§ 103. Визнання громадянина безвісно відсутнім і оголошення громадянина померлим

Регулювання цивільних відносин передбачає участь у них фізичної особи (громадянина). Однак досить часто мають місце ситуації, коли громадянин зникає і місце його перебування невідоме. Розшуки не дають позитивних наслідків. Між тим тривала відсутність громадянина на місці постійного проживання робить правовідносини за його участю невизначеними і вимагає вжиття відповідних заходів. У таких випадках постає необхідність визнати громадянина безвісно відсутнім, а потім оголосити його померлим.

Визнання громадянина безвісно відсутнім провадиться лише за таких умов:

на місці постійного проживання громадянин від­сутній протягом року;

про його місцезнаходження протягом цього само­го строку на місці постійного проживання нічого невідомо;

вжиті заходи для встановлення місця перебуван­ня громадянина не дали результатів.

Визнання громадянина безвісно відсутнім здійснюється в судовому порядку за місцем його постійного проживання і тягне за собою такі правові наслідки:

над його майном встановлюється опіка;

з майна, належного безвісно відсутньому, видаєть­ся утримання громадянам, яких безвісно відсут­ній зобов'язаний за законом утримувати. За ра­хунок цього ж майна задовольняються вимоги по сплаті боргів за різними зобов'язаннями без­вісно відсутнього;

неповнолітні та повнолітні непрацездатні діти, непрацездатні батьки, дружина, незалежно від віку і працездатності, якщо вона доглядає за дітьми безвісно відсутнього, що не досягли восьми ро­ків, вправі вимагати призначення їм пенсії у зв'яз­ку з визнанням годувальника безвісно відсутнім;

чоловік або дружина безвісно відсутнього набува­ють права розірвати шлюб у спрощеному поряд­ку через органи РАЦСу;

припиняються зобов'язання, тісно пов'язані з осо­бою безвісно відсутнього громадянина.

Оголошення людини померлою провадиться в судовому порядку за таких умов:

громадянин відсутній у місці постійного прожи­вання протягом трьох років;

якщо протягом того ж строку на місці постійно­го проживання громадянина немає відомостей про місце його перебування;

вжиті заходи для виявлення місцеперебування гро­мадянина і одержання відомостей про нього не дали позитивних результатів.

230

231

Коли громадянин пропав безвісно за обставин, що загрожували смертю або дають підставу припускати його загибель від певного нещасного випадку (аварія літака, обвал у горах та ін.), то трирічний строк скорочується до шести місяців. Громадянин, що пропав безвісно у зв'язку з воєнними діями, може бути оголошений судом таким, що помер, не раніше як після закінчення двох років з дня припинення воєнних дій. Днем смерті громадянина, оголо­шеного померлим, вважається день набрання законної си­ли рішенням суду або день його гаданої загибелі.

Правові наслідки оголошення особи такою, що помер­ла, прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті (відкриття спадщини, припинення шлюбу та ін.). Спадкоємці особи, яка оголошена такою, що померла, не мають права відчужувати (продавати, дарувати, міняти) протягом п'яти років нерухоме майно, що перейшло до них у зв'язку з відкриттям спадщини. Якщо особа, яка була визнана такою, що померла, з'явилася, то вона може зажадати від будь-кого повернення майна, що збереглося та безоплатно перейшло до нього.