Стаття 6

 Держави-члени вживають заходів, необхідних для забезпечення того, щоб органам влади, які, ймовірно, будуть зацікавлені проектом у зв’язку з їх спеціальною відповідальністю у сфері навколишнього середовища, була надана можливість висловити свою думку щодо інформації, поданої розробником, і щодо заявки на отримання згоди на розробку. З цією метою держави-члени визначають органи для консультування, постійні чи для кожного окремого випадку. Інформація, зібрана згідно зі статтею 5, передається таким органам. Детальні умови щодо консультування визначаються державами-членами.

 Держави-члени забезпечують, щоб будь-яка заявка на отримання згоди на розробку чи яка-небудь інформація, зібрана згідно зі статтею 5, були доступні громадськості у розумний термін, аби дати зацікавленій громадськості можливість висловити свою думку до надання згоди на розробку.

 Детальні умови щодо такого інформування і консультування визначаються державами-членами, які, зокрема, можуть, залежно від конкретних характеристик проекту чи розміщення проекту:

– визначати зацікавлену громадськість;

– обумовлювати місця, де інформація може бути надана;

– обумовлювати способи інформування громадськості, наприклад розклеювання плакатів у межах певного радіусу, публікації у місцевих газетах, організація виставок із планами, кресленнями, таблицями, графіками, моделями;

– визначати спосіб консультування з громадськістю, наприклад письмові заявки, опитування громадськості;

– встановлювати відповідні часові рамки для різних стадій процедури, щоб забезпечити прийняття рішення у розумний термін.