Тема 8. ОСНОВНІ ПИТАННЯ МІЖНАРОДНОГО ЦИВІЛЬНОГО ТА АРБІТРАЖНОГО ПРОЦЕСУ

Контрольні запитання

Поняття міжнародного цивільного процесу. Визначення міжнародної підсудності спорів у нормативно-правових актах України та міжнародних договорах.

Право на судовий захист і цивільні процесуальні права іноземців в Україні.

Статус та дія іноземних публічних та приватноправових документів. Легалізація та апостиль.

Поняття правової допомоги. Інститут судових доручень. Поняття визнання та виконання іноземних судових рішень.

Поняття та види міжнародного комерційного арбітражу.

Міжнародний комерційний арбітраж в Україні. Міжнародно-правові джерела регулювання діяльності зовнішньоторговельних арбітражних установ. Статус і регламент міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій Палаті України.

Порядок розгляду господарських спорів між суб'єктами країн СНД. Визнання та виконання рішень інституцій, прийнятих за кордоном.

Практичні завдання

Українське виробниче підприємство звернулося в господарський суд із позовом до французького торгового товариства, що має філіал на території України, про стягнення завданих збитків. Незважаючи на неодноразові повідомлення, що відсилалися у порядку, передбаченому міжнародними угодами, відповідач в суд не з’явився, але надав письмове заперечення проти розгляду спору в державному суді, посилаючись на застереження  в контракті про арбітраж ad hoc.

Яке рішення щодо підсудності має прийняти господарський суд? Складіть проект ухвали суду. Які види міжнародного комерційного арбітражу вам відомі?

8.2.  Д і л о в а   г р а. 13 лютого 2001 року українське ТОВ „Надія” та чеське підприємство „Bila” уклали договір, згідно з яким ТОВ „Надія” продає, а „Bila” купує товар, у кількості, асортименті, за ціною та на умовах, передбачених в додатках договору. При інтерпретації умов поставки сторони мають керуватися правилами INCOTERMS 2000. Оплата товару здійснюється у доларах США шляхом банківського переказу на суму 100% вартості поставленого товару на рахунок продавця протягом 70 банківських днів з дати отримання відповідних документів. Договір також передбачав, що усі спори та непорозуміння, які можуть виникнути між сторонами, вирішуються Міжнародним комерційним арбітражним судом при Торгово-промисловій палаті України на підставі його Регламенту та матеріального права України.

Українське ТОВ „Надія” поставило в Чехію товар на суму 28 324 долари США, що підтверджується вантажними митними деклараціями. Відповідач переказав у рахунок оплати 200 доларів США, неоплаченою лишилась вартість товару на суму 28 124 долари США.

Українське ТОВ „Надія” звернулося до Міжнародного комерційного арбітражного суду при ТПП України із позовом про стягнення вартості поставленого товару та відшкодування витрат по сплаті арбітражного збору.  Постановою Голови суду справа була прийнята до провадження, копії позовних матеріалів направлені відповідачу, сторони у встановленому порядку погодили кандидатуру одноосібного арбітру.

У відзиві на позов відповідач повідомив, що вважає позовні вимоги ТОВ „Надія” безпідставними, посилаючись на те, що зустрічна заборгованість позивача перед підприємством „Вila” перевищує вказану в позовній заяві. Дана заборгованість позивача сформувалася внаслідок укладення угоди цесії від 1 жовтня 2001 року, на підставі якої концерн „Славута” здійснив відуступлення на користь чеського підприємства права вимоги заборгованості ТОВ „Надія” у розмірі 889452,37 доларів США. Таким чином, відповідач вважає, що заборгованість перед українським ТОВ погашено згідно із ст. 601 ЦК України. До відзиву додані документи на підтвердження відступлення права грошової вимоги.  На підставі вищенаведеного відповідач просив залишити заяву ТОВ „Надія” без розгляду.

Порядок ділової гри. Учбова група поділяється на представників Позивача – українське ТОВ „Надія”, представників Відповідача – чеське підприємство „Bila”, якими узгоджується кандидатура арбітру МКАС при ТПП України. Арбітр веде слухання у справі, представники Позивача висловлюють свої вимоги до Відповідача, представники Відповідача – заперечення на позов. Арбітр оцінює докази, обґрунтовує та ухвалює рішення.     

8.3. Остаточним рішенням Арбітражу Цюріхської Торгової Палати від 25 липня 2000 р. зобов'язано український завод Р. сплатити ТОВ "К.-Австрія" непогашені платежі в сумі 4 млн. 300 тис. австрійських шилінгів, пеню згідно з контрактом у сумі 210 тис. австрійських шилінгів, реєстраційний збір у сумі 3 тис. швейцарських франків та витрати на арбітражний суд у сумі 15 тис. швейцарських франків.

Із клопотанням про визнання та виконання даного рішення до апеляційного суду Київської області звернувся представник стягувача.  В судовому засіданні представник стягувача уточнив, що просить дати дозвіл на примусове виконання рішення суду ВАТ "Цукровий завод Р.", який є правонаступником орендного підприємства "Цукровий завод Р.", з яким стягувач уклав контракт і якому було поставлено устаткування. Але оскільки боржник не повідомив арбітражний суд про зміну своєї назви, то в рішенні не було зазначено організаційну форму - ВАТ, а лише назву - "Цукровий завод Р.".

