7.4. Особливості землеустрою в регіонах, які мають негативні явища при використанні земель

Досвід проведення землевпорядного проектування показав, що в регіонах з розвитком негативних явищ або процесів деградації земель (водна і вітрова ерозія ґрунтів, підтоплення, заболочування, висушення, засолення, опустинювання, забруднення відходами виробництва, хімічними і радіоактивними речовинами й ін.) найчастіше можуть виявитися неприйнятними землевпорядні рішення, одержувані з використанням традиційних методів проектування. В таких випадках в основі проектів територіального і внутрігосподарського землеустрою, планування використання земель повинна лежати агроекологічна оцінка території, придатність земель для ведення сільськогосподарського виробництва, лісового господарства, будівництва й інших цілей.

Землеустрій, який базується на екологічних вимогах, повинен забезпечувати компроміс між економікою й екологією, що дозволить на взаємно вигідних умовах розвивати виробництво.

В регіонах з негативними явищами при використанні земель повинні проводитися наступні роботи:

1)             проведення спеціальних обстежень земель з метою вивчення й

оцінки негативних процесів для складання тематичних карт (атласів);

оцінка   агроекологічних   властивостей   земель   і   екологічної

стабільності територій;

визначення   особливого   режиму   й   умов   землекористування

шляхом складання чергових карт земель, обмежених у використанні й

обтяжених правами інших осіб (сервітутів);

4)             розробка схем захисту земель від деградації, їх консервації та

відновлення;

5)             розробка   системи   заходів   щодо   збереження   і   поліпшення

природних  ландшафтів,  відновлення  і   підвищення  родючості  грунтів,

захисту земель від ерозії, зсувів, селів, підтоплення, вторинного засолення

і заболочування, опустинювання, забруднення  відходами виробництва,

хімічними і радіоактивними речовинами;

6)             організація    території    сільськогосподарських    підприємств,

селянських та фермерських господарств на еколого-ландшафтній основі з

впровадженням    ґрунтозахисних,   природоохоронних   і    меліоративних

комплексів.

При проведенні агроекологічної оцінки земель виділяються агроекологічно однорідні території, і на цій базі встановлюється придатність територій для сільськогосподарського виробництва, ведення лісового господарства, здійснення будівництва, використання їх для інших цілей.

102