Працівники Управління по боротьбі з організова­ною злочин­ністю МВС

НІ

НІ

НІ

НІ

ПРОТОКОЛ

ОФІЦІЙНОГО ВІЗИТУ (ПЕРЕВІРКИ) № 

Основа для заповнення: статті 56, 57 Конституції України;

стаття 7 Указу Президента України «Про деякі заходи

з дерегулювання підприємницької діяльності»

від 23 липня 1998 p. M 817/98

Протокол складено в тому, що «           »_

_ хв. на підприємство  

_200_ року в _ _ годин

здійснено офіційний візит такими офіційними особами:

1. п. і. п.          

Звання   Посада          

№ службового посвідчення, ким де і коли видане_

(у випадку візиту співробітників міліції на основі статті 5 Закону «Про міліцію»)

Посада_

2. п. і. п. Звання

№ службового посвідчення, ким де і коли видане_

(якщо число відвідувачів більше двох, то дані про них необхідно додати до Протоколу окремим списком)

Повна назва організації (служби), що здійснює візит (перевірку)

Адреса

Телефони         

п. і. п. Керівника організації^

Чи відомо Керівнику організації про здійснення цього візиту?

Телефони керівника     

Статус організації         

(орган контролю або орган дізнання)

П. і. п. Прокурора, який повідомлений про даний візит  

(необхідна умова для візиту співробітників правоохоронних органів, які проводять дізнання)

176

Розділ 2

Телефони         

Мета візиту      

Вид перевірки

(планова або позапланова)

Наявність обставин, за якими проводиться позапланова перевірка

(у формулюваннях Указу Президента України від 23 липня 1998 р. № 817/98):

Посвідчення (направлення) на перевірку або інший документ, що

надає право на проведення перевірки №          від «____»        200       г.

Ким підписане 

(п. і. п. службової особи, її звання і посада)

Підстава візиту (для співробітників правоохоронних органів):

Порушення кримінальної справи, постанова про порушення кри­

мінальної справи №      від «___»          200       р.

Відкриття (заведення) оперативно-розшукової справи, постанова

про заведення оперативно-розшукової справи №          від

«__»     200   р.

3.         Постанова слідчого про проведення обшуку або виїмки, підписа­

на прокурором або його заступником №            від

«___»   200   р.

Статус працівників підприємства, що перевіряється в термінах Кримінально-процесуального кодексу (вказати п. і. п.) - обвинувачені, свідки, підозрювані

п. і. п. працівників підприємства / його статус:

1.         І          

2.         І          

3.         /          

Пред'явлене обвинувачення (правова основа)

Наявність письмового запиту про надання інформації^

а) припис

(ким підписаний, коли виданий, №)

б)         запит про надання інформації №          

в)         перелік законів та інших нормативних актів, що регламентують

права і обов'язки перевіряючої організації (межі її компетенції)

СЕКРЕТИ ЗАХИСТУ           177

Компетенція перевіряючих осіб у відповідності до характеру пере­

вірки    

Резолюція керівника підприємства       

Коментарі (зауваження) сторін щодо проведення перевірки_

Підписи сторін:

Особи, які здійснювали офіційний візит

1.         (           )

2.         (           )

3.         (           )

Представники підприємства

1.         (           )

2.         (           )

3.         (           )

Директор підприємства (          

Затверджене

«__»     2004

Директор         

ПОЛОЖЕННЯ ПРО КОМЕРЦІЙНУ ТАЄМНИЦЮ ПІДПРИЄМСТВА

Згідно з статтею 505 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 р. № 435-IV комерційною таємницею є інформація, що має комерційну цін­ність за визначенням правовласника ПІДПРИЄМСТВА є предметом спе­ціальних заходів щодо збереження її секретності.

Комерційну таємницю ПІДПРИЄМСТВА становлять відомості тех­нічного, організаційного, комерційного, виробничого та іншого характе­ру, а саме:

будь-яка інформація про фінансову діяльність підприємства;

розмір заробітної плати;

будь-яка інформація про засновників, контрагентів, клієнтів і парт­

нерів підприємства;

4.         будь-яка інформація про суть і технології виробничого процесу.

Керуючись зазначеною статтею, правовласник самостійно визначає:

право на використання комерційної таємниці;

виключне право дозволяти використання комерційної таємниці;

виключне право перешкоджати неправомірному розголошенню, зби­

ранню або використанню комерційної таємниці;

178

Розділ 2

Комерційна таємниця ПЩПРИЄМСТВА не може бути розголошена за будь-яких умов, крім встановлених чинним законодавством України. До осіб, які порушили ці умови, може бути застосовано дисциплінарну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з чинним законодавством України (Додаток 1).

Директор

ПІДПРИЄМСТВА

Додаток 1

ВИДИ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА РОЗГОЛОШЕННЯ КОМЕРЦІЙНОЇ ТАЄМНИЦІ

Дисциплінарна відповідальність

Встановлюється адміністрацією підприємства.

Адміністративна відповідальність

Адміністративний захист комерційної таємниці передбачено згідно із Законом про недобросовісну конкуренцію. Неправомірне розголошення, збирання або використання комерційної таємниці тягне за собою накла­дання Антимонопольним комітетом України, його територіальними від­діленнями штрафів у розмірі до 3 % виручки від реалізації товарів, вико­нання робіт, надання послуг господарюючого суб'єкта за останній звіт­ний рік, що передував року, в якому накладається штраф.

У разі якщо обчислення виручки господарюючого суб'єкта немож­ливе або виручка відсутня, штрафи накладаються у розмірі до 5 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вчинення зазначених дій юридичними особами, їх об'єднаннями та об'єднаннями громадян, що не є господарюючими суб'єктами, тягне за собою накладення на них Антимонопольним комітетом України, його те­риторіальними відділеннями штрафів у розмірі до 2 тисяч неоподаткову­ваних мінімумів доходів громадян.

Вчинення зазначених дій громадянами, які займаються підприємни­цькою діяльністю без створення юридичної особи, тягне за собою накла­дення адміністративного стягнення згідно із законодавством.

У процесі розгляду справи Антимонопольний комітет України, його територіальні відділення за поданою заявою мають право вжити заходів щодо забезпечення виконання рішення, якщо невжиття таких заходів мо­же ускладнити чи зробити неможливим його виконання.

З метою забезпечення виконання рішення Антимонопольний комітет України, його територіальні відділення виносять розпорядження про: за­борону особі, в діях якої вбачаються ознаки порушення (відповідачу), вчиняти певні дії; накладення арешту на майно або грошові суми, що на­лежать відповідачу.

Розпорядження може бути оскаржене до суду, господарського суду у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання копії розпорядження. Відпо­відач у разі закриття провадження у справі через недоведення вчинення порушення може стягнути з заявника збитки, завдані йому забезпечен-

СЕКРЕТИ ЗАХИСТУ      179

ням виконання рішення, у порядку, визначеному цивільним законодав­ством України.

Кодекс України про адміністративні правопорушення передбачає, що отримання, використання, розголошення комерційної таєм- ниці, а також конфіденційної інформації з метою заподіяння шкоди діловій репутації або майну іншого підприємця - тягне за собою накладення штрафу від 9 до 18 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Цивільно-правова відповідальність

Відповідно до Цивільного кодексу України захист прав та інтересів у судовому порядку можливий шляхом:

визнання права на комерційну таємницю;

припинення дій, що порушують право на комерційну таємницю;

відшкодування моральної (немайнової шкоди);

відшкодування збитків, включаючи згідно із статтею 623 ЦК не-

одержані доходи (упущену вигоду) тощо.

Кримінальна відповідальність

Відповідно до статті 231 КК України умисні дії, спрямовані на отри­мання відомостей, що становлять комерційну таємницю, з метою розго­лошення чи іншого використання цих відомостей (комерційне шпигун­ство), а також незаконне використання таких відомостей, якщо це спри­чинило істотну шкоду суб'єкту господарської діяльності, - караються штрафом від 200 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів грома­дян або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років.

Умисне розголошення комерційної таємниці без згоди її власника особою, якій ця таємниця відома у зв'язку з професійною або службовою діяльністю, якщо воно вчинене з корисливих чи інших особистих моти­вів і завдало істотної шкоди суб'єкту господарської діяльності, - кара­ється штрафом від 200 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів гро­мадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк.

Затверджено

«          »          2004

Директор         

ПОРЯДОК

ПЕРЕДАЧІ ІНФОРМАЦІЇ, ЩО СТАНОВИТЬ КОМЕРЦІЙНУ ТАЄМНИЦЮ ПІДПРИЄМСТВА,

ТРЕТІМ ОСОБАМ, (не співробітникам підприємства)

Згідно зі статтями 505 і 506 Цивільного кодексу України від 16 січ­ня 2003р. № 435-IV відомості, що становлять комерційну таємницю, є власністю підприємства.

180

Розділ 2

Відповідальність за розголошення цих відомостей регламентується статтею 231 «Незаконне збирання з метою використання або викорис­тання відомостей, що становлять комерційну таємницю» та статтею 232 «Розголошення комерційної таємниці» КК і чинним законодавством Ук­раїни.