Представник боржника в судовому засіданні пояснив, що ВАТ "Цукровий завод Р." є правонаступником орендного підприємства з такою ж назвою, і австрійська фірма дійсно поставила устаткування, за яке завод повністю не розрахувався. Однак він заперечував проти визнання й виконання на території України вказаного рішення суду, посилаючись на те, що визнання та виконання цього рішення суперечить публічному порядку України; крім того, боржнику належним чином не повідомили про час і місце розгляду справи.

Які нормативні акти визначають порядок виконання на території України іноземних арбітражних рішень? Яке рішення у справі має винести апеляційний суд?

  Нормативні акти України

Цивільно-процесуальний кодекс України від 18 березня 2004 року.

Господарсько-процесуальний кодекс України.

Закон України “Про міжнародний комерційний арбітраж” від 24.02.94 //Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 25 – Ст.198.

Закон України від 29 листопада 2001 року “Про визнання та виконання в Україні рішень іноземних судів” //Відомості Верховної Ради України.-2002.- №10.- Ст.76.

Закон України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 //Відомості Верховної Ради України. - 1999.- №24.- Ст.  207.

Указ Президента України “Про затвердження стратегії інтеграції України до Європейського Союзу” від 11.06.98.

ü  Міжнародні угоди

Угода про партнерство й співробітництво з Європейським Союзом від 10.11.1994 //Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 2003.- №  8.

Угода про порядок вирішення спорів, пов’язаних зі здійсненням господарської діяльності від 20.03.92 (СНД) //Відомості Верховної Ради України. - 1993.- №9.-  Ст. 66.

Гаазька конвенція з питань цивільного процесу 1954 р. //Журнал международного частного права. - 1993. - №2.

Конвенція про порядок вирішення інвестиційних спорів між державами та іноземними особами від 18.03.1995 //Международное публичное право.- Сб. док., Том 1, М.: БЕК, 1996 г.

Конвенція про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11. 1965 //Офіційний вісник України. - 2004.- №31.- Ст. 2124.

Конвенція про отримання за кордоном доказів у цивільних або комерційних справах від 18.03. 1970// Юридичний вісник України. - 2000.- №48.

Європейська конвенція про зовнішньоторговельний арбітраж 1961 р.* //Ведомости Верховного Совета СССР. - 1964.- №44.- Ст. 485

Конвенція про визнання та приведення до виконання іноземних арбітражних рішень (Нью-йорк,1958) // Ведомости Верховного Совета СССР.- 1960. -N 46.- Ст. 421.

Конвенція про позовну давність у міжнародній купівлі-продажу товарів (А/CO NF. 63/15) (Нью-Йорк, 1974 рік) //Налоговый, банковский, таможенный КОНСУЛЬТАНТ від 26.06 .2002 р.

       Судова практика

Роз'яснення Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики розгляду справ за участю іноземних підприємств і організацій" від 31.05.2002 //Вісник господарського судочинства. -  № 3. -  2002.

Постанова Пленуму Верховного Суду України „Про практику розгляду судами клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів та арбітражів і про скасування рішень, постановлених у порядку міжнародного комерційного арбітражу на території України" від  24.12.1999 р. //Вісник Верховного Суду України. - 2000. - №1.

  ¨ Література

Комаров В.В. Международный коммерческий арбитраж. – Харьков, 1995.

Фединяк Г.С. Фединяк Л.С. Міжнародне приватне право. Підручник. – 3-тє вид., (доп. і перероб.). – К.: Атіка, 2003. – С. 430-534.

Кибенко Е. Р. Международное частное право: Учебно-практическое пособие. – Х.: Эспада, 2003. – С. 129-150.

Лунц Л.А., Марышева Н.И. Международное частное право. Международный гражданский процесс. – М., 1976.

Международный коммерческий арбитраж / Под общ. ред. Й. Г. Побирченко. – К.: ТПП України, 1995. – С. 23.

Шак Х. Международное гражданское процессуальное право (пер. с нем.). – М.:Международные отношения, 2001. Стр. 145-150, 153-159.

Фединяк Л. Цивільна процесуальна дієздатність іноземців як умова реалізації права на звернення до суду в Україні // Вісник Львівського університету. Серія юридична. – Львів, 2001. – Вип. 36. – С. 339-342.

Бігун В. Цивільна процесуальна правоздатність та цивільна процесуальна дієздатність іноземних осіб //Право України. 1999. №10.

Якименко О. Особливості підготовки цивільних справ до судового розгляду з участю іноземних елементів //Право України. 1999. №7.

Павлуник І. Представництво консулами іноземців у цивільному процесі України //Право України. 2002. №10.

Фединяк Л. Визнання іноземних судових рішень на території України: окремі питання //Право України. 2000. №7.

Кузь О., Обідна І. Визнання і виконання рішень іноземних судів та арбітражів //Право України. 2001. №9.

Косак В. Проблеми взаємного визнання і виконання рішень юрисдикційних органів України і ФРН //Право України. 2000. №10.

Захарченко П. Розгляд міжнародним комерційним арбітражем при Торгово-промисловій палаті України зовнішньоекономічних спорів в сфері інтелектуальної власності //Право України. 2002. №8.