Глава 3. Провадження в справах окремих категорій
Постанову "Затверджую"
Прокурор м. Енська,
радник юстиції
(дата) (підпис)
ПОСТАНОВА
про направлення справи до суду для вирішення питання про застосування примусових заходів медичного характеру
м. Енськ Дата
Слідчий прокуратури м. Енська, юрист 2-го класу Ільєнко А.Р., розглянувши матеріали кримінальної справи, порушеної за фактом крадіжки грошових коштів (сума) з каси і хуліганства за ознаками злочинів, передбачених чч. З, 4 ст. 81 і ч. 2 ст. 206 КК України,
встановив:
Захаров М.П., який раніше працював столяром в Енському міськторзі, в ніч з 3 на 4 грудня 199_р. виламав вхідні двері в касу Енського міськторогу з метою викрасти гроші, перепиляв петлю дверцят сейфу, а потім знайшов ключ у ящику стола, яким і відкрив сейф. Захаров М.П. викрав (сума), які залишились після часткової виплати заробітної плати працівникам торгу.
На столі касира він залишив аркуш паперу з непристойним малюнком і нецензурними словами на адресу працівників, які не одержали зарплату. З вкраденими грошима Захаров зник. Раніше, в 199_ р., він був засуджений за злісне хуліганство до двох років позбавлення волі. 2 березня 199_ р. Захаров М.П. був виявлений у м. Енську, де перебував на лікуванні у венерологічному диспансері. Затриманий був направлений етапом до слідчого ізолятора № 1 УВС м. Енська. Коли Захаров М.П. був у диспансері, він декілька разів обдирав крейду на стіні біля свого ліжка, заявляв, що "хтось" за ним слідкує, "підслуховує" його думки. В дитинстві Захаров М.П. упав з коня і переніс травму голови.
У даній справі була проведена стаціонарна судово-психіатрична експертиза, за висновком якої Захаров М.П. має психічне захворювання у формі шизофренії, початок якого відноситься до періоду вчинення ним суспільно небезпечних діянь. Отже, в момент викрадення грошей із сейфу він був позбавлений можливості усвідомлювати свої дії і керувати ними. Зараз Захаров М.П. перебуває в хворобливому стані, який виявляється у значному зниженні інтелекту, ворожому ставленні до оточуючих та ін. Він становить небезпеку для суспільства і потребує застосування до нього примусових заходів медичного характеру — поміщення до психіатричної лікарні спеціального типу (а. с. 40—44).
При проведенні слідства у даній справі були здійснені всі необхідні слідчі дії для всебічного і повного з'ясування обставин викрадення великої суми грошей із сейфу міськторгу, вчинення злісного хуліганства і особи Захарова М.П.
Зібрані докази повністю підтверджують, що Захаров М.П. відкрив сейф і викрав (сума). Нестача названої суми зафіксована документальною ревізією (а. с. 20—26), факти зламу дверей в касу і розкриття сейфу відображені у протоколі огляду місця злочину (а. с. 8—10). За висновком почеркознавчої експертизи, на аркуші паперу з непристойним малюнком, залишеним на столі касира, є напис, виконаний рукою Захарова М.П. (а. с. ЗО—32). Висновком технічної експертизи встановлено, що петля дверцят сейфу перепилена ножовочним полотном, знайденим у портфелі, • вилученому у Захарова М.П. при затриманні. На склянці, яка стояла на столі в касі, експерт виявив відбитки його пальців (а. с. 33—34).
Допитана слідчим касир Пастух А.П. пояснила, що напередодні зламу каси і викрадення грошей Захаров М.П. підходив до неї і цікавився, чи одержав зарплату його знайомий Пасик І.Т. (а. с. 8). Свідок Ройман З.П. показала, що вона познайомилась з Захаровим М.П. в аеропорту м. Енська і він їй розповів, що працює в міськторзі, виїхав з дому, оскільки міліція хоче забрати в нього гроші, і дав їй на зберігання (сума) (а. с. 12—15).
Свідок Іншина Л.П. пояснила, що з Захаровим М.П. познайомилась у своєї подруги, він їй показував багато грошей і розповів, що його переслідують працівники міліції, хочуть дізнатися, де він зберігає гроші і як їх витрачає (а. с. 16—18). Свідок Тонян М.Г. розповів, що в сквері грав з Захаровим М.П. в карти і виграв у нього (сума) (а. с. 19—21).
Допитана як свідок лікар вендиспансеру Німан З.А. пояснила, що Захарова М.П. знає як хворого, ні з ким він майже не спілкувався, скаржився, що його хтось шукає і переслідує, обдирав крейду біля свого ліжка, шукав шнур від радіо, хотів його перерізати, щоб йому було спокійніше (а. с. 25—27).
В характеристиці Захарова М.П. сказано, що він працював у будгрупі Енського міськторгу столяром 3-го розряду, порушував трудову дисципліну, був грубий, розламав столярний станок. Йому було оголошено дві догани. З торгу був звільнений в зв'язку з прогулом (а. с. 6).