Привід, за яким здійснюється візит (контакт), що потребує досту­

пу до комерційної таємниці      

Правова підстава візиту

Місце роботи осіб, які здійснюють візит (контакт) з службовими осо­

бами підприємства      

Відповідальний представник (службова особа) підприємства, який

забезпечує здійснення контакту (візиту) на підприємстві           

Перелік питань, що цікавлять візитерів 

Перелік документів, що вимагаються_

Коментарі (зауваження) сторін щодо здійснення передачі відомостей, які становлять комерційну таємницю підприєм­ства

Підписи сторін

Особи, які отримали інформацію, що містить комерційну таємницю підприємства

1.         (           )

2.         (           )

3.         (           )

Представники підприємства

1.         (           )

2.         (           )

3.         (           )

Директор          (           )

СЕКРЕТИ ЗАХИСТУ      /8іГ

Додаток 2

ЗОБОВ'ЯЗАННЯ

щодо збереження комерційної таємниці відвідувачем ПІДПРИЄМСТВА

Правова основа заповнення:

статті 505 і 506 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 р. № 435-IV, статей Кримінального кодексу України: 206 «Протидія закон­ній господарській діяльності», 231 «Незаконне збирання з метою вико­ристання або використання відомостей, що становлять комерційну таєм­ницю» і 232 «Розголошення комерційної таємниці»

У зв'язку з тим, що я

(прізвище, ім'я, по батькові,

посада, найменування організації)

отримав дозвіл ознайомитися з комерційною таємницею ПІДПРИЄМ­

СТВА:   ,

(стисло перелік документів і суть відомостей)

що є винятковою власністю ПІДПРИЄМСТВА і становлять його комер­ційну таємницю,

Я ДОБРОВІЛЬНО ЗОБОВ'ЯЗУЮСЬ НІКОЛИ (КРІМ ВИ­ПАДКІВ, ВИЗНАЧЕНИХ ЧИННИМ ЗАКОНОДАВСТВОМ УКРАЇНИ) БЕЗ ПИСЬМОВОГО ДОЗВОЛУ КЕРІВНИКА ПІД­ПРИЄМСТВА НЕ РОЗГОЛОШУВАТИ ЖОДНОЇ ІНФОРМА­ЦІЇ ПРО ЦІ ВІДОМОСТІ.

Я визнаю і підтверджую, що це моє добровільне зобов'язання, у разі його порушення мною, може бути використане проти мене.

Зі змістом відповідних статей Адміністративного, Цивільного та Кри­мінального кодексів України - ознайомлений.

Підпис 

(засвідчується печаткою підприємства)

Резолюція керівника підприємства (непотрібне закреслити):

допустити до відомостей, що становлять комерційну таємницю під­приємства;

не допустити до відомостей, що становлять комерційну таємницю підприємства;

допустити до відомостей, що становлять комерційну таємницю під­

приємства, з умовою   

«       »  200       р.

Директор          ПІДПРИЄМСТВА

204       ДОДАТКИ

Державна податкова адміністрація у Запорізькій області www.dpa.zp.ua

СДШ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі www.zpnalog.gov.ua

Державна податкова адміністрація в Івано-Франківській області www.odpa.if.ua

Державна податкова адміністрація у Кіровоградській області www.sta.kr.ua

Державна податкова адміністрація у Луганській області dpa.gts.lg.ua

Державна податкова адміністрація у Львівській області www.sta.lviv.ua

Державна податкова адміністрація у Миколаївській області odpa.aip.mk.ua

Державна податкова адміністрація в Одеській області www.nalog.od.ua

Державна податкова адміністрація у Полтавській області www.dpa.poltava.ua

Державна податкова адміністрація у Рівненській області riv-dpa.ukrwest.net

Державна податкова адміністрація у Сумській області www.rtax.sumv.ua

Державна податкова адміністрація у Тернопільській області www.rsta.tr.ukrtel.net

Державна податкова адміністрація у Харківській області www.dpa.kharkov.ua

Державна податкова адміністрація у Херсонській області www.tax.kherson.ua

Державна податкова адміністрація у Хмельницькій області www.dps.km.ua

Державна податкова адміністрація у Черкаській області www.sta.cherkassy.ua

Державна податкова адміністрація у Чернівецькій області http ://www.tax.tk.cv.u a

Державна податкова адміністрація у Чернігівській області http://dpa.c2.ukrtel.net

ЗАКОНОДАВЧА БАЗА

Розділ 1

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ Конституція України

Прийнята 28 червня 1996 року

(Витяг)

Стаття 19. Правовий порядок в Україні грунтується на засадах, від­повідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не перед­бачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх по­садові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 55. Права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи без­діяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Кожен має право звертатися за захистом своїх прав до Уповноважено­го Верховної Ради України з прав людини.

Кожен має право після використання всіх національних засобів пра­вового захисту звертатися за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних судових установ чи до відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна.

Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами за­хищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

(Офіційне тлумачення частини другої статті 55 див. в Рішенні Кон­ституційного Суду № б-зп від 25.11.97; статті 55 див. в Рішенні Кон­ституційного Суду№ 9-зп від 25.12.97)

Стаття 56. Кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів дер­жавної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службо­вих осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Стаття 57. Кожному гарантується право знати свої права і обов'язки.

Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обо­в'язки громадян, мають бути доведені до відома населення у порядку, встановленому законом.

Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обо-

206       Розділ 1

в'язки громадян, не доведені до відома населення у порядку, встановле­ному законом, є нечинними.

Стаття 58. Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворот­ної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують від­повідальність особи.

Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визна­валися законом як правопорушення.

(Офіційне тлумачення статті 58 див. в Рішеннях Конституційного Су­ду № 1-зп від 13.05.97, № 1-рп/99 від 09.02.99, № б-рп/2000 від 19.04.2000)

Стаття 59. Кожен має право на правову допомогу. У випадках, пе­редбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є віль­ним у виборі захисника своїх прав.

Для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання пра­вової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура.

(Офіційне тлумачення статті 59 див. в Рішенні Конституційного Суду№ 13-рп/2000 від 16.11.00)

Правосуддя

Стаття 124. Правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються.

Перехідні положення

4. Президент України протягом трьох років після набуття чинності Конституцією України має право видавати схвалені Кабінетом Міністрів України і скріплені підписом Прем'єр-міністра України укази з еконо­мічних питань, не врегульованих законами, з одночасним поданням від­повідного законопроекту до Верховної Ради України в порядку, встанов­леному статтею 93 цієї Конституції.

Такий указ Президента України вступає в дію, якщо протягом тридця­ти календарних днів з дня подання законопроекту (за винятком днів між­сесійного періоду) Верховна Рада України не прийме закон або не відхи­лить поданий законопроект більшістю від її конституційного складу, і діє до набрання чинності законом, прийнятим Верховною Радою України з цих питань.

Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності

Указ Президента України від 23 липня 1998 року № 817/98

З метою зменшення втручання державних органів у підприємницьку діяльність та відповідно до пункту 4 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України постановляю:

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ          207

Установити, що органи виконавчої влади, уповноважені від імені

держави здійснювати перевірку фінансово-господарської діяльності су­

б'єктів підприємницької діяльності (далі - контролюючі органи), прово­

дять планові та позапланові виїзні перевірки.

Плановою виїзною перевіркою вважається перевірка фінансово- гос­

подарської діяльності суб'єкта підприємницької діяльності, яка передбаче­

на у плані роботи контролюючого органу і проводиться за місцезнахо­

дженням такого суб'єкта чи за місцем розташування об'єкта власності,

стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка. Планова виїз­

на перевірка проводиться за сукупними показниками фінансово-госпо­

дарської діяльності суб'єкта підприємницької діяльності за письмовим рі­

шенням керівника відповідного контролюючого органу не частіше одного

разу на календарний рік у межах компетенції відповідного контролюючо­

го органу.

Забороняється проведення планових виїзних перевірок за окремими видами зобов'язань перед бюджетами, крім зобов'язань за бюджетними позиками і кредитами, що гарантовані бюджетними коштами.

Право на проведення планової виїзної перевірки суб'єкта підприєм­ницької діяльності надається лише у тому разі, коли йому не пізніше ніж за десять календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки на­діслано письмове повідомлення з зазначенням дати її проведення.

3.         Позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не пе­

редбачена в планах роботи контролюючого органу і проводиться за наяв­

ності хоча б однієї з таких обставин:

а)         за наслідками зустрічних перевірок виявлено факти, які свідчать про

порушення суб'єктом підприємницької діяльності норм законодавства;

б)         суб'єктом підприємницької діяльності не подано в установлений

строк документи обов'язкової звітності;

в)         виявлено недостовірність даних, заявлених у документах обов'яз­

кової звітності;

г)          суб'єкт підприємницької діяльності подав у встановленому поряд­

ку скаргу про порушення законодавства посадовими особами контролю­

ючого органу під час проведення планової чи позапланової виїзної пере­

вірки;

д)         у разі виникнення потреби у перевірці відомостей, отриманих від

особи, яка мала правові відносини з суб'єктом підприємницької діяльно­

сті, якщо суб'єкт підприємницької діяльності не надасть пояснення та їх

документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контро­

люючого органу протягом трьох робочих днів від дня отримання запиту;

є) проводиться реорганізація (ліквідація) підприємства.

