§ 43. Основні конституційні обов'язки громадян

Основні права нерозривно пов'язані з обов'язками гро­мадян. Основні обов'язки — це визначені конституційним законодавством України міри необхідної поведінки гро­мадянина, забезпечувані заходами державного примусу. Для   того   щоб   людина   могла   успішно   реалізувати   свої

права, отримувати від суспільства певні матеріальні й духовні блага, вона повинна виконувати покладені на неї обов'язки.

Основними конституційними обов'язками громадян Ук­раїни є:

захист Вітчизни, її незалежності та територіаль­ної цілісності, шанування її державних симво­лів;

незаподіяння шкоди природі та культурній спад­щині, відшкодування завданих збитків;

сплачування податків і зборів;

4)         неухильне додержання Конституції та законів

України, непосягання на права та свободи, честь

і гідність інших людей.

Конституція України встановлює конституційні обо­в'язки як громадян України, так і кожного, хто постійно проживає або перебуває на території України. Вони за­кріплені у ст. 66—68 Конституції.

Ст. 65 встановлює обов'язок виключно громадян Ук­раїни захищати свою Вітчизну, її незалежність та терито­ріальну цілісність, шанувати її державні символи.

Громадяни проходять військову службу відповідно до Закону України "Про загальний військовий обов'язок і вій­ськову службу" від 25 березня 1992 p., а також Закону Ук­раїни "Про альтернативну (невійськову) службу" від 12 груд­ня 1991 p., норми якого поширюються на тих громадян, які в силу своїх релігійних переконань не можуть про­ходити військову службу. Загальний військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; при­писку до призовних дільниць; призов на військову службу; проходження служби; виконання військового обов'язку в запасі; дотримання правил військового обліку.

Приписка громадян до призовних дільниць проводить­ся з метою взяття на облік, визначення їх кількості, ступеня придатності до військової служби та ін. Вона проводиться районними (міськими) військкоматами за міс­цем проживання громадян, яким у рік приписки випов­нилося 17 років. Громадяни, приписані до призовних діль­ниць, вважаються призовниками.

На строкову військову службу в мирний час призи­ваються  придатні до неї за станом здоров'я і віком гро-

102

103

мадяни, яким до дня відправки у військові частини ви­повнилося 18 років; призов проводиться два рази на рік.

Армія та інші військові формування (наприклад, При­кордонні війська України) укомплектовуються шляхом при­зову громадян на військову службу, а також прийняттям їх на службу за контрактом. Надалі передбачається посту­повий перехід до організації Збройних Сил України лише на контрактній основі. Основними законодавчими актами, що регулюють організацію та проходження військової служби, є Закони України: "Про Збройні Сили України" від 6 грудня 1991 p., "Про оборону України" від 6 грудня 1991 p., "Про соціальний і правовий захист військово­службовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991  р.

У ст. 66 Конституції України йдеться про незаподіян-ня шкоди природі, культурній спадщині. Відомо, що на захист цих національних цінностей спрямоване чинне законо­давство України, у тому числі й кримінальне. Та обстави­на, що нині це питання дістало конституційне закріплення, засвідчує його важливість. Конституція також встановлює, що кожен, хто заподіяв шкоду природі, культурній спад­щині, повинен відшкодувати завдані збитки.

Природа та навколишнє середовище — сфера жит­тєдіяльності людини. Якщо її не зберігати або порушувати баланс, то постає питання про збереження людини як біологічного виду. Отже, виконання цього обов'язку кож­ним — питання виживання людства і кожної окремої людини. Існування будь-якої нації, будь-якого народу не­можливе без бережливого ставлення до її історії і куль­тури.

Одним із найважливіших обов'язків громадян перед державою є своєчасна сплата податків і зборів у порядку й розмірах, встановлених законом. Несплата податків знач­ною частиною населення, підприємств, фірм тощо може призвести до кризової ситуації в країні. Податки і збори дають змогу створити механізм перерозподілу прибутків людей — від більш забезпечених на користь менш за­безпечених.

Ст. 67 Конституції не тільки встановлює обов'язковість сплати податків, а й регулює їх здійснення, що також, безперечно, зумовлено надзвичайною важливістю такого джерела формування доходів держави. Йдеться про те, що кожен має сплачувати податки і збори в порядку і роз­мірах, встановлених законом. Усі громадяни повинні що­річно   подавати   до   податкових   адміністрацій   за   місцем

проживання декларації про свій майновий стан і доходи за минулий рік у порядку,  встановленому законом.

Ст. 68 встановлює обов'язок кожного неухильно додер­жуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. При цьому підкреслюється, що незнання законів не звільняє від юри­дичної відповідальності.

Ця норма має загальне значення. Вона поширюється на всі норми і положення Конституції. По суті, йдеться про формування у людей такої правосвідомості, завдяки якій кожне, навіть найнезначніше порушення чинних норм права розглядалося б як надзвичайна подія. Якщо в країні не будуть виконуватися закони і не здійснюватиметься режим законності, то всі проголошені права і свободи залишаться лише деклараціями.

104

105

Тема 11

ОСОБИСТІ (ГРОМАДЯНСЬКІ) ПРАВА

ТА СВОБОДИ ГРОМАДЯН