Із зібраних доказів видно, що Захаров М.П. вчинив суспільно небезпечні діяння, передбачені чч. З, 4 ст. 81 і ч. 2 ст. 206 КК України, в стані неосудності і тому відповідно до ст. 12 КК України не підлягає кримінальній відповідальності.
Беручи до уваги, що Захаров М.П. і в даний час є душевнохворим, за своїм психічним станом, характером суспільно небезпечних діянь становить небезпеку для суспільства і потребує примусового лікування в психіатричній лікарні спеціального типу, керуючись статтями 416, 417 КПК України,
постановив:
дану постанову направити разом із справою прокуророві м. Енська для вирішення питання про можливість передачі до суду справи Захарова Миколи Петровича, 195_ р. народження, уродженця м. Енська Кримської області, освіта — 8 класів середньої школи, раніше працював столяром в Енському міськторзі, неодруженого, судимого за злісне хуліганство, для застосування до нього примусових заходів медичного характеру.
Слідчий прокуратури м. Енська, юрист 2-го класу
(підпис)
<І>
Список осіб, яких належить викликати в судове засідання
1. Особа, яка вчинила суспільно небезпечне діяння — Захаров Микола Петрович, перебуває в санчастині слідчого ізолятора № 1 УВС м. Енська.
2. Свідки: Пастух Ганна Тихонівна, проживає в м. Енську, вул. Дачна, буд. 7 (а. с. 9); Ройман Зоя Павлівна, проживає в м. Енську, вул. Берегова, буд. 5, кв. 2 (а. с. 16), Тонян Микола Гаврилович, проживає в м. Енську, вул. Профспілок, буд. 15, кв. 6 (а. с. 19); Німан Зінаїда Абрамівна, проживає в м. Енську, вул. Центральна, буд. 5, кв. 18 (а. с. 25).
3. Експерт-психіатр Волков Марк Борисович (Енська обласна психоневрологічна лікарня) (а. с. 40).
Представник цивільного позивача від Енського міськторгу повідомляється письмово про день розгляду справи в суді.
<І>
Довідка з кримінальної справи
1. Кримінальну справу порушено 4 грудня 199_ р.
2. Слідство зупинено за невстановленням місця перебування обвинуваченого ЗО січня 199_ р.
3. Постнову про арешт Захарова М.П. і його відправлення етапом винесено 25 січня 199_ р.
4. Захаров М.П. розшуканий, взятий під варту, слідство відновлено 2 березня 199_ р.
5. Попереднє слідство закінчено 23 травня 199_ р.
6. Заявлений цивільний позов на суму 6380 крб.
7. Майна, яке підлягає арешту, не виявлено (а. с. ЗО).
8. Судових витрат у справі немає.
9. Речові докази: ножовочне полотно, портфель, аркуш паперу з малюнком і написом направляються зі справою (а. с. б, 58).
Слідчий прокуратури м. Енська, юрист 2-го класу
(підпис)
УХВАЛА
про застосування примусових заходів медичного характеру
м. Енськ Дата
Суд Енського району м. Енська в складі головуючого судді Стеценка М.П., суддів цього ж суду Куліш М.М. і Картузова М.А., при секретареві Фроловій С.Г., за участю прокурора Енського району Гаврилова В.С., захисника Степанової Б.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу щодо Захарова Миколи Петровича, який народився 26 грудня 196_ р., уродженця м. Енська Кримської області, проживає в м. Енську, вул. Тиха, 18, кв. З, раніше працював столяром в будгрупі Енського міськторгу, неодруженого, освіта — 8 класів середньої школи, засудженого в 198_ р. за ч. 2 ст. 206 КК України до двох років позбавлення волі, звільненого з місць позбавлення волі після відбуття покарання і який знову вчинив суспільно небезпечні діяння, передбачені чч. З, 4 ст. 81 і ч. 2 ст. 206 КК України,
встановив:
В ніч з 3 на 4 грудня 199_ р. Захаров М.П. зламав вхідні двері в касу Енського міськторгу, перепиляв петлю дверцят сейфу, а потім ключем відкрив його і викрав (сума). На столі касира він залишив аркуш паперу з непристойним малюнком і нецензурними словами на адресу працівників, які не одержали зарплати. Після викрадення і хуліганських дій, які відзначались винятковим цинізмом, Захаров М.П. роз'їжджав по різних містах, вів розгульний спосіб життя. Вкрадені гроші великими сумами програвав у карти.
Захворівши на венеричну хворобу, потрапив до вендис-пансеру. Там він декілька разів обдирав крейду на стінах, шукав, хто за ним слідкує і підслуховує, про що він говорив з собою.
Захаров М.П. в дитинстві упав з коня і в зв'язку з цим переніс травму голови.
