§ 170. Загальна характеристика Кримінального кодексу України

Кримінальний кодекс України, прийнятий Верховною Радою України 5 квітня 2001 p., має своїм завданням правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громад­ської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від злочинних посягань, забезпечення миру і безпеки люд­ства, а також запобігання злочинам.

Кодекс складається із Загальної та Особливої частин. До Загальної частини включено норми загального зна­чення, які визначають підстави кримінальної відповідаль­ності, умови та особливості її застосування, поняття зло­чину та обставин, що виключають злочинність діяння, встановлюють види покарань, особливості кримінальної від­повідальності та покарання неповнолітніх тощо. В Особ­ливій частині визначаються види злочинів і кримінальна відповідальність за конкретні злочини. Загальна та Особ­лива частини тісно пов'язані й взаємообумовлені.

Дія норм Кримінального кодексу обмежується певним простором, колом осіб і часом. Кримінальний кодекс по­ширює свою дію в межах державного кордону України. До осіб, що підлягають відповідальності за Кодексом, нале­жать усі, хто вчинив злочин на території України, крім дипломатичних представників інших держав та громадян, які за законами України і міжнародними договорами не підсудні у кримінальних справах судам України.

Громадяни України, які вчинили злочин за її межами, підлягають відповідальності за українським законодавст­вом, якщо вони притягнуті до кримінальної відповідаль­ності або віддані до суду на території України.

Громадяни України, що постійно проживають в Ук­раїні, які вчинили злочин за межами України, не можуть бути видані іноземній державі.

Норми Кримінального кодексу діють у часі за такими правилами. Злочинність і караність діяння визначаються законом про  кримінальну відповідальність,  який діяв на

час вчинення цього діяння. Закон, який скасовує злочин­ність діяння або пом'якшує кримінальну відповідальність, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, що вчинили відповідне діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання. Закон, який встановлює злочинність діяння або посилює кримінальну відповідальність, зворотної сили не має.

Ніхто не може бути притягнений до кримінальної відповідальності за той самий злочин більше одного разу.