§ 2. Структура адміністративного процессу й характеристика провадження в окремих адміністративних справах

Однією з найважливіших особливостей адміністративного процесу є коло охоплюваних ним суспільних відносин. Ця об­ставина значною мірою передбачає структуру адміністратив­ного процесу.

В цілому адміністративний процес становить собою систе­му проваджень, що співвідносяться з ним як категорії загаль­ного та особливого.

Виділення окремих проваджень у межах адміністративно­го процесу обумовлено низкою чинників. Насамперед кожно­му провадженню притаманні свої мета й коло завдань, які роз­в'язують для досягнення цієї мети. Справді, мета проваджен­ня в справах про адміністративні правопорушення одна, а провадження за заявою громадянина — зовсім інша. Згідно з цим слід розрізняти й завдання названих проваджень.

Реальний розподіл адміністративного процесу на відповідні процесуальні провадження відбиває об'єктивну необхідність суспільного розділення праці та професіональної спеціалізації діяльності різних уповноважених суб'єктів. При цьому виді­лення конкретних проваджень у межах адміністративного про­цесу пов'язано й з необхідністю врегулювання певних, якісно однорідних суспільних відносин, що складаються в адмініст­ративно-процесуальній сфері та, отже, набувають характеру процесуальних правовідносин.

За функціональною ознакою в структурі адміністративно­го процесу можуть бути виділені: а) провадження, що носять установчий характер (провадження по утворенню державних органів, суб'єктів підприємницької діяльності); б) проваджен-

ня, що мають правотворчий характер (провадження по відпра­цюванню та прийняттю нормативних актів); в) правоохоронні провадження (провадження в справах про адміністративні пра­вопорушення, провадження по скаргах громадян); г) правона-діляючі провадження (провадження по реалізації контрольно-наглядових повноважень).

Виділяють звичайне та прискорене провадження. При цьо­му прискорене провадження (наприклад, провадження в справі про адміністративне правопорушення) характеризується спро­щеною процесуальною регламентацією, мінімальною кількістю процесуальних актів, певною «спресованістю» стадій.

У загальному вигляді під час класифікації за індивідуально-конкретними справами систему адміністративних проваджень, що складають структуру адміністративного процесу, може бути подано таким чином: і ) провадження по відпрацюванню та прий­няттю нормативних актів; 2) провадження по прийняттю інди­відуальних актів управління; 3) провадження по оскарженню рішень, дій або бездіяльності органів і посадових осіб, що пору­шують права громадян; 4) провадження по зверненнях грома­дян; 5) провадження по застосуванню адміністративно-попе­реджувальних заходів і заходів адміністративного припинення; 6) провадження в справах про адміністративні правопорушен­ня; 7) дисциплінарне провадження; 8) провадження по реалі­зації контрольно-наглядових повноважень; 9) реєстраційно-доз­вільне провадження; 10) провадження по приватизації держав­ного майна; 11) діловодство; 12) установче провадження.

На відміну від інших видів юридичного процесу (цивільно­го та кримінального), адміністративний процес не може бути зведений лише до правозастосовних функцій. Ця обставина обумовлює наявність у його структурі таких проваджень, як провадження по відпрацюванню та прийняттю нормативних актів і провадження по прийняттю індивідуальних актів уп­равління. По суті зазначені провадження регламентують поря­док підготовки й прийняття підзаконних нормативно-право­вих актів різного рівня. Впорядкування таких процедур, уве­дення їх у чіткі процесуальні межі слугують важливою гарантією доцільності та законності підзаконних актів, які ви­дають у сфері виконавчо-розпорядчої діяльності.

Іншою важливою гарантією законності прийнятих рішень є можливість оскарження рішень, дій або бездіяльності органів

14*

212

ГЛАВА 16

АДМІНІСТРАТИВНО-ПРОЦЕСУАЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ         213

і посадових осіб, що порушують права громадян. Тому в струк­туру адміністративного процесу входить провадження по ос­карженню таких рішень, дій або бездіяльності, які містять де­тальну регламентацію адміністративного й судового порядку розгляду та вирішення скарг громадян.