В судовому засіданні були допитані свідки: Ройман З.П., Іншина Л.П., Тонян М.Г., які підтвердили, що бачили у Захарова М.П. великі суми грошей, грали з ним в карти. Свідок Німан З.А. розповіла про дивну поведінку Захарова М.П. у вендиспансері. Із висновків почеркознавчої експертизи вбачається, що на аркуші паперу з непристойним малюнком, залишеному в касі, є напис, виконаний рукою Захарова М.П. На склянці, яка стояла на столі в касі, зафіксовані відбитки його пальців. У портфелі Захарова М.П. знайдене ножовочне полотно, яким була перепиляна петля дверцят сейфа. Нестача (сума) по касі зафіксована документальною ревізією.
Зібрані і перевірені в судовому засіданні докази підтверджують, що суспільно небезпечні діяння (викрадення з проникненням у приміщення грошей у великих розмірах і злісне хуліганство), передбачені чч. З, 4 ст. 81 і ч. 2 ст. 206 КК України, вчинив Захаров М.П.
На попередньому слідстві була проведена судово-психіатрична експертиза. Із висновків експертів вбачається, що Захаров М.П. хворіє на шизофренію, в момент викрадення грошей і вчинення хуліганства був позбавлений можливості усвідомлювати свої дії. В даний час він також перебуває в хворобливому стані, який виявляється в значному зниженні інтелекту, поєднаному з бредовим синдромом, який супроводжується ворожими діяннями щодо оточуючих. Він становить небезпеку для суспільства і потребує перебування в психіатричній, лікарні спеціального типу. В судовому засіданні експерт-психіатр дав аналогічний висновок.
Сукупність наведених доказів дає підстави зробити висновок, що Захаров М.П. суспільно небезпечні дії вчинив у стані неосудності і відповідно до ст. 12 КК України не підлягає кримінальній відповідальності. Проте враховуючи, що Захаров М.П. є душевнохворим та за своїм психічним станом і характером вчинених ним суспільно небезпечних діянь становить особливу небезпеку для суспільства, до нього згідно зі ст. 416 КПК України, ст. 13 КК України повинні бути застосовані примусові заходи медичного характеру з поміщенням до психіатричної лікарні спеціального типу для лікування.
На підставі викладеного, керуючись статтями 416, 419— 421 КПК України, суд
ухвалив:
застосувати до Захарова Миколи Петровича, 196_ р. народження, примусовий захід медичного характеру— направлення до психіатричної лікарні спеціального типу до його видужання.
Запобіжний захід щодо Захарова М.П. — тримання під вартою — скасувати. Речові докази — ножовочне полотно, аркуш паперу з малюнком і написом — зберігати у справі, портфель знищити, оскільки він не становить собою матеріальної цінності.
На ухвалу згідно зі ст. 424 КПК України може бути подано касаційну скаргу або касаційне подання в загальному порядку.
Головуючий
(підпис)
Народні засідателі
(підписи)
"Протокол затверджую" Начальник міліції Енського району підполковник міліції
"Направлення до суду протоколу разом з приєднаними матеріалами санкціоную"
Прокурор м. Енська, радник юстиції
Дата
(підпис)
Дата
(підпис)
ПРОТОКОЛ
про обставини злочину, передбаченого ч. 1 ст. 81 КК України
м. Енськ Дата
Оперуповноважений ВКР Енського РВВС м. Енська Дов-галь С.Н. відповідно до ст. 426 КПК України склав даний протокол про те, що вантажник матеріального складу Енського міськторгу Боєв Михайло Іванович 10 січня 199 р.. маючи доступ до матеріальних цінностей, скористався цим і у відсутності кладовщика Кугая А.С. з метою розкрадання зняв з меблевого гарнітуру "Міраж", Описаного у кримінальній справі Васіної О.В., дзеркало розміром 1088 х 477 мм вартістю (сума не може перевищувати ста мінімальних розмірів зарплати). О 16 годині 30 хвилин 10 січня 199_ р. Боєв М.І. був затриманий на прохідній охоронником Зуєвим А.Я. Дзеркало було вилучене, оглянуте і повернене на склад.
Обставини злочину, вчиненого Боєвим М.І., крім його власних свідчень, підтверджуються також поясненнями охоронника Зуєва А.Я., кладовщика Кугая А.С., актом вилучення Зуєвим А.Я. в присутності двох понятих — Яншина Р.С. і Котова Т.Г. Всі документи приєднані до протоколу.
Особа правопорушника встановлена за паспортом громадянина України, виданого на ім'я Боєва Михайла Івановича, іншими документами, з яких видно, що Боєв М.І., 1940 р. народження, уродженець м. Тамбова, українець, освіта — 8 класів середньої школи, неодружений, проживає в м. Енську, вул. Пряма, 10, кв. 18. Із довідки УВС м. Енська видно, що Боєв М.І. раніше, ЗО грудня 199_ р. був засуджений судом Енського району м. Енська за ч. 2 ст. 206 КК України до двох років позбавлення волі з відбуванням покарання у ВТК загального режиму, звільнений з місць позбавлення волі після відбуття строку покарання. В характеристиці з місця роботи зазначено, що Боєв М.Ї. з дорученими завданнями справлявся, але за наявності постійного контролю. Він запізнювався на роботу, вчиняв дрібні крадіжки, іноді вживав спиртні напої на робочому місці, за що йому оголосили догану.
