§ 5. Загальна характеристика основних функцій прокуратури

Прокуратура, як і інші державні органи, виконує при-

таманні тільки їй функції. Функції прокуратури визнача-

ються як головні напрямки діяльності прокуратури, що

безпосередньо виражають її сутність та призначення.

Функції підрозділяються на наглядові і ненаглядові1.

Відповідно до ст. 121 Конституції України на проку-

ратуру покладаються такі функції:

1) підтримання державного обвинувачення в суді;

2) представництво інтересів громадянина або держа-

ви в суді у випадках, визначених законом;

3) нагляд за додержанням законів органами, які про-

водять оперативно-розшукову, діяльність, дізнання, досу-

дове слідство;

4) нагляд за додержанням законів при виконанні су-

дових рішень у кримінальних справах, а також при засто-

1 Ми зупинимося лише на основних функціях прокуратури, інші

із нщ розглядаються у курсі «Прокурорський нагляд в Україні».

Розділ VII. Органи прокуратури України

суванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних

з обмеженням особистої свободи громадян.

Перехідними положеннями Конституції (п. 9) перед-

бачено, що прокуратура продовжує виконувати відповід-

но до чинних законів функцію нагляду за додержанням і

застосуванням законів та функцію попереднього слідства до

введення в дію законів, що регулюють діяльність держав-

них органів щодо контролю за додержанням законів, та до

сформування системи досудового слідства і введення в

дію законів, що регулюють її функціонування.

Крім цього, прокуратура також бере участь у розроб-

ленні органами державної влади заходів запобігання зло-

чинам та іншим правопорушенням, у роботі по вдоскона-

ленню та роз'ясненню законодавства.

На прокуратуру не можуть покладатися функції, не

передбачені законами України.

Функції підтримання державного обвинувачення в суді

та представництва інтересів громадянина або держави в

суді у випадках, визначених законом, — ненаглядові. Вони

передбачають участь прокурора при розгляді справ у суді.

Прокурор, який бере участь в розгляді справ у судах,

додержуючись принципу незалежності суддів і підкорен-

ня їх тільки закону, сприяє виконанню вимог закону про

всебічний, повний і об'єктивний розгляд справ та поста-

новленню судових рішень, що ґрунтуються на законі. Всі-

єю своєю діяльністю в суді прокурор сприяє виконанню

цих завдань, але здійснює він це особливими засобами з

урахуванням принципів правосуддя: змагальності, рівно-

правності сторін тощо.

Згідно з ст. 35 Закону «Про прокуратуру» прокурор

може вступити у справу в будь-якій стадії процесу, якщо

цього вимагає захист конституційних прав громадян,

інтересів держави та суспільства, і зобов'язаний своєчас-

но вжити передбачених законом заходів до усунення по-

рушень закону, хоч би від кого вони виходили. Прокурор

має рівні права з іншими учасниками судового засідання.

Обсяг і межі повноважень прокурора, який бере

участь у судовому процесі, визначаються Законом «Про

Організація судових та правоохоронних органів

прокуратуру» та процесуальним законодавством України.

У кримінальному процесі прокурор виступає в суді як

державний обвинувач. Підтримуючи державне обвинува-

чення, прокурор бере участь у дослідженні доказів — у

допиті підсудного, потерпілого, свідків, дослідженні ви-

сновків експертів і речових доказів. Він бере участь також

у судових дебатах, виступаючи з обвинувальною промо-

вою, в якій він аналізує докази, що досліджувалися під час

судового слідства, подає суду свої міркування щодо засто-

сування кримінального закону та міри покарання підсуд-

ному. При цьому прокурор керується вимогами закону і

об'єктивною оцінкою зібраних по справі доказів.

Гарантією об'єктивності та незалежності прокурора в

суді є встановлений законом обов'язок для прокурора від-

мовитися від обвинувачення у разі, коли при розгляді

справи він дійде висновку, що дані судового слідства не

підтверджують обвинувачення підсудного (ст. 36 Закону

«Про прокуратуру»).

Прокурор бере обов'язкову участь у розгляді судами

всіх цивільних справ, порушених за позовами та заявами

прокурора, а також за заявами прокурора про захист інте-

ресів держави або прав і законних інтересів громадян, які

за станом здоров'я чи з інших поважних причин не мо-

жуть захистити свої права.

Обсяг і межі повноважень прокурора під час розгля-

ду справ визначаються цивільне-процесуальним законо-

давством.

Беручи участь у судовому розгляді цивільних справ,

прокурор сприяє суворому додержанню матеріального

законодавства та норм цивільного судочинства. Для цьо-

го він наділений низкою повноважень, специфічних саме

для нього: правом звернутися до суду з заявою про захист

прав і інтересів інших осіб; вступити у справу в будь-якій

стадії процесу; знайомитися з матеріалами цивільної

справи, навіть якщо він не брав участі у процесі, тощо.

