style='margin-left:0cm'>4. Типи іміджів

Іміджеологія як окремий напрямок не тільки займається побудовою іміджу практично, але і намагається виділити певні види іміджів.

Імідж є зверненим зовні “я” людини, так би мовити його привселюдне “я”. Люди мов би покриті певним комунікативним огородженням у вигляді привселюдного “я”, за яким іноді може ховатися інше “я”. Імідж може бути розділений на два типи: імідж ідеальний, який людина або організація прагнуть і імідж реальний, який є насправді. Звданням іміджмейкера стає суміщення цих двох позицій. При цьому і перший, і другий іміджі можуть бути неправильними, але людина практично не помічає цього, от чому настільки важливим є погляд із боку. Ідеальний імідж буде в сильному ступені відповідати тим цілям, що будуть поставлені.

Елері Семпсон розрізняє такі типи іміджів, як самоімідж, сприйманий імідж і необхідний імідж. Перший – пов’язан з нашим минулим досвідом і відповідними самооцінками. Другий – з оцінками інших. Третій – у її інтепретації більш пов’язан з очікуваними іміджами, в межах тієї або іншою професії. Вимоги деяких професій диктують іміджі людей, що у них зайняті. Наприклад, поліцейскому потрібна форма, що легко впізнається. Перші асоціації пов’язані саме із зовнішнім виглядом, оскільки слово імідж у першому значенні в англійській мові має такі ознаки, як зображення, відбиток у дзеркалі

Імідж може бути і позитивним, і негативним. Причому цілком реальна ситуація, коли думка про ту саму людину в однієї групи людей позитивна а в інший – прямо протилежна: Звідси випливає, що імідж характеризується не тільки знаком (“+” або “-“), але помітною суб’єктивністю. Також реальна ситуація, коли у однієї й тієї ж групи людей думка про ту самому людину може бути одночасно і позитивною, і негативною. Також імідж може бути фаховий за змістом – думка про людину як про професіонала, і особистим – думка про людину, яка не має прямого відношення до соціальної ролі людини.

Сучасна наука виділяє декілька можливих варіантів іміджу, дзеркальний, поточний, бажаний, корпоративний і множинний. Роздивимося їх докладніше

1 Дзеркальний. Це імідж, властивий нашому уявленню про себе. Ми так би мовити дивимось в дзеркало і розмірковуємо, які ж ми. Звичайно цей варіант іміджу більш позитивний, тому що психологічно ми завжди висуваємо на перше місце позитив. Тому його мінус – мінімальне урахування думки з боку. Цей імідж може визначати характеристики як окремих людей, так і організацій

2 Поточний. Цей варіант іміджу характерний для погляду з боку. Саме в цій області знаходить своє застосування ПР, оскільки недостатня інформованість, нерозуміння й упередження формують імідж міліціонера або ОВС не в меншій міріі, ніж реальні вчинки. Це не просто погляд публіки взагалі (хоча він може бути дуже істотним для ОВС або окремого робітника міліції), це можуть бути погляди громадян, журналістів і т.і. І найважливішим завданням тут стає не стільки сприятливий, скільки вірний, правильний тип іміджу

3. Бажаний. Цей тип іміджу відбиває те, чого ми прагнемо. Він особливо важливий для нових структур, що тільки створюються. Про них ще нікому нічого не відомо, тому саме цей бажаний імідж і може виступати у виді єдиного можливого. Кожний прихід нової особи в стару структуру теж відразу ув’язується з її новим бажаним іміджем.

4. Корпоративний. Це імідж організації в цілому, а не якихось окремих підрозділів або результатів їх роботи. Тут і репутація організації, і її успіхи, і ступінь стабільності.

5. Множинний. Це імідж, що утворюється при наявності ряду незалежних підрозділів в організації. При цьому для кожного підрозділу формується свій власний імідж замість єдиного для всієї структури. Гарний єдиний імідж прагнуть, наприклад, ОВС, які використовують власну символіку, єдину уніформу і т.і.

Якщо класифікувати імідж за факторами, що його утворюють, то можно виділити такі типи іміджів, як середовий, габітарний, упредметнений, вербальний та кінетичний. Середовий іміжд, це такий імідж, який формується завдяки сприйняттю середовища життя людини. Габітарний імідж формується за зовнішнім обліком людини, її одягом. Упредметнений – за предметами, речами, які вона зробила, створила. Вербальний – за тим, що і як людина каже, пише. Кінетичний – за її поведінкою. рухами, позами і.т.ін.