Позапланові виїзні перевірки з підстави, визначеної у пункті «є» час­тини першої цієї статті, проводяться лише органами державної податко­вої служби та органами контрольно-ревізійної служби в межах їх повно­важень.

Позапланова виїзна перевірка може здійснюватись і на підставі рі­шення Кабінету Міністрів України.

4.         Вищестоящий контролюючий орган може за власною ініціативою

перевірити достовірність висновків нижчестоящого контролюючого орга­

ну шляхом перевірки документів обов'язкової звітності суб'єкта підори-

208       Розділі

ємницької діяльності або висновків акта перевірки, складеного нижчесто-ящим контролюючим органом. Вищестоящий контролюючий орган впра­ві прийняти рішення щодо повторної перевірки суб'єкта підприємницької діяльності лише у тому разі, коли стосовно посадових або службових осіб контролюючого органу, які проводили планову або позапланову перевір­ку зазначеного суб'єкта, розпочато службове розслідування або поруше­но кримінальну справу. Державна податкова адміністрація України вправі прийняти рішення про проведення повторної перевірки суб'єкта підпри­ємницької діяльності у разі, коли таке рішення оформляється наказом за підписом її Голови.

5.         Контролюючими органами, які мають право проводити планові та

позапланові виїзні перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єк­

тів підприємницької діяльності, є:

а)         органи державної податкової служби - стосовно сплати податків і

зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та державних цільових фон­

дів, неподаткових платежів;

б)         митні органи — стосовно сплати ввізного мита, акцизного збору та

податку на додану вартість, які справляються у разі ввезення (пересилан­

ня) товарів на митну територію України в момент перетинання митного

кордону;

в)         органи державного казначейства, державної контрольно-ревізійної

служби та органи державної податкової служби в межах їх компетенції -

стосовно бюджетних позик, позик та кредитів, гарантованих коштами

бюджетів, цільового використання дотацій та субсидій, інших бюджетних

асигнувань, коштів позабюджетних фондів, а також належного виконання

державних контрактів, проавансованих за рахунок бюджетних коштів.

Зазначені у цій статті контролюючі органи мають право проводити перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єктів підприємниць­кої діяльності лише в межах їх компетенції, визначених у частині першій цієї статті.

Здійснення планових та позапланових виїзних перевірок з питань, ви­значених у частині першій цієї статті, іншими державними органами за­бороняється.

Планові виїзні перевірки проводяться всіма контролюючими органа­ми одночасно в день, визначений органом державної податкової служби. Порядок координації проведення таких перевірок встановлюється Кабі­нетом Міністрів України.

Установити, що рішення про вилучення документів первинного об­

ліку, зупинення операцій на рахунках в установах банків, інших фінансо­

во-кредитних установах, а також заборону відчуження майна суб'єкта

підприємницької діяльності у зв'язку з порушенням податкового, бюд­

жетного або валютного законодавства можуть прийматися лише органа­

ми державної податкової служби, а у випадках, визначених митним зако­

нодавством, - митними органами.

Рекомендувати підприємствам, установам і організаціям усіх форм

власності ведення журналів відвідання їх та їх структурних підрозділів

представниками контролюючих органів з обов'язковим зазначенням у

цих журналах строків та мети відвідання, посади і прізвища представника,

який обов'язково ставить свій підпис у цьому журналі. Відмова представ-

зАҐАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ           209

яИка контролюючого органу від підпису в журналі є підставою для недо-дудення його до проведення перевірки. Про факт цієї відмови суб'єкт лідприємницької діяльності повідомляє письмово у триденний строк кон­тролюючому органу, в якому працює такий представник. Форма та поря­док ведення журналу встановлюються Державним комітетом України з питань регуляторної політики та підприємництва.

(Стаття 7 із змінами, внесеними згідно з Указом Президента Хе 1011/2000 від 22.08.2000)

8.         Установити, що нормативно-правові акти контролюючих органів,

які регламентують порядок проведення перевірок суб'єктів підприєм­

ницької діяльності, погоджуються з Державним комітетом України з пи­

тань регуляторної політики та підприємництва.

(Стаття 8 із змінами, внесеними згідно з Указом Президента № 1011/2000 від 22.08.2000)

9.         Позапланові перевірки дотримання суб'єктами підприємницької ді­

яльності пожежної безпеки не провадяться, якщо суб'єкт підприємниць­

кої діяльності уклав договір страхування цивільної відповідальності пе­

ред третіми особами стосовно відшкодування наслідків можливої шко­

ди. У такому разі шкода, завдана третім особам у зв'язку з порушенням

суб'єктом підприємницької діяльності вимог пожежної безпеки, компен­

сується в повному обсязі страховою компанією.

10.        Установити, що державні органи у справах захисту прав спожива­

чів здійснюють позапланову перевірку діяльності суб'єктів підприєм­

ницької діяльності виключно на підставі отриманих від споживачів скарг

про порушення такими суб'єктами вимог законодавства про захист прав

споживачів.

Скарга споживача повинна подаватися в письмовому вигляді і місти­ти відомості про його прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання, се­рію і номер паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, а також дані про товар, при продажу якого були порушені права споживача. Ор­гани у справах захисту прав споживачів не мають права розголошувати зазначені відомості про споживача, який подав скаргу.

Органи, які здійснюють реєстрацію суб'єктів підприємницької ді­

яльності або видають ліцензії на здійснення окремих видів підприємниць­

кої діяльності, а також видають інші дозволи, передбачені законодав­

ством, не можуть ставити як умову реєстрації чи видачі ліцензій, інших

дозволів відрахування коштів на користь будь-яких бюджетних або поза­

бюджетних фондів, установ, підприємств, організацій чи окремих осіб.

Товари (продукція), крім продуктів харчування, якість та відповід­

ність яких підтверджена сертифікатами, що видані за межами України,

згідно з міжнародними стандартами ISO та іншими міжнародними стан­

дартами, не потребують повторної сертифікації в Україні. Перелік між­

народних стандартів визначається Кабінетом Міністрів України.

Індикативні або звичайні ціни на товари (роботи, послуги) для за­

стосування їх у податкових або митних цілях установлюються на підста­

ві статистичної оцінки рівня цін реалізації таких товарів (робіт, послуг)

на внутрішньому ринку України, яка проводиться уповноваженим дер­

жавним органом у визначеному ним порядку. Індикативні або звичайні

Ціни не можуть встановлюватися органами виконавчої влади, які вико-

210

Розділ 1

ристовують їх для нарахування та стягнення податків і зборів (обов'язко­вих платежів) та неподаткових платежів, крім випадків відсутності ста­тистичних даних про рівень цін на окремі види товарів (робіт, послуг).

Органи виконавчої влади не можуть приймати рішення щодо за­

провадження будь-яких заборон або обмежень підприємницької діяльно­

сті, якщо повноваження на запровадження таких заборон або обмежень

прямо не передбачені законодавством.

Обмеження у строках та підставах проведення перевірок суб'єкта

підприємницької діяльності, визначені цим Указом, не поширюються

на перевірки, що проводяться на особисте прохання суб'єкта підприєм­

ницької діяльності, або перевірки, що проводяться відповідно до кримі­

нально-процесуального законодавства, а також на перевірки суб'єктів

господарської діяльності, які мають заборгованість із заробітної плати

працівникам.

(Стаття 15 із змінами,  внесеними згідно з Указом Президента № 576/2004 від 25.05.2004)

Покласти на Кабінет Міністрів України надання офіційних роз'яс­

нень щодо цього Указу.

Цей Указ набирає чинності в порядку, передбаченому пунктом 4

розділу XV «Перехідні положення» Конституції України.

Господарський кодекс України

Прийнято 16 січня 2003 року № 436-IV

(Витяг)

Стаття 1. Предмет регулювання

1. Цей Кодекс визначає основні засади господарювання в Україні і ре­гулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері гос­подарювання.

Стаття 19. Державний контроль та нагляд за господарською діяльністю

Суб'єкти господарювання мають право без обмежень самостійно

здійснювати господарську діяльність, що не суперечить законодавству.

Суб'єкти господарювання підлягають державній реєстрації відпо­

відно до цього Кодексу та закону.

