фактори ураження населення внаслідок зруйнування атомних і гідроелектростанцій, складів і сховищ радіоактивних та ток­сичних речовин і відходів, нафтопродуктів, вибухівки, транс­портних та інженерних комунікацій тощо.

Відповідно до територіального поширення обсягів заподія­них або очікуваних економічних збитків, кількості людей, які загинули, за кваліфікаційними ознаками визначають чотири рівні надзвичайних ситуацій — загальнодержавний, регіональ­ний, місцевий та об'єктовий.

Правове регулювання забезпечення безпеки в надзвичай­них ситуаціях має комплексний характер і поєднує норми різних галузей права (конституційного, адміністративного, кримінального, господарчого, фінансового тощо). Але відно­сини, які виникають під час здійснення виконавчо-розпоряд­чої та іншої діяльності щодо забезпечення безпеки за надзви­чайних ситуацій здебільшого регулюються адміністративно-правовими нормами.

Правову основу забезпечення безпеки за надзвичайних си­туацій складають Конституція України, Закони України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруд­нення внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про правовий режим надзвичайного стану», «Про зону надзвичайної еколо­гічної ситуації» від 17 грудня 1993 р., «Про пожежну безпеку»

510

ГЛАВА 44

від 18 січня 2001 р., «Про об'єкти підвищеної небезпеки» від 28 жовтня 1996 р.\ Положення «Про Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи»2, Програма запобіган­ня та реагування на надзвичайні ситуації техногенного і при­родного характеру на 2000—2005 роки, затверджена Постано­вою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2000 р.3 тощо.