Рішенням товариського суду 21 січня 199_ р. за викрадення із складу пляшки "Український бальзам" вартістю (сума) Боєв М.Ї. був оштрафований на (сума), а в грудні 199_ р. профком суворо попередив його за спробу винести із складу жіночі туфлі вартістю (сума).
Викрадення Боєвим М.І. дзеркала кваліфікується за ч. 1 ст. 81 КК України з урахуванням Вартості вкраденого.
Від правопорушника відібрано зобов'язання з'являтися за викликом органів дізнання і суду, повідомляти про зміну свого місця проживання.
Даний протокол разом з матеріалами, приєднаними до нього, відповідно до ст. 426 КПК України з санкції прокурора підлягає направленню до суду Енського району м. Енська для розгляду по суті.
Оперуповноважений ВКР Енського РВВС лейтенант міліції
(підпис)
До протоколу додаються: пояснення правопорушника Боєва М.І., очевидців Кугая А.С. і Зуєва А.Я., акт вилучення вкраденого дзеркала, протокол його огляду, рішення товариського суду, витяг із протоколу засідання профкому, довідка про судимість, характеристика з місця роботи.
Речовий доказ (дзеркало) знаходиться на складі Енського торгу.
Список осіб, яких треба викликати до суду,
Правопорушник:
Боєв Михайло Іванович, проживає в м. Енську, вул. Пряма, 10, кв. 18.
Очевидці:
Кугай Олександр Сидорович, проживає в м. Енську, вул. Садова, 3, кв. 15.
Зуєв Олексій Якович, проживає в м. Енську, вул. Кільцева, 8, кв. 12.
Оперуповноважений ВКР Енського РВВС, лейтенант міліції
(підпис)
Всі матеріали (на 17 аркушах) були пред'явлені правопорушникові Боєву М.І., який ознайомився з ними і заявив, що ніяких зауважень не має.
З матеріалами ознайомився, протокол мною прочитаний, Зауважень не маю.
Правопорушник
(підпис)
Дата
Оперуповноважений ВКР Енського РВВС, лейтенант міліції
(підпис)
ПОСТАНОВА
про порушення кримінальної справи, віддання правопорушника до суду і призначення справи до розгляду в судовому засіданні
м. Енськ Дата
Суддя Енського району м. Енська Конограй М.Д., розглянувши матеріали, які надійшли із Енського РВВС м. Енська про злочин, передбачений ч. 1 ст. 81 КК України, вчинений Боєвим Михайлом Івановичем, 194_р. народження, уродженець м. Тамбова, українець, освіта — 8 кла-сів середньої школи, неодружений, проживає в м. Енську, вул, Пряма, 10, кв. 18, раніше був засуджений за ч. 2 ст. 206 КК України до двох років позбавлення волі, звільнений з місць позбавлення волі після того, як відбув покарання, працює вантажником в Енському міськторзі,
встановив;
У матеріалах, які надійшли до суду 13 січня 199 р„ зазначено, що Боєв М.І., працюючи вантажником матеріального складу Енського міськторгу і маючи доступ до цінностей, 10 січня 199_ р. викрав дзеркало вартістю 43 крб. від меблевого гарнітуру "Міраж", який знаходився на складі. З вкраденим був затриманий охоронником Зуєвим А.Я. Раніше Боєв М.І. також вчиняв дрібні крадіжки, за що двічі до нього застосовувалися заходи громадського впливу.
Беручи до уваги, що є підстави визнати матеріали щодо Боєва М.І. про злочин, передбачений ч. 1 ст. 81 КК України, достатніми для розгляду в судовому засіданні, керуючись статтями 98, 243, 430, 431 КПК України,
постановив:
1. Порушити кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 81 КК України, щодо Боєва Михай-ла Івановича і віддати його до суду за цей злочин.
2. Застосувати щодо підсудного Боєва М.І. запобіжний захід — підписку про невиїзд з місця постійного проживання.
Справу призначити для розгляду у відкритому судовому засіданні на 18 січня 199_ р. о 10 годині в приміщенні Енського районного суду м. Енська з викликом підсудного Боєва М.Ї. і очевидців Кугая А.С. і Зуєва А.Я.