Держава здійснює контроль і нагляд за господарською діяльністю

суб'єктів господарювання у таких сферах:

збереження та витрачання коштів і матеріальних цінностей суб'єкта­ми господарських відносин - за станом і достовірністю бухгалтерського обліку та звітності;

фінансових, кредитних відносин, валютного регулювання та податко­вих відносин - за додержанням суб'єктами господарювання кредитних

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ          211

зобов'язань перед державою і розрахункової дисципліни, додержанням вимог валютного законодавства, податкової дисципліни;

цін і ціноутворення - з питань додержання суб'єктами господарюван­ня державних цін на продукцію і послуги;

монополізму та конкуренції - з питань додержання антимонопольно-конкурентного законодавства;

земельних відносин - за використанням і охороною земель; водних відносин і лісового господарства - за використанням та охороною вод і лісів, відтворенням водних ресурсів і лісів;

виробництва і праці - за безпекою виробництва і праці, додержанням законодавства про працю; за пожежною, екологічною, санітарно-гігіє­нічною безпекою; за дотриманням стандартів, норм і правил, якими вста­новлено обов'язкові вимоги щодо умов здійснення господарської діяль­ності;

споживання - за якістю і безпечністю продукції та послуг;

зовнішньоекономічної діяльності - з питань технологічної, еконо­мічної, екологічної та соціальної безпеки.

Органи державної влади і посадові особи, уповноважені здійснюва­

ти державний контроль і державний нагляд за господарською діяльніс­

тю, їх статус та загальні умови і порядок здійснення контролю і нагляду

визначаються законами.

Незаконне втручання та перешкоджання господарській діяльності

суб'єктів господарювання з боку органів державної влади, їх посадових осіб

при здійсненні ними державного контролю та нагляду забороняються.

Органи державної влади і посадові особи зобов'язані здійснювати

інспектування та перевірки діяльності суб'єктів господарювання неупе-

реджено, об'єктивно і оперативно, дотримуючись вимог законодавства,

поважаючи права і законні інтереси суб'єктів господарювання.

Суб'єкт господарювання має право на одержання інформації про

результати інспектування і перевірок його діяльності не пізніш як через

тридцять днів після їх закінчення, якщо інше не передбачено законом. Дії

та рішення державних органів контролю та нагляду, а також їх посадових

осіб, які проводили інспектування і перевірку, можуть бути оскаржені

суб'єктом господарювання у встановленому законодавством порядку.

Усі суб'єкти господарювання зобов'язані здійснювати первинний

(оперативний) та бухгалтерський облік результатів своєї роботи, склада­

ти статистичну інформацію, а також надавати відповідно до вимог зако­

ну фінансову звітність та статистичну інформацію щодо своєї господар­

ської діяльності, інші дані, визначені законом. Забороняється вимагати

від суб'єктів господарювання надання статистичної інформації та інших

Даних, не передбачених законом або з порушенням порядку, встановле­

ного законом.

Стаття 20. Захист прав суб'єктів господарювання та спожи­вачів

Держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів гос­

подарювання та споживачів.

Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист

212

Розділ 1

своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом:

визнання наявності або відсутності прав;

визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єк­та господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом;

відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання;

припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення;

присудження до виконання обов'язку в натурі;

відшкодування збитків;

застосування штрафних санкцій;

застосування оперативно-господарських санкцій;

застосування адміністративно-господарських санкцій;

установлення, зміни і припинення господарських правовідносин;

іншими способами, передбаченими законом.

3. Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів ви­значається цим Кодексом, іншими законами.

Стаття 40. Державний контроль за дотриманням антимоно­польно-конкурентного законодавства

Державний контроль за дотриманням антимонопольно-конкурент­

ного законодавства, захист інтересів підприємців та споживачів від його

порушень здійснюються Антимонопольним комітетом України відповід­

но до його повноважень, визначених законом.

З метою запобігання монопольному становищу окремих суб'єктів

господарювання на ринку створення, реорганізація та ліквідація суб'єк­

тів господарювання, придбання їх активів, часток (акцій, паїв) господар­

ських товариств, а також утворення об'єднань підприємств або перетво­

рення органів влади в зазначені об'єднання у випадках, передбачених

законодавством, здійснюються за умови одержання згоди на це Антимо­

нопольного комітету України. Підстави для надання згоди на концентра­

цію суб'єктів господарювання визначаються законом.

У разі якщо суб'єкти господарювання зловживають монопольним

становищем на ринку, Антимонопольний комітет України має право

прийняти рішення про примусовий поділ монопольних утворень. Строк

виконання такого рішення не може бути меншим шести місяців.

Примусовий поділ не застосовується у разі:

неможливості організаційного або територіального відокремлення під­приємств або структурних підрозділів;

наявності тісного технологічного зв'язку підприємств, структурних підрозділів, якщо частка внутрішнього обороту в загальному обсязі вало­вої продукції підприємства (об'єднання тощо) становить менше тридця­ти відсотків.

зАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ           213

Реорганізація монопольного утворення, що підлягає примусовому

поділу, здійснюється на розсуд суб'єкта господарювання за умови усу­

нення монопольного становища цього утворення на ринку.

Антимонопольный комітет України та його територіальні відділен-

ля у встановленому законом порядку розглядають справи про недобро­

совісну конкуренцію та інші справи щодо порушення антимонополь­

но-конкурентного законодавства, передбачені законом.

Рішення Антимонопольного комітету України та його територіаль­

них відділень можуть бути оскаржені до суду. Збитки, завдані незакон­

ними рішеннями Антимонопольного комітету України або його терито­

ріальних відділень, відшкодовуються з Державного бюджету України за

позовом заінтересованих осіб у порядку, визначеному законом.

278       Розділ 2

підприємницької діяльності та всім контролюючим органам за 10 днів до початку перевірки.

У разі неможливості проведення одночасної перевірки всіма контро­люючими органами (відсутність умов праці для всіх перевіряючих, неможливість спільної роботи працівників суб'єкта підприємницької діяльності, що перевіряється, одночасно з усіма перевіряючими) перевір­ки проводяться у різні строки, погоджені контролюючими органами із суб'єктом підприємницької діяльності.

При цьому строки перевірки не потребують погодження з відповід­ним органом державної податкової служби.

2.         Формування планів-графіків проведення планових виїзних пере­

вірок здійснюється щокварталу всіма контролюючими органами за міс­

цезнаходженням суб'єктів підприємницької діяльності.

До 20 числа останнього місяця поточного кварталу плани-графіки на наступний квартал погоджуються кожним контролюючим органом з від­повідним органом державної податкової служби міського, районного або обласного рівня в частині проведення одночасної перевірки.

Не потребують погодження строки проведення перевірок, які у плано­вому періоді передбачаються тільки одним з контролюючих органів.

У разі непогодження планів-графіків з відповідним органом держав­ної податкової служби міського, районного або обласного рівня в частині проведення одночасної перевірки суб'єкт підприємницької діяльності має право не допускати перевіряючих на об'єкт перевірки.

Під час погодження проведення планових виїзних перевірок пріори­тетними визнаються встановлені органами державної податкової служби строки, які не перевищують ЗО робочих днів, крім перевірок суб'єктів підприємницької діяльності з річним сукупним валовим доходом 20 млн. гривень і більше, строки проведення яких можуть перевищувати 30 ро­бочих днів. Продовження строків проведення перевірки здійснюється за рішенням керівника контролюючого органу вищого рівня.

Плани-графіки планових виїзних перевірок є інформацією з обме­

женим доступом.

Заміна у планах-графіках суб'єкта підприємницької діяльності, що

перевіряється, та зміна строків проведення планових виїзних перевірок

забороняється, крім випадків виникнення об'єктивних обставин (ліквіда­

ція, банкрутство суб'єкта підприємницької діяльності, припинення його

діяльності на тривалий час тощо). У зв'язку з цим про зміни, що вносять­

ся до планів-графіків, інформуються відповідні контролюючі органи у

триденний строк з моменту прийняття такого рішення.

Керівник відповідного контролюючого органу несе персональну

відповідальність за дотримання плану-графіка проведення планових ви­

їзних перевірок.

До проведення планових виїзних перевірок контролюючі органи

мають право залучати як експертів фахівців інших державних органів.

За результатами проведеної планової виїзної перевірки працівника­

ми кожного контролюючого органу складається окремий акт (довідка)

відповідно до їх компетенції та вживаються необхідні заходи.

(Порядок в редакції Постанови КМ№ від 15.10.2003)

ДЕРЖАВНИЙ КОНТРОЛЬ         219

Порядок взаємного інформування

органів державної

контрольно-ревізійної служби України

та органів державної податкової служби України

про факти фінансових порушень

та вжиті заходи

Затверджено наказом

Головного контрольно-ревізійного управління України

та Державної податкової адміністрації України

від 22 грудня 2001 року № 143/514

Зареєстровано

в Міністерстві юстиції України 14 січня 2002року за № 30/6318

1.         Цей Порядок розроблено на підставі Закону України «Про держав­

ну контрольно-ревізійну службу в Україні», Закону України «Про дер­

жавну податкову службу в Україні», Закону України «Про порядок пога­

шення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державни­

ми цільовими фондами», Указу Президента України «Про застосування

штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки».