Важливим повноваженням, яким володіє прокурор

незалежно від його участі в розгляді в суді першої інстанції

конкретної кримінальної або цивільної справи, є внесен-

Розділ VII. Органи прокуратури України

ня касаційного і окремого подання або протесту в поряд-

ку нагляду на незаконне чи необгрунтоване рішення суду.

Прокурор або його заступник в межах своєї компетенції

маює право внести у вищестоящий суд касаційне чи окре-

ме подання на незаконні або необгрунтовані вироки, рі-

шення, ухвали і постанови судів. При цьому помічники

прокурора, прокурори управлінь і відділів можуть вноси-

ти касаційні і окремі подання тільки у справах, у розгляді

яких вони брали участь.

Прокурор, його заступник в межах своєї компетенції

мають право витребувати з суду будь-яку справу або кате-

горію справ, по яких вироки, рішення, ухвали або постано-

ви набрали законної сили. Виявивши, що судове рішення

є незаконним або необгрунтованим, Генеральний прокурор

України, прокурори областей та прирівняні до них проку-.

рори приносять протест у порядку судового нагляду або

звертаються з поданням до вищестоящого прокурора.

Право принесення протесту на вироки, рішення, ух-

вали і постанови судів, які набрали законної сили, нале-

жить:

1 Генеральному прокурору України та його заступни-

кам — на вироки, рішення, ухвали чи постанови будь-яко-

го суду України, за винятком постанов Пленуму Верхов-

ного Суду України та Пленуму Вищого арбітражного суду

України;

2) прокурорам АРК, областей, міст Києва і Севастопо-

ля та їх заступникам — на вироки, рішення, ухвали і поста-

нови районного, міського суду і ухвали судових колегій від-

повідно Верховного суду АРК, обласних, Київського місь-

кого судів, а також на рішення арбітражних судів АРК, об-

ластей і міст Києва та Севастополя.

Протест на постанову судді у справі про адміністратив-

не правопорушення може бути принесено районним, мі-

ським прокурорами або вищестоящими прокурорами та

їх заступниками (ст. 39 Закону «Про прокуратуру»).

Протест, касаційне і окреме подання на вирок, рішен-

ня, ухвалу і постанову суду можуть бути доповнені або

змінені прокурором, який приніс протест, а також вище-

Організація судових та правоохоронних органів

стоящим прокурором, його заступником до початку роз-

гляду справи судом. Надалі, при розгляді справи за про-

тестом прокурора, він бере участь в його розгляді.

Інші функції, які покладаються на прокуратуру, крім

названих, — наглядові.

Нагляд за додержанням законів органами, які проводять

оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слід-

ство. Повноваження прокурора в цій галузі встановлені

кримінально—процесуальним законодавством та іншими

законодавчими актами. Так, ст. 227 КПК України наділяє

прокурорів такими основними повноваженнями.

Здійснюючи нагляд за виконанням законів органами

дізнання.! попереднього слідства, прокурор у межах своєї

компетенції: 1) вимагає від органів дізнання і попередньо-

го слідства для перевірки кримінальні справи, документи,

матеріали та інші відомості про вчинені злочини, хід діз-

нання, попереднього слідства і встановлення осіб, які

вчинили злочини; перевіряє не менш як один раз на мі-

сяць виконання вимог закону про приймання, реєстрацію

і вирішення заяв та повідомлень про вчинені або ті, що

готуються, злочини; 2) скасовує незаконні і необгрунтовані

постанови слідчих та осіб, які провадять дізнання; 3) дає

письмові вказівки про розслідування злочинів, про обран-

ня, зміну або скасування запобіжного заходу, кваліфіка-

цію злочину, проведення окремих слідчих дій та розшук

осіб, які вчинили злочини; 4) доручає органам дізнання

виконання постанов про затримання, привід, взяття під

варту, проведення обшуку, виїмки, розшук осіб, які вчи-

нили злочини, виконання інших слідчих дій, а також дає

вказівки про вжиття необхідних заходів для розкриття

злочинів і виявлення осіб, які їх вчинили, по справах, що

перебувають у провадженні прокурора або слідчого про-

куратури; 5) бере участь у провадженні дізнання і по-

переднього слідства і в необхідних випадках особисто

провадить окремі слідчі дії або розслідування в повному

обсязі по будь-якій справі; 6) санкціонує проведення об-

шуку, відсторонення обвинуваченого від посади та інші дії

слідчого і органу дізнання у випадках, передбачених КПК;

Розділ VII. Органи прокуратури України

7) продовжує строк розслідування і тримання під вартою

як запобіжного заходу у випадках і порядку, встановлених

КПК; 8) повертає кримінальні справи органам попере-

днього слідства з своїми вказівками щодо провадження

додаткового розслідування; 9) вилучає від органу дізнан-

ня і передає слідчому будь-яку справу, передає справу від

одного органу попереднього слідства іншому, а також від

одного слідчого іншому з метою забезпечення найбільш 1

повного і об'єктивного розслідування; 10) усуває особу, яка

провадить дізнання, або слідчого від дальшого ведення діз-

нання або попереднього слідства, якщо вони допустили

порушення закону при розслідуванні справи; 11) порушує

кримінальні справи або відмовляє в їх порушенні; закри-

ває або зупиняє провадження в кримінальних справах; дає

згоду на закриття кримінальної справи слідчим в тих ви-

падках, коли це передбачено КПК; затверджує обвину-

вальні висновки (постанови); направляє кримінальні

справи до суду; 12) вирішує питання про допущення захи-

сника до участі в справі з моменту пред'явлення обвину-

вачення відповідно до ч. 1 ст. 44 КПК.