Такий вид адміністративного провадження, як реєстрацій­но-дозвільне провадження, спрямований на впорядкування відносин, пов'язаних із об'єктами, обіг яких має певні обме­ження й на використання яких потрібний спеціальний дозвіл, що видають компетентні органи. Зокрема, це стосується при­дбання, збереження та використання вогнепальної зброї, різно­манітних вибухових речовин. Разом з тим, таке провадження може бути прикладом реалізації контрольно-наглядових пов­новажень, одним із аспектів яких є, наприклад, реєстрація транспортних засобів у ДАІ, перевірка їх технічного стану.

Останнім часом на практиці широко реалізують такий вид адміністративного провадження, як установче провадження. Це провадження становить процесуальну регламентацію специфічної діяльності, пов'язаної з формуванням, ліквідацією, реорганізацією або перетворенням органів державного управ­ління та інших суб'єктів. Прикладом такого провадження може бути утворення різних суб'єктів підприємницької діяльності.

Кожне з наведених проваджень, залежно від характеру інди­відуально-конкретних справ, може бути більш деталізовано. Так, у реєстраційно-дозвільному провадженні виділяють про­вадження по реєстрації транспортного засобу в ДАІ, провад­ження по реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності, про­вадження по ліцензуванню та квотуванню, провадження по видачі громадянам дозволу на придбання гладкоствольної мис­ливської зброї тощо.

У свою чергу, провадження по прийняттю індивідуальних актів управління може включати такі конкретні види провад­жень, як провадження про заохочення громадян, провадження по комплектуванню особового складу (наприклад, по прийо­му до вузу) та ін.

Можливі й ситуації, коли окремі адміністративні провад­ження охоплюють своїм змістом частку інших проваджень. Так, хід установчого провадження по створенню нової державної організації містить як окремий етап її реєстрацію (внесення до державного реєстру).

Важливими органічними елементами, що властиві структурі кожного з адміністративних проваджень і відповідно адміні­стративному процесу в цілому, є процесуальні стадії, етапи, окремі процесуальні дії.

Процесуальна стадія — це відносно уособлена, відділена часом і логічно пов'язана сукупність процесуальних дій, спрямованих на досягнення певної мети та розв'язання відповідних завдань конк­ретного адміністративного провадження, що характеризується колом суб'єктів і закріплюється в процесуальних актах.

Виділяють такі стадії адміністративно-процесуальної діяль­ності.

Стадія аналізу ситуації, в ході якої збирають та фіксують інформацію про фактичний стан справ, реальні факти, оціню­ють перспективу подальшого руху справи, приймають рішення про необхідність такого руху. Фактично ця стадія становить собою порушення адміністративної справи.

Стадія прийняття рішення у справі, в ході якої дають юри­дичну оцінку зібраної інформації, повно та всебічно досліджу­ють матеріали справи з метою встановлення об'єктивної істи­ни, приймають конкретне рішення.

Стадія оскарження або опротестування рішення у справі, що носить факультативний характер.

Стадія виконання прийнятого рішення, в ході якої логічно за­вершується діяльність у адміністративній справі. Важливість цієї стадії обумовлено тим, що без неї все провадження у справі фак­тично втрачає сенс, набуваючи чисто формального характеру.

У свою чергу, в стадіях адміністративно-процесуальної діяльності є ще більш низькорівневі елементи — процесуальні етапи та процесуальні дії. Кожна стадія адміністративно-про­цесуальної діяльності складається з певних проміжних фраг­ментів. Так, у стадії порушення провадження в справі про адмі­ністративне правопорушення можна виділити етап припинен­ня правопорушення та застосування відповідних заходів, що забезпечують провадження в справі, наприклад, адміністратив­ного затримання.

Процесуальним етапам притаманна наявність своїх безпо­середніх цілей і завдань, а також кола суб'єктів їх здійснення (складання протоколу про правопорушення).

Адміністративно-процесуальні дії становлять основу кон­струкції всієї системи адміністративного процесу.

214

ГЛАВА 16

АДМІНІСТРАТИВНО-ПРОЦЕСУАЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ         215