Порядок спрямований на координацію діяльності органів державної контрольно-ревізійної та податкової служб з метою зміцнення фінансо­вої дисципліни суб'єктів господарювання.

2.         Метою Порядку є встановлення механізму надання органами дер­

жавної контрольно-ревізійної служби інформації про факти виявлених за

результатами ревізій (перевірок) порушень фінансової дисципліни та

зворотного інформування органами державної податкової служби щодо

вжитих за цими фактами заходів, що стосуються:

порушень норм з регулювання обігу готівки;

порушень порядку ведення бухгалтерського обліку, які свідчать про

можливе заниження об'єкта та/або бази оподаткування, а також ухилен­

ня від сплати податків і зборів (обов'язкових платежів);

проведення з порушенням законодавства операцій із заставленими

активами.

(Пункт 2 в редакції наказу Головного контрольно-ревізійного управ­лінням 70/120 від 04.03.2004)

Про можливе заниження об'єкта або/та бази оподаткування свід­

чать порушення порядку ведення бухгалтерського обліку платником по­

датків.

У разі виявлення за результатами ревізії (перевірки) суб'єкта госпо­

дарювання порушень фінансової дисципліни, зазначених у п. 2 цього По­

рядку, у триденний термін від дня підписання акта ревізії (перевірки) або

письмових висновків органу державної контрольно-ревізійної служби на

220

Розділ 2

заперечення (зауваження) суб'єкта господарювання до акта ревізії (пе­ревірки) з питань, зазначених у п. 2 цього Порядку, орган державної кон­трольно-ревізійної служби направляє до органу державної податкової служби, у якому платник податку перебуває на податковому обліку, ко­пію акта (довідки) ревізії (перевірки) та інформацію, що містить такі дані:

коли, ким, на якій підставі і за який період проведено ревізію (пере­

вірку);

повну назву суб'єкта господарювання, його підпорядкованість, міс­

цезнаходження та код згідно з ЄДРПОУ;

які вимоги чинного законодавства (назва, дата, номер, стаття чи

пункт нормативного акта, ким затверджений) і на яку суму порушено, а

також обставини та характер виявлених порушень фінансової дисцип­

ліни;

які заходи для усунення виявлених порушень вжито органом дер­

жавної контрольно-ревізійної служби та керівництвом суб'єкта господа­

рювання в ході ревізії (перевірки).

(Пункт 4 в редакції наказу Головного контрольно-ревізійного управ­ління № 70/120 від 04.03.2004)

5.         Якщо в ході проведення ревізії (перевірки) виявляються суттєві по­

рушення порядку ведення бухгалтерського обліку, які свідчать про знач­

не ухилення платника податку від оподаткування, або інші порушення,

указані в п. 2 цього Порядку, то орган державної контрольно-ревізійної

служби терміново повідомляє орган податкової служби про виявлені по­

рушення з метою проведення одночасної ревізії (перевірки).

(Пункт 5 в редакції наказу Головного контрольно-ревізійного управ­ління N9 70/120 від 04.03.2004)

6.         При проведенні ревізії (перевірки), яка не включена до плану-гра-

фіка проведення планових виїзних перевірок та в ході якої виявляються

порушення норм з регулювання обігу готівки, орган державної контро­

льно-ревізійної служби у триденний термін від дня підписання акта ре­

візії (перевірки) або письмових висновків на заперечення (зауваження)

суб'єкта господарювання до акта ревізії (перевірки) направляє органу

податкової служби разом з інформацією копію акта (довідки) ревізії (пе­

ревірки) та розрахунок фінансових санкцій, передбачених статтею 1 Ука­

зу Президента України від 12.06.95 № 436/95 (із змінами та доповнення­

ми) «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регу­

лювання обігу готівки» для їх подальшого застосування відповідним ор­

ганом державної податкової служби.

(Пункт 6 в редакції наказу Головного контрольно-ревізійного управ­ління № 70/120 від 04.03.2004)

7.         Орган державної податкової служби, розглянувши матеріали ре­

візій (перевірок), приймає у порядку, встановленому законодавством,

відповідне рішення і в триденний термін від дня його прийняття інфор­

мує орган державної контрольно-ревізійної служби.

(Пункт 7 в редакції наказу Головного контрольно-ревізійного управ­ління № 70/120 від 04.03.2004)

пЕрЖАВНИЙ КОНТРОЛЬ          221

Порядок

здійснення міністерствами,

іншими центральними органами виконавчої влади внутрішнього фінансового контролю

Затверджено

постановою Кабінету Міністрів України від 22 травня 2002 року № 685

1.         Цей Порядок визначає механізм здійснення контрольно-ревізійни­

ми підрозділами відповідних міністерств, інших центральних органів ви­

конавчої влади (далі - контрольно-ревізійний підрозділ) внутрішнього

фінансового контролю за роботою підприємств, установ та організацій,

що належать до сфери управління відповідних міністерств, інших цен­

тральних органів виконавчої влади (далі - суб'єкт господарювання, який

підлягає контролю).

Внутрішній фінансовий контроль - це діяльність контрольно-реві­зійних підрозділів, спрямована на забезпечення міністерств, інших цен­тральних органів виконавчої влади достовірною інформацією про вико­ристання суб'єктами господарювання, які підлягають контролю, фінан­сових ресурсів, оцінку ефективності їх господарської діяльності, вияв­лення і запобігання в ній відхиленням, що перешкоджають законному та ефективному використанню майна і коштів, розширеному відтворенню виробництва.

2.         Метою здійснення внутрішнього фінансового контролю є:

аналіз фінансово-господарської діяльності, цільового та ефективного використання бюджетних коштів та збереження державного майна, еко­номного використання фінансових і матеріальних ресурсів, виконання планових завдань, достовірності ведення бухгалтерського обліку;

(Абзац другий пункту 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою KM№911 від 16.06.2003)

забезпечення усунення порушень фінансової дисципліни, відшкоду­вання заподіяних збитків;

вжиття заходів до запобігання фінансовим порушенням.

3.         Внутрішній фінансовий контроль здійснюється контрольно-реві­

зійними підрозділами у формі ревізій, перевірок, оцінки, розслідування

та вивчення (далі - контрольні заходи) на підставі складених на півріччя

планів роботи, що затверджуються керівниками міністерств, інших цен­

тральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів за пого­

дженням з ГоловКРУ, його територіальними органами.

(Абзац перший пункту З із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ№> 911 від 16.06.2003)

Для запобігання дублюванню контрольних заходів контрольно-реві­зійні підрозділи координують свою роботу з органами державної кон­трольно-ревізійної служби. Контрольні заходи на одних і тих самих за­планованих суб'єктах господарювання, які підлягають контролю, прово­дяться одночасно в терміни, визначені органами державної контрольно-ревізійної служби.

222

Розділ 2

(Абзац другий пункту З із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ№ 911 від 16.06.2003)

Позапланові контрольні заходи проводяться за наказом керівника мі­ністерства, іншого центрального органу виконавчої влади або їх терито­ріального органу. Про рішення щодо проведення позапланового кон­трольного заходу інформується ГоловКРУ або його територіальний ор­ган за 10 днів до початку такого заходу.

(Абзац третій пункту 3 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ№ 911 від 16.06.2003)

4.         Контрольно-ревізійний підрозділ контролює:

(Абзац перший пункту 4 із змінами, внесеними згідно з Постановою KM№911 від 16.06.2003)

обгрунтованість бюджетних запитів, дотримання фінансово-бюд­

жетної, кошторисної дисципліни, збереження і цільове використання

бюджетних коштів та коштів державних цільових фондів;

збереження і використання державного майна;

ефективність використання матеріальних і фінансових ресурсів,

своєчасність документального оформлення господарських операцій, пов­

ноту виявлення та мобілізації внутрішньогосподарських резервів, причи­

ни непродуктивних витрат і втрат;

економічний стан підприємств, установ та організацій, результати

виконання виробничих та фінансових планів;

правильність ведення бухгалтерського обліку та фінансової звіт­

ності, своєчасність і повноту відображення в обліку фінансових, кредит­

них та розрахункових операцій, а також законність їх здійснення, вико­

нання зобов'язань перед бюджетом і кредиторами;

додержання порядку формування, встановлення та застосування

цін і тарифів;

стан виконання заходів, спрямованих на усунення недоліків, вияв­

лених попереднім контрольним заходом;

(Підпункт 7 пункту 4 із змінами, внесеними згідно з Постановою KM №911 від 16.06.2003)

додержання встановленого порядку закупівлі товарів (робіт, по­

слуг) за державні кошти;

виконання інших завдань з питань, визначених наказами керівників

міністерств, інших центральних органів виконавчої влади відповідно до

їх специфіки, в межах компетенції контрольно-ревізійного підрозділу.