На постанову відповідно до ст. 354 КПК України може бути внесене прокурором окреме подання до судової колегії в кримінальних справах Енського обласного суду протягом семи днів з дня її винесення,
Суддя Енського району м. Енська
(підпис)
ПОСТАНОВА
про порушення кримінальної справи
і віддання до суду особи,
на яку подана скарга
м. Енськ
Дата
Суддя Енського району м. Енська Конограй М.Д;, розглянувши скаргу, яка надійшла 12 січня 199_ р. від Коно-ненко Ніни Павлівни про порушення кримінальної справи і притягнення Петіної Валентини Петрівни до кримінальної відповідальності за заподіяння тілесних ушкоджень, встановив:
із скарги Кононенко Н.П. вбачається, що 20 грудня 199_ р. бухгалтер Енського міськторгу Петіна, обвинувативши Кононенко Н.П. в привласненні гаманця з грошима, який їй належав, двічі навмисно ударила її рукою в обличчя. Це сталося в коридорі торгу.
Кононенко Н.П. пояснила, що гаманця заховала, щоб той не пропав, оскільки він був залишений на столі в профкомі, де вона працює прибиральницею. До скарги Кононенко Н.П. додала акт судово-медичного освідування, який підтверджує, що на її обличчі є тілесні ушкодження, що належать до легких, без розладу здоров'я.
Беручи до уваги, що є достатні підстави для порушення кримінальної справи за ознаками ч. 1 ст. 106 КК України і розгляду справи в судовому засіданні, керуючись статтями 27, 98, 237, 243, 251 КПК України,
постановив:
порушити щодо Петіної Валентини Петрівни кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 106 КК України і віддати її до суду за цей злочин.
Справу призначити до розгляду у відкритому судовому засіданні на 21 січня 199_ р. о 10 год. в приміщенні Енського суду м. Енська.
В судове засідання викликати підсудну Петіну В.П., потерпілу Кононенко Н.П. і свідка Маслову С.В., на яку посилається заявниця, а також судово-медичного експерта Чечевицю П.Д.
На постанову відповідно до ст. 354 КПК України може бути внесене прокурором окреме подання до судової колегії Енського обласного суду протягом семи діб з дня її винесення.
Суддя Енського району м. Енська
(підпис)
<І>
Запропоновані обставини кримінальних справ, які можна використати при складанні навчальних процесуальних документів
ФАБУЛА1
На початку квітня цього року до райвідділу міліції надійшло кілька заяв і повідомлень про те, що в квартири громадян проникають невідомі і здійснюють крадіжки цінних речей, грошей, а також про те, що в нічний час в неосвітлених місцях зламуються кіоски з продовольчими товарами і викрадаються продукти і виручка. Серед заявників є особа, котра з'явилась з повинною. Кримінальні справи порушені тільки за тими заявами і повідомленнями, при перевірці яких вбачалась наявність підстав для цього.
Підозрюваними виявились військовослужбовець і неповнолітні, які раніше чинили дрібні розкрадання, а також ревізор, котрий визначав розмір викраденого із кіосків. Пізніше він був визнаний душевнохворим. Цивільним позивачем визнаний райгастрономторг, а не кіоски.
По ряду кримінальних справ уже постановлені обвинувальні вироки з відшкодуванням матеріальних збитків. А по справі однієї із квартирних крадіжок суд підсудного виправдав за відсутністю події злочину, оскільки заявник начебто інсценував крадіжку грошей із своєї квартири. Прокурор з таким вироком не погодився і вніс касаційне подання на тій підставі, що потерпілий за винагороду змінив у суді свої показання і фальсифікував докази. Касаційна колегія цю справу повернула на додаткове розслідування.
Суд знову виправдав підсудного при окремій думці головуючого. З цієї справи прокурор пропустив строк внесення касаційного подання на вирок, а суд відмовив у його поновленні.
Вищестоящий прокурор вніс протест на вирок в порядку нагляду. Президія обласного суду даний протест відхилила.
По цій же справі прокуророві району надійшла заява про те, що свідок, який брав участь у цій справі, заінтересований у її результаті, оскільки від родичів обвинуваченого одержав винагороду. По даній заяві прокурор порушив кримінальну справу і провів розслідування, а вищестоящий прокурор вніс протест про перегляд справи в зв'язку з нововиявленими обставинами. Цей протест президія суду задовольнила.
Обвинувачений у крадіжці особистого майна громадян засуджений до позбавлення волі з відбуттям покарання в колонії загального режиму. Вирок у цій справі набрав законної сили, і було дано розпорядження про його виконання.
Потім відповідно до ст. 46 ВТК України засуджений переведений до колонії-поселення для осіб, які твердо стали на шлях виправлення, а потім умовно-достроково звільнений від покарання і працевлаштований.
Відносно відбутого покарання у встановленому законом порядку за клопотанням трудового колективу судимість знята.
ФАБУЛА 2
У березні цього року до слідчого відділу внутрішніх справ звернувся начальник цеху одного із заводів з заявою про те, що вчора після роботи він в нетверезому стані ішов додому. У мало освітленому місці по вул. Парковій до нього підійшов чоловік у формі працівника міліції. З ним було двоє підлітків, які видали себе за дружинників. Вони зажадали, щоб він пройшов з ними до відділення міліції. Коли начальник цеху відмовився, дружинники почали його бити, а потім відпустили додому, де він виявив, що у нього зникла велика сума грошей, які були у кишені.