Прокурор здійснює також інші повноваження, надані

йому кримінально-процесуальним законодавством.

Вказівки прокурора органам дізнання і попереднього

слідства у зв'язку з порушенням і розслідуванням ними кри-

мінальних справ, дані в порядку, передбаченому КПК, є для

цих органів обов'язковими. Оскарження одержаних вказівок

вищестоящому прокуророві не зупиняє їх виконання,'за

винятком випадків, передбачених ч. 2 ст. 114 КПК.

Як вже було сказано, функція розслідування прокура-

турою діянь, що містять ознаки злочину, зберігається за

прокуратурою згідно з Перехідними положеннями Кон-

ституції України. Кримінально-процесуальне законодав-

ство надає прокурору право брати участь у провадженні

дізнання і попереднього слідства і в необхідних випадках

особисто провадити окремі слідчі дії або розслідування в

повному обсязі по будь-якій справі чи доручити прове-

дення розслідування слідчому прокуратури.

Організація судових та правоохоронних органів

Функція нагляду за додержанням законів при виконанні

судових рішень у кримінальних справах, а також при засто-

суванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з

обмеженням особистої свободи громадян. Прокурор при

виконанні своїх обов'язків у цій галузі нагляду має право:

1) у будь-який час відвідувати місця тримання затри-

маних, попереднього ув'язнення, установи, в яких засуд-

жені відбувають покарання, установи для примусового

лікування і перевиховання, опитувати осіб, що там пере-

бувають, знайомитись з документами, на підставі яких ці

особи затримані, заарештовані, засуджені або до них за-

стосовано заходи примусового характеру;

2) перевіряти законність наказів, розпоряджень і по-

станов адміністрації цих установ, зупиняти виконання

таких актів, опротестовувати або скасовувати їх у разі не-

відповідності законодавству, вимагати від посадових осіб

пояснень з приводу допущених порушень;

3) прокурор зобов'язаний негайно звільнити особу,

яка незаконно перебуває в місцях тримання затриманих,

попереднього ув'язнення, позбавлення волі або в установі

для виконання заходів примусового характеру.

Постанови і вказівки прокурора щодо додержання

встановлених законодавством порядку і умов тримання

затриманих, заарештованих, засуджених до позбавлення

волі та виконання інших покарань, а також осіб, до яких

застосовано заходи примусового характеру, є обов'язкови-

ми і підлягають негайному виконанню.

Прокуратура продовжує також виконувати відповід-

но до чинних законів функцію нагляду за додержанням і

застосуванням законів (так званий загальний нагляд).

Згідно з ст. 19 Закону «Про прокуратуру» предметом

загального нагляду є:

1) відповідність актів, які видаються всіма органами,

підприємствами, установами, організаціями та посадови-

ми особами вимогам Конституції України та чинним за-

конам;

2) додержання законів про недоторканність особи,

соціально-економічні, політичні, особисті права і свобо-

Розділ VII. Органи прокуратури України

ди громадян, захист їх честі і гідності, якщо законом не

передбачений інший порядок захисту цих прав;

3) додержання законів, що стосуються економічних,

міжнаціональних відносин, охорони навколишнього се-

редовища, митниці та зовнішньоекономічної діяльності.

Перевірка виконання законів проводиться за заявами

та іншими повідомленнями про порушення законності,

що вимагають прокурорського реагування, а за наявності

приводів — також з власної ініціативи прокурора. Проку-

ратура не підміняє органи відомчого управління та конт-

ролю і не втручається у господарську діяльність, якщо

така діяльність не суперечить чинному законодавству.

Повноваження прокурора, який здійснює нагляд за

додержанням законів, поділяються на дві групи: повнова-

ження щодо виявлення порушень закону і повноваження,

спрямовані на усунення виявлених порушень. Виконуючи

свої повноваження по загальному нагляду, прокурор має

право безперешкодно входити на території і у приміщення

перелічених об'єктів нагляду, має доступ до документів і

матеріалів, може вимагати від керівників подання різнома-

нітних документів, проведення перевірок і ревізій, виділен-

ня фахівців для з'ясування питань, що виникли.

Якщо факт порушення закону буде встановлений, про-

курор має право звільнити своєю постановою осіб, неза-

конно підданих адміністративному затриманню, приноси-

ти протест на акти, що суперечать закону, давати приписи

про усунення порушень закону, порушувати кримінальну

справу, дисциплінарне провадження або провадження про

адміністративне правопорушення, звертатись до суду з за-

явами про захист прав і законних інтересів громадян, дер-

жави, а також підприємств та інших юридичних осіб.