5.         Посадові особи контрольно-ревізійного підрозділу мають право:

контролювати на суб'єктах господарювання, які підлягають контро­

лю, результати виконання планів, кошторисів, грошові, фінансові, бух­

галтерські та інші документи, наявність коштів і цінностей, а у разі вияв­

лення підробок та інших зловживань - вилучати необхідні документи на

термін до закінчення контрольних заходів, залишаючи у справі акт вилу­

чення та копії або реєстри вилучених документів;

(Абзац другий пункту 5 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ№ 911 від 16.06.2003)

контролювати правильність списання сировини, палива, інших мате­ріальних цінностей, спожитої тепло- та електроенергії на витрати вироб­ництва, повноту оприбуткування готової продукції, списання відходів, а

ДЕРЖАВНИЙ КОНТРОЛЬ         223

також вимагати від керівника суб'єкта господарювання, який підлягає контролю, здійснення контрольних обмірів обсягів виконаних робіт чи контрольного запуску сировини у виробництво;

(Абзац третій пункту 5 із змінами, внесеними згідно з Постановою grfXe 911 від 16.06.2003)

вимагати від керівника суб'єкта господарювання, який підлягає кон­тролю, проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріаль­них цінностей, перевірки наявних коштів і розрахунків, у разі потреби опечатувати каси і касові приміщення, склади, комори, сховища, архіви;

одержувати від посадових осіб суб'єктів господарювання, які підля­гають контролю, письмові пояснення з питань, що виникають під час проведення контрольних заходів;

одержувати в установленому порядку від інших суб'єктів господарю­вання довідки та копії документів, пов'язаних з операціями, що перевіря­ються.

(Пункт 5 доповнено абзацом згідно з Постановою KM № 911 від 16.06.2003)

6.         Термін проведення контрольних заходів не повинен перевищувати

ЗО робочих днів. Цей термін може бути продовжений з дозволу ініціато­

ра контрольного заходу.

(Пункт б із змінами, внесеними згідно з Постановою KM № 911 від 16.06.2003)

7.         Результати контрольних заходів оформляються актом (довідкою

про перевірку) за підписом керівника ревізійної групи (ревізора), керів­

ника і головного бухгалтера (бухгалтера) суб'єкта господарювання, який

підлягає контролю.

У разі наявності заперечень або зауважень до акта (довідки) контроль­ного заходу керівник і головний бухгалтер (бухгалтер) суб'єкта господа­рювання, який підлягає контролю, повинні у день передачі акта (довідки про перевірку) на ознайомлення підписати його із застереженням і не пі­зніше ніж через 5 днів подати свої письмові пояснення або зауваження.

(Пункт 7 із змінами, внесеними згідно з Постановою KM № 911 від 16.06.2003)

8.         Акти (довідки) контрольного заходу подаються керівнику міністе­

рства, іншого центрального органу виконавчої влади, їх територіального

органу, а також з дозволу відповідного керівника - ГоловКРУ чи його те­

риторіальним підрозділам на їх обгрунтовану вимогу.

(Пункт 8 із змінами, внесеними згідно з Постановою KM № 911 від 16.06.2003)

9.         Керівники контрольно-ревізійних підрозділів можуть брати участь

У підготовці нормативно-правових актів міністерств, інших центральних

органів виконавчої влади, якими регламентується порядок використання

фінансових і матеріальних ресурсів.

9і. У разі виявлення під час проведення контрольного заходу фактів нецільового використання бюджетних коштів, марнотратства, зловживан­ня службовим становищем та інших грубих порушень фінансово-госпо­дарської дисципліни матеріали передаються до правоохоронних органів.

(Порядок доповнено пунктом 9і згідно з Постановою KM № 911 від 16.06.2003)

224

Розділ 2

10. Контрольно-ревізійні підрозділи подають щокварталу, до 5 числа місяця, що настає за звітним періодом, ГоловКРУ звітність та узагальне­ну інформацію про виявлені факти порушень фінансової дисципліни та вжиття заходів щодо їх усунення.

Порядок

оформлення результатів

документальних перевірок

щодо дотримання податкового

та валютного законодавства

суб'єктами підприємницької діяльності -

юридичними особами,

їх філіями, відділеннями

та іншими відокремленими підрозділами

Затверджено

наказом Державної податкової адміністрації України від 16 вересня 2002 року № 429

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2002 року за М1023/7311

1. Визначення термінів,

підстави для проведення документальних перевірок та основні принципи їх проведення

1.1. Цей Порядок розроблено відповідно до вимог Закону України «Про державну податкову службу в Україні», статті 5 Указу Президента України від 23.07.98 № 817/98 «Про деякі заходи з дерегулювання під­приємницької діяльності» для використання посадовими особами органів державної податкової служби при проведенні документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності - юридичними особами, їх філіями, відділен­нями та іншими відокремленими підрозділами (далі - підприємства).

1.2. Визначення типу перевірок, які проводяться державними податковими органами

Плановою документальною перевіркою вважається перевірка фінан­сово-господарської діяльності суб'єкта підприємницької діяльності, яка проводиться на підставі статті 2 Указу Президента України від 23.07.98 № 817/98 «Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльно­сті» та передбачена у плані роботи податкового органу.

Позаплановою документальною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи податкового органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, які визначені статтею 3 Указу Прези­дента України від 23.07.98 № 817/98.

ДЕРЖАВНИЙ КОНТРОЛЬ         225

Планова та позапланова перевірка може бути комплексною. Комплекс­на перевірка (визначення «комплексна перевірка» вживається виключно для потреб цього Порядку) - це документальна перевірка фінансово-гос­подарської діяльності підприємства, якою охоплюються питання повноти нарахування та своєчасності сплати всіх видів податків, зборів, інших обов'язкових та інших платежів, контроль за якими покладено на органи державної податкової служби України.

Зустрічна перевірка (визначення «зустрічна перевірка» вживається виключно для потреб цього Порядку) - позапланова документальна пе­ревірка підприємства з питань фінансово-господарської діяльності на підтвердження взаємовідносин та стану розрахунків з контрагентами.

(Абзац п 'ятий пункту 1.2 із змінами, внесеними згідно з наказом ДПА № 403 від 26.08.2003)

Камеральна перевірка - це перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклара­ціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків.

(Пункт 1.2 доповнено абзацом шостим згідно з наказом ДПА № 403 від 26.08.2003)

1.3.       Документальна перевірка фінансово-господарської діяльності під­

приємства проводиться за місцезнаходженням підприємства та/або за

місцезнаходженням об'єкта, щодо якого проводиться така перевірка.

Термін проведення перевірки - це проміжок часу між датою початку і датою закінчення документальної перевірки. Датою закінчення перевір­ки є дата підписання акта перевірки. Термін проведення перевірки зазна­чається у письмовому повідомленні про проведення перевірки.

(Пункт 1.3 доповнено абзацом другим згідно з наказом ДПА № 403 від 26.08.2003)

План перевірки - перелік питань, розроблених податковим органом з урахуванням специфіки діяльності кожного підприємства, які висвітлю­ються в акті документальної перевірки.

(Пункт 1.3 доповнено абзацом третім згідно з наказом ДПА № 403 від 26.08.2003)

1.4.       При проведенні комплексної документальної перевірки склада­

ється один зведений акт комплексної перевірки, а в разі відсутності пору­

шень - довідка.

(Абзац перший пункту 1.4 із змінами, внесеними згідно з наказом ДПА № від 26.08.2003)

Складовими частинами зведеного акта комплексної документальної перевірки є довідки, які складаються посадовими особами податкового органу як з окремого питання плану перевірки, так і з декількох питань плану перевірки.

Довідка підписується посадовими особами податкового органу, які здійснили перевірку, та погоджується з посадовими особами підприєм­ства.

Довідка складається у двох примірниках. Перший примірник надаєть­ся керівнику, який очолює перевірку, а другий залишається в структур­ному підрозділі, працівник якого склав цю довідку.

1.5.       Акт документальної перевірки повинен містити систематизова­

ний виклад виявлених у ході перевірки фактів порушень, зокрема норм

8.0)30424          '            ' .

226

Розділ 2

податкового та валютного законодавства, а також невиконання платни­ком податків законних вимог посадових осіб податкових органів, які проводили перевірку.

За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі

суттєві обставини фінансово-господарської діяльності суб'єкта підприєм­

ницької діяльності, які мають відношення до фактів виявлених порушень

податкового та валютного законодавства (далі - суттєві обставини).

Факти виявлених порушень податкового та валютного законодав­

ства викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та

в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксо­

вані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наяв­

ність зазначених фактів.

Акт документальної перевірки повинен бути складений на папе­

ровому носії і в електронному вигляді державною мовою і мати наскріз­

ну нумерацію сторінок.

У разі відсутності первинних документів, що підтверджують факт пору­шення, до акта перевірки додаються пояснення посадових осіб або інших працівників підприємства (в межах їх компетенції), що перевіряється.

Титульний аркуш акта документальної перевірки друкується на но­мерному бланку органу державної податкової служби для складання ак­тів документальних перевірок. Перший примірник акта в оригіналі зали­шається в органах державної податкової служби.