Після перевірки заяви слідчий порушив кримінальну справу і прийняв її до свого провадження. При освідуванні потерпілого виявлені легкі тілесні ушкодження. Під час розслідування до слідчого добровільно з'явився учень середньої школи, якому ще не виповнилось 16 років, і заявив, що він брав участь у пограбуванні п'яного разом зі своїми знайомими, один з яких проходить дійсну службу у військах Міністерства внутрішніх справ.
Далі з'ясувалось, що відносно рядового військ МВС Сайка Івана Кириловича уже була порушена кримінальна справа в зв'язку з тим, що той свавільно залишив військову Частину. Він був затриманий, а потім щодо нього обрали запобіжний захід — тримання під вартою. Обидві кримінальні справи об'єднані в одне провадження. Щодо третього співучасника пограбування справа була виділена в окреме провадження, а потім припинена через душевну хворобу обвинуваченого. Раніше він притягувався до кримінальної відповідальності за хуліганство, провадження по якому велось в порядку, передбаченому розділом 7 КПК України. Сайко І.К. військовим судом засуджений до позбавлення волі з відбуттям покарання у колонії посиленого режиму. Цей вирок захисник оскаржив у касаційному порядку, і справу було повернуто на додаткове розслідування через односторонність і неповноту попереднього
слідства.
При цьому один з членів суду виклав свою окрему думку. Дану ухвалу суду опротестовано в порядку нагляду. Протест не був задоволений. Після дослідування знову направлено до суду, який обвинуваченого визнав винним лише в заподіянні умисного легкого тілесного ушкодження і призначив йому покарання у вигляді одного року позбавлення волі з відбуттям покарання в колонії загального режиму.
Вирок у цій справі набрав чинності. При його виконанні в порядку ст. 46 ВТК України засуджений був переведений до колонії-поселення для осіб, які твердо стали на шлях виправлення, а потім умовно-достроково звільнений від покарання і працевлаштований.
Відносно відбутого покарання в установленому законом порядку за клопотанням громадських організацій судимість
<І>
знята.
Однак у даній справі до прокуратури надійшла заява про те, що один з учасників нападу на потерпілого незаконно звільнений від кримінальної відповідальності начебто через душевну хворобу.
В результаті розслідування кримінальної справи за ново-виявленими обставинами експерт-психіатр притягнутий до кримінальної відповідальності і засуджений за одержання хабара і дачу завідомо неправдивого висновку. Після цього був принесений протест за нововиявленими обставинами і співучасник вчинення розбійного нападу притягнутий до кримінальної відповідальності.
ФАБУЛА З
В чергову частину районного відділу внутрішніх справ надійшло повідомлення про те, що на танцмайданчику сталась бійка, внаслідок чого був грубо порушений громадський порядок, громадянам заподіяні тілесні ушкодження, один з них в тяжкому стані доставлений до лікарні. По даному факту порушено кримінальну справу.
Наступного дня після події до РВВС з'явився неповнолітній, який не досяг 14-річного віку, і повідомив, що він взяв участь у бійці і солдатським ременем бив "чужих". У своїх вчинках він розкаюється.
В результаті розслідування справи встановлено, що у вчиненні хуліганських дій взяв активну участь один з військових моряків місцевого гарнізону. Відносно нього справу виділено в окреме провадження і направлено за підслідністю.
Серед обвинувачених був також громадянин, щодо якого уже велось розслідування кримінальної справи за вчинення ним іншого злісного хуліганства. Цю справу об'єднано в одне провадження зі справою про хуліганство на танцмайданчику. Відносно цього обвинуваченого був оголошений розшук. Усього по справі притягнуто до кримінальної відповідальності 10 чоловік, 25 визнано потерпілими, деяких з них визнано цивільними позивачами. Щодо деяких осіб справи припинено з нереабілітуючих підстав.
Кудіну Івану Петровичу, який працював старшим вихователем у міському парку, пред'явлено обвинувачення не тільки в злісному хуліганстві, айв навмисному заподіянні тяжких тілесних ушкоджень.
У справі проводились всі необхідні слідчі та інші дії. Деякі обвинувачені раніше притягувались до кримінальної відповідальності за вчинення хуліганства, дрібного розкрадання, провадження у цих справах велись в порядку, передбаченому розділом 7 КПК України.
Суд першої інстанції повернув справу на додаткове розслідування через односторонність, неповноту попереднього слідства. На ухвалу суду після поновлення пропущеного прокурором строку було внесене окреме подання. Вищестоящий суд цей протест задовольнив і повернув справу на новий розгляд.
У справі був постановлений обвинувальний вирок. Один із суддів, не погодившись з вироком, виклав свою окрему думку.
Захисники оскаржили вирок через невідповідність висновків суду викладеним у вироку фактичним обставинам справи.
