8.3. Землевпорядне виробництво та його інформаційне забезпечення

Сьогодні, для створення оптимальних умов господарювання на землі необхідно виконати цілий ряд землевпорядних, земельно-кадастрових, вишукувальних і обстежувальних робіт. Серед них: визначення правового режиму використання земель, розподіл земель в процесі організації орендних відносин, облік кількості та якості земель, проектування заходів раціонального використання та охорони земель. В цьому зв'язку висуваються нові завдання перед землевпорядним виробництвом в системі землевпорядної діяльності.

Сучасне землевпорядне виробництво характеризують такі основні риси:

• необхідність комплексного підходу у виконанні робіт, починаючи від формування земельної ділянки як об'єкту земельної власності (включаючи всі види зйомочних робіт та обробку їх результатів, визначення юридичного статусу земельної ділянки, виготовлення необхідної документації тощо), виготовлення індексних кадастрових

112

карт, створення кадастрових планів, проведення грошової оцінки земельних ділянок і закінчуючи створенням та веденням інтегрованого банку інформації про земельні ділянки, наданням інформації зацікавленим користувачам;

виникнення   нових   видів   робіт,   пов'язаних   із   сучасним   станом

реформування  земельних  відносин  (роботи  з  експертної  грошової

оцінки земельних ділянок, роботи по розмежуванню земель державної і

комунальної власності, роботи  по виділенню земельних ділянок в

натурі (на місцевості) і виготовлення правовстановлюючих документів

для власників сертифікатів на право на земельну частку (пай) - як для

окремих ділянок, так і масивам тощо);

широке   застосування   у    землевпорядному    виробництві    новітніх

інформаційних  технологій,  в  першу  чергу,  технологій  геоінформа-

ційних систем (ГІС), сучасних технологій зйомочних робіт, включаючи

методи дистанційного зонування землі (аеро- і космічних зйомок).

Це пов'язано як з сучасним етапом реформування земельних відносин, відповідними змінами у розумінні поняття змісту та ролі землеустрою, так із продовженням швидкого розвитку інформаційних'' технологій. Тільки застосування сучасних інформаційних технологій, перехід на автоматизоване ведення земельного кадастру забезпечать можливість побудови ефективної національної системи упраЕління землекористуванням, створення автоматизованих систем підтримки управлінських рішень у цій галузі.

При цьому значно зростає роль і межі застосування геоінформаційних технологій - процес складання кадастрових карт землекористувань замінюється моделюванням графічних об'єктів в комп'ютері по існуючій інформаційній базі з подальшою можливістю створення твердих копій за допомогою плотерів та інших пристроїв.

Основні етапи організації землевпорядного виробництва у відпо­відності до нової редакції Земельного кодексу представлені на рис. 8.4.

Відповідні інформаційні засоби повинні підтримувати виробничі процеси, пов'язані із зонуванням території, формуванням об'єктів земельної власності, оцінкою земельних ділянок тощо. При чому ці окремі фрагменти виробничої діяльності повинні бути пов'язані в єдиний інформаційний комплекс з підтримкою набору необхідних інформаційних зв'язків.

Початок процесу розробки перших варіантів (прототипів) систем, як в нас раніше називали САПР, приходить на початок 90-х років. Це пов'язано з розвитком індустрії персональних комп'ютерів, ростом їх потужності і розвитком технологій геоінформаційних систем. На цей час припадає розробка перших інструментальних програмних комплексів для створення прикладних інформаційних систем - геокад, топокад для обробки геодезичних даних, отриманих в результаті наземної зйом<и та перших прототипів інформаційних систем в Київському відділенні, Вінницькому, Запорізькому та інших філіалах.

113

Однак за цей час у світі пройшов період зняття певних ілюзій щодо універсальних можливостей ГІС. Це пов'язано, в першу чергу, з тим, що жодна система не може бути побудована навіть на основі самих сучасних засобів розробки (інструментальних комплексів) і не може працювати без повної формалізації технології процесу, що автоматизується, наявності зібраної у структурованому вигляді інформації, опису алгоритмів її аналізу та обробки, стандартизації.

Відсутність єдиної політики запровадження інформаційних технологій в системі Інституту привело до розпорошення сил і коштів (тільки програмних продуктів в системі існує більше десятка), а частина техніки і програмних продуктів уже устаріла.

В проектах землеустрою недостатньо використовуються матеріали бонітування грунтів, економічної та грошової оцінки земель, потрібна методика створення і використання інформаційного забезпечення для САПР в землеустрої, недостатньо опрацьовані принципи і методи формування землевпорядної САПР, потребують вдосконалення методичні основи виділення первинних територіальних ділянок на ріллі, немає методики визначення структури угідь на основі придатності земель та їх внутрігосподарської оцінки із застосуванням елементів САПР і методичних положень визначення економічної та екологічної ефективності примі нення елементів САПР при організації землекористування. Органі­зація використання земель та їх охорона як основного багатства України повинна проводитись з врахуванням еколого-ландшафтних факторів, дат» оцінки і придатності землі. Вирішення цих питань в сучасних умовах можливе лише з використанням технологій систем автоматизо­ваного проектування (САПР), геоінформаційних систем (ГІС) і експертних систем. При цьому різко зростає значимість і об'єми вихідної інформації, що вимагає використовувати найновіші комп'ютерні технології.

В світі нових вимог актуальним є теоретичне і методичне забезпечення землевпорядного виробництва з застосуванням комп'ю­терних технологій на базі графічного землевпорядного проектування.

Для землевпорядних досліджень з використанням ГІС мають значення апаратно-програмні комплекси, які забезпечують збір, збереження, обробку, відображення і розповсюдження просторово-скоор'динованих даних і знань, пов'язаних з конкретною територією, для ефективного використання при вирішенні наукових і практичних завдань, аналізі, моделюванні, прогнозуванні та управлінні виробництвом та довкіллям. Технології САПР і ГІС дозволяють інтерпретувати просторово скоординовану інформацію, пов'язану з конкретною територією для цілей землевпорядного проектування.

У зв'язку із цим зросла потреба у вдосконаленні теорії і методів землеустрою з використанням нових інформаційних технологій.

114

Користувачі інформації про земельні ділянки (державні та недержавні)

Державний кадастровий облік/\ земельних ділянок         п   г

Л"

Оц»цд'{'.-Й реССр

Реестр документів

Реєстр прав

Реєстр об'єктів земельної власності

Реєстр суб'єктів земельної власності

Реєстр кадастрових зон (територіальних) Ведення державного реєстру земель

+      .   .   .      t

Формування кадастрової справи

т

Проведення державної землевпорядної експертизи Підготовка, оформлення правоустановлюючих документів

ЗЕМЛЕВПОРЯДНЕ

А

ВИРОБНИЦТВО

Формування земельних ділянок, як об'єктів власності

Організація використання та охорони землі