(Абзац третій пункту 1.8 із змінами, внесеними згідно з наказом ДПА № 403 від 26.08.2003)

У разі необхідності використання у змісті акта скорочених назв і за­гальноприйнятих абревіатур при першому вживанні відповідне слово­сполучення наводиться повністю з одночасною вказівкою в дужках його скороченої назви або абревіатури, які будуть використовуватись далі в тексті.

В акті документальної перевірки, розрахунках та інших матеріалах не допускаються різного роду виправлення цифрових показників, дат та інших даних.

1.9.       Усі вартісні показники відображаються у гривнях, а показники, що

виражені в іноземній валюті, підлягають відображенню в акті докумен­

тальної перевірки з одночасною вказівкою їх еквівалента у національній

валюті України за курсом валют, що встановлений Національним банком

України на дату проведення фінансово-господарської операції.

(Пункт 1.9 із змінами, внесеними згідно з наказом ДПА № 403 від 26.08.2003)

Інформація, що міститься в акті документальної перевірки, не під­

лягає розголошенню органом державної податкової служби і її співробітни­

ками, а також передачі в інші органи, за винятком випадків, передбачених

законодавством.

У разі якщо платник податків відмовляється від проведення до-

* Державною мовою в Україні є українська мова, яка є обов'язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами дер­жавної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діло­водства, документації тощо).

ДЕРЖАВНИЙ КОНТРОЛЬ         227

кументальної перевірки за наявності законних підстав для її проведен­ня або від допуску посадових осіб податкового органу до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів чи пов'язані з отриманням інших об'єктів оподаткування, електронних контрольно-ка­сових апаратів, комп'ютерних систем, що застосовуються для розрахун­ків за готівку або з використанням карток платіжних систем, вагокасових комплексів, систем та засобів штрихового кодування, складається акт відмови від допуску до перевірки.

Акт відмови від допуску до перевірки - це акт, який складається поса­довими особами податкового органу в разі відмови підприємства в до­пуску до перевірки.

Акт відмови від підпису - акт, який засвідчує відмову посадових осіб підприємства від підписання акта документальної перевірки. При цьому в акті зазначається про ознайомлення (чи відмову від ознайомлення) ке­рівника і головного бухгалтера підприємства із змістом акта перевірки, обов'язками, правами і відповідальністю платника податків.

Акт відмови від допуску до перевірки та акт відмови від підпису під­писується не менш як трьома особами.

(Розділ 1 доповнено пунктом 1.11 згідно з наказом ДПА № 403 від 26.08.2003)

2. Склад і зміст акта документальної перевірки

Акт документальної перевірки повинен складатися з трьох частин:

I           - вступна;

II           - описова;

III          - висновок

та інформативних додатків.

І. Вступна частина акта документальної перевірки

Вступна частина акта документальної перевірки повинна містити такі дані:

дата підписання акта перевірки (число, місяць, рік підписання акта посадовими особами, що проводили перевірку, та посадовими особами підприємства);

номер акта перевірки (порядковий номер журналу реєстрації пере­вірок, код структурного підрозділу, код за ЄДРІІОУ підприємства);

(Абзац третій частини І із змінами, внесеними згідно з наказом ДПА №403 від 26.08.2003)

місцезнаходження підприємства;

(Абзац четвертий частини І із змінами, внесеними згідно з наказом ДПА № 403 від 26.08.2003)

повна і скорочена назва підприємства відповідно до установчих доку­

ментів;  л

підстави для проведення документальної перевірки у відповідності до вимог Указу Президента України від 23.07.98 № 817/98 «Про деякі захо­ди з дерегулювання підприємницької діяльності»;

дата та номери посвідчень на документальну перевірку, назва органу Державної податкової служби, який їх виписав;

228

Розділ 2

посади осіб, назва структурного підрозділу, назва органу податкової служби, прізвища, імена, по батькові, посади осіб, що проводять перевірку;

документальна перевірка (планова чи позапланова);

(Абзац десятий частини І вилучено на підставі наказу ДПА № 403 від 26.08.2003)

період, за який проводиться перевірка діяльності підприємства;

інформація про направлення повідомлення підприємству про прове­дення планової перевірки;

(Абзац одинадцятий частини І із змінами, внесеними згідно з наказом ДПА № 403 від 26.08.2003)

інформація про посадових осіб, відповідальних за фінансово-госпо­дарську діяльність підприємства за період, що перевіряється, із зазначен­ням наказів про призначення та звільнення із займаної посади;

інформація про наявність журналу реєстрації перевірок підприємства та вчинення в ньому запису про проведення перевірки;

термін проведення перевірки (при необхідності зазначити перерву в роботі);

(Абзац чотирнадцятий частини І із змінами, внесеними згідно з нака­зом ДПА № 403 від 26.08.2003)

(Абзац шістнадцятий частини І вилучено на підставі наказу ДПА № 403 від 26.08.2003)

дані про реєстрацію (перереєстрацію) платника податків в органах ви­конавчої влади (назва документа, назва органу, дата і реєстраційний но­мер), дата взяття на облік державним податковим органом (назва доку­мента, назва органу державної податкової служби та дата взяття на об­лік), реєстраційні дані платника ПДВ (назва документа, дата, номер, ін­дивідуальний податковий номер);

дані про розмір статутного фонду, засновників, розмір їх внесків до статутного фонду, форма внесення (у разі необхідності), а також коди за ЄДРПОУ - для юридичних осіб;

код форми власності, підпорядкованість для державних підприємств;

перелік структурних підрозділів;

інформація про види діяльності, які здійснювало підприємство за пе­ріод, що перевірявся, та види діяльності, що підлягають ліцензуванню (номер і дата видачі ліцензії, назва органу, що видав ліцензію, терміни початку і закінчення дії ліцензії);

(Абзац дев 'ятнадцятий частини І в редакції наказу ДПА № 403 від 26.08.2003)

дані про наявність рахунків у банках та інших фінансових установах із зазначенням своєчасності надання повідомлення про їх відкриття (за­криття);

(Абзац двадцятий частини І із змінами, внесеними згідно з наказом ДПА № 403 від 26.08.2003)

інформація про попередню комплексну документальну перевірку із зазначенням назви органу державної податкової служби, дати та номера акта перевірки, періоду перевірки (планова чи позапланова, установлені порушення та вжиті заходи щодо усунення виявлених недоліків);

інформація про документи, які використані при даній перевірці, згру-

ДЕРЖАВНИЙ КОНТРОЛЬ         229

повані за типами (вказати період охоплення їх перевіркою та метод — су­цільний, вибірковий);

інформація про зустрічні перевірки, проведені у ході документальної перевірки, про надіслані запити на їх проведення до інших органів дер­жавної податкової служби;

перелік комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем, ін­формація яких використана під час перевірки;

інформація про те, чи є підприємство засновником (учасником), ак­ціонером іншого суб'єкта підприємницької діяльності;

якщо підприємство протягом своєї діяльності мало від'ємне значення об'єкта оподаткування (збитки або незначні прибутки) чи заявляло знач­ні суми до відшкодування податку на додану вартість, в обов'язковому порядку зазначаються обгрунтовані їх причини;

дані про наявність пільг, наданих відповідно до чинного законодав­ства (код пільги, на яку суму і на який податок отримано пільги з розбив­кою за роками в межах звітних періодів, що перевіряються);

відображення інформації про проведені підприємством інвентариза­ції його основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріаль­них цінностей, грошових коштів і документів, розрахунків та інших ста­тей балансу;

у разі проведення у ході перевірки інвентаризації відобразити її ре­зультати.

II. Описова частина акта документальної перевірки

Результати документальної перевірки групуються за окремими ви­

дами податків і зборів (обов'язкових платежів) та у розрізі податкових

періодів.

За кожним відображеним в акті фактом порушення податкового та

валютного законодавства необхідно:

висвітлити показники, які відображаються підприємством у податко­вій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підста­ві первинних документів податкового та бухгалтерського обліку підпри­ємства у розрізі періодів;

(А бзац другий пункту 2 частини II із змінами, внесеними згідно з нака­зом ДПА № 403 від 26.08.2003)

у разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з по­силанням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане по­рушення здійснено, при цьому додати до акта письмові пояснення поса­дових осіб підприємства щодо встановлених порушень;

зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію ра­хунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наяв­ність факту порушення;

зазначити перелік документів, що не були надані у ході здійснення пе­ревірки;

У разі відмови посадових осіб підприємства надати перевіряючим

230

Розділ 2

письмові пояснення щодо причини ненадання документів факт відмови відобразити в акті.

Виявлені факти однотипних порушень та порушень, які повторюють­ся, групуються у відомості або таблиці, що додаються до акта. Зазначені відомості або таблиці повинні містити повний перелік однотипних пору­шень податкового та валютного законодавства із зазначенням звітного періоду, до якого вони відносяться (назву, дату і номер документа, відпо­відно до якого здійснено операцію, суть операції, а також посилання на нормативно-правові акти, їх пункти і статті, положення яких порушені). Зазначені додатки повинні бути підписані перевіряючими, а також поса­довими особами підприємства.