Касаційна інстанція змінила вирок і деяким засудженим пом'якшила призначене покарання. Не погодившись з цією ухвалою, прокурор опротестував її в порядку нагляду. Президія обласного суду протест залишила без задоволення. Коли вирок уже виконувався, потерпілий, якому було заподіяно тяжкі тілесні ушкодження, помер.
Прокурором області був принесений протест у зв'язку з нововиявленими обставинами, і справу направлено до суду першої інстанції для нового розгляду.
В установленому законом порядку деяким засудженим були змінені види виправно-трудових колоній, деякі умовно-достроково звільнені від покарання і відносно них судимість знята за клопотанням трудових колективів.
ФАБУЛА 4
Секретар сільради по телефону повідомив до РВВС про те, що рибалки-любителі знайшли в озері частини людського тіла, загорнуті в ганчірки. Місце події було оглянуто, проведено інші невідкладні слідчі і необхідні процесуальні дії. Справу було передано за підслідністю до прокуратури району.
Частини людського тіла виявлено і в автоматичних камерах зберігання, встановлених на вокзалі в сусідній області. По цьому факту також велось розслідування. Обидві справи об'єднані в одне провадження.
При обшуку у сожителя підозрюваної був виявлений самогонний апарат. Раніше він притягувався до кримінальної відповідальності за хуліганство, провадження по якому велось за правилами розділу 7 КПК України. Матеріали справи по факту самогоноваріння виділені в окреме провадження і направлені для розслідування до органів міліції. Потім справа була закрита внаслідок акту амністії.
Обвинувачення у вбивстві сожителя пред'явлено Кіці Світлані Василівні, яка була розшукана і заарештована. Вона ж розчленувала труп і частини тіла заховала в різних місцях. Кіця С.В. також обвинувачувалась в порушенні правил пожежної безпеки, але в цій частині пред'явленого обвинувачення справу було припинено.
Притягнута до кримінальної відповідальності за недонесення подруга обвинуваченої, яка з'явилась з повинною. Потім відносно неї справу направлено до суду для застосування примусових заходів медичного характеру.
Кіця С.В. була визнана винною в умисному вбивстві з призначенням їй покарання у вигляді позбавлення волі.
Один із суддів по даному вироку залишився в меншості і письмово виклав свою окрему думку. Вирок по цій справі оскаржив адвокат, вважаючи, що неправильно застосовано кримінальний закон, оскільки обвинувачена, на його думку, діяла в стані необхідної оборони. Касаційна інстанція справу повернула на додаткове розслідування.
Протест у порядку нагляду на дану ухвалу залишено без задоволення. Після дослідування справу знову було направлено до суду, який призначив винній покарання, яке не відрізняється від попередньої міри покарання.
Вирок набрав законної сили і виконувався. В цей час прокуророві району надійшла заява від сусідки засудженої про те, що у вбивстві і розчленуванні трупа винна не тільки одна Кіця С.В. Матеріали за нововиявленими обставинами були направлені прокуророві області, який по даній справі вніс відповідний протест.
Вирок, який набрав чинності, і всі наступні судові ухвали були скасовані з направленням справи на нове розслідування.
При новому судовому розгляді справи призначена міра покарання пом'якшена.
Потім в установленому законом порядку був замінений вид установи виконання покарання, в якій засуджена відбувала покарання, а пізніше умовно-достроково звільнена від покарання. Через певний проміжок часу з Кіці С.В. суд за клопотанням громадської організації судимість зняв.
ФАБУЛА 5
До РВВС надійшло повідомлення від Мельниченко А.С., що у неї на квартирі раптово помер її брат Дудко Іван Степанович, який у неї гостював. Дільничний лікар дав довідку про те, що смерть настала від інфаркту міокарду. В порушенні кримінальної справи було відмовлено.
Син померлого звернувся до прокуратури району зі скаргою, що у філіалі районного відділення Ощадбанку його співробітники незаконно приховали грошові заощадження його батька приблизно на суму (яку), За даним фактом прокурор порушив кримінальну справу, яку прийняв до свого провадження слідчий прокуратури і провів усі необхідні слідчі та інші процесуальні дії.
Під час обшуку у начальника філіалу відділення Ощадбанку Пастушка Л.П. виявлено наркотичні речовини, що належали його неповнолітньому синові Віктору. По даному факту матеріали справи були виділені в окреме провадження і направлені за підслідністю. Після обшуку до слідчого добровільно з'явився Пастушок Віктор і заявив, що він брав участь у крадіжці магнітофона і спортивного інвентаря зі школи, де навчався. По даному факту слідство уже велось.
Обидві кримінальні справи відносно Пастушка В.Л. були об'єднані в одне провадження. Один із співучасників крадіжки майна, що належало школі, раніше притягувався до відповідальності за вчинення хуліганства.
