2.1. Модель сучасного працівника органів внутрішніх справ

Сучасна потреба України у фахівцях з боротьби зі злочинністю та охорони громадського порядку обумовлена станом розвитку української даржавності, соціально-економічними і політичними перетвореннями, нарощуванням зусиль у боротьбі зі злочинними проявами.

Реформування та перебудова діяльності міліції потребує не тільки реорганізації її структури, але й зміни системи дійсних орієнтацій та ставлення працівників ОВС до своєї службової діяльності. Виконання цього завдання неможливе без якісної підготовки спеціалістів, фахівців високого класу. Результативність та ефективність виконання завдання пов’язані, передусім, з кадровим потенціалом органів внутрішніх справ, а саме відбором, підготовкою та перепідготовкою працівників органів внутрішніх справ. Коли ми говоримо про результативність, то, перш за все, ми маємо на увазі повноту та ступінь наближення до запланових кінцевих результатів державновладних повноважень підготовки фахівців. Ефективність ми пов’язуємо із співвідношенням кінцевих та проміжних результатів з витратами (інтелектуальними, організа­ційними, матеріальними). Кінцева діяльність спеціаліста відображається в моделі фахівця. У сучасній літературі «модель» використовується в таких значеннях:

- модель-опис найбільш характерних властивостей оригіналу, отриманих у процесі його вивчення, тобто змістова схема проекта;

- модель – штучно створене для вивчення явище, процес, ситуація предметів, що замінює оригінал, вивчення якого неможливе.

Поняття «спеціаліст» ми трактуємо так: людина, що здатна отримувати запропоновані результати в процесі трудової діяльності для фіксованого діапазону розумів праці на основі використання знань, умінь, навичок, властивостей особистості, забезпечуючи при цьому ефективність діяльності не нижче фіксованого рівня. Є декілька підходів, присвячених даній проблемі.

По-перше, це випадки, у яких на перше місце ставляться характеристики, що описують діяльність спеціаліста. В них розглядається набір найбільш істотних задач (проблем), котрі розв’язує фахівець у своїй діяльності, засоби, за допомогою яких вирішуються задачі та здійснюється діяльність, функції – узагальнені характеристики основних обов’язків, що визначаються вимогами професій, шляхи вирішення, які використовує спеціаліст при розв’язанні проблем.

По-друге, коли мова йде про модель спеціаліста, мають на увазі його знання, якими він оперує у своїй діяльності; уміння та навички, чи засоби, за допомогою яких досягається результат діяльності; властивості особистості – індивідуально-типові характеристики особистості, що забезпечують успішність діяльності.

По-третє, це підходи, у яких на першу позицію ставляться вимоги, що характеризують робоче місце фахівця в залежності від системи його функціювання.

Підготовка фахівців для системи органів внутрішінх справ передбачає реализацію таких основних функцій:

ціннісно-орієнтаційної: формування професійної свідомості працівників міліції, підвищення рівня їх професійної культури, гордості за професію;

- експертно-діагностичної, яка передбачає вивчення та аналіз стану злочинності; особливостей професійного та соціального спілкування працівників міліції з різними верствами населення; нагальних проблем, що стосуються компетенції ОВС;

організаційно-технологічної. Ця функція має справу з розробкою нових методів, технологій та підходів до боротьби зі злочинністю та охорони громадського порядку;

профілактично-виховної, проведення роз’яснювальної роботи серед широких верств населення (молоді, груп ризику тощо).

Місцем професійної діяльності фахівців, підготовка яких здійснюється у вищих закладах освіти МВС України, є районні, міські, лінійні управління внутрішніх справ, управління Міністерства внутрішніх справ України в областях та на транспорті, відомчі заклади освіти та наукові установи, підрозділи внутрішніх військ.

Середовище діяльності – райони роботи та проживання населення, організації, установи та підприємства різних форм власності.

Об'єкт діяльності – різноманітні прошарки населення України, злочинні угрупування, групи ризику, засуджені до позбавлення волі та інше.

Модель сучасного працівника органів внутрішніх справ передбачає відповідність його професійних якостей основним кваліфікаційним вимогам до фахівців органів внутрішніх справ. Ці вимоги поділяються на загальні та спеціальні.

Загальні вимоги. Спеціаліст ОВС повинен професійно володіти усіма фундаментальними та професійно-орієнтованими дисциплінами, особливо у галузі права, творчо оцінювати суспільні та економічні явища, брати участь у реалізації завдань, які стоять перед державою та органами внутрішніх справ, приймати науково обгрунтовані рішення, поєднувати високий професійний рівень з моральністю і культурою, володіти сучасним мисленням, здібністю до ділового спілкування.

Спеціальні вимоги. Спеціаліст органів внутрішніх справ у соціальній діяльності повинен мати такі якості як прагнення до істини, до торжества справедливості, професійну гордість та етику. Щодо своєї конструктивної діяльності, він повинен мати добру пам’ять, уяву, мислення, загальний та спеціальний інтелект, а у своїй організаційній діяльності бути зібраним та цілеспрямованим, мати організаційні здібності щодо спілкування з людьми. Працівник органів внутрішніх справ мусить бути також комунікативним – сюди відноситься його товариськість, емоційна стійкість, чуйність, уміння слухати та розмовляти з людиною. Щодо пошукової діяльності фахівець органів внутрішніх справ повинен мати такі якості, як спостережливість, цікавість, обсяг та стійкість уваги її концентрацію, високу орієнтацію. Якщо ми об'єднаємо усі вимоги до спеціаліста ОВС, то отримаємо модель професійно важливих якостей особистості співробітника ОВС, (див. рис. 1).

Безумовно, підготовка якісного спеціаліста, корифея своєї справи буде сприяти підвищенню ефективності та результативності функціонування органів внутрішніх справ як цілісної системи.