(Абзац сьомий пункту 2 частини II із змінами, внесеними згідно з на­казом ДП А № 403 від 26.08.2003)

Не допускається відображення в акті перевірки необгрунтованих да­них, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають під­тверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб підприємства (наприклад «приховування об'єкта оподаткування», «роз­крадання», «привласнення», «описка» тощо).

У випадках відсутності податкового обліку даний факт фіксується в описовій частині акта, а у випадках, передбачених законодавством, за­стосовуються непрямі методи, порядок застосування яких передбачений чинним законодавством.

У разі коли документальною перевіркою не встановлено порушень вимог (посилання на нормативно-правові акти, які регламентують питан­ня повноти нарахування та своєчасності сплати відповідних ііодатків, зборів та інших обов'язкових платежів), в описовій частині акта відобра­жаються задекларовані показники та робиться відповідний запис: «Доку­ментальною перевіркою пунктів № плану перевірки порушень не вста­новлено». При цьому до акта перевірки додаються аналітичні таблиці, які підтверджують задекларовані показники.

(Абзац десятий пункту 2 частини II із змінами, внесеними згідно з на­казом ДП А № 403 від 26.08.2003)

3. При проведенні планових комплексних документальних перевірок за галузевим принципом проводиться аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства.

III. Висновок

У цьому розділі акта документальної перевірки відображається уза­гальнений опис виявлених перевіркою порушень податкового та валют­ного законодавства з посиланням на підпункти, пункти, статті норматив­но-правових актів.

Виявлені порушення податкового та валютного законодавства відоб­ражаються у гривнях у розрізі податків, зборів та інших обов'язкових платежів з розбивкою за роками та податковими періодами, у межах пе­ріоду, що перевіряється.

В акті не допускається визначення виду і розміру штрафних (фінансо­вих) санкцій та адміністративних штрафів за встановлені порушення.

ДЕРЖАВНИЙ КОНТРОЛЬ         231

У разі вилучення у ході перевірки документів, які підтверджують факт виявленого порушення, про це робиться запис із відображенням підстав для вилучення, номера та дати протоколу вилучення.

Відображається кількість складених примірників акта перевірки та відмітка про вручення одного примірника посадовим особам підприєм­ства.

(Абзац п 'ятий частини III із змінами, внесеними згідно з наказом ДПА № 403 від 26.08.2003)

Інформативні додатки до акта документальної перевірки*

Затверджений керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби та підписаний начальником відділу (управління) пра­цівника, що очолює перевірку, план перевірки підприємства;

(Абзац із змінами, внесеними згідно з наказом ДПА № 403 від 26.08.2003)

розрахунки донарахованих сум податків, зборів, інших обов'язкових платежів, а також розрахунки зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування, зменшення податкового кредиту за податком на додану вартість у розрізі податкових періодів;

розрахунки пені за порушення вимог законодавства у сфері зовніш­ньоекономічної діяльності;

пояснення посадових осіб підприємства щодо виявлених порушень, надані у ході перевірки;

інші матеріали, що підтверджують наявність фактів податкових та ва­лютних порушень;

матеріали (описи, відомість, протоколи) про результати проведеної в ході перевірки інвентаризації;

(Абзац вилучено на підставі наказу ДПА № 403 від 26.08.2003)

(Абзац вилучено на підставі наказу ДПА № 403 від 26.08.2003)

постанова органу державної податкової служби про проведення вилу­чення документів, протокол вилучення і опис документів, які вилучені, якщо вилучення мало місце;

відомості про дебіторську та кредиторську заборгованість із зазна­ченням повних назв підприємств, їх кодів за ЄДРПОУ, дати та номера до­кумента, що їх підтверджує, за найбільшою сумою заборгованості;

відомості про суми кредиторської та дебіторської заборгованості на останній день місяця періоду, за який здійснюється перевірка, за кожним зовнішньоекономічним контрактом;

(Абзац із змінами, внесеними згідно з наказом ДПА № 403 від 26.08.2003)

відомості щодо здійснення зовнішньоекономічної діяльності з зазна­ченням:

* Всі додатки, які містять інформацію про діяльність платника, підписуються посадовими особами органу державної податкової служби, які здійснили перевір-К/> та посадовими особами підприємства.

232

Розділ 2

номера, дати договору (контракту) ЗЕД та його суми, номера та дати реєстрації договору (контракту) ЗЕД у Міністерстві економіки та з пи­тань європейської інтеграції, держави нерезидента, який є стороною до­говору (контракту) ЗЕД, найменування фінансової установи нерезиден­та, через яку здійснюються розрахунки за договором (контрактом), на­йменування фінансової установи резидента, через яку здійснюються роз­рахунки за договором (контрактом), номенклатури товарів договору (контракту) згідно з кодами Української класифікації товарів зовнішньо­економічної діяльності, заборгованості, у т. ч. простроченої, що виникла при виконанні договору (контракту), крім того, довідково вказати наяв­ність ліцензій на здійснення ЗЕД (у разі необхідності);

у разі необхідності копії форм фінансової звітності за період, що пе­ревіряється;

(Частину III доповнено абзацом згідно з наказом ДПА № 403 від 26.08.2003)

інші матеріали, що мають значення для прийняття повідомлення-рі-шення за результатами перевірки та подальших заходів щодо забезпечен­ня повернення валютної виручки.

(Виноска із змінами, внесеними згідно з наказом ДПА № 403 від 26.08.2003)

3. Підписання акта

документальної перевірки,

порядок його реєстрації

та зберігання

До підписання акта перевірки враховуються пояснення, надані поса­довими особами в ході перевірки.

При виникненні спірних питань під час здійснення перевірки, до під­писання акта, такі питання виносяться на розгляд постійних комісій при обласних державних податкових адміністраціях (державних податкових інспекціях, спеціалізованих державних податкових інспекціях по роботі з великими платниками податків).

З матеріалами та актом перевірки ознайомлюється та візує їх началь­ник відділу (управління) структурного підрозділу, працівник якого очо­лював перевірку.

Акт документальної перевірки складається у двох примірниках і під­писується посадовими особами органу державної податкової служби та інших контролюючих органів, які здійснювали перевірку, та посадовими особами підприємства.

Після підписання акта перевірки посадовими особами один його при­мірник (з додатками) передається керівнику або уповноваженій особі підприємства, про що на останній сторінці всіх примірників акта робить­ся відповідна відмітка за підписом особи, яка одержала акт, із зазначен­ням її посади, прізвища та ініціалів, а також дати одержання акта.

При відмові посадової особи підприємства від підпису, що підтверджує

ДЕРЖАВНИЙ КОНТРОЛЬ         233

вручення їй акта перевірки, робиться відповідний запис в акті та один примірник акта перевірки направляється платнику податків з поштовим повідомленням про одержання. До другого примірника акта, що зберігаєть­ся в органі державної податкової служби, додаються документи, що під­тверджують факт поштового відправлення та вручення акта адресату.

Другий примірник акта після реєстрації та прийняття за ним відповід­ного рішення передається до структурного підрозділу, в якому зберіга­ється справа платника.

У разі відмови посадових осіб підприємства, що перевіряється, від підписання акта перевірки службовими особами органу державної по­даткової служби складається акт довільної форми, що засвідчує факт та­кої відмови. Акт підписується не менш як трьома особами. При цьому в акті необхідно зазначити про ознайомлення керівника і головного бух­галтера підприємства із змістом акта перевірки, обов'язками, правами і відповідальністю платника податків.

(Абзац дев 'ятий розділу З вилучено на підставі наказу ДПА № 403 від 26.08.2003)

Акт документальної перевірки в день його підписання (складання акта відмови від підпису) реєструється структурним підрозділом, який провів перевірку (очолював перевірку), у спеціальному журналі.

Акт відмови від підписання акта перевірки після його складання реє­струється в органі державної податкової служби у спеціальному журналі.

Журнали реєстрації актів структурного підрозділу (до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції) прошнуровують­ся, пронумеровуються та скріплюються печаткою органу державної по­даткової служби.

Працівник підрозділу, який очолював перевірку, складає розрахунки штрафних (фінансових) санкцій, які передбачені чинним законодав­ством, у розрізі податків, зборів та інших обов'язкових платежів та по­даткових періодів.

Такий розрахунок не надається підприємству, а використовується при розгляді матеріалів перевірки керівником (заступником керівника) орга­ну податкової служби для прийняття податкового повідомлення-рішення та вжиття відповідних заходів.

(Щодо змін до абзацу див. наказ ДПА № 403 від 26.08.2003)

Податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом трьох робочих днів від дня підписання акта документальної перевірки (складання акта відмови від підпису).

(Абзац чотирнадцятий розділу 3 із змінами, внесеними згідно з нака­зом ДПА № 403 від 26.08.2003)

Термін зберігання актів документальних перевірок в органах держав­ної податкової служби:

фінансово-господарської діяльності - 5 років;

фінансово-господарської діяльності підприємств з іноземними інвес­тиціями - 10 років.