Начальникові районного відділення Ощадбанку, інспекторові і касирові названого філіалу було пред'явлене обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого статтями 861, 172 КК України, оскільки вони за домовленістю від імені Дудка І.С. оформили три розпорядчі заповіти на одержання грошей його племінницями, самі одержали гроші, підробивши підписи "спадкоємців". Викрадені суми поділили між собою.
За клопотанням захисника прокурор закрив справу в частині розкрадання грошей в сумі 3% річних, оскільки фактично вона обвинуваченими не привласнювалась.
З розпорядчого засідання суду справу повернено на додаткове розслідування з підстав неповноти і односторонності попереднього слідства. Прокурор цю ухвалу опротестував, але протест прокурора вищестоящий суд залишив без задоволення. Після дослідування справу знову направлено до суду, який постановив обвинувальний вирок. Винним була призначена міра покарання — позбавлення волі з відбуттям у УВП. При винесенні вироку один із суддів залишився при своїй думці, не погодившись з мірою покарання.
Після набрання вироком законної сили прокурор області вніс протест у порядку нагляду, оскільки дійшов висновку, що призначена міра покарання одному із співучасників є м'якою, не відповідає тяжкості вчиненого злочину. Цей протест президія обласного суду задовольнила.
При відбуванні засудженими міри покарання пркуророві району стало відомо, що в розкраданні грошей брала участь також і сестра померлого Дудка І.С. — Мельничен-ко А.С. Прокурор району порушив кримінальну справу за нововиявленими обставинами. В результаті розслідування з'ясувалось, що Мельниченко А.С. одержала частину вкрадених грошей, ощадні книжки померлого брата знаходились у неї. Певну суму одержав і дільничний лікар за те, що дав довідку про смерть і сприяв тому, щоб труп не розтинали,
Вирок по справі працівників філіалу районного відділення Ощадбанку був опротестований за нововиявленими обставинами.
Крім того, встановлено, що дільничний лікар має психічне захворювання і потребує примусових заходів медичного характеру.
Засуджені Пастушок Л.П., Мельниченко А.С. та інші у встановленому законом порядку з місць позбавлення волі були звільнені умовно-достроково, і пізніше судимість з них було знято.
Деякі питання для самоконтролю
Які ви знаєте наукові праці і яких авторів з проблем прийняття рішень у кримінальному судочинстві, їх оформлення і виконання?
Що таке процесуальна форма і яке вона має значення у кримінальному судочинстві?
Яку роль відіграє письмова форма провадження кримі-нального процесу?
Які ви знаєте самостійні Стадії кримінального процесу і з яких рішень вони починаються і яким документом можуть закінчуватися?
Яке має значення послідовність прийняття рішень у кримінальному процесі?
Що ви знаєте про юридичне, суспільно-політичне, виховне та психологічне значення кримінально-процесуальних актів?
Яке має значення внутрішнє переконання слідчого чи іншої компетентної особи для законності прийняття кримінально-процесуальних рішень?
Які обставини можуть впливати на об'єктивність прийняття рішень у кримінальних справах?
Яким вольовим та інтелектуальним якостям повинні відповідати компетентні особи, котрі приймають рішення у кримінальних справах?
Що таке законність, обгрунтованість, мотивованість і справедливість кримінально-процесуального акту?
Що ви можете сказати про логічність, переконливість та ефективність кримінально-процесуальних актів?
Яке значення має культура і грамотність складання документів у кримінальних справах?
Що ви знаєте про уніфікаційні форми процесуальних документів у кримінальних справах і яке має значення їх використання?
В чому полягає значення використання ЕОМ при розслідуванні злочинів і складанні процесуальних документів?
Що ви можете сказати про види, різноманітність документів, які зустрічаються в кримінальних справах?
В чому полягає система і класифікація кримінально-процесуальних актів?
Які ви знаєте критерії, за якими можна класифікувати кримінально-процесуальні акти?
Що таке процесуальні та слідчі дії в кримінальній справі?
Дайте поняття кримінально-процесуального рішення.
Які ви знаєте стадії прийняття і оформлення рішень у кримінальних справах?
Які процесуальні рішення у кримінальних справах приймаються з санкції чи згоди, затвердження прокурора?
Що таке постанова у кримінальній справі?
Що таке ухвала в кримінальному судочинстві, її види і значення?
Що таке протокол в кримінальній справі?
В чому суттєва різниця між постановами, ухвалами і протоколами?
Що таке обвинувальний висновок і його значення?
Що таке подання в кримінальній справі і яке його значення в профілактиці злочинів?
Що таке судовий вирок, його види і значення?
Що таке протест у кримінальній справі, його види і значення?
Назвіть процесуальні акти у кримінальних справах, які не можуть бути скасовані в касаційному порядку, і поясніть чому.
В чому полягає зміст розміщення процесуальних документів і оформлення кримінальної справи в цілому?
«все книги «к разделу «содержание Глав: 21 Главы: < 14. 15. 16. 17. 18. 19. 20. 21.