Тема 5. ПРАВО ВЛАСНОСТІ ТА ІНШІ РЕЧОВІ ПРАВА В МІЖНАРОДНОМУ ПРИВАТНОМУ ПРАВІ

Контрольні запитання

Форми колізійного регулювання права власності та інших речових прав у законодавстві України.

Питання, що регулюються законом місцезнаходження майна (locus rei sitae). Різниця між сферою дії зобов’язального статуту та locus rei sitae. Проблема регулювання рухомого майна (транспортних засобів, включаючи морські судна), майна, що знаходиться в дорозі та ін.

Матеріально-правове регулювання речових правовідносин з іноземним елементом у законодавстві України.

Правове регулювання іноземних інвестицій в Україні. Іноземні інвестиції в спеціальних економічних зонах. Правове регулювання закордонних інвестицій вітчизняних суб'єктів права.

Правовий статус власності України та українських суб’єктів права за кордоном. Засоби її захисту. Роль та функції українських консулів у сфері захисту власності України за кордоном.

Захист культурних цінностей у міжнародному приватному праві.

              Практичні завдання.

Німецька фірма „Involve AG” отримала у фінському банку кредит на придбання вантажного автомобілю. Згідно з умовами договору право власності на автомобіль зберігалося за банком до погашення кредиту. Автомобіль було зареєстровано у Фінляндії, але через деякий час його перевезено до м. Харкова для використання на будівництві готелю. Хоча автомобіль використовувався фірмою „Involve AG”, він знаходився на технічному обслуговуванні українського автосервісного підприємства. Після завершення будівельних робіт українське підприємство поставило вимогу про відшкодування фірмою „Involve AG” усіх витрат по технічному обслуговуванню вантажівки, включаючи вартість запасних частин.

            У зв’язку з відмовою німецької фірми відшкодувати понесені збитки українське автосервісне підприємство залишило вантажівку в себе для забезпечення фінансових вимог.

Фінський банк, посилаючись на право власності на автомобіль, звернувся до українського суду з вимогою повернути автомобіль.

            Як вирішити даний спір? Яка колізійна норма регулює речові права на рухоме майно? На підставі якої колізійної норми визначається правовий режим майна у випадку її пересування з однієї країни до іншої? Які правові наслідки має угода про заставу речі, укладена на території однієї країни, при її пересуванні за кордон?

5.2. У результаті розпаювання земель колективного сільськогосподарського підприємства громадянка Л. отримала у приватну власність земельну ділянку сільськогосподарського призначення, розташовану на території Дергачівського району Харківської області. Після її смерті вказана земельна ділянка перейшла у спадщину її онуки Ф., громадянки Італії. Після прийняття спадщини Ф. звернулася до відповідних державних органів на території України із заявою про видачу на її ім’я Державного акту про право приватної власності на землю, у чому їй було відмовлено.

            Якою правосуб’єктністю у сфері земельних правовідносин володіють іноземні громадяни? Чи можуть перебувати у власності іноземних громадян землі сільськогосподарського призначення, розташовані на території України? Який правовий режим у сфері земельних відносин надано іноземним громадянам в Україні?

5.3. Українське державне підприємство уклало з російським акціонерним товариством договір доручення, за яким російському товариству доручалося здійснити декілька платежів за вказівкою українського підприємства на користь третьої особи за рахунок рублевих коштів, що перераховувалися довірителем. Повірений здійснив декілька платежів, але у подальшому рух коштів на його рахунках був припинений податковими органами, а потім ці кошти були списані у безспірному порядку по сплаті податкових недоїмок. Українське підприємство звернулося до російського арбітражного суду з позовом до податкової інспекції про повернення сум, перерахованих російському акціонерному товариству, посилаючись на те, що ці кошти є державною власністю України і на них не може звертатися стягнення без згоди держави.

                        Чи може бути задоволений позов українського підприємства? Відповідь обґрунтуйте.

 Сімейна пара Кириленко з України у липні 1999 року відпочивала в м. Анапа (Краснодарський край РФ). Там подружжя познайомилось із  співвітчизником громадянином Петренко, який мав у селищі Вітязєво м. Анапи власний будинок і запропонував Кириленко його придбати. Петренко склав власноруч написаний договір, після чого подружжя Кириленко сплатило йому перший внесок у сумі 5 тис. доларів США. Решту суми (25 тис. доларів США) вони домовились заплатити 10.10. 1999 року в м. Києві.

Після повернення до України гр. Киреленко засумнівалися у дійсності правочину та звернулися до гр. Петренко із вимогою повернути гроші.

                        Оцініть перспективи позову сім’ї Кириленко до гр. Петренко про повернення грошової суми, заявленого в українському суді. Чи може гр. Петренко висунути зустрічні вимоги до подружжя  Кириленко?

Нормативні акти України

Конституція України 1996 р.

Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р. Книга третя. Право власності та інші речові права.

Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року. Розділ ІІІ. Майнові основи господарювання.

Закон України “Про власність” //Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991.- №20 – Ст.249.

Закон України “Про режим іноземного інвестування” від 19.03.96 //Відомості Верховної Ради України. - 1996. - №19 - Ст.80.

  Міжнародні договори.

Угода між Урядом України та Урядом Республіки Молдова про взаємне визнання прав та регулювання відносин власності від 11 серпня 1994 року ратифікована 12 липня 2001 року //Відомості Верховної Ради України. - 2001. - N 46. - Ст. 242.

Хартія економічних прав та обов’язків держав 1974р. //“Резолюции, принятые Генеральной Ассамблеей на двадцать девятой сессии.-Т.1 17 сентября- 18 декабря 1974 г.” ООН. Нью-Йорк, 1975. - С.64-71.

  Література.

Фединяк Г.С. Фединяк Л.С. Міжнародне приватне право. Підручник. – 3-тє вид., (доп. і перероб.). – К.: Атіка, 2003. – С. 159-176.

Кибенко Е. Р. Международное частное право: Учебно-практическое пособие. – Х.: Эспада, 2003. – С. 83-92.

Комаров В.В. Международный коммерческий арбитраж. – Харьков, 1995.

Попов А.А. Международное частное право: Учеб. пособие. – 2-е изд., доп. и перераб. – Х.: Каравелла, 2000. – С. 96-102.

Ануфриева Л.П. Международное частное право: В 3-х т. Т. 2. Особенная часть. – М.: Изд-во БЕК, 2002. – С. 115-147.

Богуславский М.М. Международное частное право. – М., 2000.

Лунц Л.А. Курс международного частного права: В 3-х т. – М.: Спарк, 2002, С.416-442.

Международное частное право: Учебник / Под ред. Г.К. Дмитриевой. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: ТК Велби, Изд-ва Проспект, 2003. – С. 273-297.

Космін Ю. Про форми права власності //Право України. - 2001.- №10.

Рубаник В. Право і форми власності через призму входження України до європейського співтовариства //Право України. - 2001. - №1.

Ківалова Т. Питання права власності в міжнародно-правових договорах //Право України. - 2000. - №10.